Порівняння HILTON HJ-850 vs Philips Avance Collection HR1897/30

— Соковитискачі для цитрусових діють за рахунок особливої обертової насадки конічної форми з ребристою поверхнею. Для отримання соку потрібно накласти на цю насадку половинку фрукта м'якоттю вниз і сильно натиснути - іноді рукою, іноді для цього передбачено спеціальний пристрій (див. Притискний механізм). Таким чином сік з м'якоті вичавлюється і через ґрати-фільтр потрапляє в розташовану нижче чашу, а шкірка залишається недоторканою. Для оптимізації процесу таких пристроїв може бути передбачений реверсний режим (див. Реверс). Соковитискачі для цитрусових зазвичай мають відносно невелику потужність та продуктивність.

— Відцентрові або універсальні соковижималки дають змогу отримати сік практично з будь-яких фруктів, ягід або овочів. У таких соковитискачах продукт спочатку подрібнюється в однорідну масу за допомогою терки, після чого надходить у сепаратор. Там отримана маса за рахунок обертання (звідси і назва – «відцентрові») з силою притискається до фільтра, який і відокремлює сік від м'якоті (макухи).

- Шнекова. Основним робочим елементом таких соковитискачів є шнек — циліндр, що обертається, зі спіральними ребрами (подібний принцип використовується в м'ясорубках). Як і відцентрові, є універсальними, дають змогу отримувати сік практично з будь-яких фруктів, ягід та овочів, при цьому за рахунок невеликої швидкості обертання робочого елемента спож...ивають менше енергії. Також деякими виробниками заявляється, що шнекові соковижималки ефективніше відокремлюють сік від макухи – макуха виходить суші, а сік однорідніший. Однак коштують вони дорожче відцентрових.

— Комбіновані соковитискачі поєднують елементи соковижималки для цитрусової та відцентрової/шнекової та дають змогу отримувати сік як з цитрусових, наприклад і з інших фруктів та ягід. Однак вважається, що такі соковитискачі працюють менш якісно, ніж спеціалізовані пристрої.

Об'єм вбудованого або окремого резервуара для соку (див. Ємність для соку). Зазвичай перебуває в межах від 0,2 до 2 л. Робити обсяги більше, зазвичай, не має сенсу — найбільш корисним вважається свіжовичавлений сік, а він досить швидко втрачає свої властивості. Тому оптимальним варіантом є готувати невеликі порції соку до 1 л, з розрахунком на те, щоб випити його відразу. З іншого боку, для заготівлі консервованих соків об'єму резервуара в 1,5 – 2 л зазвичай цілком достатньо.

Об'єм резервуара для макухи (віджатої м'якоті), встановленого в соковитискачі.

Більшість моделей з таким резервуаром мають автоматичний викид м'якоті «див. «Функції»), проте трапляються й винятки. У будь-якому разі чим більший резервуар – тим довше можна використовувати соковитискач без необхідності вивантажувати макуха; з іншого боку, збільшення місткості помітно впливає на габарити, вагу і вартість пристрою.

Ємність ємності для макухи в сучасних соковитискачах може становити від 200 — 500 мл в найбільш компактних моделях до 3 л і навіть більше – у великих. При цьому конкретне значення зазвичай підбирається конструкторами з урахуванням загальної потужності і продуктивності агрегата; однак моделі, схожі за цими базовими характеристиками, можуть відрізнятися за об1ємом резервуара під макуха. У таких ситуаціях варто враховувати специфіку застосування пристрою. Наприклад при епізодичному домашньому використанні вивантажувати відходи нескладно, і особлива ємність не потрібна; а ось для кафе або бару, де планується регулярно готувати свіжовичавлені соки, оптимальним варіантом може стати містка модель.

Потужність соковитискача залежить від її типу. Наприклад, потужність соковитискачів для цитрусових рідко перевищує 40 Вт, оскільки структура цитрусових легко руйнується і не потребує докладання серйозних зусиль для отримання соку. Потужність відцентрових соковитискачів, зі свого боку, може навіть перевищувати 1000 Вт. Від потужності відцентрового соковитискача залежать швидкість обертання центрифуги та особливості віджимання (докладніше див. Кількість швидкостей)

Кількість швидкостей роботи соковитискачі. Оптимальні швидкості роботи для різних плодів відрізняються: наприклад, м'які фрукти та овочі потрібно віджимати на невеликих швидкостях, тверді (напр. морква) – на максимальних. Крім того, від швидкості віджиму залежить і кількість м'якоті в соку: на високих швидкостях її більше, на малих швидкостях сік виходить світлим.

Кількість швидкостей, передбачених конструкцією соковитискачі, може змінюватись від 1 до 9. Чим більше швидкостей – тим простіше підібрати оптимальний режим для кожного конкретного випадку.

Можливість обертання робочого інструмента соковитискача в різних напрямках, поперемінно. Вважається, що це забезпечує кращу якість віджимання, ніж при обертанні в одному напрямку; крім того, реверс може знадобитися на випадок заклинювання насадки. Зустрічається переважно в моделях шнекової конструкції, а також в пристроях для цитрусових (див. «Тип»).

— Модуль блендера. Модуль блендера зазвичай являє собою спеціальну чашу з лопатевим ножем всередині, яка встановлюється на соковитискач зверху. Це дозволяє використовувати пристрій для подрібнення продуктів, приготування пюре, колки льоду і т. ін.

— Модуль кавомолки. Особлива приставка дозволяє використовувати соковитискач для перемелювання кави. Модуль кавомолки зазвичай представляє з себе ємність з млином, що встановлюється на пристрій зверху, так що лопаті млини приводяться в дію двигуном соковитискача.

— Автоматичний викид м'якоті. За наявності окремого контейнера для віджатою м'якоті (див. Об'єм резервуара для макухи) скидання цієї м'якоті з сепаратора соковитискача після закінчення віджимання може здійснюватися автоматично. Це позбавляє користувача від необхідності вручну чистити сепаратор від макухи — досить просто викинути вміст знімного контейнера.

— Система "крапля-стоп". У соковитискачах з стоїть окремо, ємність для соку носик або жолобок для зливу соку іноді робиться поворотним: його можна розгорнути вгору, щоб після використання приладу залишки соку у вигляді крапель не стікали на стіл.

— Піносепаратор. За рахунок великої швидкості роботи соковитискачів в готовому соку часто утворюється піна. У деяких моделях резервуари для готового соку (...як вбудовані, так і окремостоячі) можуть бути забезпечені пристроями для відділення піни від соку.

— Плавний пуск. Режим, при якому двигун соковитискача після вмикання набирає обертів не різко, а плавно. Це дозволяє уникнути розбризкування соку; крім того, сам двигун при такій роботі зношується менше.

— Регулювання кількості м'якоті. Деякі моделі соковитискачів для цитрусових дають змогу регулювати вміст м'якоті в готовому соку. Для цього в решітці-фільтрі, розташованої під конічної насадкою, передбачається можливість регулювання розміру отворів — від невеликого, коли попадання м'якоті в сік практично виключено, до максимального.

У відцентрових соковитискачах регулювання кількості м'якоті як окрема опція відсутня — вона здійснюється шляхом зміни швидкості обертання центрифуги.

— Притискний механізм. Механічний пристрій, призначений для притискання плода до конічної насадки у соковитискачах для цитрусових. Це позбавляє користувача від необхідності утримувати фрукт вручну і, зазвичай, забезпечує більш зручний і якісний віджимання.

— Захист від перегріву. Система захисту двигуна соковитискача, що відключає живлення при критичному зростанні навантажень на пристрій і перегрів двигуна. Особливо корисна в тому випадку, якщо пристрій планується використати для переробки твердих продуктів.

— Захист від випадкового вмикання. Система захисту від вмикання пристрою в позаштатному режимі — наприклад, з незакритою кришкою. Зазвичай такий захист реалізується шляхом блокування кнопки вмикання до тих пір, поки соковитискач не буде приведена у повну готовність до роботи. Ця опція особливо корисна в тому випадку, якщо в сім'ї є маленькі діти.

Корпус сучасного соковитискача найчастіше виготовляється із пластику або сталі. Пластикові соковитискачі, як правило, важать менше і коштують дешевше; зі свого боку, металеві міцніші і виглядають «солідніше». На функціонал пристрою матеріал корпусу, як правило, не впливає.