Мін. дальність викиду
Найменша дальність, на яку снігоприбирач може викидати зібраний сніг.
Мінімальна дальність вказується виключно для моделей з регулювання дальності викиду (див. вище). Зміст цього параметру полягає в тому, що на практиці дальній заброс снігу не завжди бажаний. Наприклад, при розчищенні доріжки у дворі приватного будинку сніг часто доводиться зсипати буквально поруч із доріжкою, трохи далі — і він буде летіти на вікна і стіни будинку.
Варто враховувати, що дальність викиду — величина досить умовна, оскільки сніг (особливо пухкий, свіжовипавший) схильний розсіюватися в польоті.
Конструкція
—
Самохідна конструкція. У самохідних снігоприбирачах вбудований двигун приводить в рух не тільки шнек, але і колеса/гусениці, забезпечуючи рух пристрою. Таким чином, Вам не доведеться штовхати снігоприбирач вручну, що значно полегшує роботу — особливо з важкими потужними моделями. Більшість самохідних моделей мають трансмісію, що дає змогу регулювати швидкість руху, а також можливість рухатися назад (див. «Кількість передач»).
—
Фари. Наявність в конструкції снігоприбирача фари (фар) дає змогу використовувати його для роботи в темний час доби, коли інших джерел світла немає або їх недостатньо. Крім того, в деяких моделях фари вмикаються автоматично кожен раз при запуску двигуна — вони грають роль попереджувального сигналу про те, що агрегат працює.
—
Підігрівання ручок. Система підігрівання ручок, за які під час роботи тримається оператор. Дана функція особливо корисна з тієї причини, що снігоприбирачі використовуються в холодну погоду, і при тривалій роботі руки можуть замерзнути. З іншого боку, при невеликих об'ємах прибирання можна цілком обійтися рукавичками, тому підігрівання ручок зустрічається переважно в потужних моделях з двигунами внутрішнього згоряння, розрахованих на великі обсяги робіт.
Макс. швидкість
Максимальна швидкість, з якою може рухатись самохідний снігоприбирач (див. «Конструкція»).
Навіть у найшвидших моделях ця швидкість невелика — не більше 6 км/год, що можна порівняти з рухом швидким кроком. Для цього є дві причини. По-перше, при вищих швидкостях оператор, що йде пішки, швидко втомлювався б, а то й взагалі не встигав би за агрегатом. По-друге, для прибирання снігу на високій швидкості потрібні дуже потужні, важкі та ненажерливі двигуни, які немає сенсу ставити в «ручні» снігоприбирачі.
Тип запуску
Спосіб запуску бензинового двигуна (див. «Тип двигуна») снігоприбирача. На сьогоднішній день зустрічаються такі варіанти:
— Ручний (тросиком). Найпростіший спосіб запуску: оператор смикає за тросик, який прокручує вал і дає двигуну необхідний початковий імпульс. Такі системи запуску виходять максимально компактними, простими і недорогими, до того ж вони не залежать від джерел живлення. З іншого боку, троси має сенс застосовувати переважно в легких і малопотужних снігоприбирачах — для запуску важких агрегатів потрібне значне зусилля, яке простіше забезпечити електростартером.
—
Електростартер (мережа 230 В). Запуск за допомогою електростартера, який заживлюється від мережі 230 В (звичайної розетки). Електростартер являє собою невеликий електромотор, який при запуску прокручує вал двигуна, даючи йому початковий імпульс. Такі системи складніше, важче і дорожче тросів, однак підходять навіть для найважчих і найпотужніших двигунів; а сам запуск максимально простий — користувачеві потрібно лише натиснути кнопку. При цьому живлення від мережі дає змогу обійтися без важких і дорогих акумуляторів. Правда, для запуску потрібно власне мережа, проте з цим найчастіше не виникає особливих проблем; а на випадок, якщо снігоприбирач затихне «в чистому полі», зазвичай передбачається запасна система запуску у вигляді того ж троса. Тому більшість агрегатів з електростартерами використовують саме живлення від мережі.
—
...f="/ua/list/71/pr-35151/">Електростартер (акумулятор). Запуск за допомогою електростартера, що одержує живлення від встановленого в снігоприбиральник акумулятора. Про загальні особливості електростартерів див. вище, а акумуляторне живлення робить систему запуску максимально автономною: стартер можна використовувати незалежно від наявності поблизу розеток, а акумулятор при необхідності заряджається від працюючого двигуна. З іншого боку, наявність батареї позначається на вартості і вазі агрегата, а згадана автономність потрібна порівняно нечасто. Тому електростартери на акумуляторах використовуються лише в окремих моделях снігоочисників високої продуктивності, розрахованих на тривалу роботу «в полі», далеко від електромереж; вага і ціна батареї в таких варіантах виходять незначними в порівнянні з вагою і ціною самого агрегата.
Витрата палива
Кількість палива, споживане снегоуборщиком за годину роботи. Від цього показника залежить, скільки часу агрегат здатний пропрацювати без дозаправки. Найчастіше є величиною умовною і на практиці може відрізнятися від заявлених цифр як в одну, так і в іншу сторону — залежно від режиму роботи, швидкості руху, щільності і товщини снігового покриву і т. ін.
Рівень шуму
Середній рівень шуму, вироблюваний снегоуборщиком під час роботи; фактична гучність може дещо відрізнятися від цього показника, однак ці відхилення зазвичай незначні.
Варто враховувати, що снігоприбирачі є досить гучною технікою, плюс чим вище потужність, тим загалом вище рівень шуму. Даний параметр вимірюється в децибелах, це нелінійна величина, тому фактичну гучність найпростіше оцінювати за порівняльними таблицями. Так, найбільш «тихі» сучасні моделі видають близько 55 – 60 дБ — це можна порівняти з розмовою на злегка підвищених тонах. 70 дБ відповідає гучній розмові, 80 дБ — шум на жвавій міській вулиці, 90 дБ — вантажного вагону на відстані близько 7 м, 100 дБ — промисловому цеху, 110 дБ — тракторному мотору на відстані 1 м.
Чим нижче рівень шуму — тим комфортніше у використанні буде дана модель. А по санітарним нормам максимальний рівень шуму, що вважається безпечним при тривалому впливі (до 8 год), складає 80 дБ. Так що якщо вибраний агрегат шумить сильніше, а працювати планується часто і довго — варто потурбуватися захисними навушниками або берушами.