Порівняння Deepcool Matrexx 55 чорний vs Aerocool Quartz LED чорний

Тип материнської плати, на який розрахована конструкція. Даний параметр вказується по форм-фактору «материнки», під яку розроблений корпус. Варіанти можуть бути такими:

— ATX. Один з найбільш поширених на сьогоднішній день типів материнських плат, розмір стандартний ATX — 30,5х24,4 см. Застосовується як в домашніх, так і офісних ПК середнього класу.

— XL-ATX. Загальна назва для декількох стандартів материнських плат, об'єднаних, як випливає з назви, досить великими розмірами і відповідним оснащенням. Конкретні значення таких розмірів можуть змінюватись в діапазоні від 324 до 345 мм в довжину і від 244 до 264 мм в ширину, залежно від виробника і моделі. Відповідно, при виборі такого корпусу стоїть окремо уточнити його сумісність з конкретної материнської платою.

— E-ATX (Extended ATX). Найбільш крупний тип материнських плат, під які робляться сучасні корпуси, має розміри 30,5х33 см. Застосовується зазвичай у високопродуктивних системах, що вимагають великої кількості слотів розширення.

— micro-ATX (m-ATX). Компактний варіант плати ATX, має розміри 24.4х24,4 см. Основна сфера застосування таких плат — офісні системи, які не потребують високої продуктивності.

— mini-ITX. Одне з подальших, після m-ATX, зменшень форм-фактори материнських плат, передбачає...розмір плати порядку 17х17 см і один (найчастіше) слот розширення. Також розрахований на компактні системи, не відрізняються продуктивністю.

— Thin mini-ITX. Модифікація описаного вище mini-ITX, створена у розрахунку на зменшення товщини корпусу (до 25 мм), а планки оперативної пам'яті не виступають вгору і лежать на «материнці» паралельно самій платі (докладніше см. «Форм-фактор»). Як і більшість компактних різновидів, плати thin mini-ITX не відрізняються високою обчислювальною потужністю.

Зазначимо, що більшість корпусів допускають установку материнських плат і меншого розміру — наприклад, багато корпусу під E-ATX цілком можуть застосовуватися з платами ATX. Втім, конкретну сумісність у будь-якому разі варто уточнювати окремо.

Максимальна довжина відеокарти, яку можна встановити в даний корпус.

Сучасні відеокарти середнього і топового рівня, мають високу продуктивність, нерідко відрізняються ще й значною довжиною, через що така плата може поміститися далеко не у всякий корпус. Так що перед збором комплектуючих варто оцінити довжину передбачуваної відеокарти і вибрати корпус, в який вона гарантовано поміститься. Така передбачливість не буде зайвою в будь-якому разі, однак особливо вона актуальна, якщо ви збираєте систему, що вимагає потужного графічного адаптера — наприклад, висококласний геймерський ПК або робочу станцію для 3D-дизайну.

Найбільша висота кулера, допустиме для даного корпусу.

У цьому разі мається на увазі кулер, який використовується для охолодження процесора — такий компонент є в переважній більшості сучасних ПК. Висота вимірюється відносно материнської плати.

Товщина бічних стінок, що використовуються у корпусі. При виборі товщини виробникам доводиться шукати компроміс одразу між кількома моментами. З одного боку, тонкі стінки обходяться недорого і через них швидше розсіюється тепло, що позитивно впливає на ефективність охолодження. З іншого боку - для потужних систем неминуче необхідні товсті стіни, інакше корпус може просто не витримати ваги просунутих продуктивних комплектуючих. З третьої — сталь є досить міцним матеріалом навіть за порівняно невеликої товщини. У світлі всього цього в більшості моделей цей показник не перевищує 0.7 - 0.8 мм, а частіше становить близько 0.5 - 0.6 мм.

Тип підсвічування, передбаченого в конструкції корпусу.

Підсвічування грає переважно декоративну роль, воно надає комп'ютеру оригінального зовнішнього вигляду, що цінують любителі зовнішнього тюнінгу. Освітлення можна змонтувати і окремо, проте простіше придбати корпус, де воно спочатку передбачене. Типи ж підсвічування можуть бути такими:

— Вентилятор із підсвічуванням. Підсвічується один або кілька кулерів, що виходять на бічну чи верхню поверхню корпусу.

- Корпус з підсвічуванням. Підсвічуються окремі частини корпусу, зазвичай зсередини, з таким розрахунком, щоб підсвічування було видно через прозоре вікно/вікна або решітчасту поверхню. Іноді може бути передбачене і зовнішнє підсвічування.

Зустрічаються корпуси, в яких передбачаються одночасно обидва типи підсвічування. А для офісних потреб підійдуть корпуси без підсвічування.

Чим більше вентиляторів передбачено в конструкції, за інших рівних — тим інтенсивнішим буде охолодження і тим потужніша (і, відповідно, «гаряча») начинка можна розмістити в корпусі без ризику перегріву. Для повсякденних завдань цілком вистачить корпусу з одним, двома або трьома заводськими вентиляторами. У той же час, при порівнянні варто враховувати не тільки кількість, а й робочі характеристики вентиляторів (діаметр, швидкість). Також відзначимо, що у продажу зустрічаються корпуси без вентиляторів із вільними місцями під вентилятори, що дає змогу при необхідності доповнити систему охолодження та покращити її характеристики.

Розмір посадкового місця під систему водяного охолодження, передбаченого на задній стороні корпусу.

В корпусах з підтримкою СРО радіатори водяного охолодження встановлюються ті ж гнізда, що і традиційні вентилятори. Іншими словами, на одне і те ж посадкове місце можна встановити вентилятор (вентилятори), або радіатор СРО. Розмір посадкового місця під СРО вказується однією цифрою — завдовжки (по більшій стороні); ширину само можна визначити на підставі цих даних. Річ у тім, що сучасні радіатори СРО зазвичай використовують вентилятори одного із стандартних розмірів — 120 мм або 140 мм; а якщо таких кілька вентиляторів, вони складаються в ряд. У результаті довжина радіатора виходить кратної, а ширина — рівною одному з цих чисел: наприклад, 280 мм — це 2х140мм при ширині 140 мм, 360 мм — це 3х120 мм при ширині 120 мм.

Зазначимо, що в даному випадку не актуальні ті нюанси, що і для повітряного охолодження: велика вентилятор займає більше місця і коштує дорожче, проте вважається більш прогресивним, оскільки може ефективно працювати на меншій швидкості — а це знижує рівень шуму і вібрацій.

Загальна кількість місць під системи водяного охолодження, передбачене в корпусі, іншими словами — найбільша кількість радіаторів СРО, яке можна встановити в корпус. Такі радіатори зазвичай ставляться по одному на бік корпусу, тому кілька радіаторів найчастіше розташовуються з різних сторін: наприклад, 3 місця під СРО можуть знаходитися ззаду, зверху і спереду.

При оцінці кількості посадкових місць (всіх типів) варто враховувати, що вентилятори і радіатори СРО зазвичай використовують одні і ті ж посадкові місця.

- Гратчаста. Ґрати на передній панелі корпусу найчастіше непогано виглядають і дозволяють краще постачати вентилятори системи охолодження великою кількістю зовнішнього повітря. За перфорованою панеллю нерідко розміщують декоративне підсвічування, яке покращує зовнішній вигляд корпусу.

- Глуха. Конкурентні переваги корпусів із глухою передньою панеллю – покращена шумоізоляція та ефективний захист внутрішнього простору комп'ютера від пилу.

- Скляна. Завісу таїнства того, що відбувається всередині системного блоку комп'ютера, відкривають корпуси зі скляною передньою панеллю. Загартоване скло як матеріал «фасаду» застосовується як у вигляді цільного вікна, наприклад і у вигляді скляної решітки з RGB-підсвічуванням. А разом зі скляним бічним вікном перетворює корпус на "акваріум".