Порівняння Gorenje TGRK 100 NG vs Gorenje GBK 100 RN

Номінальна потужність теплообмінника, встановленого в газовому або опосередкованому нагрівачі (див. «Джерело енергії»), іншими словами — кількість тепла, яка може передаватися воді, що нагрівається, через теплообмінник.

Цей параметр напряму пов'язаний з продуктивністю водонагрівача: висока продуктивність неминуче потребує відповідної потужності. При цьому потужність теплообмінника підбирається з таким розрахунком, щоб забезпечити необхідні робочі параметри (передусім продуктивність і температуру). Так що при виборі водонагрівача слід орієнтуватися насамперед на ці параметри. Дані ж про потужність теплообмінника можуть знадобитися для деяких специфічних розрахунків — наприклад, оцінки сумісності нагрівача з котлом або сонячним колектором: зовнішнє джерело тепла повинно мати не меншу теплову потужність, ніж теплообмінник, інакше досягти заявлених робочих характеристик буде неможливо.

Також варто враховувати, що фактична потужність теплообмінника залежить від температури теплоносія, що протікає по ньому. В характеристиках водонагрівача, зазвичай, наводиться потужність для максимально допустимої робочої температури; якщо ж теплоносій буде більш прохолодним, то і фактична потужність буде нижче.

Час нагріву накопичувального водонагрівача (див. «Тип»), повністю заповненого холодною водою, до робочої температури.

Варто пам'ятати, що дана характеристика не є стовідсотково точною. Виробники зазвичай вказують час нагріву для певних умов: повністю заповнений бак, максимальна інтенсивність нагріву, підвищення температури (∆t) на певну кількість градусів. На практиці же час нагрівання може відрізнятися, причому як одну, так і в іншу сторону. Наприклад, якщо для пристрою заявлено час нагріву 20 хвилин при ∆t = 50 °С, при нагріванні води до 15 °С до 60 °С час буде менше (∆t = 45 °С). Тим не менш, цей показник дозволяє оцінити загальну продуктивність котла, і при рівних ∆t і об'ємах різні моделі можна порівнювати з часу нагрівання.

— Спіраль. Спіраль робиться з електричного дроту великого опору, укладеного в тонку ізолюючу оболонку. Головними перевагами такого елемента є швидкість нагріву, високий ККД і точне регулювання температури; крім того, на спіралі майже не утворюється накип. А з недоліків — низький термін служби.

— «Мокрий» ТЕН. ТЕН (трубчастий електронагрівач), являє собою металеву трубку з прокладеної по центру нагрівальної ниткою; простір між трубкою і ниткою заповнений ізолюючим матеріалом з хорошою теплопровідністю. ТЕНи нагріваються повільніше, ніж спіралі, мають більш низький ККД і схильні до утворення на них накипу; з іншого боку, термін їх служби значно вище, а в проточних ТЕНи не так чутливі до повітряних пробок.

— «Сухий» ТЕН. Різновид ТЕНа з удосконаленою конструкцією: трубка нагрівача укладена в додаткову оболонку (найчастіше з металу з емалевим покриттям зовні) і не контактує з водою, звідси і назва. Завдяки цьому, зокрема, знижується ймовірність виникнення накипу, що особливо важливо під час роботи з «жорсткою» водою. Також заміна таких елементів відчутно простіше, ніж звичайних. З їх недоліків можна назвати досить високу вартість.

— Інфрачервоний ТЕН. Трубчастий електронагрівач особливої конструкції: у вигляді прозорої скляної трубки, в яку поміщена спіраль розжарювання. Принцип роботи такого елемента дещо в...ідрізняється від звичайного ТЕНа: значну частину нагріву забезпечує інфрачервоне випромінювання, яке гріє не стільки воду, скільки стінки бака — і вже від них тепло передається воді. Таким чином, вода гріється не тільки в місці контакту з Теном, але і в місці контакту зі стінами — а отже, нагрівання виходить більш швидким і рівномірним. Також відзначимо, що сам ІЧ-ТЕН зазвичай є «сухим»; про переваги такої конструкції див. вище. Головні недоліки подібних нагрівачів — висока вартість і порівняно невеликий термін служби.

— Теплообмінник. Застосовується в газових і непрямих нагрівачах (див. Джерело енергії). Являє собою металеву конструкцію, нагреваемую за рахунок спалювання газу (газові радіатори) або проходження нагрітого всередині теплоносія (у непрямих). Зазвичай має ребристу форму; це зроблено для того, щоб при відносно невеликих розмірах забезпечити максимальну площу контакту з гарячою водою — чим більше ця площа, тим більше тепла передається воді за одиницю часу і тим ефективніше працює нагрівач.

Безпека водонагрівачів може здійснюватися такими функціями як захист від перегрівання, захист від замерзання, захист від вмикання без води, захист від перепаду напруги, електрозахист (ПЗВ), антилегіонела, газ-контроль і датчик тяги. Детальніше про них:

Захист від перегрівання. Система безпеки водонагрівача, яка автоматично відключає електроживлення або подачу газу (залежно від типу) при досягненні нагрівальним елементом критичної температури. Це дає змогу уникнути перегрівання і пов'язаних з ним неприємностей, починаючи від поломки нагрівача і закінчуючи пожежею.

– Захист від замерзання. Функція, що запобігає замерзанню води в контурах, баку і/або теплообміннику водонагрівача. Буде корисна в тому разі, коли пристрій встановлений в приміщенні з низькою температурою і працює з тривалими перервами. Замерзла вода розширюється, що може призвести до пошкодження пристрою; щоб уникнути цього захист від замерзання відстежує температуру води в пристрої і вмикає нагрівання, коли ця температура знижується до критичного рівня.

– Захист від вмикання без води. Система безпеки, що запобігає вмиканню нагрівача «всуху», тобто без наявності в ньому води. Оскільки нагрівальний е...лемент при такому вмиканні не передає тепло воді, він дуже швидко розігрівається сам і за короткий час досягає високої температури, здатної привести до поломки нагрівача і навіть до пожежі. Наявність захисту від вмикання без води дає змогу уникнути подібних неприємних наслідків.

– Захист від перепаду напруги. Система захисту нагрівача від стрибків напруги в електромережі. Таким захистом зазвичай оснащуються моделі з електронним управлінням (див. управління), оскільки саме управляюча електроніка найбільш чутлива до проблем з електроживленням. Варто враховувати, що можливості таких систем помітно скромніше, ніж у спеціалізованих стабілізаторів або захисних систем: «начинка» водонагрівача здатна згладити відносно слабкі скачки напруги, але при серйозних збоях вона, скоріш за все, просто вимкне пристрій, щоб уникнути пошкоджень. Втім, дана особливість в будь-якому разі буде не зайвою; хіба що в дуже нестабільних електромережах, схильних до частих флюктуацій, такому нагрівачу може знадобитися зовнішній стабілізатор.

— Електрозахист (ПЗВ). Вбудований прямо в нагрівач ПЗВ – пристрій захисного вимикання. Такий пристрій призначений перш за все для захисту людей від ураження електричним струмом – наприклад, при пошкодженні ізоляції і витоку електрики на корпус або в воду. Коли людина контактує з цією електрикою, виникає так званий струм витоку; ПЗВ реагує на нього і практично миттєво відключає живлення бойлера, запобігаючи удару струмом.
Відзначимо, що подібні захисні пристрої стандартно встановлюються прямо в розподільних щитках; однак наявність ПЗВ у водонагрівачі дає додаткову гарантію. Закономірно, що подібне оснащення зустрічається переважно в електричних моделях.

– Захист від надлишкового тиску. Система безпеки, що запобігає критичному підвищенню тиску води в нагрівачі. Як правило, в основі такого захисту лежить запобіжний клапан, який відкривається при досягненні певного рівня тиску і зливає надлишок води, даючи змогу уникнути пошкодження нагрівача.

– Газ-контроль. Система безпеки газових нагрівачів, що автоматично перекриває подачу газу в разі згасання полум'я пальника. Це дає можливість уникнути наповнення приміщення газом і можливих неприємних, а то і трагічних наслідків. Відновлювати подачу газу після спрацьовування захисту необхідно вручну.

— Датчик тяги. Датчик, який контролює наявність тяги в димарі газового водонагрівача. Ця функція особливо важлива для моделей з відкритими камерами згоряння: при відсутності тяги продукти згоряння будуть заповнювати приміщення, де знаходиться нагрівач. А це, зі свого боку, може привести до погіршення самопочуття людей, проблем зі здоров'ям і навіть смертельних випадків. Щоб уникнути подібних наслідків даний датчик при виявленні проблем з тягою відключає подачу газу і видає попередження про проблему. Втім, таке оснащення можна зустріти і в окремих моделях з закритими камерами згоряння – в них датчик тяги виконує в основному діагностичну функцію, даючи змогу визначити, що заважає нормальній роботі пальника.

– Антилегіонела. Функція, що запобігає розмноженню хвороботворних бактерій в бачку і контурах водонагрівача. Деякі види таких бактерій здатні жити і розмножуватися в досить гарячій воді — до 60 °С. щоб уникнути цього, система «Антилегіонела» відстежує температуру води в бачку і періодично підвищує її до рівня близько 65 °С. Конкретні способи роботи таких систем можуть бути різними: так, одні працюють строго за заданим графіком (наприклад, раз в два тижні), інші вмикають додаткове нагрівання, тільки якщо за якийсь період (наприклад, місяць) вода не нагрівалася до досить високих температур. Однак «антилегіонела» в будь-якому разі сприяє гігієнічності.

Місце розташування органів керування нагрівачем. Вибирати по цьому параметру варто з урахуванням того, де планується встановити пристрій і з якої сторони доступ до нього буде найбільш зручний. Наприклад, при установці в обмежених умовах водонагрівач може бути відкритий тільки збоку або знизу; для таких випадків варто підшукати модель з відповідним розташуванням органів управління.

Термін гарантії, заявлений виробником для бака накопичувального водонагрівача (див. «Тип»).

Цей параметр важливий з тих міркувань, що в плані обслуговування бак є найбільш складним елементом: інші деталі водонагрівача порівняно легко ремонтуються і змінюються, а при неполадках з баком часто буває простіше замінити бойлер цілком. У найбільш прогресивних моделях гарантія на бак може складати 10 років і більш.

Вага самого пристрою, без урахування набраної (проходить) в нього води.