Порівняння Powercom RPT-1000A Schuko 1000 ВА vs Powercom Spider SPD-1000N 1000 ВА

– Резервний. Найпростіший тип ДБЖ, звичний більшості пересічних користувачів. Його основне призначення – можливість «м'яко» завершити роботу при проблемах з живленням. Коли рівень напруги нормальний, ДБЖ подає на навантаження живлення з мережі, а при падінні або зникненні напруги перемикається на власну батарею. Ресурс цієї батареї зазвичай невеликий – близько декількох хвилин, чого зазвичай достатньо лише для збереження даних. Також такі ДБЖ можуть згладити короткочасні стрибки напруги, проте якщо такі стрибки бувають постійно, це зношує батарею і негативно позначається на самому джерелі. Резервні ДБЖ широко використовуються в домашніх та офісних умовах, вони зазвичай мають невисоку потужність.

– Інтерактивний. Свого роду розвиток ідеї резервних ДБЖ; такі джерела не тільки забезпечують живлення при зниженні або зникненні напруги в мережі, вони також відіграють роль стабілізаторів напруги. Конструкція таких ДБЖ включає спеціальний регулятор (зазвичай у вигляді трансформатора), який компенсує зміни напруги на вході та подає на вихід стабільну напругу. Це дає змогу подавати на навантаження постійну напругу без використання батарей, завдяки чому такі блоки добре підходять для роботи в мережах з нестабільною напругою – вони не лише захищають навантаження, а й не зношуються самі. Інтерактивні ДБЖ також здебільшого мають невисоку потужність та ємність батареї та використовуються для захисту окремих...пристроїв.

– Інверторний (online). Інша назва — «з подвійним перетворенням». Найбільш прогресивний тип ДБЖ, що забезпечує максимальний ступінь захисту. Назва походить від інвертора – генератора вихідної напруги, що безпосередньо видає живлення на навантаження. Сам інвертор одночасно отримує живлення із двох джерел — від мережі та від зарядженої батареї. У разі критичного зниження або зникнення напруги в мережі інвертор продовжує подавати енергію лише вже від батареї. Така схема дає змогу уникнути стрибків напруги при переході з мережі на батарею (що є серйозним недоліком двох вищеописаних типів ДБЖ і може навіть пошкодити чутливу електроніку, що підключається до них). Інверторні ДБЖ мають найбільшу потужність (аж до можливості живити цілу будівлю) і можуть бути розраховані на трифазне підключення (див. «Вхідна напруга»), а деякі моделі дають змогу підбирати батареї різної ємності, залежно від конкретних потреб. З іншого боку, інверторні ДБЖ мають невеликий ККД, працюють шумно і коштують дорого, а тому вони використовуються в основному тоді, коли вирішальне значення має висока потужність або захист.

– Низьковольтний. Мініатюрні ДБЖ для резервного живлення низьковольтної електроніки. Міні-пристрої видають постійний струм на виході з невеликою напругою (як правило, 9 В, 12 В, 15 В або 18 В). Традиційних розеток у їх конструкції не передбачається, а підключити до них зазвичай можна одного споживача. Наприклад, при відключення світла від резервного міні-ДБЖ налаштовують короткочасне автономне живлення роутера (протягом до однієї години), охоронних систем.

– Звичайний (Tower). ДБЖ, розраховані на підлогове встановлення або розміщення на будь-яких відповідних горизонтальних поверхнях. Такий «монтаж» максимально простий, при цьому він підходить навіть для найпотужніших і найважчих пристроїв, а тому більшість сучасних безперебійників (всіх категорій) робляться саме у звичайному форм-факторі Tower. Розміщувати їх передбачається вертикально.

– Rack (у стійку). Моделі для монтажу у телекомунікаційні стійки. Більшість таких безперебійників належить до професійного сегменту обладнання з розрахунком на живлення серверів та іншої подібної електроніки (яка також часто монтується аналогічним способом). Найбільш поширений стандарт стійок — 19", проте зустрічаються й інші варіанти, тому сумісність ДБЖ з конкретною стійкою не завадить уточнити окремо. Також зазначимо, що моделі цього типу часто комплектуються ніжками, що дають змогу ставити пристрій на підлогу «боком» або у вертикальному положенні. Дисплей (за його наявності) у таких моделях може мати поворотну конструкцію для зручності зчитування параметрів в обох положеннях.

– Настінний. Безперебійники, які першочергово розраховані на можливість настінного монтажу. Підвішування на стіні може виявитися оптимальним варіантом в обмежених умовах. Втім, таке встановлення є не єдиним варіантом – багато пристроїв допускається штатно встановлювати на підлогу. Також ві...дзначимо, що настінні ДБЖ часто застосовуються для опалювальних котлів. Основним недоліком такого форм-фактора є необхідність свердлити стіни для монтажу безперебійника.

– Плоский. ДБЖ, конструктивно зібрані в низькому плоскому корпусі. Як правило, такий форм-фактор припускає кілька варіантів монтажу обладнання: безперебійник можна встановлювати горизонтально або вертикально. Однак переважає саме горизонтальний спосіб встановлення ДБЖ. Фактично все залежить від місця розміщення безперебійника та його габаритів – цей момент не завадить уточнити окремо.

– Подовжувач. Безперебійники, що нагадують на вигляд подовжувач. Конструктивно такі ДБЖ складаються з набору розеток в одному корпусі, при цьому розетки розміщуються на верхній площадці безперебійника. Нерідко в корпусі подібних ДБЖ передбачаються отвори або кріплення для настінного способу монтажу.

Час, необхідний для перемикання навантаження на живлення від мережі живлення від батареї. До резервних та інтерактивних ДБЖ (див. Тип) в цей момент відбувається короткочасне зникнення напруги — відповідно, чим менше час перемикання на батарею, тим більш рівномірне живлення забезпечує джерело при пропажі напруги. В ідеалі час перемикання для традиційної частоти змінного струму 50 Гц повинно становити не більше 5 мс (чверть одного періоду синусоїди). У інверторних ДБЖ час перемикання за визначенням дорівнює нулю.

У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.

Байпас (by-pass) означає такий режим роботи ДБЖ, при якому живлення на навантаження подається безпосередньо з зовнішнього джерела електричної мережі, дизель-генератора і т. ін. — практично без обробки в самому ДБЖ. Цей режим може включатися як автоматично, так і вручну.

— Автоматичний байпас є свого роду заходом безпеки. Він включається в тому випадку, коли ДБЖ в штатному режимі не може забезпечити живлення навантаження — наприклад, при перевантаження ДБЖ за рахунок різкого збільшення споживаної потужності навантаження.

— Ручний байпас дозволяє включити цей режим за бажанням користувача, незалежно від параметрів роботи. Це може бути необхідно, наприклад, для «гарячої» заміни батареї (детальніше див. нижче) або для пуску устаткування, у якого пускова потужність перевищує потужність ДБЖ. Технічно він також може грати роль заходи безпеки, однак автоматичні системи в цьому сенсі надійніше.

У деяких ДБЖ передбачені обидва варіанти вмикання байпаса.

Ефективна вихідна потужність ДБЖ, по суті — максимальна активна потужність навантаження, яке можна підключати до пристрою.

Активна потужність витрачається безпосередньо на роботу пристрою; вона позначається у ватах. Крім неї, більшість приладів змінного струму споживає також реактивну потужність, яка «даремно» (умовно кажучи) витрачається котушками і конденсаторами. Повна потужність (позначається у вольт-амперах) як раз і є сумою активної і реактивної потужностей; саме цю характеристику варто використовувати при точних електротехнічних розрахунках. Детальніше див. «Максимальна вихідна потужність»; тут же відзначимо, що при підборі ДБЖ для відносно нескладного застосування цілком можна користуватися і однієї тільки ефективною потужністю. Це як мінімум простіше, ніж перераховувати вати, заявлені в характеристиках пристроїв, в вольт-ампер повній потужності.

Найбільш скромні сучасні ДБЖ видають не більше 500 Вт. 501 – 1000 Вт можна вважати середнім значенням, 1,1 – 2 кВт — вище середнього, а в найбільш потужних моделях цей показник перевищує 2 кВт і може досягати вельми вражаючих значень (до 1000 кВт і більше окремих ДБЖ промислового класу).

Кількість розеток, підключених до резерву живлення (батареї), передбачене в конструкції ДБЖ. Для того, щоб ДБЖ виконував свою основну роль (забезпечував резерв живлення на випадок перебоїв з електрикою), відповідні електроприлади потрібно підключати саме до цих розеток. Розетки мають стандартну форму і сумісні з абсолютною більшістю популярних вилок під мережі 230 В.

Мінімально в ДБЖ передбачено 1 або 2 розеткі, у більш прогресивних їх може бути 3 і більше.

Кількість розеток без підключення до резерву живлення, передбачених у конструкції ДБЖ. Для пристроїв, підключених до таких розеток, ДБЖ виконує тільки функцію мережевого фільтра — згладжує невеликі нерівності напруги; при зникненні напруги в мережі живлення цих розеток також відключається. Розетки мають стандартну форму і сумісні з абсолютною більшістю популярних вилок під мережі 230 В. Наявність розеток без резерву дозволяє підключити до одного ДБЖ техніку з різними вимогами до безперебійності живлення. Наприклад, в розетки з резервом (див. вище) можна включити системний блок і монітор, а в розетку без резерву — принтер. Таким чином, при зникненні напруги в мережі комп'ютер продовжить працювати, даючи змогу зберегти дані, а принтер відключиться, заощаджуючи таким чином заряд батареї і забезпечуючи більш тривалий час роботи ДБЖ.

Час, що витрачається на повну зарядку батареї ДБЖ. Зазначимо, що в даному випадку це час вважають за особливими правилами: не від 0 до 100 % заряду, а від стану, в якому неможливо підтримувати половинну навантаження, до 90 % заряду. Зрозуміло, повна зарядка займе трохи більше часу. Однак ці дані більш наближені до практики, ніж підрахунок «від 0 до 100 %»: неможливість роботи з половинною навантаженням робить ДБЖ практично марним, і цей стан можна прийняти за нуль, а 90% акумулятора вже здатні дати непогану гарантію на випадок збою електроживлення.