Порівняння Philips Azur GC 4535 vs Philips PowerLife GC 2998

Потужність подачі пари, яка забезпечується праскою в режимі парового удару.

Потужність подачі пари — це кількість пари, що видається праскою за хвилину. Детальніше про загальне значення цього параметра див. вище. А режим парового удару — це режим посиленого відпарювання, коли праска практично «вистрілює» зарядом пари; «постріл» зазвичай проводиться за допомогою натискання спеціальної кнопки. Паровий удар дає змогу досягти інтенсивного впливу, недоступного при звичайному відпарюванні; такий вплив може знадобитися, наприклад, для розгладження сильно зім'ятих тканин, з якими було б важко впоратися іншими способами.

Вважається, що продуктивність парового удару в 100 г/хв і більше достатньо для того, щоб упоратись з більшістю щільних і «неслухняних» матеріалів. А моделі з потужним паровим ударом від 200 г/хв вже точно не залишать пом'ятою будь-яку навіть найщільнішу тканину. Втім, зустрічаються моделі і з більш скромними показниками — вони цілком підійдуть тим, кому праска потрібна для звичайного побутового прасування. Тим більше, що висока потужність, зазвичай, позначається на вартості. Не варто забувати і про праски з парогенератором, де значення продуктивності вище, оскільки призначення праски дещо інше.

Об'єм ємності для води, встановленої в прасці.

Вода з цієї ємності використовується для утворення пари під час відпарювання тканин. У сучасних моделях прасок резервуари виготовляють з прозорих матеріалів і забезпечують кришечкою у отвори, через яке заливають воду. Що стосується місткості, великий об'єм, з одного боку, дозволяє довше працювати без дозаправки, з іншого — значно обтяжує весь пристрій. Тому в класичних моделях, де резервуар знаходиться на самому прасці, ємність зазвичай невелика — порядку 80 мл для дорожніх і 300 мл для побутових моделей. Але зустрічаються і праски з великим резервуаром для води, в яких об'єм може досягати 500 мл. А ось у прогресивних парогенераторів і прасувальних систем (див. «Тип») резервуар виконується окремо, і в таких випадках його об'єм може складати 1 л, а для моделей з великим резервуаром характерні цифри більше 1.5 л.

Час, який потрібний прасці для переходу в робочий стан. У випадку з класичними побутовими пристроями – це час нагрівання підошви до необхідної температури, яка залежить від вибраного режиму. Для моделей з парогенератором цей час потрібний для підігрівання води в бойлері.

— Подача пари. Можливість подачі пари до місця прасування безпосередньо через підошву. Відпарювання дає можливість ефективніше розгладжувати складки, може знадобитися для деяких інших завдань, а також забезпечує бактерицидний ефект. Найчастіше в сучасних прасках передбачається два способи подачі пари: автоматична з рівномірною швидкістю і ручна, у режимі «парового удару» — короткий і потужний викид пари через натиснення кнопки.

— Вертикальне відпарювання. Можливість подачі пари при вертикальному розташуванні праски. Ця функція дає змогу «освіжати» й розгладжувати одяг прямо на вішалці — це часто буває зручніше й доцільніше, ніж повноцінне прасування на дошці (наприклад, для швидкого усунення складок безпосередньо перед одяганням і виходом з дому).

— Авторегулювання температури. Наявність у прасці функції автоматичного налаштування температури під тип прасованої тканини. Чи це делікатні речі, чи джинси, праска сама підбере необхідні налаштування. Таке рішення взагалі виключає будь-яке регулювання на корпусі праски й дає змогу прасувати абсолютно все в одному режимі.

— Протикраплинна система. Функція, що запобігає проливанню крапель води через отвори в підошві, які використовуються для подачі пари. Причиною появи крапель можуть бути як неполадки в прасці, так і занадто низька температура під ча...с відпарювання, коли вода не встигає перетворитися в пару. У будь-якому разі краплі небажані, оскільки через них на тканині можуть з'являтися плями й розводи; тому для регулярного прасування з парою наявність протикраплинної системи вельми бажана.

— Автоматичне вимкнення. У цьому разі мається на увазі повне вимкнення живлення в тому випадку, якщо праска деякий час стоїть нерухомо. Водночас для горизонтального положення, коли підошва контактує з тканиною, дошкою і т. ін., час відключення зазвичай дуже невеликий (близько 20 – 30 секунд) — це зводить до мінімуму ризик псування тканини й виникнення загорянь. А для вертикального положення цей час може становити кілька хвилин — щоб можна було спокійно відійти на деякий час, не боячись, що праска вимкнеться.

— Бездротова робота. Праски, які здатні працювати окремо, без дротового підключення до мережі. Для цього в конструкції зазвичай передбачається спеціальна підставка з контактами й фіксатором: під час нагрівання праска знаходиться на підставці, а після досягнення потрібної температури її можна зняти. Перевагами бездротових моделей є можливість роботи навіть у тих місцях, звідки неможливо дотягнути дріт до розетки. Зрозуміло, що для підтримки температури праску періодично доведеться повертати на підставку, однак це не можна назвати серйозним недоліком. Крім того, підставки можуть мати конструкцію, що дає можливість використовувати праску й звичайним дротовим способом.

— Еко-режим. Спеціальний режим, який призначений насамперед для економії електроенергії. У такому режимі інтенсивність утворення пари знижується, що й забезпечує економію; до того ж завдяки спеціальним конструктивним рішенням якість прасування практично не страждає. Водночас варто відзначити, що еко-режим підходить далеко не для всіх матеріалів: наприклад, у деяких прасках його допускається використовувати тільки для прасування вовни. Ці подробиці варто уточнювати за інструкцією.

— Самоочищення від накипу. Функція, що забезпечує автоматичне очищення праски від накипу. Накип — нерозчинні вапняні забруднення — засмічує трубки й клапани в системі подачі пари, знижуючи ефективність роботи й призводячи до протікань. Крім того, такі забруднення можуть потрапляти й на прасовану тканину. Самоочищення ж дає можливість уникнути цих неприємностей. Здійснюється воно таким чином: у праску заливається вода, вона нагрівається до максимальної температури, після чого потрібно ввімкнути режим очищення, тримаючи пристрій над раковиною або іншою ємністю. Накип при цьому руйнується за рахунок впливу гарячої пари й виходить через отвори в підошві праски.
Автоматичне очищення буде особливо корисне, якщо ви використовуєте жорстку воду — саме солі жорсткості призводять до утворення накипу. Також варто сказати, що як доповнення або альтернатива самоочищення, в прасках можуть передбачатися й інші способи боротьби з накипом — змінний картридж, контейнер або противапняний стрижень; усі вони описані нижче.

— Змінний картридж. Спеціальний картридж, що призначений для «пом'якшення» води, яка використовується, і захисту праски від накипу. Такий картридж зазвичай працює за принципом іонного обміну: солі кальцію і магнію (солі жорсткості), які містяться у воді, замінюються солями натрію, які не впливають на жорсткість і не призводять до утворення нерозчинних відкладень. Таким чином, утворення накипу зводиться практично до нуля. Головні недоліки змінних картриджів — обмежений ресурс і, відповідно, необхідність регулярної заміни. Крім того, вони не дають стовідсоткового захисту від накипу; тому в деяких моделях ця функція поєднується з описаним вище самоочищенням.

— Колектор (контейнер) збору накипу. Ще один спосіб боротьби з накипом: спеціальна ємність, у якій затримуються нерозчинні вапняні відкладення. Цей спосіб не потребує складних процедур і додаткових затрат на витратні матеріали — досить періодично виймати й промивати контейнер. Водночас ефективність такого оснащення порівняно невелика: контейнер не впливає на наліт, що утворюється в системі пароутворення, він лише затримує частинки накипу, які виходять з праски (запобігаючи таким чином забруднення тканини). Тому ця функція нерідко поєднується з іншими рішеннями, розрахованими на боротьбу з накипом — самоочищенням (див. вище), противапняним стрижнем і т. ін.

— Противапняний стрижень. Пристосування, що запобігають утворенню вапняного нальоту (накипу) у системі подачі пари. Має вигляд стрижня зі спеціального матеріалу; склад такого матеріалу підбирається таким чином, щоб «притягувати» солі кальцію. У підсумку велика частина накипу осідає на стержні, а не на клапанах, трубках та інших робочих елементах праски. До того ж сам стрижень є багаторазовим, його досить періодично виймати з праски й змивати осад. Водночас таким чином видаляється лише частина накипу (нехай і більша); тому ця функція найчастіше поєднується з системою самоочищення (див. вище).

— Індикатор очищення. Наявність у конструкції праски індикатора очищення від накипу – нерозчинних вапняних відкладень, які знижують ефективність роботи системи подачі пари. Конструкція такої індикації може відрізнятися залежно від моделі праски та виробника, але найчастіше вона представляє собою світлодіодну лампочку або певний символ на панелі управління — індикатор вмикається, коли праска потребує очищення від накипу.

— Звукова сигналізація. Наявність у конструкції праски системи, яка подає звукові сигнали. Конкретний набір таких сигналів і їх застосування може бути різним: так, одні моделі звуком повідомляють про нагрівання до робочої температури, інші — про автовимкнення (див. вище) тощо. У будь-якому разі звукові повідомлення дають можливість отримувати сигнали від праски навіть тоді, коли вона знаходиться поза полем зору.

— Дисплей. Власний РК-дисплей забезпечує додаткове інформування, на нього можуть виводитися різні повідомлення про роботу праски: поточна температура, режим відпарювання, попередження про несправності й т. ін. Порівняно з класичними світловими індикаторами дисплей універсальніший, однак і обходиться дорожче.

— Управління зі смартфона. Наявність у прасці можливості підключення до Інтернет мережі, у результаті чого можна віддалено спостерігати за її станом. І думки про те, вимкнула я праску чи ні, не турбуватимуть, адже в будь-який момент це можна зробити віддалено. Утім, можливість увімкнути чи вимкнути праску на відстані і є головним призначенням такої функції.

Довжина кабелю для підключення до мережі, передбаченого в прасці.

Виробники підбирають довжину кабелю з урахуванням загальної спеціалізації праски та особливостей її застосування — таким чином, щоб дроту вистачало для більшості ситуацій і водночас він не був занадто довгим і громіздким. Тому здебільшого на цей параметр можна не звертати особливої уваги; винятками є лише деякі специфічні ситуації. Наприклад, якщо ви вибираєте дорожню праску і ключовим критерієм є компактність — варто вибрати коротший дріт. А довгий кабель, зі свого боку, стане в нагоді при великому віддаленні від розеток і відсутності подовжувачів.

Для наочності зазначимо, що для побутових прасок середньою довжиною кабелю вважається 1,5 м.

Загальна вага праски. Зазвичай, цей параметр вказується «насухо», без води; а для парогенераторів і прасувальних систем (див. «Тип») наводиться вага тільки самого праски, без додаткового оснащення.

Першопочатково вважалося, що чим важче праска — тим ефективніше він виконує своє завдання. Однак у сучасних моделях використовуються різні технічні хитрощі, що дозволяють добитися хорошої якості прасування при невеликій вазі. При цьому більш легкий праска виходить більш маневреним» і простим у використанні, з ним можна довго працювати, не втомлюючись. Тому спеціально шукати масивну модель має сенс лише в тих випадках, коли ви плануєте часто працювати зі складними прасування, «неслухняними» тканинами — наприклад, натуральним льоном: більшу вагу дасть додаткову ефективність при обробці.