Частота роботи GPU
Частота роботи графічного процесора відеокарти. За загальним правилом, чим більше частота роботи GPU — тим вище продуктивність відеокарти, однак цей варіант є не єдиним — багато чого також залежить і від конструктивних особливостей відеокарти, зокрема типу і об'єму відеопам'яті (див. відповідні пункти глосарію). Внаслідок цього не є незвичайною ситуація, коли з двох відеокарт більш продуктивною може виявитися модель з нижчою частотою процесора. Крім цього варто відзначити, що високочастотні процесори мають також високе тепловиділення, що потребує застосування потужних систем охолодження.
Частота роботи пам’яті
Швидкість, з якою відеокарта може обробляти дані, що зберігаються у відеопам'яті. Фактично показник визначає максимальну кількість операцій із прийому чи передачі даних модулем пам'яті за одиницю часу. Виражається така частота в мегагерцях (МГц) – мільйонах операцій за секунду. Висока частота роботи відеопам'яті сприяє покращенню продуктивності при виконанні ресурсомістких завдань на кшталт обробки текстур, рендерингу графіки та інших графічних операцій. Однак параметр є аж ніяк не єдиним фактором, що впливає на загальну продуктивність відеокарти – важливо враховувати архітектуру GPU, кількість ядер, частоту ядер та інші характеристики.
Макс. роздільна здатність
Максимальна роздільна здатність, підтримуване відеокартою — тобто найбільший розмір зображення (у пікселях), яке вона може виводити на зовнішній екран.
Чим вище роздільна здатність, тим більше чіткої та якісної виходить картинка. З іншого боку, з підвищенням числа пікселів зростають вимоги до обчислювальної потужності і, відповідно, вартість відеокарти. Крім того, не варто забувати, що оцінити всі переваги високих роздільних здатностей можна тільки на моніторах з відповідними характеристиками. З іншого боку, в налаштуваннях графіки можна виставити і більш низькі роздільній здатності, ніж максимальна; а хороший запас по вирішенню означає і хороший запас по загальній продуктивності.
Що стосується конкретних значень, то фактичним мінімумом для сучасних відеокарт є 1600х1200, однак набагато частіше зустрічаються більш високі показники — аж до
Ultra HD 4K і
Ultra HD 8K.
Макс. моніторів, що підключаються
Максимальна кількість моніторів, які можна одночасно підключити до відеокарти і використовувати спільно.
Одночасне підключення декількох екранів дозволяє розширити доступний користувачеві візуальний простір. Наприклад, дизайнерам і верстальникам це може стати в нагоді під час роботи з великоформатними матеріалами, програмістам — для поділу завдань (один монітор для написання коду, другий-для пошуку потрібної інформації та інших допоміжних цілей), а геймерам-ентузіастам — для забезпечення максимального ефекту занурення. Завдяки розвитку технологій у наш час навіть недорогі відеокарти здатні зазвичай працювати мінімум з
трьома моніторами, а прогресивні моделі можуть підтримувати
чотири екрани і
більше.
Споживана потужність
Максимальна потужність живлення, споживана відеокартою під час роботи. Цей параметр має значення для розрахунку загальної потужності, споживаної всією системою, і підбору блока живлення, що забезпечує відповідну потужність.
Довжина відеокарти
Загальна довжина відеокарти.
Під довжиною в даному випадку мають на увазі розмір пристрою від пластини з роз'ємами (яка кріпиться до задньої стінки системного блоку) до протилежної сторони. Сама пластина і виступаючі назовні роз'єми при цьому, як правило, не враховуються.
Дані про довжину відеокарти необхідні насамперед для того, щоб оцінити, чи вистачить під неї місця в окремому корпусі. Крім того, більш довгі плати, як правило, мають і більш прогресивні характеристики (хоча жорсткої залежності тут немає, і схожі по класу відеоадаптери можуть мати різну довжину). Що стосується конкретних значень, то найбільш компактні рішення у наш час мають розмір
150 – 200 мм і
менше; показник у
200 – 250 мм можна ще вважати відносно невеликим,
250 – 290 мм — середнім, а чимало моделей (в основному прогресивного рівня) мають довжину і
понад 290 мм.
