Порівняння Challenger HomePro 3000 3000 ВА vs Stark Country 3000 INV 3000 ВА

– Звичайний (Tower). ДБЖ, розраховані на підлогове встановлення або розміщення на будь-яких відповідних горизонтальних поверхнях. Такий «монтаж» максимально простий, при цьому він підходить навіть для найпотужніших і найважчих пристроїв, а тому більшість сучасних безперебійників (всіх категорій) робляться саме у звичайному форм-факторі Tower. Розміщувати їх передбачається вертикально.

– Rack (у стійку). Моделі для монтажу у телекомунікаційні стійки. Більшість таких безперебійників належить до професійного сегменту обладнання з розрахунком на живлення серверів та іншої подібної електроніки (яка також часто монтується аналогічним способом). Найбільш поширений стандарт стійок — 19", проте зустрічаються й інші варіанти, тому сумісність ДБЖ з конкретною стійкою не завадить уточнити окремо. Також зазначимо, що моделі цього типу часто комплектуються ніжками, що дають змогу ставити пристрій на підлогу «боком» або у вертикальному положенні. Дисплей (за його наявності) у таких моделях може мати поворотну конструкцію для зручності зчитування параметрів в обох положеннях.

– Настінний. Безперебійники, які першочергово розраховані на можливість настінного монтажу. Підвішування на стіні може виявитися оптимальним варіантом в обмежених умовах. Втім, таке встановлення є не єдиним варіантом – багато пристроїв допускається штатно встановлювати на підлогу. Також ві...дзначимо, що настінні ДБЖ часто застосовуються для опалювальних котлів. Основним недоліком такого форм-фактора є необхідність свердлити стіни для монтажу безперебійника.

– Плоский. ДБЖ, конструктивно зібрані в низькому плоскому корпусі. Як правило, такий форм-фактор припускає кілька варіантів монтажу обладнання: безперебійник можна встановлювати горизонтально або вертикально. Однак переважає саме горизонтальний спосіб встановлення ДБЖ. Фактично все залежить від місця розміщення безперебійника та його габаритів – цей момент не завадить уточнити окремо.

– Подовжувач. Безперебійники, що нагадують на вигляд подовжувач. Конструктивно такі ДБЖ складаються з набору розеток в одному корпусі, при цьому розетки розміщуються на верхній площадці безперебійника. Нерідко в корпусі подібних ДБЖ передбачаються отвори або кріплення для настінного способу монтажу.

У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.

Байпас (by-pass) означає такий режим роботи ДБЖ, при якому живлення на навантаження подається безпосередньо з зовнішнього джерела електричної мережі, дизель-генератора і т. ін. — практично без обробки в самому ДБЖ. Цей режим може включатися як автоматично, так і вручну.

— Автоматичний байпас є свого роду заходом безпеки. Він включається в тому випадку, коли ДБЖ в штатному режимі не може забезпечити живлення навантаження — наприклад, при перевантаження ДБЖ за рахунок різкого збільшення споживаної потужності навантаження.

— Ручний байпас дозволяє включити цей режим за бажанням користувача, незалежно від параметрів роботи. Це може бути необхідно, наприклад, для «гарячої» заміни батареї (детальніше див. нижче) або для пуску устаткування, у якого пускова потужність перевищує потужність ДБЖ. Технічно він також може грати роль заходи безпеки, однак автоматичні системи в цьому сенсі надійніше.

У деяких ДБЖ передбачені обидва варіанти вмикання байпаса.

Ефективна вихідна потужність ДБЖ, по суті — максимальна активна потужність навантаження, яке можна підключати до пристрою.

Активна потужність витрачається безпосередньо на роботу пристрою; вона позначається у ватах. Крім неї, більшість приладів змінного струму споживає також реактивну потужність, яка «даремно» (умовно кажучи) витрачається котушками і конденсаторами. Повна потужність (позначається у вольт-амперах) як раз і є сумою активної і реактивної потужностей; саме цю характеристику варто використовувати при точних електротехнічних розрахунках. Детальніше див. «Максимальна вихідна потужність»; тут же відзначимо, що при підборі ДБЖ для відносно нескладного застосування цілком можна користуватися і однієї тільки ефективною потужністю. Це як мінімум простіше, ніж перераховувати вати, заявлені в характеристиках пристроїв, в вольт-ампер повній потужності.

Найбільш скромні сучасні ДБЖ видають не більше 500 Вт. 501 – 1000 Вт можна вважати середнім значенням, 1,1 – 2 кВт — вище середнього, а в найбільш потужних моделях цей показник перевищує 2 кВт і може досягати вельми вражаючих значень (до 1000 кВт і більше окремих ДБЖ промислового класу).

Цей параметр характеризує ступінь відмінності змінної напруги на виході ДБЖ від ідеального напруги, графік якого має форму правильної синусоїди. Ідеальне напруга так названий тому, що воно найбільш рівномірно і створює мінімум зайвого навантаження на підключені пристрої. Таким чином, спотворення вихідної напруги є одним з найважливіших параметрів, що визначають якість одержуваного навантаженням живлення. Рівень спотворення 0 % означає, що ДБЖ видає ідеальну синусоїду, до 5 % — легкі спотворення синусоїди, до 18 % — сильні спотворення, від 18 % до 40 % — трапецієподібний сигнал, понад 40 % — прямокутний сигнал.

ККД (коефіцієнтом корисної дії) у разі ДБЖ є відношення вихідної потужності до потужності, споживаної від мережі. Це один з основних параметрів, що визначають загальну ефективність пристрою: чим вище ККД — тим менше енергії ДБЖ витрачає даремно (за рахунок нагріву деталей, електромагнітного випромінювання тощо). У сучасних моделях значення ККД може досягати 99%.

Частота (діапазон частот) змінної напруги, що видається на виході ДБЖ. Для комп'ютерної техніки вважається нормальним діапазон частот 47-53 Гц, хоча чим менше відхилення від стандарту 50 Гц – тим краще. З іншого боку, в деяких моделях ДБЖ ця частота може автоматично синхронізуватися з частотою мережі живлення таким чином надходить на навантаження живлення не буде відрізнятися незалежно від того, харчується навантаження від мережі або від акумулятора. У цьому випадку більш широкий діапазон частот, навпаки, більш бажаний.

Кількість розеток, підключених до резерву живлення (батареї), передбачене в конструкції ДБЖ. Для того, щоб ДБЖ виконував свою основну роль (забезпечував резерв живлення на випадок перебоїв з електрикою), відповідні електроприлади потрібно підключати саме до цих розеток. Розетки мають стандартну форму і сумісні з абсолютною більшістю популярних вилок під мережі 230 В.

Мінімально в ДБЖ передбачено 1 або 2 розеткі, у більш прогресивних їх може бути 3 і більше.

Клеми використовуються для приєднання до ДБЖ дротів – напряму, без використання будь-яких штекерів. Для моделей відносно невисокої потужності подібна можливість не потрібна, а ось для потужних пристроїв мінімум на кілька кіловат (що застосовуються, зокрема, для серверних шаф) такий варіант підключення часто виявляється оптимальним, а то і єдино допустимим. Клемною колодкою називають набір з декількох клем, розташованих в ряд. Варто враховувати, що кількість і призначення таких клем може бути різним, цей момент варто уточнювати за офіційною документацією.