Порівняння Karcher WD 3 Premium vs Karcher WD 4 Premium

Потужність всмоктування, забезпечувана пилососом; для моделей з регулюванням потужності (див. нижче) у цьому разі враховується максимальне значення. Відзначимо, що «потужністю всмоктування» іноді помилково називають також силу всмоктування, що позначається в паскалях; детальніше про неї див. нижче.

Потужність всмоктування є ключовим показником, що визначає можливості агрегата: чим вона вища — тим ефективніше пилосос здатний втягувати різні забруднення, тим краще він справляється з килимами, тканинами та іншими матеріалами, в які може глибоко «в'їдатися» пил. З іншого боку, висока потужність неминуче позначається на вазі, енергоспоживанні, габаритах і ціні пристрою. Тому далеко не завжди має сенс гнатися за максимальними значеннями — потрібно враховувати реальні умови роботи і загальне призначення пилососа.

Конкретні цифри, що зустрічаються в даному пункті, багато в чому залежать від типу пристрою. Наприклад, у ручних побутових моделях потужність всмоктування не перевищує 100 Вт, а для традиційних побутових агрегатів показник у 100 – 150 Вт все ще вважається дуже скромним. При цьому відзначимо, що мінімумом, необхідним для повноцінної сухого прибирання гладких підлог, вважається 300 - 350 Вт, для ковроліну та інших коротковорсових покриттів – 350 - 400 Вт..., а для довговорсових матеріалів і м'яких меблів бажані вищі показники. Пилососи же з більш низькими значеннями потужності всмоктування призначені не стільки для періодичного прибирання, скільки для постійного (в ідеалі — щоденного) підтримання чистоти у вже прибраному приміщенні.

Що стосується співвідношення між потужністю і силою всмоктування, то воно таке: потужність — це сила всмоктування (тяга), помножена на повітряний потік (продуктивність). Не вдаючись у зайві подробиці, можна сказати, що ефективність роботи пилососа визначається обома цими показниками, і оцінювати цю ефективність варто саме за потужністю всмоктування (причому незалежно від конкретного співвідношення між тягою і продуктивністю).

Номінальний об'єм пилозбірника, встановленого в пилососі.

Цей показник багато в чому залежить від типу агрегата (див. вище). Приміром, у більшості ручних побутових моделей ємність не перевищує 0,5 л. Об'єм контейнера у вертикальних пилососах і роботах може бути дещо більше — серед першого різновиду є досить багато моделей на 1 – 2 л і навіть більше, а серед другого — на 0,6 – 1 л і дещо більше. Для звичайних пилососів мінімальний показник фактично становить близько 0,8 – 1 л; великою популярністю у таких пристроях користуються пилозбірники на 1 – 2 л і 2 – 4 л; максимальна ж ємність фактично становить 4 – 6 л — агрегати аналогічного компонування, але більшої місткості, прийнято відносити вже до господарських. Зі свого боку, серед господарських моделей зрідка зустрічаються відносно невеликі ємності, проте в пилососах цього типу ємність в цілому досить велика — вона може досягати 26 – 50 л і навіть більше; те ж стосується промислових (будівельних) агрегатів.

В цілому більш великий пилозбірник дає змогу довше працювати без перерв; з іншого боку, місткий контейнер сам по собі займає більше місця — і, відповідно, позначається на габаритах, вазі і ціні. Так що при виборі за даним параметром варто враховувати факт...ичні особливості застосування пилососа. Тут можна навести такий приклад: для повноформатного прибирання середньої міської квартири потрібна ємність близько 1 – 1.5 л. Таким чином, скажімо, мішок на 4 л дає змогу з достатньою ефективністю провести два таких прибирання, не розвантажуючи пилосос. Існують більш детальні рекомендації щодо оптимальних об'ємів пилозбірника, в тому числі для специфічних варіантів прибирання; ці рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.

Можливість роботи пилососа в режимі видування повітря.

Як випливає з назви, це свого роду протилежність стандартному режиму всмоктування: повітря не втягується в шланг, а з великим напором виходить з нього. Дана функція помітно розширює функціонал пилососа. Зокрема, вона дає змогу використовувати агрегат в якості своєрідної мітли — наприклад, для прибирання опалого листя з ганку або доріжок у дворі, або для змітання в одну купу крупного сміття. При цьому видування буває особливо корисним там, де всмоктування застосувати неможливо – на кшталт стежок, покритих щебенем. Крім того, такий режим може знадобитися для очищення деяких важкодоступних місць — наприклад, радіаторів та інших щілин в «начинці» комп'ютера: продування таких місць з низки причин нерідко виявляється більше ефективним, ніж втягування забруднень.

Як правило, для використання цього режиму досить переставити шланг з основного робочого отвору на «продувочне».

Наявність патронного фільтру в конструкції пилососа.

Такий фільтр має вигляд характерного ребристого (гофрованого) циліндра зі спеціального пористого паперу. Однією з його ключових переваг є простота в очищенні: у відносно простих моделях для цього достатньо витягти фільтруючий елемент з пилососа і добре витрусити його, у більш прогресивних агрегатах може і взагалі передбачатися самоочищення (див. нижче). Крім того, таке оснащення дає змогу обійтися без спеціального мішка (див. «Пилозбірник») і використовувати для збору забруднень найпростіший контейнер. З іншого боку, патронні фільтри досить громіздкі і за конструктивними особливостями слабо підходять для пилососів загальнопобутового призначення. Так що зустріти цю особливість можна переважно в спеціалізованих професійних агрегатах — промислових, господарських, для камінів (див. «Тип»).

Моделі змінних мішків та інших ємностей для сміття (див. «Пилозбірник»), з якими сумісний пилосос.

На функціонал самого пилососа цей момент не впливає; проте дані про моделі пилозбірника помітно полегшують пошук запасної або змінної ємності. При цьому зазначимо, що сумісні моделі таких ємностей можуть помітно відрізнятися за характеристиками від комплектних. Приміром, багато пилососів з тканинним мішком допускають також встановлення одноразових мішків з паперу; а деякі агрегати першопочатково комплектуються пилозбірником одного типу, однак при бажанні дають змогу купити і встановити контейнер іншого типу (наприклад, замінити мішок на аквафільтр).

Рівень шуму, що виробляється пилососом при роботі. Як правило, тут вказується значення для роботи в штатному режимі на максимальній потужності двигуна. При меншій потужності «гучність» агрегата може бути і нижчою, проте ключовим є саме максимальний показник.

Щодо конкретних цифр потрібно мати на увазі, що децибел, що використовується для вимірювання рівня шуму — це нелінійна величина. Тому оцінювати конкретні показники варто за спеціальним порівняльними таблицями. В цілому пилососи — це досить гучна техніка; так що тихими у даному разі вважаються моделі, у яких даний показник не перевищує 65 дБ — це рівень гучної розмови між 2-3 людьми на відстані 1 м. Найтихіші з таких моделей видають всього 40 дБ — це середня гучність мови людини на звичайних тонах (і мінімальна гучність, допустима для джерел постійного шуму в житлових приміщеннях вдень). Для більш гучних агрегатів порівняльна таблиця виглядає так:

— 66 – 70 дБ — голосні розмови між декількома групами людей на відстані близько 1 м;
— 71 – 75 дБ — гучність крику або сміху в повний голос на відстані близько 1 м;
— 76 – 80 дБ — гучність механічного будильника або двигуна старого вантажного автомобіля;
— більше 80 дБ — дуже високий рівень шуму, що перевищує рівень гучного крику; при тривалій роботі з пилососом, який м...ає такі характеристики, вкрай бажано використовувати захист слуху.

Зазначимо також, що рівень шуму багато в чому залежить від потужності двигуна, а також деяких інших особливостей (наприклад, на нього сильно впливає наявність аквафільтра — див. «Пилозбірник»). Водночас жорсткого зв'язку тут немає, і агрегати зі схожим набором характеристик можуть помітно відрізнятися за фактичною гучністю. В таких ситуаціях при виборі варто виходити з того, що тихіший пилосос буде комфортнішим у використанні, однак і коштувати, швидше за все, буде помітно дорожче.

Наявність в пилососі спеціального пристосування для зберігання насадок, а іноді — і інших аксесуарів.

Таке пристосування може являти собою як відсік в корпусі, так і набір зовнішніх кріплень; останнє, зокрема, досить поширене в промислових пилососах (див. «Тип»). У будь-якому разі відсік для насадок помітно полегшує зберігання та транспортування різних приналежностей: вони не розкидаються і не губляться, для них не потрібно шукати окрему упаковку. Правда, подібний відсік найчастіше призначається не для всіх насадок і аксесуарів, а лише для наймініатюрніших — проте навіть у таких ситуаціях він помітно полегшує життя користувачу. До недоліків такого оснащення можна віднести те, що воно неминуче впливає на габарити корпуса; втім, у повноформатних пилососах — звичайних, будівельних, господарських (див. «Тип») — цей вплив переважно не є принциповим.

Довжина мережевого кабелю, яким оснащений пилосос з живленням від розетки.

Детальніше про такі агрегати див. «Живлення». А тут зазначимо, що конкретну довжину дроту виробники підбирають залежно від загального призначення агрегата. В цілому довжину 4 – 5 м і менше можна назвати невеликою, 5 – 6 м — середньою, 6 – 7 м і 7 – 8 м — більше середньої, а в окремих моделях цей показник становить більше 8 м. Однак, знову ж таки, багато чого залежить від специфіки пилососа. Приміром, серед звичайних агрегатів чимало моделей з дротом на 4 – 5 м (цього цілком вистачає для прибирання в масштабах квартири, приватного будинку або невеликого офісного приміщення), а для промислових рішень це дуже скромний показник.

Варто мати на увазі, що довший кабель не завжди зручніший. З одного боку, він забезпечує більшу свободу при роботі; з іншого — може створювати незручності на невеликій відстані від розетки, а також при зберіганні/транспортуванні. До того ж для роботи далеко від розетки можна скористатися подовжувачем. Так що при виборі потрібно враховувати конкретні особливості застосування пилососа; докладні рекомендації для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах.