Порівняння Chicco Duo Best Friend 2 in 1 vs Peg Perego Culla

Загальна конструкція коляски.

Крім традиційних різновидів — класичних моделей (з люлькою) і прогулянкових (із сидячим місцем) — у наш час можна зустріти також універсальні коляски, які бувають 2 в 1 і 3 в 1, трансформери та прогулянкові коляски спортивного призначення. Ось більше детальний опис кожного різновиду:

— Прогулянкова. Коляски, розраховані на сидяче положення дитини. Місце для малюка в таких колясках називають «прогулянковий блок»; фактично це сидіння особливої конструкції. У деяких моделях таке сидіння може нахилятися практично горизонтально, що дає маленькому пасажиру можливість подрімати. Тим не менш, всі прогулянкові коляски призначаються для більше-менш підрослих дітей, здатних самостійно сидіти — тобто не молодше 6 – 8 місяців.
Також зазначимо, що в даній категорії зустрічаються коляски з можливістю встановлення люльки. Фактично такі моделі є універсальними (див. нижче); але якщо люлька від початку не входить до комплекту поставки — коляску прийнято все ж відносити до прогулянкових.

— Прогулянкова (спортивна). Різновид прогулянкових моделей (див. вище), призначений для батьків, які цінують активний спосіб життя: спортивну коляску можна використовувати не тільки при спокійн...ій ходьбі, але і під час пробіжки. Такі коляски зазвичай оснащуються трьома колесами досить великого діаметра, а також мають велику ширину шасі (див. нижче); все це дає додаткову стійкість і прохідність, в тому числі на нерівних дорогах. Крім цього, в конструкції можуть передбачатися специфічні функції для додаткової зручності і безпеки — наприклад, ремінь, що фіксує руку батька на ручці коляски, або додаткові гальма, що спрацьовують при випусканні коляски з рук.

— Універсальна. Коляски, які штатно комплектуються як мінімум двома (а то й трьома) змінними блоками: люлькою, де дитина перебуває в лежачому положенні, прогулянковим блоком для сидіння, а іноді — ще й автокріслом групи 0+. Батьки самі вибирають, що саме встановити на шасі. Основна зручність даного варіанта полягає в тому, що однією коляски вистачає на весь «колясочний» вік дитини: до 6 – 8 місяців використовується люлька, потім можна поступово переходити на прогулянковий блок. Правда, універсальні коляски дорожче і менш зручні в зберіганні, ніж трансформери (див. нижче), які мають аналогічні можливості. З іншого боку, люлька і прогулянковий блок, виконані окремо, зручніше і надійніше, ніж «люльки-прогулянки», застосовувані в трансформерах.
Варто враховувати, що деякі універсальні моделі можуть поставлятися в альтернативних варіантах комплектації — наприклад, «люлька+автокрісло». Так що при покупці такої коляски не завадить уточнити набір аксесуарів, які поставляються з нею.

— Коляска-трансформер. Коляски, в яких посадкове місце — так звана «люлька-прогулянка» — може трансформуватися з люльки в прогулянковий блок і назад. Це дає ті ж можливості, що і в універсальних моделях (див. вище): одну і ту ж коляску можна використовувати як в перші місяці життя дитини, коли для неї потрібна люлька, так і в подальшому, коли можна возити малюка вже в сидячому положенні. Однак, на відміну від універсальної коляски, в трансформері для такого переналаштування не потрібно переставляти основний блок; це дає відразу декілька переваг. По-перше, формат основного блоку можна змінювати в будь-який момент – у тому числі буквально на ходу; для цього не потрібен змінний прогулянковий блок або люлька. По-друге, люлька-прогулянка займає менше місця при зберіганні, ніж два окремих блоки.

— Класична. Коляски, які комплектуються тільки люльками; деякі допускають також встановлення прогулянкового блоку, як в універсальних моделях, але якщо такий блок не входить до комплекту — коляска вважається класичною. Нагадаємо, люльки призначаються переважно для дітей до 6 – 8 місяців, які ще не здатні нормально сидіти в прогулянковому блоці; іншими словами, даний різновид колясок підходить переважно для найменших дітей. Саме тому «класика» в наш час особливою популярністю не користується.

Можливість регулювати кут між сидінням і спинкою коляски. Це дозволяє підібрати максимально комфортне для дитини положення і підлаштовувати сидіння під різні ситуації: наприклад, під кінець довгої прогулянки спинку можна нахилити назад, щоб втомлений малюк подрімав.

Можливість регулювати кут нахилу всього основного блокащодо каркаса коляски. Це дозволяє додатково підлаштовувати коляску під різні ситуації: наприклад, на початку прогулянки блок можна встановити майже вертикально, в розрахунку на сидяче положення, а пізніше — нахилити назад, щоб малюк міг подрімати.

Можливість змінювати положення підніжки, на яку спираються ноги дитини, яка знаходиться в колясці.

Подібна можливість змінювати зустрічається в деяких прогулянкових колясках, трансформерах та прогулянкових блоках універсальних колясок (див. «Конструкція»). Сама підніжка являє собою похилу поверхню, прикріплену до переднього краю сидіння. А регульованими називають підніжки, у яких можна змінювати кут нахилу; у багатьох моделях таку опору навіть можна встановити горизонтально. Це дає змогу в різних ситуаціях вибирати положення, найбільш зручне для ніг малюка.

Ручка для перенесення люльки, як випливає з назви, встановлюється на люльці і полегшує її перенесення з місця на місце, наприклад, якщо потрібно зняти люльку для чищення, а потім поставити назад. Ручка може мати різну форму - у вигляді дуги, прикріпленої до бортів люльки, у вигляді вирізу в капюшоні і т.п.

У колясках з цією функцією сидяче місце — прогулянковий блок можна закріпити в одному з двох положень, на вибір: обличчям до батьків (проти ходу руху) або особою від батьків (по ходу). Кожен варіант має свої переваги: у першому випадку малюк може бачити знайоме обличчя і менше нервує, а при розташуванні по ходу руху йому зручніше розглядати навколишній світ.

Зазначимо, що аналогічну роль відіграє перекидна ручка (див. вище). Однак при перекиданні такої ручки на іншу сторону коляски саму коляску, по суті, доводиться везти задом наперед, що незручно і може використовуватися лише як тимчасовий захід. Якщо ж прогулянковий блок може закріплюватися в двох положеннях — обидва ці положення є рівноцінними, однаково зручними. З іншого боку, якщо змінити напрям потрібно всього на хвилину-дві, то простіше перекинути ручку, а не переставляти знімний блок. Тому в сучасних колясках можуть передбачатися відразу обидві ці функції: і перекидна ручка, можливість кріплення по ходу/проти руху.

Функція, застосовувана в прогулянкових блоках, де дитина розташовується сидячи. Захисний бампер являє собою горизонтальний поручень, встановлений перед сидінням для малюка. Дитина може триматися руками за такий поручень; крім того, подібний пристрій знижує ризик випасти з коляски, а для додаткової гарантії бампер може доповнюватися паховим ременем (див. нижче). Щоб коляску зручніше було зберігати, перевозити і чистити, бампер нерідко робиться знімним; в деяких моделях він виконує ще й роль ручки для перенесення (див. вище).

Тип прив'язних ременів, передбачених у візку.

— Двоточкові. Найпростіші ремені, оперізують дитини, що сидить в районі пояса. Досить недорогий і водночас цілком практичне рішення. Основним недоліком двухточечного ременя є те, що малюк може прослизнути під ним і випасти з коляски; однак щоб уникнути цього в багатьох моделях передбачається поручень-бампер (див. вище), а також паховий ремінь — захисна перегородка між сидінням і бампером.

— Триточкові. Ремені з трьома точками фіксації: два ременя зазвичай йдуть зверху вниз через плечі, один — знизу вгору через пах, між ніг, а загальна застібка розташовується в районі живота. Такі системи порівняно прості і водночас більш надійні, ніж двоточкові.

— П'ятиточкові. Найбільш надійний і безпечний тип ременів, зустрічається в сучасних колясках. У подібних системах три ременя (як в описаних вище триточкових) доповнені двома додатковими ременями в районі пояса. Таким чином, ймовірність того, що дитина вислизне з-під ременів, зводиться практично до нуля. З іншого боку, п'ятиточкові системи найбільш складні у використанні, а примхливий малюк може «не оцінити» велику кількість ременів.

Система амортизації призначена для того, щоб згладжувати поштовхи і струси від нерівностей на дорозі. Найбільшою популярністю в наш час користуються моделі з пружинними системами; також можна зустріти амортизацію шарнірного та подвійного типу, а в досить великій кількості колясок ця функція і зовсім відсутня. Ось основні особливості кожного варіанта:

— Пружинна. Системи амортизації на основі класичних пружин, встановлених на окремих колесах. Застосовуються у всіх видах колясок, крім класичних (див. «Конструкція»). У найпростіших моделях використовується один набір пружин, у більш прогресивних можуть передбачатися додаткові функції для підвищення комфорту — наприклад, технологія гасіння ударів/вібрацій SAS. В будь-якому разі, амортизаційні системи цього типу прості і водночас практичні, ефективні і надійні.

— Шарнірна. Тип амортизації, застосовуваний у колясках з люльками — класичних, універсальних, трансформерах. Каркас, на якому встановлена люлька або прогулянковий блок, в таких моделях кріпиться до основи коляски за допомогою особливих перемичок-коромисел, які і відіграють роль амортизаторів. В якості перемичок можуть використовуватися ремінні петлі, такі системи теж можуть відносити до шарнірних. В будь-якому разі, даний тип амортизації відмінно підходить саме для люльок. По-перше, хід коляски виходить максим...ально плавним і м'яким, що сприяє комфорту та міцному сну дитини (та й батькам везти коляску помітно простіше, особливо по нерівній поверхні). По-друге, люльку на такій колясці можна похитувати взад-вперед, заколисуючи дитину. З іншого боку, подібні системи слабо придатні для прогулянкових рам з поворотними передніми колесами; а вихід з ладу одного амортизатора веде до перекосу люльки.

— Подвійна. Найчастіше під цим терміном розуміються описані вище пружинні системи, оснащені додатковими амортизаторами на рамі коляски. Такі системи сприяють максимальному зменшенню вібрацій, по ефективності вони можуть наближатися до шарнірних (див. вище). З іншого боку, м'якість підвіски може створювати незручності при подоланні бордюрів та інших нерівностей: щоб підняти передні колеса коляски, доводиться сильно натискати на ручку.

— Відсутня. Коляски без амортизації слабо підходять для нерівних поверхонь: в подібних умовах коляску буде сильно трясти, що створює як дискомфорт для малюка, та й незручність для батьків. З іншого боку, такі моделі мають і переваги перед колясками з амортизацією. По-перше, за рахунок відсутності зайвих деталей вони коштують помітно дешевше, а сама конструкція виходить максимально простою і водночас надійною. По-друге, без амортизації простіше долати бортики і інші перешкоди: щоб підняти передні колеса, досить невеликого натискання на ручку. По-третє, такі коляски менше розгойдуються на згладжених, хвилеподібних нерівностях покриття.