Порівняння Everycom T6 vs Hiper Cinema A2

Мінімальний термін служби лампи проєктора, заявлений виробником. Вказується по загальному часу безперервної роботи. Відзначимо, що якщо проєктор експлуатувався без порушень, то по досягненні цього часу лампа не обов'язково вийде з ладу — навпаки, вона може пропрацювати ще досить довгий час. Втім, при оцінці довговічності краще всього орієнтуватися саме на заявлений термін служби.

Яскравість зображення, що видається проєктором на максимальній яскравості підсвічування. Зазвичай вказується узагальнена яскравість екрану, виведена за особливою формулою. Чим вона вища — тим менше зображення залежить від зовнішнього освітлення: яскраве проєктор може забезпечити добре видиме зображення навіть при денному світлі, а от для тьмяного потрібно затемнення. З іншого боку, підвищення яскравості знижує контрастність і достовірність передачі кольору.

Відповідно, при виборі за цим параметром потрібно враховувати, в яких умовах планується використовувати проєктор. Так, для офісного або шкільного/університетського застосування бажана яскравість не нижче 3000 лм — це дозволяє отримувати нормальну видимість, не затінюючи приміщення. Зі свого боку, серед топових моделей зустрічається і вельми невисока яскравість, оскільки подібні проєктори зазвичай встановлюються в спеціально призначених для них приміщеннях з хорошою затемненностью. А в ультракомпактних пристроях досягти високої яскравості неможливо з технічних причин.

Детальні рекомендації з оптимальної яскравості для тих чи інших умов можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що вибирати по даному показнику в будь-якому разі варто з деяким запасом. Як вже говорилося вище, при збільшенні яскравості знижується контрастність і якість перенесення кольорів, і для досягнення бажаної якості картинки, можливо, доведеться використовувати проєктор на зниженій яскравості.

Статична контрастність зображення, забезпечуваного проєктором.

Статичною контрастністю називають максимальну різницю між найяскравішим білим світлом і самим темним чорним, яку проєктор може забезпечити в межах одного кадру. На відміну від динамічної контрастності (див. нижче), даний параметр описує не умовні, а цілком реальні можливості пристрою, досяжні без застосування будь-яких додаткових хитрувань на зразок авторегулювання яскравості. Нагадаємо, що від контрастності залежить якість передачі кольору і деталізація, чим вище цей показник — тим менша ймовірність, що на яскравих або темних ділянках деталі виявляться нерозрізненними.

Нативна роздільна здатність зображення, що видається матрицею проектора.

Мінімумом для сучасних проекторів фактично є стандарт VGA, що передбачає роздільну здатність 800x600 або близьку до нього. Найскромніший із сучасних стандартів високої роздільної здатності — HD (720) ; класичний розмір такого кадру – 1280х720, але у проекторах зустрічаються й інші варіанти (аж до 1920х720). Більше просунутий HD-формат - Full HD (1080), також має кілька варіацій (найпопулярніша - 1920х1080). А серед висококласних проекторів зустрічаються моделі стандартів Quad HD, Ultra HD (4K) і навіть Ultra HD (8K).

Загалом чим вище роздільна здатність — тим більш чітку та деталізовану картинку здатний видати проектор. З іншого боку, цей показник безпосередньо позначається на вартості, а всі переваги високого дозволу можна оцінити лише в тому випадку, якщо контент, що відтворюється, теж йому відповідає. Зазначимо, що сучасні проектори можуть працювати і з більш високими роздільними здатностями, ніж «рідне» — докладніше див. «Максимальна роздільна здатність відео».

Найменша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Зазвичай, вказується мінімальна відстань, при якому зображення з проєктора залишається зосередженим.

Цей параметр особливо важливий у тому випадку, якщо пристрій належить розміщувати на невеликій відстані від екрану (наприклад, у тісному приміщенні). Деякі сучасні проєктори здатні нормально працювати вже на відстані в 10 – 20 см. Також відзначимо, що проекційні відстані визначаються насамперед об'єктивом, і якщо початковий діапазон цих відстаней вас не влаштовує — можливо, ситуацію можна вирішити заміною оптики.

Найбільша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Це максимальна відстань, на якому зображення залишається у фокусі і зберігає прийнятну яскравість — як мінімум, достатню для перегляду в затемненому приміщенні на високоякісному екрані.

Вибирати за цим параметром потрібно з урахуванням передбачуваних умов експлуатації і відстаней, з якими доведеться мати справу. При цьому не завадить мати певний запас по максимальній відстані — оскільки, як уже говорилося, воно зазвичай вказується для ідеального екрану і затемненого приміщення, а такі умови далеко не завжди. Також зазначимо, що хоча проекційні відстані залежать від об'єктива, далеко не кожен проєктор зі змінним об'єктивом допускає установку більш «далекобійної» оптики, ніж штатна — у пристрої може просто не вистачити яскравості на збільшену дистанцію.

Діагональ зображення, що видається проєктором. Зазвичай, вказується у вигляді діапазону — від найменшої, на мінімальному проекційному відстані, до найбільшої, на максимальному. Про проекційні відстані докладніше див. вище; тут же варто сказати, що вибір по діагоналі залежить як від відстані між екраном і глядачами, так і від формату застосування проєктора. Наприклад, для перегляду відео оптимальним варіантом вважається ситуація, коли відстань від глядача до зображення відповідає 3 – 4 діагоналях, а для роботи з презентаціями може стати в нагоді і відносно велика картинка. Більш детальні рекомендації для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах; тут лише нагадаємо, що зображення повинно поміщатися на екран, використовуваний з проєктором.

Проєкційна відстань проєктора має життєво важливе значення у визначенні того, яких розмірів використовувати проєкційний екран і як далеко він повинен знаходитися від проєктора. Більшість проєкторів має змінну величину проєкційного співвідношення. У крайніх положеннях це ширококутний режим (найменша величина) і режим телеобьектива (найбільша величина). Знаючи ці величини, можна визначити діапазон проекційних відстаней, в межах якого необхідно помістити проєктор, щоб проецируемое зображення збігалося з заданими розмірами проєкційного екрану.

За цим значенням потрібно перевіряти або ставити оптичне збільшення. Більше значення ділимо на менше значення, отримуємо цифру, наприклад 1,33-2,16:1.

Якщо хочемо для певного розміру картинки порахувати чи підійде даний проєктор робимо так: 1,33*3(ширина картинки)=відстань на якому повинен висіти проєктор.

Корекція трапеції по вертикалі дає змогу вирівняти картинку при зміщенні проєкційного променя від центру екрану у вертикальній площині. Тобто, якщо проєктор підвішений до стелі і світить у напрямку зверху вниз, виникає вертикальна трапеція. А функція корекції трапеції по вертикалі якраз дає змогу вирівняти картинку.

Здебільшого проєктори здатні коригувати лише трапецію у вертикальній площині. Але трапеція може бути і горизонтальною, якщо проєкційний промінь зміщений від центру екрану в горизонтальній площині. Прогресивні моделі нерідко оснащуються функцією автокорекції трапеції (див. відповідний пункт). В даному випадку трапеція вирівнюється в повністю автоматичному режимі, без участі користувача.