Порівняння Garmin GPSMAP 66ST vs Garmin Montana 610

Максимальна кількість маршрутів, яке можна внести в пам'ять GPS-навігатора.

Можливість зберігати маршрути зручна насамперед для тих, кому регулярно доводиться подорожувати одними і тими ж дорогами: замість того, щоб прокладати шлях заново, досить вибрати відповідний маршрут в пам'яті навігатора. Що стосується кількості «запам'ятовуються» маршрутів, то в сучасних навігаторах воно може досягати декількох сотень, однак великі об'єми пам'яті і коштують відповідно. Тому при виборі за цим параметром варто враховувати реальні потреби: приміром, навряд чи варто спеціально шукати модель на 50 маршрутів і більше, якщо ваші регулярні подорожі обмежуються 5 – 6 місцями в місті і 2 – 3 місцями за містом.

Максимальна кількість шляхових точок, які можна зберегти в навігаторі.

Колійна точка — це точка на карті з певними координатами, заданими користувачем. Такі точки можна використовувати як для позначення окремих важливих місць (роботи вдома, регулярно відвідуваних закладів у місті, табори або джерела на природі тощо), так і при прокладці маршрутів (точками зручно позначати проміжні пункти, через які обов'язково повинен проходити маршрут). Чим більше точок здатний «запам'ятати» навігатор — тим ширше його можливості; в найбільш прогресивних моделях ця кількість може досягати 10 000 і навіть більше. З іншого боку, велика пам'ять і коштувати буде дорожче.

Спеціальні навігаційні функції передбачені в приладі.

- Обмеження швидкості. Функція дає змогу використовувати навігатор для отримання даних про обмеження швидкісного режиму на тій чи іншій дорозі. Найчастіше обмеження швидкості застосовується у режимі оперативних підказок: прилад заздалегідь попереджає водія про наближення до ділянки дороги, у якому швидкісний режим відрізняється від поточного, і навіть видає попередження у разі, якщо водій розганяється понад допустимого краю. Це може запобігти не лише неприємній розмові з дорожньою поліцією, а й серйозній ДТП.

- Пробки в реальному часі. Функція, що дає змогу водієві бачити на екрані приладу дані про дорожній трафік у реальному часі. Як правило, у моделях з функцією відстеження пробок видається докладна інформація про інтенсивність дорожнього руху загалом. Причому ця інформація відстежується і оновлюється постійно, в режимі реального часу, і відразу враховується навігатором — аж до того, що при виникненні труднощів на маршруті, що заздалегідь прокладено, пристрій може автоматично перепрокласти його в об'їзд заторів. У той же час варто врахувати, що дані про пробки в реальному часі передаються зазвичай через мережу TMC (див. TMC-приймач), а вона є далеко не скрізь.

- GPS-інформатор. Функція для забезпечення водія різною корисною інформацією, пов'язаною з поточним місцезнаходженням....Відповідно до назви координати при цьому визначаються за допомогою GPS. Один з найбільш поширених способів застосування інформатора - попередження про наближення до дорожніх камер, стаціонарних постів дорожньої поліції та систем контролю швидкісного режиму. Крім цього, можуть передбачатися й інші функції, наприклад, інформування про виїзд на ділянку дороги з підвищеною аварійністю або окрему велику яму на дорожньому полотні. Для роботи GPS-інформатора в пам'ять приладу вноситься база даних відповідних об'єктів. При покупці навігатора не завадить уточнити, що саме містить ця база, наскільки вона свіжа і чи дозволяється її оновлення.

- Вибір смуги руху. Функція, що надає водієві підказки щодо вибору смуги руху. Такі підказки роблять рух зручнішим та безпечнішим: навігатор заздалегідь попереджає водія про необхідність змінити смугу для повороту/розвороту (або навпаки, для того, щоб проїхати повз поворот прямо). Це дає змогу уникнути «промахів» на дорозі та екстрених перебудов, які нерідко створюють аварійні ситуації. Особливо актуальною є ця функція для складних розв'язок на багатосмугових трасах.

- Паркування в реальному часі. Відповідно до назви, ця функція дає змогу визначати наявність поблизу можливостей для паркування транспортного засобу. Крім того, навігатори за допомогою функції паркування в реальному часі здатні виводити ще й різну допоміжну інформацію, наприклад, тип паркування, вартість стоянки, способи оплати тощо.

- Зворотний шлях. Функція використання запису пройденого шляху як маршруту для повернення від фінішу до точки старту. Завдяки їй користувач може повернутися назад тим самим шляхом, яким він дістався до поточної точки. Подібна можливість особливо важлива в умовах складної місцевості та відсутності доріг — наприклад, під час туристичних походів чи поїздок на джипах бездоріжжям: повертатися вже розвіданим шляхом нерідко буває простіше і безпечніше, ніж шукати новий маршрут. Власне, зворотний шлях зустрічається переважно серед універсальних кишенькових навігаторів (див. «Область застосування»), хоча бувають і винятки, наприклад, ті самі автомобільні моделі.

- "Де я?". Функція, яка допомагає користувачеві визначити своє місцезнаходження. При цьому йдеться не лише про точку на карті та географічні координати — крім цих даних навігатор при включенні функції «Де я?» виводить різну додаткову інформацію: адресу найближчої будівлі, дані про найближче перехрестя, що знаходяться поблизу важливих об'єктів (заправки, лікарні, відділення поліції тощо).

— Ціни на АЗС у реальному часі. Функція, що надає інформацію про поточні ціни палива на різних заправних станціях за маршрутом поїздки. Вона може виявитися корисною для водіїв, оскільки дає змогу знаходити найвигідніші або найближчі АЗС для заправки та економії грошей.

- Погода в реальному часі. Функція, що дає змогу навігатору отримувати дані про погоду в реальному часі. Це може бути як інформація про поточні погодні умови в тому чи іншому місці на карті, наприклад і прогноз на певний термін. Крім базової інформації про погоду (температура, опади, вітер, вологість, туман і т.п.), в рамках даного сервісу можуть підтримуватися розширені дані - штормові попередження, повідомлення про повені або зсуви. Необхідні дані можуть надходити у різний спосіб — найчастіше через супутник або спеціальний радіоканал. Ці подробиці варто уточнювати окремо.

- Спостереження за дітьми. Функція, що дає змогу водію за допомогою екрана навігатора спостерігати за заднім сидінням машини, не обертаючись та не відволікаючись від дороги. Найчастіше вона використовується для спостереження за дитиною, яка знаходиться на задньому сидінні. Зрозуміло, для використання функції спостереження за дітьми знадобиться не тільки навігатор, а й сумісна камера.

Параметри дисплея, встановленого у навігаторі.

- Діагональ дисплея. Розмір екрана по діагоналі у дюймах. Чим більший екран — тим більше інформації на нього можна вивести і докладніше буде представлена ця інформація. З іншого боку, розміри дисплея помітно позначаються на габаритах приладу, та й коштують великі екрани дорожче.

— Роздільна здатність дисплея. Розмір дисплея у точках (пікселях) по горизонталі та вертикалі. Чим вище роздільна здатність (при тій же діагоналі) - тим більше детальне і чітке зображення здатне видати екран. До того ж на дисплеях високої роздільної здатності краще видно дрібні деталі, що підвищує комфорт перегляду інформації. Занадто високої роздільної здатності для дисплеїв GPS-навігаторів зазвичай не потрібно: наприклад, скромні за мірками смартфонів або планшетів 800х480 пікселів при розмірах екрану по діагоналі порядку 6” вважаються цілком достатніми навіть для просунутого пристрою.

- Тип матриці. Цей параметр вказується переважно для випадків, коли екран використовує висококласну матрицю типу IPS. Дана технологія забезпечує високу якість передачі кольорів, гарну яскравість і великі кути огляду, до того ж IPS-екрани відносно недорого обходяться у виробництві.

- Сенсорний. Підтримка сенсорного керування екраном. Віддавати команди пристрою можна дотиками до значків на самому дисплеї – аналогічно тому, як це робиться у смартфонах та планшетах. Сенсорне керування відкрив...ає набагато більше можливостей, ніж класичне, та забезпечує гнучкість роботи з навігатором. Зокрема, дотиками до екрану можна задавати точки на маршруті, наближати чи віддаляти карту тощо.

- Кольоровість. Даний параметр визначає, чи відноситься екран до кольорових або монохромних (чорно-білих). Чорно-білі дисплеї прості, недорогі, споживають трохи енергії та цілком підходять для відображення базової навігаційної інформації. У той же час кольорові екрани більше функціональні: на картах нерідко використовується виділення окремих об'єктів за допомогою різних кольорів, що недоступне на монохромних дисплеях. Як наслідок, чорно-білі екрани серед сучасних навігаторів зустрічаються досить рідко — здебільшого серед компактних і недорогих моделей.

- Підсвічування. Наявність у екрані власної системи підсвічування. Ця функція робить пристрій незалежним від зовнішнього освітлення: підсвічене зображення буде нормально видно як у сутінках, наприклад і навіть у темряві. Також варто відзначити, що в багатьох РК-екранах підсвічування є за замовчуванням, активується воно разом із включенням самого екрану і працює незалежно від зовнішнього освітлення - без нього зображення на матриці просто неможливо було б розглянути. Зокрема, такій принцип роботи використовується в матрицях типу IPS, які набули популярності в сучасній портативній електроніці (включаючи навігатори).

Об'єм вбудованої пам'яті, встановлений у навігаторі.

Від цього показника залежить кількість даних, які можна зберігати у пристрої. Втім, варто мати на увазі, що, з одного боку, певний обсяг вбудованої пам'яті неминуче буде зайнятий під операційну систему (якщо вона є), прошивку та інші програми, що постачаються в комплекті; з іншого боку, набір цих програм найчастіше входить і попередньо встановлена карта. Останнє означає, що навігатор можна використовувати за прямим призначенням "з коробки", не встановлюючи додаткового ПЗ; і для такого застосування вбудованої пам'яті гарантовано вистачить. А отже, звертати увагу на місткість накопичувача має сенс насамперед у тому випадку, якщо пристрій має працювати з додатковими даними — починаючи від розширених карток і закінчуючи фотографіями та відеороликами. Особливо це актуально для моделей з повноцінною ОС на кшталт Windows або Android, що припускає встановлення додаткових програм.

— Wi-Fi. Технологія, першопочатково призначена для підключення до Інтернету через бездротові точки доступу; з цією ж метою Wi-Fi найчастіше використовується і в навігаторах. Зазначимо, що роль точки доступу може виконувати не тільки стаціонарний роутер, але і смартфон — багато подібних гаджетів мають відповідний режим. А ось конкретні можливості такого підключення можуть бути різними. Одна з найпопулярніших функцій — завантаження свіжих даних про пробки та інші особливості дорожньої ситуації (див. «Функції»). Крім цього, в навігаторах може передбачатися оновлення карт і прошивки через Інтернет. А у моделей з повноцінними ОС (див. «Операційна система») способи застосування Wi-Fi вельми різноманітні: вебсерфінг, доступ до соціальних мереж і месенджерів, «соціальні» ігри, що передбачають спілкування з іншими гравцями тощо. По суті, в навігаторах з ОС можливості Wi-Fi обмежуються лише набором встановлених додатків.

— USB. Наявність у пристрої роз'єму USB. Найчастіше сучасні навігатори оснащуються компактними портами на зразок miniUSB або microUSB, а основним призначенням таких портів є зарядка акумулятора і підключення до комп'ютера — наприклад, для оновлення карт. У найпрогресивніших моделях може також передбачатися підключення зовнішньої периферії (наприклад, флешки з оновленням карт або 3G-модема для доступу в Інтернет), проте подібні можливості зустрічаються досить рідко, переважно серед навіга...торів з повноцінною ОС (див. «Операційна система»).

— Слот для карт пам'яті. Пристосування для читання змінних карт пам'яті — найчастіше у форм-факторі SD або microSD; конкретні типи підтримуваних карт варто уточнювати окремо. Таке пристосування (кардридер) виконує дві основні функції. По-перше, воно дає змогу розширити вбудовану пам'ять навігатора, доповнивши її зовнішнім носієм; при цьому ємність карти можна вибрати на свій розсуд (з урахуванням максимального об'єму — див. нижче). По-друге, кардридер полегшує обмін даними з іншими пристроями — смартфонами, планшетами, ноутбуками тощо; це може знадобитися, наприклад, для завантаження карт та інших навігаційних даних, для копіювання записаних треків тощо. Конкретний функціонал картрідера варто уточнювати окремо.

— Вихід на навушники. Наявність в навігаторі спеціального роз'єму для підключення навушників. Зазвичай роль такого виходу грає стандартний порт 3.5 мм. Навушники можуть застосовуватися для будь-яких задач, пов'язаних зі звуковим супроводом — голосових підказок, розмови по телефону або через Інтернет (Skype, Viber тощо), прослуховування музики і перегляду відеороликів тощо (залежно від того, які функції передбачені в самому навігаторі). При цьому «вуха» особливо зручні в двох ситуаціях: в шумній обстановці, коли динамік навігатора може бути не чутним за фоновими звуками, а також тоді, коли бажано уникнути зайвих звуків (наприклад, якщо в машині сплять пасажири).

— Bluetooth. Технологія бездротового зв'язку, розроблена для прямого з'єднання різних пристроїв один з одним. Спосіб застосування такого поєднання може бути різним, один з найбільш популярних варіантів в навігаторах — підключення бездротової гарнітури. Через таку гарнітуру можна чути голосові підказки навігатора і віддавати йому команди, спілкуватися по телефону, слухати музику тощо (конкретні можливості, зрозуміло, залежать від функціоналу самого навігатора). Правда, гарнітури дорожче дротових навушників і мають обмежений час роботи (періодично потрібно заряджати акумулятор); зате вони помітно зручніше.

— ANT+. Даний стандарт застосовується переважно для передачі інформації спортивного і медичного характеру – частоти пульсу, пройденої відстані, швидкості руху тощо. Характеризується низьким енергоспоживанням, проте має невисоку пропускну здатність – до 60 кбіт/с. Для роботи ANT+ його повинен підтримувати не тільки гаджет, але і смартфон або інший пристрій, до якого він підключений. При цьому відзначимо, що, крім прямого з'єднання з зовнішнім девайсом, даний стандарт дає можливість будувати мережі з ANT+ сумісних пристроїв – зокрема вбудовувати їх в системи «розумного дому».

— AV-вхід. Вхід для підключення композитного (аудіо+відео) аналогового сигналу. За наявності такого входу до навігатора можна підключити зовнішнє джерело сигналу, наприклад, портативний DVD-плеєр, камеру заднього виду (в автомобільних навігаторах), ехолот (в морських) тощо.

У цьому пункті враховується лише тип автономного джерела живлення (батарейки або акумулятор).

- Акумулятор. В даному випадку мається на увазі власний оригінальний акумулятор, що не відноситься до стандартного типорозміру, а в деяких випадках взагалі не знімається. Одна з переваг даного варіанту полягає в тому, що акумулятор спочатку входить до комплекту постачання, його не потрібно купувати окремо, на відмінність від батарейок. Та й використання такого приладу не вимагає додаткових витрат — батарею, що сів, достатньо зарядити. Втім, головна вада такого живлення полягає також у тому, що при вичерпанні заряду пристрій доведеться заряджати — а для цього потрібен час та джерело живлення. Втім, варто відзначити, що більшість акумуляторних моделей розрахована на роботу в авто або на мотоциклі і має можливість підключення до мережі 12 В. У результаті більшу частину часу такій навігатор отримує живлення від машини, а батарея використовується лише при відключенні від бортової мережі. Наприклад що згаданий недолік навряд чи можна назвати критичним.

- Батарейки. Живлення від змінних елементів стандартного типорозміру - наприклад, "пальчикових" АА. Відзначимо, що серед таких елементів зустрічаються як одноразові батарейки, так і акумулятори, що перезаряджаються. Це дає користувачеві вибір: регулярно докуповувати свіжі елементи або один раз витратитися на акумулятори та зарядник до них. Однак у будь-якому випадку живлення від ба...тарейок пов'язане з додатковими витратами – такі джерела живлення зазвичай не входять до комплекту, і їх доводиться докуповувати окремо. У той же час даний варіант має важливу перевагу: батарею, що сів, можна швидко замінити на свіжу. Цей варіант зустрічається переважно серед універсальних моделей.