—
Латунь. Сплав на основі міді та цинку; при відносно невисокій ціні має гарну міцність і стійкість до корозії, завдяки чому отримав широке поширення.
— Силумін. Сплав на основі сполучення алюмінію з кремнієм; характеризується високою твердістю і стійкістю до окислення, однак досить крихкий, а тому використовується переважно у недорогих моделях.
— Нержавіюча сталь. Найбільш поширений матеріал для недорогих моделей. Сталь коштує недорого і водночас має високу міцність. Її недоліком є певна схильність до корозії (особливо при дефектах оброблення, навіть дрібних), що практично не впливає на повсякденне використання, однак може позначитися на довговічності змішувача.
— Цинк. Цинкові вироби за основними властивостями аналогічні описаним вище силуміновим: з одного боку, вони недорогі, з іншого — досить крихкі і не дуже довговічні. До того ж вважається, що цинк схильний до корозії, що може з часом погіршити властивості води, що надходить з такого змішувача, і робить даний матеріал непридатним для кухонного застосування. Тому цинкові корпуси зустрічаються нечасто, в основному серед недорогих змішувачів для ванни і душу.
— Пластик. Найпростіший матеріал, застосовуваний при виготовленні змішувачів. Через слабку міцність він не довговічний, зате не іржавіє. Доречно використовувати для раковин нечастого застосування – наприклад, для дачного будиночка.
