Порівняння Deuter Orbit -5 vs Pinguin Mistral 195

Оскільки спальний мішок належить до туристичної екіпіровки, його вага може виявитися однією з ключових характеристик. Тут варто враховувати два моменти: по-перше, більше утеплення зазвичай вимагає більшої кількості матеріалу і збільшує вагу, а по-друге, теплі моделі з невеликою вагою коштують значно дорожче більш важких варіантів з тими ж температурними характеристиками.

Також при виборі спальника варто визначитися, для чого Ви його купуєте. Якщо мова йде про пікніках, фестивалях і інших нескладних виїздах на природу без тривалих піших переходів, або якщо Ви плануєте возити спорядження на авто — на вагу можна не звертати особливої уваги, зосередившись на інших характеристиках. Якщо ж Ви плануєте вирушити в тривалі піші або велосипедні походи, варто підібрати модель з мінімальною вагою.

Що стосується конкретних цифр, то більшість сучасних спальників належать до діапазону 1,1 – 1,5 кг або 1,6 – 2 кг, хоча є й чимало ультралегких моделей — 1 кг і менше. Показник в 2,1 – 2,5 кг вважається вже досить значним, а вага в 2,6 – 3 кг і більше зустрічається в основному в двох різновидах спальників: окремих експедиційних моделях з високим ступенем утеплення, а також двомісних виробах.

Температура межі комфорту даного спальника.

Деякі виробники використовують для позначення даної температури свої власні критерії, проте загальноприйнятим стандартом вважається EN13537. Згідно йому, t межі комфорту — це найменша температура навколишнього повітря, при якій чоловік у термобілизна зможе комфортно, не прокидаючись від холоду, проспати в спальнику всю ніч (мінімум 8 годин) теплозберігаючою позі (згорнувшись «калачиком»). Такі критерії використовуються з урахуванням того, що чоловіки менш схильні мерзнути під час сну, чим жінки, і допустима температура для них трохи нижче. Зрозуміло, в кожному окремому випадку комфорт буде залежати ще й від особливостей організму і підготовки туриста. Тим не менш, загалом загальне правило таке: якщо спальник використовується чоловіком, то мінімальна температура в місці ночівлі повинна в ідеалі перебувати між t комфорту і т межі комфорту; для жінки до t межі комфорту потрібно додати кілька градусів, а краще всього орієнтуватися на t комфорту (див. вище).

Даний показник досить щільно пов'язаний з сезонністю. Так, для зимового застосування t межі комфорту повинна становити не більше -4...0 °С; у найбільш теплих моделях вона може бути дуже низькою, -15 °С і нижче. У чисто літніх і навіть весняно/осінніх моделях зустрічаються значення +10 °С і навіть вище, однак якщо ви побоюєтеся різких нічних похолодань...— бажано вибирати спальники з показниками хоча б +6..10 °С, а краще +1...5 °С (особливо для міжсезоння).

Температура комфорту даного спальника.

Деякі виробники використовують для позначення даної температури свої власні критерії, проте загальноприйнятим стандартом вважається EN13537. Згідно з цим стандартом, t комфорту — це найменша температура навколишнього повітря, при якій жінка в термобілизна може комфортно, не прокидаючись від холоду, проспати в спальнику всю ніч (мінімум 8 годин) в розслабленій позі. Таку ухвалу прийнято з тих міркувань, що жінки більш схильні мерзнути під час сну, ніж чоловіки. Зрозуміло, фактичний комфорт буде залежати від особливостей організму і підготовки конкретної людини. Проте швидше за все при навколишній температурі на рівні t комфорту і вище в спальнику буде зручно (а то і жарко) будь-якому користувачеві, незалежно від статі. Детальніше про особливості вибору по температурі див. «t межі комфорту» нижче

Конкретні значення t комфорту в сучасних спальниках нерідко можуть становити -5..-9 °C, а то і нижче, проте зустрічаються і моделі для спекотної погоди — на +10...15 °C і навіть вище. При цьому зазначимо, що сезонність і можливість зимового застосування не пов'язана з даним показником жорстко: зокрема, зимові моделі можуть мати t комфорту на рівні +15 °С, а то і +20 °С.

Температура екстриму цього спальника.

Деякі виробники використовують для позначення даної температури свої власні критерії, проте загальноприйнятим стандартом вважається EN13537. Згідно йому, температура екстриму — це температура, при якій підготовлена жінка-турист щільного статури (зріст 160 см, вага 60 кг) у термобілизна зможе провести в спальнику ніч (мінімум 6 годин) теплозберігаючою позі («калачиком») без ризику переохолодження. Такі критерії взяті з тих міркувань, що стійкість людини до холоду залежить від статі (жінки мерзнуть сильніше чоловіків), статури (худорляві більш чутливі до холоду) і підготовки. Тут варто відзначити, що якщо ви не звикли до похідних умов, то температуру екстриму слід розглядати як найменшу температуру, при якій в спальнику можна провести ніч без ризику для життя. При цьому про комфорт не йдеться, до того ж є висока ймовірність переохолодження; так що при таких температурах може знадобитися не тільки якісне термобілизна, але і додаткове утеплення.

— Поліестер. Синтетичний матеріал з хорошими показниками міцності, стійкий до перепадів температур, підвищеної вологості і ультрафіолету, а також легкий у прибиранні. Завдяки всьому цьому поліестер надзвичайно популярний в туристичному спорядженні. Коштує він трохи дорожче іншого поширеного матеріалу — нейлону — проте це компенсується деякими перевагами: зокрема, поліестер не тягнеться при намоканні.

— Нейлон. Ще один синтетичний матеріал, популярний в сучасних спальниках. Більшість різновидів нейлону дешевші, ніж поліестер, однак гірше переносять УФ-випромінювання до того ж схильні розтягуватися при намоканні. Тим не менш, цей матеріал зустрічається навіть у висококласному експедиційному спорядженні — в таких моделях згадані недоліки компенсуються за рахунок різних хитрощів (наприклад, спеціальних добавок або збільшеної товщини нейлонового волокна).

— Полікотон. Матеріал змішаного складу, що поєднує в собі бавовну і синтетичне волокно, зазвичай поліестер. Однією з переваг полікотону вважається хороше пропускання повітря, що дозволяє спальнику «дихати». З іншого боку, така тканина дещо менш міцна і надійна, ніж чистий поліестер, а може коштувати дорожче. Тому вироби із зовнішньою поверхнею з полікотону зустрічаються порівняно рідко.

— Поліуретан. У спальних мішках в якості зовнішнього матеріалу, зазвичай, застосовується поліуретан у вигляді суцільної плівки, нерідко прозорої. Такий матеріал досить міцний і водночас еластичний, він непоган...о переносить низькі температури і перепади температур. Однак головною перевагою поліуретанових оболонок є водонепроникність, що робить цей варіант ідеальним для професійних експедиційних спальників зимового призначення, що використовують утеплювач з пуху (див. нижче). А ось для менш екстремальних ситуацій цей матеріал підходить гірше, оскільки не пропускає не лише воду, а й повітря — і в порівняно теплу погоду сон «недихаючому» спальнику може виявитися дуже некомфортним.

Крім стандартних елементів конструкції спального мішка у вигляді капюшона (може також бути знімним), підголівника,внутрішньої кишені, захисту від закушування, теплового валика блискавки, петлі для сушіння і можливості з'єднання можуть бути наявними і знімна підкладка, світлонакопичуюча петля, відділення під подушку, тепловий комір, застібка в ногах, москітна сітка, компресійний мішок.

— Капюшон. Класичний капюшон, що прикриває голову людини, яка знаходиться в спальнику. Така деталь забезпечує додаткову теплоізоляцію: по-перше, за рахунок того, що вона закриває від холоду шию, потилицю і більшу частину голови, а по-друге, за рахунок зменшення простору, через який зі спальника може вивітрюватися тепло.

— Знімний капюшон. Різновид капюшона (див. вище) з можливістю зняти його за бажанням користувача. Це робить спальник більш універсальним: у теплу погоду можна зняти капюшон, щоб він не заважав, а при похолоданні — пристеб...нути назад, забезпечивши максимальний захист від холоду.

— Підголівник. Підкладка без можливості утяжки навколо голови, що застосовується для більш комфортного розміщення на спальному місці і зниження тепловтрат через голову в прохолодні ночі. Використовується в спальниках типу мішки-ковдри. Підголівники для спальних мішків часто бувають прямокутної форми і з інтегрованою подушкою.

— Знімна підкладка. Підкладка — внутрішній утеплювальний шар — має знімну конструкцію. Ця особливість розширює можливості по застосуванню спальника: у теплу погоду можна відстебнути утеплювач, щоб у мішку було не так спекотно, до того ж зняту підкладку можна використовувати і окремо, в якості покривала.

— Москітна сітка. Захисна сітка, яка прикриває обличчя людини, яка лежить в спальнику. Така сітка затримує докучливих комарів та інших комах, водночас через неї вільно проходить повітря.

— Застібка в ногах. Окрема застібка, розміщена в області ніг. У теплу погоду таку застібку можна розстебнути, не розкриваючи мішок цілком — таким чином, ноги не будуть потіти в спальнику, а решта тіла залишиться прикритим. Роль застібки може виконувати як блискавка, так і стяжка. При цьому застібка на блискавці нерідко робиться з двома бігунками, даючи цим змогу створити вентиляційний отвір для ніг у будь-якій частині нижнього сегмента спального мішка.

— Можливість з'єднання. Можливість з'єднати спальник з іншим мішком (мішками), утворивши спальне місце на кілька осіб (зазвичай на двох, але в деяких моделях можливо і більше). Така функція буде корисна на випадок похолодання: поодинці зігрітися в спальнику буває непросто, а ось кілька осіб в одному мішку додатково гріють одне одного. При виборі варто враховувати, що спальники різних виробників (і навіть різні моделі від одного виробника) можуть відрізнятися за конструкцією і розміром блискавок. Так що якщо ви збираєтеся використовувати цю функцію — варто звернути особливу увагу на сумісність.

— Світлонакопичуюча петля. Петля на собачці блискавки, має вставку зі світлонакопичуючого матеріалу. Цей матеріал «заряджається» в світлий час доби, а в темний — світиться сам. Таким чином, застібку можна знайти навіть у повній темряві; це забезпечує не тільки комфорт, але і додаткову безпеку на випадок, коли треба терміново вибратися зі спальника.

— Внутрішня кишеня. Кишеня, розташована з внутрішнього боку спальника. У такому відсіку зручно зберігати документи та інші невеликі, але цінні речі: вкрасти їх із внутрішньої кишені непросто, та й імовірність втратити вміст під час сну зводиться практично до нуля.

— Відділення під подушку. Спеціальне відділення, в яке можна помістити подушку або її замінник (наприклад, пакет змінного одягу) без остраху пошкодити або розтягнути сам спальник.

— Захист від закушування блискавки. Пристосування, що знижує ймовірність закушування тканини спальника між собачкою і зубцями блискавки. Зазвичай має вигляд стрічки з цупкого матеріалу, яка додатково прикриває блискавку зсередини. Зазначимо, що захист від закушування пов'язана не тільки зі зручністю — в екстремальних ситуаціях (на кшталт пожежі або лавини) можливість швидко розстебнути спальний мішок може стати питанням життя і смерті. Тому ця функція досить поширена в сучасних спальниках, а для експедиційних моделей (див. «Призначення») вона фактично є обов'язковою.

— Тепловий комір. Додатковий комір, який щільно охоплює шию людини, що знаходиться в спальнику. Таким чином забезпечується додаткове ущільнення і максимально перекривається доступ повітря до тіла і ніг. Крім того, комір допомагає голові і шиї швидше зігрітися.

— Тепловий валик блискавки. Система утеплення блискавки, зазвичай у вигляді теплоізолюючого валика або смуги вздовж усієї застібки. Блискавка є одним з найбільш слабких місць спальника з точки зору теплоізоляції, а тому при виборі спальника для низьких температур (особливо експедиційного, див. «За призначенням»), варто звернути увагу на наявність теплового валика, що запобігає втраті тепла.

— Петлі для сушіння. Спеціальні петлі, що дають змогу підвісити спальник для просушування — на мотузці або навіть на гілках дерева. Зазначимо, що досвідчені туристи рекомендують «вентилювати» спальний мішок щоранку, оскільки за ніч у ньому неминуче накопичується волога; ну і в будь-якому разі в підвішеному стані мокрий спальник висихає значно швидше, ніж лежачи на землі.

— Компресійний мішок. Мішок-чохол для зберігання і перенесення спальника, оснащений компресійними стяжками. Такі стяжки дають змогу сильно стиснути чохол з упакованим в нього спальником, максимально витиснути повітря зсередини і зменшити таким чином розміри упаковки — це значно спрощує транспортування. Однак зазначимо, що постійно тримати спальник стисненим не можна, для тривалого зберігання стяжки повинні бути ослаблені.

Розміри спального мішка у розгорнутому вигляді. Хоча позначення розмірів включає три традиційні цифри, у разі спальників є своя особливість: ці цифри позначають не довжину, ширину і висоту (глибину, товщину), а довжину, ширину в районі плечей і ширину в ногах. Наприклад, позначення 220х80х50 означає 220 см у довжину, 80 см ширини в плечах та 50 см ширини в ногах (докладніше про спальники з різницею ширини див. «Тип»).

Вважається, що оптимальні розміри спальника такі:

— Довжина — на 15-20 см більша за зріст людини (для спальників з каптуром) або його висоти до плечей (для спальників без каптура).
— Ширина в плечах — така, щоби спальник щільно облягав і водночас не заважав рухатися.
— Ширина в ногах (для коконів, див. «Тип») — така, щоб можна було трохи зігнути ноги без натягу тканини спальника (інакше можливі втрати тепла, та й зношуватися вона буде сильніше).

Зауважимо, що ці вимоги відносяться насамперед до спальників, призначених для використання у холодну погоду. Якщо Ви купуєте спальник для літніх виїздів, вимоги по ширині не такі критичні - головне, щоб Вам не було тісно і довжина збігалася.

Зрозуміло, у складеному вигляді спальник займає значно менше місця – див. «Розміри (у складеному вигляді)».

Зріст людини, на який розрахований спальник. Детальніше про підбір правильної ростовки спального мішка див. пункт «Довжина».

Розміри спальника в складеному вигляді, при упаковці в комплектний чохол; якщо цей чохол виконаний у вигляді компресійного мішка (див. «Оснащення»), то розміри вказуються при максимально затягнутих компресійних стяжках.

За інших рівних умов чим менше розмір спальника — тим зручніше вона в зберіганні і транспортуванні. Водночас більш компактні моделі зазвичай і обходяться дорожче.