Діапазон температури готування дає змогу зрозуміти, які особливі завдання підвладні дузовій шафі. Нижній поріг температури, з якого духова шафа починає нагрівання, як правило, знаходиться в межах від +30 до + 50 ˚С. Так, наприклад, мінімальна температура нагрівання на рівні
+ 30 ˚С дає змогу здійснювати розморожування продуктів. Моделі з мінімумом
40 ˚С і
50 ˚С дають змогу підігрівати готові страви, нагрівати столовий посуд (перед подачею на стіл), проводити сушіння сухарів тощо. А максимальна температура може знадобитися хіба що для деяких специфічних видів готування. Для таких потреб духові шафи можуть досягати
температури в 275° і
280 °С. Також існують і «найгарячіші»
моделі на 300 °С.
Режими приготування, передбачені в сучасних духовках, можна поділити на дві категорії. Перша — це класичні програми та функції:
гриль,
конвекція,
конвекція з нагрівачем,
подвійна конвекція,
подвійна камера,
рожен та
термощуп. Друга — це специфічні можливості, які фактично перетворюють духову шафу на інший кухонний пристрій:
мікрохвильова піч,
вбудована пароварка,
функція приготування на парі,
розморожування. Також зазначимо, що в деяких прогресивних моделях зустрічається режим «
своя програма», що дає змогу користувачу повністю самостійно задавати режими роботи (зокрема програмувати окремі етапи готування) ). Розглянемо всі ці функції докладніше:
– Мікрохвильова піч. Наявність у духовки мікрохвильового нагрівача, поряд з електричним або газовим (див. «Духовка»). Ця функція помітно розширює функціонал пристрою: мікрохвильовий генератор зручний для розігрівання і розморожування продуктів, а його застосування в поєднанні з основним нагрівачем дає змогу прискорити час приготування і забезпечити більш якісне прогрівання, особливо при приготуванні продукту цільним шматком (наприклад, при запіканні буженини). Водночас і коштують такі комбіновані духовки дорожче
звичайних...не оснащених мікрохвильовкою.
– Вбудована пароварка. Можливість використання духовки для приготування продуктів на пару. Приготування здійснюється в основній камері духовки, а пара надходить зі спеціального резервуара, в який заздалегідь наливається вода. Такий спосіб вважається більш «здоровим», ніж традиційна варіння або, тим більше, смаження; крім того, саме він часто виявляється оптимальним для людей з обмеженнями в дієті. Однак і обходяться моделі з функціями пароварки дорожче звичайних.
– Приготування на парі. Духові шафи, які за своїми конструкційним особливостям дають змогу готувати на пару. У спеціальний піддон в нижній частині духовки заливається вода, яка під дією високої температури випаровується, тим самми страви в пристрої готуються на пару. Однак такі духовки мають базові можливості і не мають окремої програми, режимів, датчиків, які б відстежували роботу і безпосередньо процес приготування їжі на пару — все лягає на плечі людини.
— Гриль. Пристосування для приготування за рахунок теплового випромінювання. Дає можливість отримувати страви з характерною засмаженою поверхнею або хрусткою скоринкою; при цьому такий спосіб готування вважається здоровішим, ніж підсмажування в олії. Гриль може бути електричним чи газовим; перший варіант більш поширений, тому що є більш простим за конструкцією та підключенням, а також дає більше спеціальних можливостей. Водночас і газовий нагрівач має свої переваги: зокрема, він не створює навантаження на електромережі та миттєво реагує за зміни інтенсивності нагрівання. Зазначимо також, що тип гриля в нашому каталозі додатково уточнюється тільки для газових моделей, тому що в електричних духовках гриль буває лише електричним, і цей момент не має сенсу підкреслювати додатково.
— Конвекція. Дана функція передбачає наявність в духовці вентилятора, який примусово «ганяє» нагріте повітря по робочій камері. За рахунок цього забезпечується більш рівномірний розподіл тепла, ніж при природній (без вентилятора) циркуляції повітря, що позитивно позначається на ефективності прогрівання і якості готування.
– Конвекція з нагрівачем. Поєднання роботи конвекції для рівномірного розподілу розігрітих повітряних потоків та кільцевого нагрівача, розташованого навколо вентилятора. У такому режимі готування забезпечується збільшення температури повітря, що проганяється лопатями. Цей тип сухої конвекції ефективніший, оскільки дозволяє швидше рівномірно прогріватися циркулюючого повітря.
– Подвійна конвекція. Покращена функція конвекції (див. вище), при якій за циркуляцію повітря відповідають відразу два вентилятора. За заявами виробників, завдяки цьому забезпечується максимально рівномірний розподіл гарячого повітря по об'єму духовки і, відповідно, якісне приготування страв. Крім того, подвійна конвекція зустрічається в моделях з додатковою камерою — там кожен вентилятор відповідає за свій відсік духовки.
— Рожен. Пристрій у вигляді штиря або декількох штирів, на які можна нанизати шматки м'яса, птиці або інших продуктів. При готуванні ці штирі обертаються, що дає змогу рівномірно прогрівати страву з усіх боків. У сучасних духовках дана функція обов'язково поєднується з грилем (див. вище), інші способи приготування для рожена малопридатні або не мають сенсу.
– Термощуп. Пристосування для вимірювання температури їжі, що готується. Має вигляд тонкого стрижня з термодатчиком на кінці. Таким стрижнем можна вимірювати температуру і зовні, і всередині страви, яка готується, визначаючи її стан і ступінь готовності. Термощупи особливо зручні при запіканні м'яса.
– Подвійна камера. Можливість готувати в духовці одночасно дві різні страви, що забезпечує економію часу – наприклад, можна запікати м'ясо у верхній камері і готувати коржі для торта в нижній. А роль перегородки між камерами виконує деко, яке можна прибрати і використовувати духовку на повноцінний загальний об'єм.
– Своя програма. Можливість створити власну програму роботи духовки.(детальніже див. «Кількість автоматичних програм»), однак, на відміну від останніх, ви самі можете змінювати їх на свій розсуд і зберігати в пам'яті духовки, що дає широкі можливості для налаштування духовки під ваші уподобання.
– Розморожування. Програма для дбайливого розморожування заморожених продуктів. У цьому режимі духовка працює на невисокій інтенсивності, щоб вміст ефективно «відтаював», але водночас не запікався. Дані стосовно часу розморожування, необхідному для тієї чи іншої кількості певного продукту, зазвичай наводяться в інструкції із застосування.