Продуктивність на вході
Кількість повітря, яке здатний обробити компресор за одиницю часу; зазвичай вказується в літрах за хвилину. Продуктивність, поряд з тиском (див. нижче) є одним з найбільш важливих параметрів: саме вона насамперед визначає, наскільки компресор буде сумісний з тим чи іншим пневмоінструментом.
Вибирати модель за цим показником варто з таким розрахунком, щоб вона могла гарантовано «витягнути» всі інструменти, які можуть бути підключені одночасно. Витрата повітря зазвичай прямо вказується в характеристиках кожного інструменту, і підрахувати загальну потребу досить просто. Однак у зв'язку з особливостями конструкції компресор повинен мати певний запас за продуктивністю; конкретне значення цього запасу залежить від низки нюансів.
Основний момент полягає в тому, що одні компанії вказують для своїх агрегатів продуктивність на виході (скільки повітря подається на інструмент), а інші — на вході (скільки засмоктує повітря компресор). Оскільки ні один компресор не ідеальний, то частина повітря неминуче втрачається в процесі стиснення, тому його кількість на виході завжди буде менше, ніж на вході. Відповідно, якщо в характеристиках зазначена продуктивність на виході, рекомендується запас в 10-20%, а якщо на вході — 35-40%.
Існують також більш складні методики, що дозволяють точніше вивести необхідну продуктивність залежно від особливостей конкретних інструментів; з ними можна ознайомитися в спеціальних джерелах.
Ресивер
Резервуари для повітря, або ресивери (докладніше див. «Об'єм ресивера») для сучасних компресорів зазвичай робляться у формі, близькій до циліндричної, і можуть мати як горизонтальне, так і вертикальне розташування. Кожен варіант має свої особливості:
— Горизонтальний. Такі ресивери вимагають досить багато місця на підлозі (або іншій поверхні), однак цей момент має і «зворотний бік» — площа верхньої частини резервуара також досить велика, і на ній без проблем можна розміщувати механізми з ремінним приводом (див. «Привод»). Крім того, горизонтальне розташування дозволяє застосовувати резервуари практично будь-яких об'ємів, від невеликих до дуже містких, а самі компресори дуже стійкі — випадково перекинути подібний пристрій практично неможливо. Тому цей варіант є на сьогоднішній день найбільш поширеним і зустрічається у переважній більшості моделей.
— Вертикальний. Головною перевагою подібних ресиверів перед горизонтальними є відносно невелика кількість місця, необхідного для установки. З іншого боку, вертикальна компоновка накладає серйозні обмеження на максимальний об'єм резервуара, а невелика кількість місця зверху зазвичай підходить тільки для систем прямого приводу (див. вище). Та й стійкість у таких конструкцій дещо гірша. Тому широкого поширення цей варіант не отримав, і спеціально шукати компресор вертикального компонування варто тільки в тому випадку, якщо обстановка не дозволяє застосовувати горизонтальну модель.
— Відсут...ня. Моделі, що поставляються взагалі без якого-небудь ресивера.
Головними перевагами безрезервуарних агрегатів є компактність, невелика вага і відносно невисока вартість. Правда, потік повітря від них виходить порівняно нерівномірним, однак у багатьох випадках це не є вадою; до того ж в конструкції можуть використовуватися різні рішення, в тій чи іншій мірі компенсують цей недолік, та деякі компресори без ресивера навіть позиціонуються як пристрої для тієї ж аерографії.
Рівень шуму
Максимальний рівень шуму, що виробляється компресором під час роботи. При його оцінці необхідно враховувати, що децибел, застосовуваний для оцінки шуму, не є абсолютною величиною. На практиці це означає, що шуми, наприклад, в 20 дБ 40 дБ відрізняються за рівнем не в два рази, а в 100 — саме цій кратності відповідає різниця в 20 дБ; зростання у два рази відповідає збільшенню на 3 дБ. Тому для оцінки рівнів шуму варто звертатися насамперед до порівняльних таблиць. Для значень, що зустрічаються в сучасних компресорах, ця таблиця буде виглядати приблизно так:
70 дБ — голосні розмови на відстані близько 1 м;
75 дБ — крик;
80 дБ — мотоциклетний двигун з глушником;
85 дБ — гучний крик;
90 дБ — вагон товарного потяга на відстані 5-7 м;
95 дБ — шум всередині вагону метро.
У будь-якому разі чим менше рівень шуму, що виробляється агрегатом — тим комфортніше його використання, тим менше він буде «бити по вухах» і посилювати гучність всього набору працюючих інструментів.
