Порівняння Keter 3 Drawer Tool Chest vs Stanley 1-70-326

Загальний тип контейнер для інструментів. Крім традиційних ящиків, в наш час зустрічаються такі типи, як кейс, органайзер, сумка, рюкзак, поясна сумка (кобура), жилет (фартух), м'який чохол (органайзер), лоток, візок і оригінальний ящик-стул, який може бути і у вигляді сумки. Ось основні особливості цих варіантів:

- Ящик. В даному випадку під ящиками маються на увазі контейнери, виконані з жорсткого матеріалу (металу або пластику, см нижче), зазвичай прямокутної форми, в яких дно і 4 стінки складають цільну конструкцію, а кришка (знімна або відкидна) розташовується зверху і фіксується спеціальними замками. У деяких моделях роль кришки можуть грати розсувні секції(див. нижче). Ящики призначені переважно для зберігання інструменту на одному місці та перенесення його на невеликі відстані (у межах майстерні або між місцем зберігання та машиною); хоча більшість подібних виробів оснащується ручками, вони не такі зручні для тривалого транспортування в руках, як кейси (див. нижче). А ось з переваг ящиків варто згадати непогану місткість...і досить надійний захист інструменту від контактів з навколишніми предметами та несприятливих впливів (пилу та вологи). А деякі моделі взагалі мають форму стільця, як для відпочинку майстра, наприклад і для використання в ролі невеликої драбини.

- Кейс. Як і описані вище ящики, кейси є контейнерами з жорстких матеріалів, проте конструкція таких контейнерів значно відрізняється. Зовні класичний кейс нагадує валізку, має невелику висоту, при відкриванні розкладається вздовж на дві половини (деякі моделі можна зручно відкривати незалежно від того, якою половиною догори лежить виріб), а ручка для перенесення, що є обов'язковим елементом конструкції кейсу, розташовується не зверху, а на бічному торці. Завдяки такому розташуванню ручки та плоскій формі кейси дуже зручні для перенесення в руках, саме цей варіант віддають перевагу багатьом майстрам, яким доводиться часто переміщатися з місця на місце. З недоліків подібних моделей можна відзначити хіба що непридатність для великогабаритного інструменту через невелику товщину.

- Організатор. Органайзерами називають контейнери для інструментів, внутрішній простір яких має невелику висоту та розділений перегородками на окремі осередки (відділення). Більшість таких моделей за конструкцією схожі з описаними вище кейсами (зокрема, відкриваються схожим чином і мають характерну ручку для перенесення), але є й інші варіанти — наприклад, тумба з кількома висувними секціями, встановленими одна на одну. Осередки мають невеликий розмір, завдяки чому органайзери відмінно підходять для зберігання дрібних кріпильних деталей (болтів і гайок, шурупів тощо), а також аксесуарів до інструменту (таких, як торцеві головки або біти). Втім, у більшості випадків розмір відділень можна змінювати (докладніше див. нижче), що дає змогу тримати в такому контейнері і більші предмети на кшталт викрутки, плоскогубців або навіть розвідного ключа. Зазначимо, що органайзери можуть стати в нагоді не тільки власникам ручного інструменту, а й усім, кому доводиться мати справу з великою кількістю дрібних предметів — зокрема, швачкам і рибалкам.

- Лоток. Лотки є відкриті пристосування; деякі з них схожі на ящики, позбавлені кришки, деякі на плоскі піддони з поглибленнями під інструмент. У будь-якому випадку, подібні пристрої не розраховані на тривале транспортування інструменту в руках — деякі взагалі позбавлені ручок і призначені для постійного знаходження на одному місці (наприклад, на полиці в майстерні). Ступінь захисту, що забезпечується лотками, також невисока, внаслідок відкритої конструкції; головним же їх перевагою є можливість швидкого доступу до вмісту.

- Сумка. Зовні сумки для інструментів, як правило, схожі на звичайні спортивні – більшість з них має характерну пару ручок та плечовий ремінь (див. нижче). Такі вироби поєднують у собі переваги ящиків і кейсів: з одного боку, вони досить місткі і придатні навіть для великогабаритних предметів, з іншого — зручні в перенесенні і набагато краще, ніж ящики, підходять для частих переміщень пішки або громадським транспортом. Головним недоліком сумок є те, що вони робляться з м'якої тканини, яка слабо підходить для перенесення важкого інструменту і не забезпечує такого захисту, як метал або пластик. Втім, у багатьох моделях передбачається вбудований жорсткий каркас, що виправляє ситуацію.

- Рюкзак. Сучасні рюкзаки для інструментів зовні схожі на класичні рюкзаки «міського» призначення (аналогічно тому, як описані вище «інструментальні» сумки схожі на звичайні), проте всередині мають спеціальні пристрої для розміщення інструменту, а також часто оснащуються каркасом підвищеної жорсткості, необхідним для перенесення масивних. предметів. Перевагою даного типу перед сумками є те, що одягнений за обидві лямки рюкзак залишає руки вільними, та й загалом перенесення на плечах менш стомлююче, ніж у руках. З іншого боку, до інструменту в рюкзаку доводиться довше діставатися.

- Поясна сумка (кобура). Під цією назвою об'єднані різні пристрої для носіння інструментів на поясі. Це може бути як окрема сумка, яка чіпляється на будь-який більше-менш підходящий ремінь, наприклад і пояс з кількома власними сумками під інструменти. «Кобурою» називають поясну сумку відкритого типу, без клапана, що прикриває її зверху. Вона також може виконуватися окремо або оснащуватися власним поясом (нерідко кобур однією поясі кілька). Відкрита конструкція дає змогу швидко витягувати та ховати інструмент, проте такі сумки менш надійні, ніж закриті – при перевороті вміст може випасти. Загалом, незалежно від типу, поясні сумки відмінно підходять для ситуацій, коли потрібно постійно переміщатися, тримати руки вільними і водночас завжди мати поруч певні інструменти. Один із прикладів такого застосування – висотні роботи. Подібну специфіку мають жилети/фартухи (див. нижче); вони більше місткі, проте пояс простіше підібрати за розміром.

- Жилет (фартух). Пристосування у вигляді предмета одягу — найчастіше саме жилет, проте трапляються і фартухи. У будь-якому випадку такій предмет одягу має кишені, петлі та інші «посадкові місця» під різний інструмент, а також виконується з міцних матеріалів, здатних без наслідків переносити значну вагу спорядження. Жилети та фартухи зручні насамперед у ситуаціях, коли потрібно постійно мати під рукою значну кількість інструментів, а інші види контейнерів використовувати незручно чи неможливо. Як приклад можна навести монтажні роботи на великій висоті (деякі жилети навіть наприклад і називаються - "жилет монтажника"). Аналогічне призначення мають описані вище поясні сумки; при цьому жилети/фартухи більше громіздкі і вимагають ретельнішого підбору за розміром, але і місткість у них значно вища.

- М'який чохол (органайзер). Пристосування у вигляді шматка міцної тканини (зазвичай прямокутного) з нашитими на нього кишеньками та гніздами для інструментів. Для зберігання/перенесення таку тканину можна згорнути «інструментами всередину» і зафіксувати спеціальною застібкою, а за потреби чохол швидко розгортається. Подібність до органайзерів полягає в тому, що такі вироби часто мають безліч посадкових місць невеликого розміру, під дрібні предмети. У цілому нині з практичної погляду чохли дещо поступаються ящикам за рівнем захисту, проте за такої місткості виходять легшими і компактними.

- Візок. Візки є контейнерами, оснащеними коліщатками та ручками для зручності перевезення. Застосовувати транспортування на коліщатках має сенс тільки для великих наборів інструментів, які було б надто важко та незручно носити в руках чи на собі. Тому візки мають великий розмір і велику місткість, а їхній робочий об'єм поділяється на окремі секції — найчастіше висувні — інакше нормально розмістити весь інструмент було б неможливо. Основне місце застосування подібних контейнерів - великі цехи, ангари та інші подібні об'єкти, де великий арсенал інструментів часто доводиться переміщати на невеликі відстані; для «серйозного» транспортування візки не підходять (хіба що якщо закріпити такій пристрій у кузові вантажівки).

Кількість окремих ящиків або сумок, що входять в комплект поставки. Чим більший набір — тим більше інструменту в них можна завантажити і тим більше місця знадобиться для їх розміщення. У більшості сучасних наборів ящиків та сумок ця кількість становить 2 – 3, чого цілком достатньо.

Різновид інструменту, для якого штатно призначений контейнер.

- Для ручного інструменту. Вироби, призначені переважно для ручного інструменту – молотків, викруток, пасатижів тощо. Такій інструмент має порівняно невеликі розміри та найчастіше стандартну форму; наприклад що для подібних ящиків немає сенсу вказувати сумісність (див. нижче). Зазначимо, що для дрібних елементів такі вироби не підходять — тому якщо ви плануєте працювати з великою кількістю «дрібниць», варто підшукати контейнер, спочатку розрахований на це (див. нижче).

— Для інструменту та дрібниці. Контейнери розраховані як на ручний інструмент (див. вище), наприклад і на зберігання великої кількості дрібних деталей. Конкретна конструкція таких виробів може бути різною. Так, у класичних ящиках (див. «Тип») для дрібниці найчастіше передбачається кришка з органайзером (див. нижче); окремі органайзери цього призначення мають відсіки різного розміру; у жилетах та поясних сумках за розміром різняться, відповідно, кишені, тощо.

— Тільки для дрібних елементів. Контейнери, призначені тільки для невеликих деталей - кріплення (болтів, гайок, саморізів, цвяхів), деяких видів робочих насадок (свердла, біти) тощо. Переважна більшість подібних контейнерів відноситься до органайзерів (див. «Тип»), хоча бувають та винятки.

- Для електроінструменту.... Контейнери цього призначення відрізняються високим ступенем спеціалізації, вони зазвичай виготовляються під конкретні моделі електроінструментів (див. «Сумісність»). Це пов'язано з тим, що подібні інструменти (навіть схожого призначення та рівня) помітно відрізняються за загальним пристроєм та розташуванням різних елементів конструкції. І навіть якщо сумісність для такого контейнера не вказана, швидше за все, він призначається як мінімум для обладнання від певного бренду.

Основний розмір контейнера для інструментів. Для позначення цього традиційно використовуються дюйми, а в якості основного розміру, зазвичай, вказується довжина. Ця інформація дозволяє оцінити «вагову категорію» виробу загалом, а також визначити, чи підійде воно для того або іншого інструменту великих розмірів. При цьому в характеристиках зазвичай вказуються загальні габарити по всім трьом основним сторонам (в міліметрах), проте багатьом майстрам зручніше користуватися саме позначенням розміру в дюймах.

Для наборів (див. нижче) у даному пункті зазначаються розміри всіх контейнерів, що поставляються в комплекті.

Конструкція рухомих секцій, встановлених в ящику або іншому контейнері для інструментів. Секція — це окремий рухомий блок, зазвичай, розділений на кілька відділень (див. вище). Сенс таких блоків полягає в тому, щоб забезпечити компактність контейнера у складеному вигляді та зручність доступу до вмісту — в розкладеному. Види ж секцій можуть бути такими:

— Розсувні. Секції, розташовані у верхній частині контейнера і грають роль кришки для його нижньої частини. Зазвичай такі секції робляться парними або по чотири, по 2 пари, і при відкриванні, згідно з назвою, розходяться в різні боки, даючи змогу дістатися до простору, що знаходиться під ними. Зустрічається даний різновид переважно в ящиках (див. «Тип»).

— Висувні. Секції, висунуті з внутрішнього об'єму контейнера — зразок скриньки у письмовому або кухонному столі. Така конструкція використовується в органайзерах і візках (див. «Тип»).

Наявність вбудованого органайзера в кришці контейнера для інструментів.

Про особливості органайзерів докладно написано в п. «Тип»; ця ж різновид відрізняється тільки тим, що вбудований у кришку, а не виконана у вигляді окремого пристрою. Поєднання ж ящика або кейса з органайзером дозволяє із зручністю зберігати в одному контейнері великі інструменти, і дрібні предмети на зразок кріпильних деталей або змінних насадок: для перших добре підходить основний об'єм, другі зручно тримати в невеликих осередках органайзера.

Кількість окремих осередків, передбачених в органайзері. В даному випадку мова може йти як про органайзері у вигляді окремого пристрою (див. «Тип»), так і про набір комірок, вбудований в кришку ящика (див. «Кришка з органайзером»). А для рішень з знімними перегородками, в яких комірки можна об'єднувати, вказується максимальна кількість — при всіх встановлених перегородках.

Органайзери за визначенням розраховані переважно на дріб'язок. Тому чим більше є осередків — тим більше різновидів дрібних предметів можна зберігати в контейнері. Приміром, у 10 клітинках можна тримати болти п'яти різних розмірів і окремо гайки до них. Така кількість відсіків — до 10 — загалом вважається невеликим, проте на практиці його нерідко цілком вистачає. 11 – 20 осередків можна назвати середнім показником, а найбільш місткі органайзери мають до 30 відсіків. Правда, варто врахувати, що при тих же габаритах контейнера збільшення числа комірок веде до зменшення їх об'єму.

Можливість зміни розміру відділень, передбачених у контейнері для інструментів. Дана функція використовується переважно у органайзери (див. «Тип»). Зазвичай, перегородки в таких виробах (всі або принаймні більшість) можна знімати і переставляти, регулюючи таким чином розмір, кількість і навіть форму відділень — наприклад, щоб забезпечити достатньо місця для відносно великого інструменту на зразок викрутки або плоскогубців. Ще один варіант — сумки і рюкзаки (див. там само), в яких окремі відсіки можуть збільшуватися і зменшуватися за рахунок використання блискавок або стяжок. Тут зміст даної функції дещо інший: вона спрямована на те, щоб оптимізувати використання внутрішнього простору залежно від кількості вмісту. Наприклад, якщо вмісту трохи, сумку або рюкзак можна «стиснути», щоб речі не бовталися по салону; а при появі додаткового вантажу — послабити стяжки або розстебнути блискавку, забезпечивши необхідний об'єм.

Наявність знімного лотка у конструкції контейнера для інструментів (зазвичай, скриньки — див. «Тип»).

Лоток являє собою відкриту платформу — зазвичай, з поглибленнями для зручності розміщення інструментів. На таку платформу можна викласти необхідні під час роботи предмети, щоб кожен раз не лазити за ними вглиб ящика; це особливо зручно в тому випадку, коли інструменти доводиться часто міняти під час роботи. А в неробочий час лоток завантажується в ящик разом з інструментами, зазвичай на саме дно; в деяких моделях конструкція цього «другого дна» така, що його можна швидко отримати разом з усім вмістом скриньки.