Порівняння Nordway Orion 2 vs SOL Fly

Повна вага намету – з урахуванням каркаса та інших приналежностей.

Даний параметр залежить насамперед від призначення (див.вище), а після цього — від сезонності, місткості і додаткових функцій. Наприклад, в трекінгових і експедиційних моделях вага зазвичай не перевищує 5 – 7,5 кг, а найлегші з подібних виробів можуть важити 2 – 3 кг і навіть менше, будучи при цьому повноцінними наметами на 2 особи або навіть більше. Втім, для трекінгового намету подібна невелика вага при місткості більше 2 осіб зазвичай означає те, що дана модель розрахована виключно на літо. У більшості кемпінгових наметів вага починається з 6 кг, хоча серед них теж зустрічаються досить легкі вироби – на 4 – 5 кг, 3 – 4 кг, а то і менше (в таких випадках невелика вага теж може означати чисто літню спеціалізацію). А найбільш місткі і / або багатофункціональні моделі можуть мати вагу в 10 – 15 кг, 15 – 20 кг і навіть більше; у цій ваговій категорії можна зустріти переважно тенти-шатри, багатомісні кемпінгові намети і рибальські тенти для карпфішінга (див. «Призначення»).

Вибираючи намет за даним показником, варто враховувати, що не завжди має сенс гнатися за максимальним зниженням ваги. Так, легкий намет...виходить максимально зручним в перенесенні; з іншого боку, зниження ваги неминуче позначається на одній або відразу декількох інших характеристиках. Наприклад, найчастіше більш легкі моделі виходять або більш дорогими, або меншими за розмірами і менш місткими і функціональними, ніж їх важчі аналоги. А іноді зниження ваги негативно впливає ще й на захищеність (в тому числі стійкість до вологи) і загальну надійність виробу. Тому спеціально шукати максимально легкий намет має сенс в тих випадках, коли зниження ваги має ключове значення; характерний приклад — тривалі походи, в яких все спорядження доводиться довго нести «на собі». І навіть в таких варіантах варто пам'ятати про інші важливі характеристики. Наприклад, для використання пізньою осінню, коли ймовірні заморозки, краще вибрати більш важкий намет з сезонністю «зима», ніж легку модель, не розраховану на зимові умови.

Тамбур являє собою своєрідний «передпокій» перед входом в основне відділення намету.

Конкретна конструкція і призначення такого «передпокою» можуть бути різним. Наприклад, в невеликих двошарових наметах роль тамбура грає простір між внутрішнім і зовнішнім шаром перед входом (для цього зовнішній полог натягується під більшим кутом щодо вертикалі, ніж внутрішній). Розміри такого відділення невеликі, воно розраховане переважно на зберігання окремих предметів, таких як взуття. У більших моделях тамбур виконується у вигляді повноцінного відсіку, який відрізняється від основного відділення лише відсутністю днища (хоча бувають і винятки). Такий відсік може розташовуватися між двома спальними відділеннями; а в деяких наметах передбачається відразу два тамбура.

В будь-якому разі, подібне оснащення збільшує корисну площу намету і забезпечує додатковий комфорт при його використанні. Тамбур можна використовувати для зберігання спорядження, нерідко – досить громіздкого; при відкритому вході він забезпечує додатковий захист основного об'єму намету від опадів, сонця і вітру; а в великому тамбурі (довжиною в 150 см і більше) можна навіть організувати додаткові спальні місця (якщо погода дає змогу) або навіть допоміжне приміщення на зразок кухні, їдальні, адміністративної зони тощо. Детальніше про розміри цього елемента оснащення див. «Довжина тамбура» нижче.

Довжина тамбура, передбаченого в наметі.

Детальніше про тамбурі див. вище. Що стосується його розмірів, то довжина тамбура вимірюється по тій же стороні, по якій вимірюється довжина всього намету; а ширина цього відсіку зазвичай відповідає загальній ширині намету, і її немає потреби окремо уточнювати в характеристиках. При цьому відзначимо, що через подібні правила вимірювання довжина тамбура нерідко виявляється менше його ширини; це в даному разі цілком нормальна ситуація.

Конкретне співвідношення між габаритами цього відсіку в різних наметах може бути різним. Однак в цілому довший тамбур, як правило, більший і місткіший коротшого. При виборі ж варто враховувати, що об'ємний і просторий додатковий відсік підвищує загальний комфорт, проте помітно позначається на ціні і вазі намету (не кажучи вже про його загальні габарити). Так що при виборі за даним параметром варто враховувати реальні умови і особливості експлуатації намету. Відзначимо тільки, що для організації додаткових спальних місць варто звертати увагу на тамбури довжиною не менше 150 см – як правило, в них можна розмістити додаткові місця як мінімум поперек, а нерідко — і вздовж намету.

Кількість входів у спальню, передбачене в конструкції намету.

Варто уточнити, що якщо спалень в конструкції кілька (див. «Спальних приміщень»), то в даному разі враховується не загальна кількість входів, а кількість входів на одну спальню. Приміром, якщо намет має 2 спальних приміщення, кожне з 1 входом, то в характеристиках буде вказано 1 вхід в спальню.

Іншими словами, якщо в конструкції заявлено 2 входи в спальню — це означає, що з кожної спальні веде два виходи (незалежно від загальної кількості спалень). Подібна конструкція зручна насамперед тим, що залишати спальний відсік при необхідності можна найзручнішим шляхом, не турбуючи зайвий раз сплячих сусідів. З іншого боку, конструкція з одним входом забезпечує вищий ступінь термо- і вологоізоляції, такі намети краще підходять для особливо несприятливих умов.

— Зовнішній. Зовнішній каркас вважається більш зручним в установці, особливо у випадку двошарових наметів (див. «Внутрішній намет»), оскільки на каркас надягаються відразу і внутрішній намет і зовнішній тент. З іншого боку, такий каркас більш схильний до негативного впливу природних умов і не дає можливості поставити внутрішній намет окремо.

— Внутрішній. Внутрішній каркас дещо складніше в установці, ніж зовнішній; водночас він менш схильний до впливу несприятливих зовнішніх умов, а в двошарових наметах (див. «Внутрішній намет») з внутрішнім каркасом зазвичай передбачається можливість встановлення тільки внутрішнього намету, без тенту.

Зазначимо, що класичний каркас мають тільки намети у формі напівсфери або напівбочки (див. «Форма корпуса»); у разі двосхилих наметів характеристика «зовнішній/внутрішній» відноситься насамперед до розташування опор, а до шатрових моделей термін «каркас» взагалі не застосовується.

— Надувний. У таких наметах роль каркаса грають герметичні порожнисті трубки з гнучкого матеріалу (гуми або полімерів), зазвичай дугоподібної форми. У складеному стані вони можуть бути досить компактно згорнуті, а при установці намету вони надуваються (зазвичай за допомогою спеціального насоса), набуваючи потрібної форми і достатньої жорсткості для підтримки тенту. Перевагами надувних каркасів є невелика вага і простота в установці, зазвичай вони належать д...о систем швидкої установки (про останні див. вище). З іншого боку, надувні елементи дуже чутливі до пошкоджень: невелика тріщина або дірочка, некритична для елемента звичайного каркаса, порушує герметичність і робить намет непридатним для використання.

— Pop-up. Автоматичний тип дугового каркасу – самостійно розкладається при витяганні намету з чохла. Найчастіше такий різновид каркасу застосовується у невеликих наметах бюджетної ланки, адресованих прихильникам відпочинку у кемпінгах, вилазок на природу та відвідування музичних фестивалів. Упаковані подібні намети у невелику круглу сумку, яка займає мінімум місця в автомобільному багажнику або серед ручної поклажі відпочиваючих.

Кількість дуг, передбачених у каркасі намети. Для корпусів-півсфер (див. «Форма корпуса») на 2-3 людини, не призначених для екстремальних умов, цілком достатнім вважається 2 дуги; більш великогабаритні та/або посилені моделі можуть мати більшу кількість дуг. У випадку з полубочками це кількість безпосередньо пов'язана з довжиною намети.

Показник, що відображає здатність тенту намету витримувати вплив вологи, не намокаючи. Виражається в міліметрах водяного стовпа — висоті водяного стовпа, яку може витримати тент (про площі впливу не йдеться, оскільки навантаження на одиницю площі під водою залежить тільки від висоти водяного стовпа і не пов'язана з площею його заснування). Значні цифри, зазначені в характеристиках (наприклад, 4000 мм вод. ст., — тобто 4 метри) пов'язані з тим, що дощові краплі можуть мати значну швидкість і при попаданні на тент створювати в точці впливу навантаження, порівнянну з тиском на глибині декількох метрів.

Загалом чим вище показник водонепроникності — тим краще тент буде справлятися з впливом дощу і снігу. Показники до 3000 мм вод. ст. вважаються достатніми для місць, де дощі бувають рідко, тенти на 3000 – 7000 мм вод. ст. дають змогу не боятися інтенсивних злив, а в експедиційних (див. «Призначення») наметах, розраховані на екстремальні умови, цей показник може досягати 10000 мм вод. ст. і навіть більше. Однак більш водостійкі тканини, зазвичай, і вагу мають значний, так що в кожному окремому випадку має сенс вибирати оптимальний по співвідношенню стійкості і ваги варіант.

Показник, що відображає ступінь стійкості дна намету до вологи. Детальніше про особливості вимірювання цього показника див. «Водонепроникність тенту». Тут же відзначимо, що зі зрозумілих причин дно, на відміну від тенту, практично не піддається ударам дощових крапель — як наслідок, вимоги до водостійкості дна відчутно нижче. Так, тканини з водонепроникністю 3000 мм вод. ст. вважаються абсолютно водонепроникним (аж до можливості поставити намет у калюжу), а більш високі показники зазвичай говорять про підвищену товщині тканини і відповідної міцності і стійкості на знос. Так само, як і у випадку з тентом, більш водонепроникні тканини зазвичай мають значну вагу, тому не завжди має сенс шукати днище з максимальною водостійкістю.