Порівняння Ippon Smart Power Pro II 1600 Euro 1600 ВА vs Eaton 5P 1550I 1550 ВА

Час безперервної роботи ДБЖ від повністю зарядженої батареї при підключенні до нього навантаження з потужністю, яка дорівнює вихідній потужності ДБЖ (максимальної або ефективної, залежно від типу навантаження, детальніше див. відповідні пункти). Для ДБЖ, розрахованих на роботу з домашнім або офісним ПК, достатнім вважається час близько 10-15 хв, цього вистачає для збереження даних і завершення роботи. Для живлення серверів варто використовувати пристрої з часом роботи від 20 хв і більше.

Час безперервної роботи ДБЖ від повністю зарядженої батареї при підключенні до нього навантаження з потужністю, яка дорівнює половині вихідний потужності ДБЖ (максимальної або ефективної, залежно від типу навантаження, детальніше див. нижче). Час роботи з навантаженням значно більше, ніж для повного навантаження, і навіть у найпростіших моделях може досягати 20-30 хв.

Час, необхідний для перемикання навантаження на живлення від мережі живлення від батареї. До резервних та інтерактивних ДБЖ (див. Тип) в цей момент відбувається короткочасне зникнення напруги — відповідно, чим менше час перемикання на батарею, тим більш рівномірне живлення забезпечує джерело при пропажі напруги. В ідеалі час перемикання для традиційної частоти змінного струму 50 Гц повинно становити не більше 5 мс (чверть одного періоду синусоїди). У інверторних ДБЖ час перемикання за визначенням дорівнює нулю.

У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.

Робоча частота змінного струму, що подається на вхід ДБЖ — а якщо точніше, той діапазон частот цього струму, в якому пристрій може видати на навантаження належне живлення за рахунок власних регуляторів, не використовуючи батарею. При виході з цього діапазону ДБЖ перемикається в батарейний режим. Найменший діапазон вхідних напруг мають резервні ДБЖ (див. «Тип»), найбільший — інверторні.

Байпас (by-pass) означає такий режим роботи ДБЖ, при якому живлення на навантаження подається безпосередньо з зовнішнього джерела електричної мережі, дизель-генератора і т. ін. — практично без обробки в самому ДБЖ. Цей режим може включатися як автоматично, так і вручну.

— Автоматичний байпас є свого роду заходом безпеки. Він включається в тому випадку, коли ДБЖ в штатному режимі не може забезпечити живлення навантаження — наприклад, при перевантаження ДБЖ за рахунок різкого збільшення споживаної потужності навантаження.

— Ручний байпас дозволяє включити цей режим за бажанням користувача, незалежно від параметрів роботи. Це може бути необхідно, наприклад, для «гарячої» заміни батареї (детальніше див. нижче) або для пуску устаткування, у якого пускова потужність перевищує потужність ДБЖ. Технічно він також може грати роль заходи безпеки, однак автоматичні системи в цьому сенсі надійніше.

У деяких ДБЖ передбачені обидва варіанти вмикання байпаса.

Максимальна вихідна потужність, що видається ДБЖ, іншими словами — найбільша повна потужність навантаження, допустима для даної моделі.

Цей показник вимірюється у вольт-амперах (загальний сенс цієї одиниці той самий, що і у вата, а різні назви використовуються для того, щоб розділити різні види потужності). Повна споживана потужність навантаження, припущена в даному випадку, є сумою двох потужностей — активної і реактивної. Активна потужність — це фактично ефективна потужність (у характеристиках електроприладів саме вона вказується в ватах). Реактивної називають потужність, що витрачається даремно» котушками і конденсаторами в пристроях змінного струму; при великій кількості котушок та/або конденсаторів ця потужність може становити досить значну частину від загального енергоспоживання. Зазначимо, що для нескладних завдань можна користуватися даними про ефективної потужності (вона нерідко наводиться і для ДБЖ — див. нижче); але для точних електротехнічних розрахунків варто використовувати повну.

Найпростіше правило вибору за даним показником звучить так: максимальна вихідна потужність ДБЖ в вольт-амперах повинна бути як мінімум в 1,7 разу вище, ніж загальна потужність навантаження у ватах. Існують і більш детальні формули розрахунку, що враховують особливості різних типів навантаження; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні сучасні ДБЖ видають 700 – 1000 ВА, а то і ...href="/ua/list/178/pr-6816/">менше — цього достатньо для живлення ПК середньої продуктивності; а в найбільш «великовагових» моделях цей показник може становити 8 – 10 кВа і вище.

Ефективна вихідна потужність ДБЖ, по суті — максимальна активна потужність навантаження, яке можна підключати до пристрою.

Активна потужність витрачається безпосередньо на роботу пристрою; вона позначається у ватах. Крім неї, більшість приладів змінного струму споживає також реактивну потужність, яка «даремно» (умовно кажучи) витрачається котушками і конденсаторами. Повна потужність (позначається у вольт-амперах) як раз і є сумою активної і реактивної потужностей; саме цю характеристику варто використовувати при точних електротехнічних розрахунках. Детальніше див. «Максимальна вихідна потужність»; тут же відзначимо, що при підборі ДБЖ для відносно нескладного застосування цілком можна користуватися і однієї тільки ефективною потужністю. Це як мінімум простіше, ніж перераховувати вати, заявлені в характеристиках пристроїв, в вольт-ампер повній потужності.

Найбільш скромні сучасні ДБЖ видають не більше 500 Вт. 501 – 1000 Вт можна вважати середнім значенням, 1,1 – 2 кВт — вище середнього, а в найбільш потужних моделях цей показник перевищує 2 кВт і може досягати вельми вражаючих значень (до 1000 кВт і більше окремих ДБЖ промислового класу).

Можливість зміни вихідної напруги ДБЖ за бажанням користувача. Електричні мережі в різних країнах мають різне напруга: наприклад, на пострадянському просторі стандартом є 230 В, в європейських країнах — 230 В. Невеликі відмінності зовні можуть не грати значної ролі, проте невідповідність напруг може негативно позначатися на ефективності і довговічності електроприладів. Регулювання напруги дозволяє підібрати оптимальне його значення, забезпечивши таким чином найкращі умови для роботи електроніки.