Макс. продуктивність
Максимальний об'єм води, який пристрій здатний перекачати за певну кількість часу; також цей параметр іноді називають пропускною здатністю. Він є однією з ключових характеристик будь-якого насоса, оскільки характеризує об'єми води, з якими може працювати пристрій. Водночас далеко не завжди має сенс гнатися за максимальною продуктивністю — адже вона помітно позначається на габаритах, вазі і «ненажерливості» агрегата.
Існують формули, які дозволяють вивести оптимальні значення продуктивності для різних ситуацій. Так, якщо насос призначений для подачі води до водозабірних точок, його мінімально необхідна продуктивність повинна бути не нижче найбільшої сумарної витрати; при бажанні до цього значення можна додати запас у 20 – 30%. А для каналізаційних моделей (див. «Призначення») все буде залежати вже від об'ємів стічних вод. Більш детальні рекомендації по вибору насоса залежно від продуктивності можна знайти в спеціальних джерелах.
Макс. напір
Максимальний напір, створюваний насосом. Цей параметр найчастіше позначають в метрах, по висоті водяного стовпа, який може створити агрегат — іншими словами, по висоті, на яку він здатний подати воду. Оцінити створюваний насосом тиск можна за простою формулою: кожен 10 м напору відповідають тиску в 1 бар.
Вибирати насос за цим параметром варто з урахуванням того, на яку висоту він повинен подавати воду, а також з поправкою на втрати і необхідність тиску у водопроводі. Для цього необхідно визначити різницю по висоті між рівнем води і найвищою точкою водозабору, до цієї цифри додати ще від 10 до 30 м (залежно від тиску, який потрібно отримати у водопроводі), і отриманий результат помножити на 1,1 — це і буде мінімально необхідний напір.
Потужність
Номінальна потужність двигуна насоса. Чим могутніше двигун — тим, як правило, вища продуктивність агрегату, тим більше натиск, висота всмоктування і т.п. зрозуміло, ці параметри багато в чому залежать від інших особливостей (в першу чергу принципу дії, див. вище); але схожі по влаштуванню моделі цілком можна в загальних рисах порівнювати по потужності.
Відзначимо, що висока потужність, як правило, збільшує габарити, вага і вартість насоса, а також передбачає великі витрати електрики або палива (див. Тому вибирати насос за даним показником варто з урахуванням конкретної ситуації; більш детальні рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.
Рівень шуму
Рівень шуму, вироблений насосом при роботі в штатному режимі. Для порівняння: шум в 50 децибел приблизно відповідає шуму в офісному приміщенні, 60 дБ — середньої гучності телевізора, 70 дБ — вантажному автомобілю на відстані близько 8 м, 80 дБ — шуму вуличного руху, 90 дБ — гучного крику. Чим нижче рівень шуму-тим комфортніше використання насоса і тим ближче до людей його можна розташовувати. Особливо цей параметр важливий для моделей, розрахованих на установку в приміщенні.
Матеріал корпуса
Матеріал, з якого виконаний корпус насоса — елемент конструкції, в якому встановлений робочий механізм (крильчатка або шнек). Відзначимо, що кожух двигуна може виконуватися з іншого матеріалу — це в даному випадку не принципово; а в мотопомп (див. «харчування») мова йде про корпус самого насоса, а не про опорному каркасі, в якому він закріплений.
Найбільшою популярністю в наш час користуються такі варіанти:
— Пластик. Недорогий матеріал, відмінно протистоїть волозі і не схильний до корозії. Втім, надійність пластика в цілому не дуже велика; виняток становлять особливі високоміцні сорти, проте вони в насосах зустрічаються вкрай рідко (коли потрібна міцність, зазвичай застосовують метали). Так що пластиковими корпусами оснащуються в основному порівняно прості і доступні моделі, не розраховані на серйозні навантаження.
— Чавун. Надзвичайно популярний в наш час Матеріал: чавун міцний, надійний, довговічний і в той же час має відносно невисоку вартість. Правда, по корозійної стійкості цей матеріал поступається нержавіючої сталі (див. нижче); однак при дотриманні правил експлуатації насоса термін служби чавунного корпусу не поступається терміну служби більшості основних вузлів агрегату. Також відзначимо, що подібні Корпуси досить масивні, що ускладнює транспортування; однак в деяких випадках велику вагу є гідністю: він сприяє гасінню вібрацій.
- Нержавіюча сталь. Відповідно до назви, одним з ключових переваг «нержавійки» є висока стійкіст...ь до корозії — і, відповідно, надійність і довговічність. З іншого боку, і коштує цей матеріал трохи дорожче того ж чавуну. Вага у таких корпусів дещо менше-це, знову ж таки, може бути як гідністю, так і недоліком, залежно від ситуації.
— Алюміній. Матеріал преміумкласу. Алюмінієві сплави, що застосовуються в сучасних насосах, легкі, міцні, довговічні, практично несприйнятливі до вологи, однак і коштують відповідно.
— Латунь. Досить рідкісний варіант, що зустрічається в окремих моделях поверхневих насосів. Латунь досить міцна, надійна і стійка до вологи, проте в більшості випадків не має ключових переваг перед тією ж «нержавейкой» або алюмінієм, а коштує трохи дорожче.
— Бронза. Ще один матеріал, аналогічний описаної вище латуні-довговічний і практичний, проте застосовуваний рідко.
— Кераміка. Матеріал, що зустрічається виключно в каналізаційних насосах у вигляді унітазів (див. Найчастіше під керамікою мається на увазі санфаянс або більш дорогий і довговічний санфарфор — тобто ті ж матеріали, що і в звичайних унітазах без вбудованих насосів.
Матеріал гідроакумулятора
Матеріал гідроакумулятора, передбаченого в конструкції насосної станції.
Нагадаємо, класична (не каналізаційна) насосна станція являє собою поверхневий насос, доповнений гідроакумулятором. Такий акумулятор являє собою резервуар, де накопичується вода. Він виконує дві функції: згладжує перепади тиску в системі і зберігає деякий запас води на випадок відключення насоса. Для основного корпусу в таких ємностях можуть використовуватися такі матеріали:
— Чавун. Найбільш простий і недорогий варіант: чавун дещо поступається нержавіючої сталі по міцності і корозійної стійкості. Однак для тих моделей, в яких він використовується, ці моменти не мають помітного значення.
- Нержавіюча сталь. Найбільш просунутий матеріал з застосовуваних на сьогоднішній день: нержавіюча сталь поєднує високу міцність і стійкість до корозії. Правда, і коштують такі гідроакумулятори трохи дорожче інших різновидів.
— Сталь. Гідроакумулятори з сортів сталі, що не належать до нержавіючих — для захисту від корозії в них зазвичай застосовуються спеціальні покриття. Даний матеріал перевершує чавун по міцності, а коштує трохи дешевше «нержавійки».
— Алюміній. Головним достоїнством алюмінієвих сплавів є невелика вага в поєднанні з цілком гідною міцністю і стійкістю до іржі. З недоліків можна відзначити досить високу ціну.
