Порівняння Hansgrohe Logis 71243000 vs Grohe Grohtherm 1000 Cosmopolitan M 34215002

Тип змішувача вказується за типом органів управління, встановлених в ньому. Від цього залежить ряд особливостей як управління, так і застосування загалом. У наш час на ринку можна знайти одновентильні, двохвентильні, одноважільні (у тому числі з додатковим управлінням по торканню), безконтактні і термостатичні змішувачі, а також моделі з вмиканням по кнопці, до яких належать і порційні, і термостатичні з кнопкою. Ось основні особливості цих варіантів:

— Одновентильний. Змішувачі, керовані одним поворотним вентилем (або важелем, який рухається тільки в одній площині). По суті, не є навіть «змішувачами» як такими, оскільки не можуть змішувати гарячу і холодну воду і регулюють тільки напір підведеної до них води. Одновентильні моделі має сенс застосовувати там, де температура води постійна і/або її немає сенсу регулювати, наприклад, в моделях для кухонного фільтра (див. «Призначення»), для умивальника, де застосовується тільки холодна вода, або для умивальника в англійському стилі, де гаряча і холодна вода подаються з окремих кранів і змішуються в раковині.

— Двохвентильний. Класична конструкція змішувачів, що не втрачає популярності і в наш...час: два поворотних вентиля, що відповідають за гарячу і холодну воду відповідно. Така конструкція проста і недорога, при цьому надійна, до того ж зручна для точного налаштування температури. Крім того, двохвентильні змішувачі не бояться різниці в тиску гарячої і холодної води, а тому саме їх рекомендується використовувати з бойлерами. Недоліком цього варіанта є неможливість зміни напору окремо від температури і навпаки — будь-яка зміна потребує повороту обох вентилів, при цьому тиск і температура можуть коливатися.

— Одноважільний (джойстик). Змішувачі, в яких потік води управляється одним важелем. Найчастіше поворотом джойстика з боку в бік у таких моделях регулюється температура, а нахилом відносно осі повороту — напір. Це дає змогу регулювати температуру, не змінюючи напору (і навпаки) і навіть «запам'ятати» вибраний варіант температури (досить просто опустити важіль на закриття, не повертаючи його вбік). Водночас такі пристрої менш точні в регулюванні, ніж двохвентильні.
Зрідка можна зустріти також більш специфічний різновид — одноважільні змішувачі, доповнені окремим важелем регулювання температури (див. нижче). У таких моделях основний джойстик управляє тільки напором.

— Вмикання кнопкою. Моделі змішувачів, управління вмиканням та вимиканням подачі води в яких покладено на кнопку. Перше натискання вмикає потік води, друге ж – вимикає. Кнопка може бути як допоміжним засобом для комфортного вмикання/вимикання води, так і основним органом управління змішувача. В останньому варіанті для регулювання тиску подачі води кнопка часто робиться поворотною.

— Порційні. Різновид змішувачів з вмиканням кнопкою. Однак тут кнопка працює за принципом таймера: при натисканні на неї відкривається вода, а потім спеціальний механізм поступово повертає кнопку назад, перекриваючи потік. Час закриття підбирається таким чином, щоб одне натискання дало змогу більш-менш ефективно вимити руки. Такі пристрої особливо популярні в місцях громадського користування, таких як туалети кафе, торгових центрів, кінотеатрів тощо: не потрібно переживати, що неуважний відвідувач забуде закрити кран. Найчастіше подібні змішувачі однотемпературні, але є і моделі з важелем регулювання температури (див. нижче).

— Термостатичний. Змішувачі, що мають функцію термостата — тобто здатні автоматично підтримувати виставлену користувачем температуру. Такі моделі надзвичайно зручні: при коливаннях тиску або температури води в трубах не потрібно морочитися з налаштуваннями — пристрій самостійно підбере режим роботи з таким розрахунком, щоб температура на виході не змінювалася (або хоча б ці зміни були мінімальними). Головним недоліком термостатичних моделей є складність конструкції і, як наслідок, висока вартість. Крім того, багато з них потребують підключення до електроживлення. За управлінням моделі можуть передбачати поворотні регулятори або кнопку (див. вище).

— Безконтактний. Моделі, що управляються безконтактним способом, тобто без необхідності торкатися пристрою. Подібний формат роботи найбільш популярний в змішувачах для умивальників (див. «Призначення»): в таких моделях використовується датчик, що реагує на наявність рук користувача під виливом. Це особливо зручно в місцях загального користування, де небажано зайвий раз торкатися до змішувача. Зустрічаються й інші різновиди безконтактних моделей, зокрема, пристрої для кухні або душа. У першому варіанті сенс полягає в тому, що звичайний кран буває незручно відкривати брудними після кухонної роботи руками. При цьому управління може бути і не повністю безконтактним — є пристрої з вентилями або іншим оснащенням для попереднього налаштування температури, датчик же у них працює тільки як вимикач потоку води. А душові безконтактні змішувачі обов'язково мають додаткове управління для налаштування температури; датчик же у них реагує не просто на руки, а на людину.

— Одноважільний + по торканню. Різновид одноважільних змішувачів (див. вище), оснащений додатковим вимикачем. Як і в звичайних одноважільних моделях, джойстик в таких пристроях використовується для налаштування тиску і температури; відмінність же полягає в тому, що вода відкривається не важелем, а згаданим вимикачем. Іншими словами, достатньо один раз за допомогою джойстика виставити оптимальний напір і температуру — і потім можна включати воду простим дотиком до вимикача. Будова самого вимикача може бути різною: в одних моделях його роль відіграє корпус змішувача повністю, в інших передбачається спеціальна кнопка або навіть ножна педаль. Виняток становлять описані вище безконтактні моделі — вони можуть бути схожі за конструкцією та способом використання, проте все одно ці змішувачі виділяють в окрему категорію.

Форма вентилів, які передбачені у конструкції змішувача відповідного типу — зазвичай двовентильного (див. «Тип змішувача»).

Ця особливість впливає переважно на зовнішній вигляд конструкції, але у різних варіантів дизайну є і практичні особливості застосування:

— Хрестоподібні. Вентилі у вигляді класичних чотирикінцевих хрестів — найбільш популярний у наш час дизайн. Він відмінно підходить для змішувачів в стилі «ретро», проте може застосовуватися і в більш сучасному оформленні. Втім, головна перевага даного варіанта — наявність надійних упорів під пальці, що робить хрестоподібні вентилі дуже зручними у використанні. Цим насамперед і обумовлена їхня популярність. До недоліків «хрестів» можна віднести деяку складність в очищенні через велику кількість виступаючих частин; втім, для полегшення цієї задачі «поперечини» такого вентиля можуть робитися знімними.

— Круглі. До цієї категорії належать як строго круглі вентилі, так і деталі, що мають невеликі виступи або заглиблення для більш надійного захвату рукою (а в першому варіанті з цією ж метою по колу вентиля може передбачатися спеціальна насічка). В будь якому разі, основні переваги круглих виробів — акуратний зовнішній вигляд і максимальна простота в очищенні. З іншого боку, така форма найменш надійна при утриманні, вона потребує щільного захвату і дає найбільшу ймовірність прослизання вентиля в руці при повороті. Втім,...здебільшого сучасні змішувачі не потребує великих зусиль, і цей момент не є особливо критичним.

— Трикутні. Вентилі з трьома яскраво вираженими вирізами або виступами. Конкретна форма може бути різною: одні моделі дуже близькі до круглих, інші мають форму трикутників, треті відрізняються від хрестоподібних тільки кількістю променів. Чим сильніше форма такого вентиля відрізняється від кола — тим вона надійніша в утриманні. З іншого боку, іноді оптимальним варіантом з точки зору дизайну виявляються більш закруглені моделі.

— Квадратні. Вентилі з чотирма яскраво вираженими вирізами або виступами. Відзначимо, що чітко квадратна форма зустрічається рідко, переважно у дорогих дизайнерських змішувачах (власне, з міркувань дизайну вона в них і використовується). Набагато більшою популярністю користуються «квадратні» вентилі у вигляді своєрідної зірочки на чотири променя/пелюстки. Це свого роду компромісний варіант між круглою і хрестоподібною формою: вентиль виходить більш надійним в утриманні, ніж круглий, і більш зручним в очищенні, ніж «хрест».

— Багатокутні. «Вентилі з кутами», що не належать до описаних вище трикутників або квадратів. Найбільш популярний різновид таких деталей — круглі поворотні ручки з набором виступів-«променів» (від 5 і більше) для надійності утримання; однак зустрічаються і більш специфічні варіанти — наприклад, сплюснутий багатокутник, що нагадує вісімку.

— Овальні. Вентилі, що мають овальну або близьку до неї форму (наприклад, прямокутника із закругленими кутами). Один з варіантів подібної конструкції — змішувачі для ванни і душа, в яких корпус має горизонтальне компонування і витягнуті пропорції, а вентилі знаходяться по бокових торцях корпусу і фактично є його продовженням. Інший варіант — кругла форма вентиля з плоским зрізом на одному краю, для додаткової надійності утримання. Зустрічаються й інші, більш специфічні варіанти. Однак у будь-якому разі «овали» використовуються рідко, в основному серед змішувачів дизайнерського рівня, і роль такої форми швидше естетична, ніж практична.

Відстань від точки кріплення (в змішувачах з вертикальним монтажем) або від центру монтажного отвору (при горизонтальному монтажі) до середини виливу. Є характеристикою, що визначає «зону досяжності» змішувача.

Кут нахилу струменя, що видається змішувачем, відносно вертикалі. Зазвичай, вказується для повного напору; при частково перекритою воді цей кут менше. У будь-якому разі похила струмінь зазвичай спрямована до користувача, і чим більше кут нахилу, тим далі від виливу буде винесена точка падіння струменя. Втім, здебільшого цей момент не принциповий; проблеми можуть виникнути лише в дуже обмежених умовах, при невеликих розмірах раковини.

Матеріал і особливості конструкції клапана (клапанів), що відповідає за відкриття і закриття води в змішувачі.

— Гумовий. Матеріал для клапанів недорогих одно - і двовентильних змішувачів (див. «Тип змішувача»). Гума має невисоку ціну, легко піддається заміні і стійка до води з забрудненнями (на відміну від кераміки). З іншого боку, гумові клапана мають відносно невеликий термін служби — зношуючись, вони починають протікати, і їх доводиться час від часу міняти.

— Керамічний. Основою таких клапанів є пара металокерамічних пластин, відполірованих для максимального контакту і забезпечення герметичності. Можуть застосовуватися як у вентильних, так і в важільних змішувачах (див. «Тип змішувача»). Цей матеріал набагато більш довговічний, ніж гума, а в разі одноважільного крана — ще й полегшує регулювання, оскільки тертя між пластинами невелике і зрушити важіль набагато легше, ніж при шаровому клапані. Недоліком кераміки є чутливість до забруднення води твердими частинками — потрапляючи між пластинами, вони можуть порушити герметичність клапана. Тому перед такими змішувачами рекомендується ставити фільтри.

— Електромагнітний. Різновид клапана, що застосовується у всіх бесконтатних змішувачах (див. «Тип змішувача»), а також деяких моделях іншій конструкції, зокрема, кнопкових і одноважільних з дотиком. Як випл...иває з назви, за відкриття та закриття води в таких моделях відповідає електромагніт. При цьому клапан в більшості моделей має тільки два положення — «відкрито» і «закрито» — і не передбачає регулювання напору. А ось регулятор температури може передбачатися — наприклад, у вигляді відповідного важеля (див. вище). Електромагнітні клапани досить ефективні, проте дороги, до того ж для їх роботи потрібне зовнішнє живлення.

— Кульовий. Тип клапана, від початку розроблений для одноважільних змішувачів (саме від нього пішла схильність називати такі пристрої «кульовими кранами», що технічно не коректно). В основі такого клапана лежить елемент сферичної форми зі спеціальною прорізом, через який і подається вода; при рухах важеля проріз займає те або інше положення, від якого і залежить тиск і температура води. У побутових змішувачах даний тип клапана вважається застарілим і застосовується вкрай рідко.

Максимальна витрата води під час роботи змішувача, іншими словами — максимальна кількість води, яку він може пропустити через себе за хвилину. Ця характеристика важлива насамперед для моделей, призначених для ванн (див. «Призначення»): чим більше пропускна здатність — тим швидше буде наповнюватися ванна. Однак цим значення даного пункту не обмежується. По-перше, інформація про витрату може стати в нагоді при певних розрахунках, пов'язаних з водопостачанням — наприклад, для розрахунку необхідної продуктивності насоса. По-друге, у висококласних змішувачах можуть встановлюватися аератори, що дають змогу досягти потужного і ефективного струменя при низьких витратах води; вказана в характеристиках витрата дає можливість оцінити економічність таких пристроїв у порівнянні з аналогами.