Порівняння Ardis Titan HB 29 frame 21 vs Winner Solid DX 29 2019 frame 20

Рік, до якого виробник відносить велосипед (точніше, модельний ряд, куди входить і дана модель).

Значення цього параметра полягає в тому, що модельний ряд оновлюється щороку, і два велосипеди з однаковою назвою, але різних років можуть відчутно відрізнятися за характеристиками і оснащенню. При цьому нові моделі (2024 року, 2023 року) зазвичай коштують дорожче, а старіші (2022 року, 2021 року тощо) продаються за зниженими цінами.

Варто враховувати, що пізніший рік випуску сам по собі не обов'язково означає прогресивніші характеристики — виробники можуть міняти їх і в бік спрощення. Так що модель минулих років може анітрохи не поступатися новим велосипедам.

Максимальне навантаження, допустима для велосипеда — іншими словами, найбільшу вагу, який він може нормально перенести в штатному режимі експлуатації. Зрозуміло, при підрахунку навантаження враховується вага як самого велосипедиста, так і додаткового вантажу, який він везе з собою.

Допустиме навантаження однозначно не можна перевищувати: навіть якщо велосипед не зламається відразу, нерозраховані навантаження можуть послабити конструкцію, і аварія може статися в будь-який момент. Також відзначимо, що бажано мати певний запас по вазі — хоча б в 15 – 20 кг: це може знадобитися на випадок перевезення важких вантажів і дасть додаткову гарантію у нештатних ситуаціях (наприклад, при попаданні колесом в яму). Враховуючи, що середня вага дорослої людини становить близько 70 – 80 кг, велосипеди з допустимим навантаженням до 100 кг можна віднести до «легковесам», від 100 до 120 кг — до середньої категорії понад 120 кг — до «тяжеловозам».

Під розміром рами мають на увазі відстань від точки кріплення сідла до точки кріплення каретки (осі з шестернями та педалями). Основними параметрами, що визначають вибір велосипеда за розміром рами, є зростання користувача, призначення велосипеда та передбачуваний стиль їзди. Варто також враховувати жіночу раму, яка відрізняється заниженою, що дає змогу з комфортом кататися навіть у спідниці чи сукні.

Зростання користувача є найбільш значущим фактором. Загалом що вищий користувач — то більше має бути рама. Універсальна формула, що дає змогу розрахувати конкретний розмір, має такий вигляд: довжину ноги від паху до п'яти в сантиметрах потрібно помножити на 0,6, а потім розділити на 2,5 — вийде приблизний розмір рами в дюймах. Але в характеристиках брендів рама може також вказуватися у звичному для вимірювання розміру вигляді XXS, XS, S, M, L, XL та XXL.

Однак слід враховувати, що це значення дуже умовне і приблизно, його можна використовувати тільки для простих велосипедів, не призначених для екстремальної їзди (наприклад, міських, див. «Призначення»). Якщо Ви вибираєте більше спеціалізовану модель (гірський, шосейний, BMX) — краще звернутися до таблиць для відпові...дного типу, т.к. розміри під одне зростання можуть відчутно відрізнятися залежно від призначення. Крім того, у різних виробників геометрія рами та методи виміру також бувають різними, а тому для максимально точного підбору рекомендується використовувати власні таблиці самих виробників.

Зазначимо, що оптимальний розмір рами не є абсолютним - у більшості випадків для одного і того ж зростання цілком підійдуть "сусідні" розміри. І тут варто звернути увагу на імовірний стиль їзди. Вважається, що для екстремального варіанта краще підходять невеликі, добре керовані рами, а для тривалого спокійного руху – більші та стійкіші.

Тип амортизації передньої вилки (за наявності такої, см «Амортизація»). Всі системи амортизації в велосипедах працюють на два напрямки: гасіння коливань (демпфірування) і поглинання енергії ударів (амортизація). Відповідно, у них є дві основних складових: демпфер і амортизатор. Залежно від особливостей конструкції цих елементів виділяють такі типи амортизації:

— Пружинно-еластомірна. В цьому випадку відіграє роль амортизатора пружна пружина, а роль демпфера — стрижень з пружного, добре стискального матеріалу, т. зв. еластомеру. Даний тип з'явився як розвиток звичайних пружинних систем амортизації, він більш довговічний, однак погано придатний для низьких температур — пружність еластомеру в таких умовах знижується, що негативно позначається на характеристиках системи.

— Пружинно-масляна. Системи, що використовують як пружину амортизатора, а як демпфер — масляний картридж. Така конструкція більш стійка до низьких температур, ніж пружинно-еластомірна, і загалом має досить непогані характеристики, завдяки чому досить широко застосовується в різних типах велосипедів. Головним недоліком є більш висока (в середньому) вартість.

— Повітряно-масляна. Комбіновані системи, що складаються з циліндра з повітрям, що працює на амортизацію, і масляного картриджа, який відіграє роль демпфера. З'явилися як розвиток «чисто» повітряних систем, що мали...серйозний недолік: навіть при якісному обслуговуванні ущільнювачі досить швидко зношувалися, що могло вивести амортизатор з ладу. Повітряно-масляні системи більш довговічні і прості в обслуговуванні, при цьому досить ефективні і важать небагато. Останнє особливо цінно для крос-кантрі (див. «Призначення»), де потрібно поєднувати амортизацію з невисоким вагою машини.

Можливість відключити амортизуючу систему передньої вилки (при її наявності, див. «Амортизація»). Хоча амортизація і гасить струсу, забезпечуючи комфорт при їзді, вона має також досить серйозний недолік — знижується ефективність передачі енергії з педалей на колесо. Відключивши амортизацію, можна значно підвищити ККД в умовах, де пом'якшення вібрацій менш важливо, ніж хороша ефективність педалювання — наприклад, при їзді по рівній дорозі, або при русі в гору.

— Алюміній. У цьому разі алюміній є найбільш простим і простим варіантом. В його переваги можна записати невелику вагу; з іншого боку, за відсутності амортизації кермо з такою вилкою сильно схильне до вібрацій, а за довговічністю алюміній дещо поступається сталі.

— Сталь. Ще один порівняно простий варіант, який водночас вважається більш прогресивним, ніж описаний вище алюміній, і зустрічається навіть у досить дорогих велосипедах професійного рівня. Це пов'язано з тим, що сталь помітно міцніше і довговічніше, оскільки не так схильна до «втоми металу». Правда, і важать такі вилки дещо більше алюмінієвих.

— Хромомолібденова сталь. Різновид сталі, що відрізняється більш прогресивними характеристиками, ніж більш традиційні сорти. Серед основних переваг таких сплавів — висока міцність і надійність; при цьому, завдяки таким властивостям, окремі елементи вилок можна зробити більш тонкими, а самі вилки — більш легкими, ніж звичайні сталеві. Головний недолік Cro-Mo сталі — досить висока вартість.

— Карбон. Легкі та високоміцні вилки з вуглецевого волокна ефективно гасять дрібні нерівності дорожнього полотна під колесами байка і трохи пружинять на невеликих ямах, забезпечуючи тим самим амортизацію на вибоїстих дорогах. Вилка з карбону полегшує конструкцію передньої частини велосипеда. Найчастіше вона зустрічається на борту «шосерів» та «гравійників», рідше встановлюється у позашляхових фетбайках. Вразливе місце – карбонові вилки...ламаються під впливом сильних точкових ударів.

Модель подседельного штиря, використовуваного у велосипеді.

Зазвичай, ця інформація вказується в тому випадку, якщо в якості подседельного штиря використовується високоякісна деталь. Знаючи назву, можна знайти її детальні характеристики та описи; це навряд чи буде потрібно для нескладної повсякденної їзди, однак може виявитися зайвим при професійному застосуванні.

Модель покришок, що поставляються з велосипедом у штатній комплектації. Різні покришки мають різне призначення і особливості характеристик; знаючи модель покришки, Ви можете уточнити ці моменти і перевірити, наскільки вони відповідають Вашим побажанням. Особливо це важливо при виборі машини для серйозних занять велоспортом.

Тип гальма, встановлений на передньому колесі велосипеда. Перше слово в назві гальма позначає місце застосування гальмівного зусилля, друге – особливість конструкції всієї гальмівної системи.

– Обідне (V-brake). Обідними називають гальма, що працюють за рахунок притискання гальмівних колодок до обода колеса. Гальмівне зусилля вони передають з ручки на колодки за допомогою тросової тяги. Загальними перевагами всіх обідних гальм можна назвати простоту конструкції, легку вагу, невисоку вартість, гарну взаємозамінність деталей, а також мінімальне навантаження на втулку і спиці. З іншого боку, такі гальма зношують колодки і обід, потребують періодичного підлаштування, втрачають ефективність при забрудненні, зледенінні або викривленні обода.

Конструктивно різниця між підтипами обідних гальм полягає у способах їх кріплення до рами велосипеда. При цьому кожен різновид знайшов свою сферу застосування. Наприклад, V‒brake поширений у підліткових, прогулянкових та бюджетних гірських велосипедах, кліщовий підтип знайшов застосування у шосейних та міських байках, а U-brake практикується у велосипедах BMX.

– Дискове механічне. У дискових системах гальмування здійснюється за рахунок притискання колодок не до обода колеса, а до спеціального гальмівного диска, жорстко закріпленого на його осі. Гальмівне зусилля, як і в механічних обідних (див. вище), передається на колодки за допомогою спеціального тросика. Головними перев...агами дискових систем є відчутно більша потужність, ніж у обідних, а також краща модуляція (про модуляцію див. «Обідне гідравлічне» вище). Крім того, вони менш чутливі до погодних умов (бо диск знаходиться досить високо і засмічується менше, ніж обід), спокійно переносять «вісімки» на ободах, а елементи системи зношуються повільніше і не такі вимогливі до підлаштування. З недоліків можна назвати більшу вагу, високу вартість, схильність до перегрівання, збільшення навантаження на спиці та втулку колеса, а також сладність у ремонті – останній момент погіршується тим, що різні моделі навіть одного виробника часто не сумісні за запчастинами. Однак, незважаючи на все це, дискові гальма досить широко застосовуються у велосипедах для екстремальної їзди, особливо моделях середнього та вищого класу.

– Дискове гідравлічне. Варіант дискових гальм (див. вище), у яких для передачі зусилля з ручки на колодки використовується не тросик, а гідравлічна система — герметична конструкція, заповнена рідиною і що включає систему поршнів. Однією з основних переваг гідравліки є відмінна модуляція, вона дає змогу дуже точно керувати силою гальмування. З іншого боку, такий привод складніший і дорожчий за механічний, а при пошкодженні контуру і витоку гідравлічної рідини гальма втрачають корисність. Тому гідравлічні системи застосовуються порівняно рідко, переважно у професійних велосипедах.

– Барабанне. Гальма, що використовують спеціальний барабан, усередині якого встановлені гальмівні колодки; у велосипедах роль барабана може грати безпосередньо втулка колеса або спеціальна частина втулки. У будь-якому разі колодки притискаються до барабана з внутрішнього боку, і вся конструкція гальма виходить закритою. У цьому полягає одна з основних переваг цього варіанту: механізм захищений від забруднень, зовнішні фактори на кшталт бруду або снігу практично не впливають на ефективність гальм. Крім того, до переваг барабанних механізмів можна віднести те, що вони практично не потребують обслуговування, не зношують обід і не втрачають ефективності при його викривленні. З іншого боку, такі гальма виходять досить громіздкими, а за ефективністю вони поступаються обідним і тим паче дисковим аналогам. Тому цей варіант зустрічається переважно у велосипедах міського призначення.

– Ролерне. Різновид барабанних гальм (див. вище), у яких притискання гальмівних колодок до барабана забезпечується за рахунок особливого ролерного механізму. При цьому гальмівний барабан часто виконується окремо від втулки. Подібні рішення були розроблені як спроба поєднати в одному механізмі переваги дискових і барабанних гальм, і частково це вдалося: ролерні системи помітно потужніші від класичних барабанних, вони добре захищені від пилу і бруду, практично не потребують обслуговування і ефективно працюють навіть при викривленому ободі. З іншого боку, вага, габарити і ціна таких гальм вийшли дуже значними, вони погіршують накат і досить сильно гріються при постійному використанні; та й захист від забруднень є не настільки якісним, як у барабанних системах.