Порівняння Sharp 40BL5EA 40 " vs Philips 32PFS5863 32 "

Оптимальний розмір телевізора залежить в першу чергу від відстані, з якої його планується дивитися. При надто маленькій діагоналі на екрані буде важко розглянути деталі, доведеться напружуватися; при занадто великій – зображення буде набагато більшим, ніж поле зору, що теж небажано. Найкращим варіантом вважається ситуація, коли відстань до телевізора відповідає 3 – 4 його діагоналям: наприклад, для розміру в 32" (80 см) дистанція, що рекомендується, складе близько 2,5 – 3 м.

Розмір діагоналі екрана впливає як на вартість телевізора, так і на його загальне оснащення. Так, серед моделей розміром менше 32" часто зустрічаються телевізори без Smart TV та інших розширених можливостей; телевізори на 32 – 55" можуть бути як досить простими, так і прогресивними; а великий екран, більше ніж на 55", здебільшого поєднується з широкою додатковою функціональністю.

Зараз на ринку представлені такі популярні діагоналі: 32", 39 – 40", 43", 49", 49 – 50", 55", 65", 75" і більше 80".

— Smart TV (власна система). Операційна система телевізора представлена фірмовою програмною оболонкою виробника. Як правило, подібні ОС мають привабливе і зрозуміле меню, за аналогією з традиційним Smart TV. Фірмова операційна система розробляється самим виробником під апаратні ресурси конкретно взятої моделі телевізора або цілої лінійки. Але, як показує практика, у порівнянні з класичним Smart TV, функціонал власної системи часто має суттєві обмеження, а сама система, по суті, є урізаною версією повноцінного Smart TV.

— Smart TV (Android AOSP). Операційна система цього типу є модифікацією популярної ОС Android, головним чином примітна відкритим кодом. Це універсальна операційна система, яка надає користувачеві набагато більше свободи дій для створення змін і налаштувань всередині самої системи. Разом з тим, встановленн і стабільність роботи тих чи інших додатків на цій платформі не гарантуються, а загальне управління системою не було спеціально «заточене» під великі екрани, через що може викликати деякі незручності. Насамперед такі рішення викличуть інтерес у користувачів, які розбираються в особливостях ОС Android, люблять всі кастомізувати під себе і контролювати, і мають на це час.

— Android TV. Телевізори цього типу можуть похвалитися повноцінною програмною прошивкою Android TV, спеціально адаптованою для роботи на великих екранах. Згі...дно з назвою, вона являє собою різновид ОС Android, спеціально «заточений» під телевізори/проєктори та ін. Крім загальних особливостей всіх «Андроїдів» (таких, як можливість встановлення додаткових додатків, включаючи навіть гри), вона має ряд спеціальних можливостей: оптимізований інтерфейс, інтеграція зі смартфонами (включаючи можливість їх використання в якості пульта ДУ), голосовий пошук тощо. Завдяки цьому телевізори з цією особливістю значно перевершують за функціоналом моделі зі «звичайним» Smart TV. Зрозуміло, для роботи багатофункціональної ОС передбачаються виділений процесор, графічна підсистема і пам'ять, а наявність подібних апаратних ресурсів позначається на загальній вартості телевізора. За умови однакової оптичної схеми моделі з Android TV будуть коштувати дорожче класичних пристроїв з простим багаторядковим меню.

— Google TV. Ребрендінг платформи Android TV для телевізорів і смартприставок, а точніше – нова оболонка поверх операційної системи під знаком «зеленого дроїда», яка впроваджується з 2021 року. З нововведень в ній реалізований перероблений дизайн інтерфейсу користувача, застосована вдосконалена база знань, яка більш ефективно розподіляє контент за жанрами і збирає пошукові відомості з усього переліку встановлених додатків і підписок. Голосовий помічник надалі краще розуміє запити глядацької аудиторії і видає розгорнутий перелік знайденого. Окремою вкладкою в інтерфейсі винесені прямі трансляції актуальних подій, будь то спортивні заходи або запуск ракети на Марс. З іншого в системі доопрацюванням піддалися аспекти, які передбачають використання ТВ як командного пункту управління єдиної екосистемою «розумного» дому.

Власна роздільна здатність екрана — розмір у пікселях по горизонталі й вертикалі. За інших однакових умов вища роздільна здатність забезпечує кращу якість зображення, однак такий екран коштує дорожче й вимагає відповідного контенту.

Набір роздільних здатностей, які зустрічаються в сучасних телевізорах, досить великий, проте їх можна розділити на декілька умовних груп: HD, Full HD, Ultra HD 4K, Ultra HD 5K і Ultra HD 8K. Ось головні особливості кожного варіанта:

— HD. Екрани, які розраховані на стандарт HD 720p. Штатний розмір кадру в такому відео — 1280x720, проте з низки причин більшість HD-телевізорів має дещо великі розміри — 1366х768. Крім того, до цієї категорії прийнято відносити моделі з роздільною здатністю від 1280х768 до 1680х1050, а також, із деякими зауваженнями, екрани 1024х768. Загалом роздільні здатності стандарту HD 720p притаманні переважно для недорогих телевізорів із відносно невеликими екранами.

— Full HD. Телевізори, які розраховані на відео стандарту Full HD 1080p, із розміром кадру 1920х1080. Більшість моделей із цієї категорії мають саме таку роздільну здатність екрана 1920х1080; помітно рідше зустрічаються інші варіанти — зокрема, 1920х1200 і 2560х1080. Загалом екрани Full HD дають непогану деталізацію при порівняно невисокій вартості, завдяки чому вони надзвичайно популярн...і в моделях середнього класу й недорогих великоформатних телевізорах.

— Ultra HD 4K. Сам собою цей формат передбачає різні варіанти за роздільними здатностями, однак для телевізорів фактичним стандартом є 3840х2160, інші варіанти майже не зустрічаються. Загалом це доволі висока роздільна здатність, яка притаманна переважно для моделей преміумкласу; загальною особливістю таких моделей є великий розмір — від 40" і більше.

— Ultra HD 5K. Формат зображення Ultra HD, більш прогресивний, ніж 4K, проте в телевізорах зустрічається вкрай рідко — зазвичай це дуже широкоформатні моделі з роздільною здатністю 5120х2160.

— Ultra HD 8K. Стандарт, який передбачає розмір близько 8 тис. пікселів по горизонталі; один із варіантів такої роздільної здатності, яка зустрічається в телевізорах — 7680х4320. Таким чином UHD 8K удвічі перевершує 4K за розміром кожної сторони й учетверо — за загальною кількістю пікселів, що дає змогу досягти надзвичайно чіткого й деталізованого зображення. З іншого боку, такі екрани обходяться дуже дорого, притому що в наш час більш скромний 4K уже вважається дуже прогресивним стандартом. До того ж, існує не так багато відеопристроїв і контенту, що відповідають цьому стандарту. Тому 8K-телевізори поки зустрічаються вкрай рідко, здебільшого це висококласні флагманські моделі з діагоналлю не менше 65".

Підтримка телевізором функції Upscaling. Ця функція зустрічається тільки в моделях з екранами роздільною здатністю 4K та 8K.

Upscaling до 4K дозволяє збільшити роздільну здатність вихідної «картинки» до 4K (3840х2160), якщо спочатку вона нижча — наприклад, переглядати в 4K фільм, спочатку записаний у Full HD (1920х1080). При цьому йдеться не просто про «розтягування» зображення на весь екран (це здатні робити всі телевізори), а про спеціальну обробку, завдяки якій збільшується фактична роздільна здатність відео. Зрозуміло, таке відео все одно поступатиметься контенту, спочатку записаному в 4K; проте, апскейлінг забезпечує помітне поліпшення якості проти необробленим сигналом.

Upscaling до 8K працює за тим же принципом, лише актуальним для телевізорів 8К.

Рівень динамічної контрастності, забезпечуваною екраном телевізора.

Контрастність у загальному значенні — це співвідношення яскравості між максимально яскравим білим і максимально темним чорним кольором, який здатний видати екран. За інших рівних умов чим вище контрастність екрану — тим краще якість передачі кольору і деталізація, тим менша ймовірність, що на занадто яскравих або занадто темних ділянках зображення неможливо буде розглянути деталі. Формально основною характеристикою екранів вважається статична контрастність (див. вище), проте навіть у прогресивних матрицях вона відносно невисока. Тому виробники пішли на хитрість, ввівши в обіг таку характеристику, як «динамічна контрастність».

Динамічна контрастність — це різниця між найяскравішим білим кольором на максимальних налаштуваннях яскравості екрану і самим темним чорним на мінімальних. Значення такої контрастності можуть бути вражаючими — набагато вище статичної — проте досягти таких показників у межах одного кадру неможливо, і динамічна контрастність вказується швидше в рекламних цілях, ніж для опису реальних характеристик екрану. Тим не менше, не можна сказати, що цей показник абсолютно не пов'язаний з реальністю. Річ у тім, що в багатьох телевізорах використовується автоматичне управління яскравістю, змінює налаштування залежно від особливостей зображення. Таке управління ґрунтується на тому, що при відображенні яскравих сцен нема чого забезпечувати глибокий рівень чорного кольору, а в т...емних не потрібна висока яскравість світлих ділянок — такі особливості людського ока. Це означає, що на яскравих сценах можна підвищувати загальну яскравість, а на темних — знижувати; максимальний перепад яскравості, досяжний у такому режимі роботи, якраз і описується динамічною контрастністю.

Підтримка телевізором технології розширеного динамічного діапазону — HDR.

Ця технологія призначена для розширення діапазону яскравості, який відтворює телевізор; простіше кажучи, HDR-модель буде краще відображати яскравіший білий і темніший чорний, аніж «звичайний» телевізор. На практиці це означає значне поліпшення якості передачі кольору. З одного боку, HDR забезпечує дуже «живе» зображення, близьке до того, що бачить людське око, з великою кількістю відтінків і тонів, які звичайний екран передати не здатний; з іншого боку, ця технологія дає змогу добиватися дуже яскравих і соковитих кольорів.

Варто враховувати, що для повноцінного використання цієї функції необхідний не тільки HDR-телевізор, але й контент (фільми, телемовлення тощо), першопочатково «заточений» під HDR. Також відзначимо, що існує декілька різних технологій HDR, не сумісних одна з одною. Тому при купівлі телевізора з цією функцією вкрай бажано уточнити, яку саме версію HDR він підтримує (HDR10, HDR10+ або Dolby Vision). А зустрічаються такі:

— HDR10. Історично перший зі споживчих HDR-форматів, менш досконалий, ніж описані нижче варіанти, проте дуже поширений. Зокрема, HDR10 підтримують практично всі стрімінгові сервіси, які взагалі надають HDR-контент, також він є загальноприйнятим для дисків Blu-ray. Дає змогу працювати з гли...биною кольору 10 біт (звідси й назва). Водночас пристрої такого формату сумісні й з контентом у HDR10+, хоча його якість буде обмежуватися можливостями оригінального HDR10.

— HDR10+. Удосконалена версія HDR10. За тієї ж глибини кольору (10 біт) використовує так звані динамічні метадані, що дають змогу передавати інформацію про глибину кольору не тільки для груп з декількох кадрів, але й для окремо взятих кадрів. Завдяки цьому досягається додаткове поліпшення передачі кольору.

— Dolby Vision. Прогресивний стандарт, який використовується, зокрема, у професійному кінематографі. Дає змогу добиватися глибини кольору 12 біт, використовує описані вище динамічні метадані, до того ж дає можливість передавати в одному відеопотоці відразу два варіанти зображення — HDR і звичайне (SDR). Водночас Dolby Vision базується на тій же технології, що й HDR10, тому в сучасній відеотехніці цей формат зазвичай поєднується з HDR10 або HDR10+.

Підтримка телевізором тієї чи іншої технології покращення яскравості / контрастності.

Зазвичай, в даному випадку мається на увазі програмне оброблення зображення, з таким розрахунком, щоб покращити яскравість і/або контрастність (при необхідності). Конкретні способи оброблення можуть бути різними — зокрема, в деяких випадках фактично йдеться про перетворення звичайного коетенту в HDR (див. вище), а деякі виробники взагалі не уточнюють технічних подробиць. Ефективність різних технологій також може бути різною, до того ж вона сильно залежить від конкретного контенту: в одних випадках покращення буде очевидним, в інших воно може виявитися практично непомітним. Також відзначимо, що дана функція не завжди виявляється до речі, тому в більшості моделей вона робиться іакою, що вимикається.

Марка акустичної системи (динаміків), встановлених в телевізорі.

Даний пункт вказується в тому випадку, якщо телевізор оснащений просунутою акустикою, яка помітно перевершує за якістю звичайні колонки. Така інформація додатково підкреслює високий рівень пристрою. При цьому в характеристиках зазвичай наводиться не повна назва акустичної системи, а лише назва бренду-наприклад, Bang & Olufsen, Harman Kardona>, JBL і т. п.: навіть такої інформації в даному випадку цілком достатньо.

Наявність сабвуфера в складі акустичної системи телевізора.

Сабвуфер — це спеціалізований динамік для низьких і наднизьких частот. Він робить звук більш насиченим на басах, що особливо корисно при перегляді пригодницьких фільмів з відповідними звуковими ефектами (удари, вибухи), а також концертів. Варто враховувати, що характеристики вбудованих «саба» зазвичай набагато скромніше, ніж у зовнішніх; так що не варто очікувати від аудіосистеми телевізора рівня низьких частот «в кінотеатрі». Тим не менш, перевага в якості басів у таких телевізорів (у порівнянні з моделями без сабвуфера) все одно буде помітним.