Порівняння Sapphire Radeon RX 580 11265-01-20G vs Gigabyte Radeon RX 580 GAMING 8G

Частота роботи графічного процесора відеокарти. За загальним правилом, чим більше частота роботи GPU — тим вище продуктивність відеокарти, однак цей варіант є не єдиним — багато чого також залежить і від конструктивних особливостей відеокарти, зокрема типу і об'єму відеопам'яті (див. відповідні пункти глосарію). Внаслідок цього не є незвичайною ситуація, коли з двох відеокарт більш продуктивною може виявитися модель з нижчою частотою процесора. Крім цього варто відзначити, що високочастотні процесори мають також високе тепловиділення, що потребує застосування потужних систем охолодження.

Максимальна роздільна здатність, підтримуване відеокартою — тобто найбільший розмір зображення (у пікселях), яке вона може виводити на зовнішній екран.

Чим вище роздільна здатність, тим більше чіткої та якісної виходить картинка. З іншого боку, з підвищенням числа пікселів зростають вимоги до обчислювальної потужності і, відповідно, вартість відеокарти. Крім того, не варто забувати, що оцінити всі переваги високих роздільних здатностей можна тільки на моніторах з відповідними характеристиками. З іншого боку, в налаштуваннях графіки можна виставити і більш низькі роздільній здатності, ніж максимальна; а хороший запас по вирішенню означає і хороший запас по загальній продуктивності.

Що стосується конкретних значень, то фактичним мінімумом для сучасних відеокарт є 1600х1200, однак набагато частіше зустрічаються більш високі показники — аж до Ultra HD 4K і Ultra HD 8K.

Кількість виходів HDMI, передбачених у відеокарті.

На сьогодні HDMI є найбільш популярним інтерфейсом для роботи з зображенням високої роздільної здатності і багатоканальним звуком (він може використовуватися одночасно для відео та аудіо). Такий роз'єм є практично стандартним для сучасних моніторів, крім того, він широко використовується в інших видах екранів — телевізорах, плазмових панелей, проекторів і т. ін.

Наявність кількох виходів дозволяє підключати до відеокарти одночасно кілька екранів — наприклад, пару моніторів для організації розширеного робочого простору. Втім, портів HDMI у відеокартах не буває більше 2 — з низки причин для декількох екранів відразу в даному випадку простіше використовувати інші роз'єми, насамперед DisplayPort.

Кількість виходів DisplayPort, передбачених у відеокарті.

DisplayPort являє собою цифровий мультимедійний інтерфейс, багато в чому схожий з HDMI, який проте застосовується переважно в комп'ютерній техніці. Конкретні можливості цього інтерфейсу залежать від версії (див. нижче), однак навіть у найскромнішій сучасній версії DisplayPort дає змогу як мінімум працювати з роздільною здатністю 4K на 60 кадрах в секунду і 5K — на 30 к/с. Ще однією цікавою особливістю даного стандарту є можливість послідовного підключення декількох екранів до одного порту (формат «daisy chain»).

У світлі останнього можна сказати, що кількість виходів DisplayPort відповідає кількості екранів, які можна підключати до відеокарти напряму, без застосування daisy chain. Таке підключення може знадобитися, зокрема, для моніторів, які не підтримують роботу в режимі «ланцюжка». Якщо ж такий режим підтримується — максимальна кількість екранів буде як мінімум удвічі вище, ніж кількість роз'ємів. Однак варто врахувати, що роздільні здатності, підтримувані самим відеоадаптером, можуть не дотягувати до граничних можливостей використовуваної версії DisplayPort.

Максимальна кількість моніторів, які можна одночасно підключити до відеокарти і використовувати спільно.

Одночасне підключення декількох екранів дозволяє розширити доступний користувачеві візуальний простір. Наприклад, дизайнерам і верстальникам це може стати в нагоді під час роботи з великоформатними матеріалами, програмістам — для поділу завдань (один монітор для написання коду, другий-для пошуку потрібної інформації та інших допоміжних цілей), а геймерам-ентузіастам — для забезпечення максимального ефекту занурення. Завдяки розвитку технологій у наш час навіть недорогі відеокарти здатні зазвичай працювати мінімум з трьома моніторами, а прогресивні моделі можуть підтримувати чотири екрани і більше.

Наявність у відеокарти системи підсвічування. Ця особливість надає платі оригінальний зовнішній вигляд, що особливо цінують геймери і любителі зовнішнього моддінгу ПК. Підсвічування може мати різний колір, в деяких моделях цей колір навіть може змінюватися. Водночас варто враховувати, що на функціонал відеокарти ця особливість не впливає, а на вартості помітно позначається. Так що спеціально шукати відеокарту з підсвічуванням варто тільки в тих випадках, коли незвичайний дизайн для вас не менш важливий, ніж робочі характеристики. Також варто мати на увазі, що подібні адаптери потрібно встановлювати відповідні корпусу — відкриті чи з оглядовим вікном, інакше підсвічування просто не буде видно.

Максимальна потужність живлення, споживана відеокартою під час роботи. Цей параметр має значення для розрахунку загальної потужності, споживаної всією системою, і підбору блока живлення, що забезпечує відповідну потужність.

Формат додаткового живлення, необхідного для роботи відеокарти.

Сам по собі роз'єм PCI-E, який стандартно застосовується для підключення відеокарт, видає живлення потужністю 75 Вт. Для багатьох моделей, навіть досить продуктивних, цього цілком достатньо, і чимало сучасних відеоадаптерів обходяться без додаткового живлення. Однак більшого поширення, особливо серед висококласних рішень, отримали все ж моделі з додатковим живленням.

Найпростіший варіант такого живлення — один роз'єм формату 6-pin або 8-pin. 6-піновий конектор здатний додатково забезпечити до 75 Вт, 8-піновий — до 150 Вт. Втім, для висококласних рішень одного конектора буває недостатньо, так що зустрічаються моделі з живленням формату 6+8 pin, 8+8 pin, і навіть 8+8+6 pin або 8+8+8 pin А нові карти і зовсім 16-pin. Такі роз'єми живлення мають загалом 16 ліній: 12 для подачі струму та 4 сигнальних. Чинний поріг потужності роз'єму 16 pin становить до 600 Вт. Підключення до нього можна зробити через перехідник 3×8 pin..

Зазначимо, що теоретично можливо підключити 6-пінове живлення до 8-пінового роз'єму і навпаки, для цього навіть випускаються відповідні пе...рехідники. Однак на практиці можливість такого підключення варто уточнювати окремо, і користуватися подібними прийомами лише в крайніх випадках, коли інші варіанти недоступні.

Загальна довжина відеокарти.

Під довжиною в даному випадку мають на увазі розмір пристрою від пластини з роз'ємами (яка кріпиться до задньої стінки системного блоку) до протилежної сторони. Сама пластина і виступаючі назовні роз'єми при цьому, як правило, не враховуються.

Дані про довжину відеокарти необхідні насамперед для того, щоб оцінити, чи вистачить під неї місця в окремому корпусі. Крім того, більш довгі плати, як правило, мають і більш прогресивні характеристики (хоча жорсткої залежності тут немає, і схожі по класу відеоадаптери можуть мати різну довжину). Що стосується конкретних значень, то найбільш компактні рішення у наш час мають розмір 150 – 200 мм і менше; показник у 200 – 250 мм можна ще вважати відносно невеликим, 250 – 290 мм — середнім, а чимало моделей (переважно прогресивного рівня) мають довжину і понад 290 мм.