Порівняння Potato P30 P1130-6 vs Rossinka V35-31

— Прямий. Вилив, що має пряму або майже пряму форму і спрямований практично горизонтально (інші варіанти розташування виділені в окремий пункт — див. «Прямий під кутом»). В цілому такий вилив поєднує в собі простоту, практичність і універсальність. Зокрема, він може мати будь-яку довжину, а також робитися поворотним (див. «Вилив»), при цьому обходиться недорого у виробництві. У наш час прямі виливи надзвичайно популярні, причому практично у всіх видах змішувачів (див. «Призначення»). Винятком є хіба що кухонне застосування: подібна форма незручна для миття посуду сама по собі і залишає в мийці менше місця для посуду, ніж інші варіанти конструкції (наприклад, виливи під кутом або дугоподібні).

— Дугоподібний. Змішувачі з виливом у формі дуги, зазвичай напівкруглої і досить крутої. Подібна конструкція найбільш популярна в кухонних змішувачах, оскільки вона забезпечує необхідний простір для миття великого посуду. Чимало моделей з таким виливом призначені для умивальників — в них також використовується вертикальне встановлення, для якого дуга дуже зручна. А дугоподібні змішувачі для ванн найчастіше являють собою оригінальні моделі преміумкласу, що встановлюються безпосередньо на борт ванни (також горизонтально).

— Г-подібний. Вилив в формі літери «Г» – з вертикальною основою і горизонтальною «поперечиною», що відходить від неї. Завдяки такій формі вихідн...ий отвір можна розташувати на досить великій висоті, що особливо зручно при використанні на кухні або з умивальником. Більшість Г-подібних моделей належать саме до цих варіантів спеціалізації (див. «Призначення»). За типом змішувача (див. відповідний список) вони зазвичай є одноважільними, при цьому джойстик розташовується збоку; однак зустрічаються і інші варіанти — як за розташуванням джойстика, так і за типом управління.

— П-подібний. Змішувачі з даної категорії нагадують Г-подібні моделі (див. відповідний пункт), у яких кінець виливу помітно загнутий донизу. Це надає їм оригінальну форму, а також деяку схожість з дугоподібними виробами. Виливи у формі літери «П» зазвичай мають велику висоту і призначаються для використання на кухнях або з умивальниками. Водночас вони не настільки популярні, як згадані Г-подібні і тим більше дугоподібні. Зокрема, через більше високу вартість при відсутності явних практичних переваг (хоча подібна форма цілком може виявитися оптимальною з точки зору дизайну).

— S-подібний. Варіант, який зустрічається переважно серед моделей для ванни (включаючи рішення для ванни і умивальника), а також в окремих кухонних змішувачах. Вилив в такому компонуванні має форму літери «S», покладеної «на бік». Подібна конструкція добре підходить для настінних моделей, де вихідний отвір виливу потрібно розмістити помітно нижче самого змішувача.

— Прямий під кутом. Прямий вилив, розташований під кутом щодо корпусу змішувача – а саме спрямований від основи корпусу під кутом вгору або вниз. Подібна форма особливо зручна для умивальників і кухонь. У змішувачах такої спеціалізації (див. «Призначення») вона переважно і зустрічається. Більшість моделей з подібним виливом мають досить сучасний зовнішній вигляд, завдяки чому добре вписуються в інтер'єри стилю «модерн», «хай-тек» тощо.

— Під кутом загнутий. Вилив, що йде під кутом вгору від основи змішувача і злегка загнутий до низу на кінці. Формою багато в чому нагадує варіант «прямого під кутом», проте має свої особливості. По-перше, подібний вилив можна зробити трохи довше, що зручно при кухонному застосуванні: вихідний отвір виявляється на досить великій висоті і простору під ним вистачає, щоб без проблем мити навіть великий посуд. Більшість моделей з даної категорії призначаються саме для кухні. По-друге, для деяких користувачів така форма краще з естетичної точки зору (хоча, зрозуміло, це питання особистих смаків). Подібні виливи виглядають більш «дешево» в порівнянні з виробами форм-фактора «прямий під кутом» і вкрай рідко зустрічаються серед топових брендів сантехніки.

— З вертикальним струменем. Такий тип виливу зустрічається серед змішувачів для біде. Він означає вертикальне розпилення водяного струменя для прийняття гігієнічного душу після відвідування туалету. Врізний модуль вертикального розпилення встановлюється окремо від змішувача. Зазвичай у конструкції також передбачається клапан зворотного струму води.

— Підключений до переливу. Змішувачі з виливом у вигляді гнучкого шланга, який підключається до переливу у ванній кімнаті. Через нього здійснюється напускання води. Завдяки таким змішувачам забезпечується мінімалізм у зовнішньому вигляді ванної кімнати, що обумовлюється відсутністю класичного виливу. До того ж у бортику ванної не потрібно робити зайві отвори для встановлення змішувача.

Відстань від точки кріплення (в змішувачах з вертикальним монтажем) або від центру монтажного отвору (при горизонтальному монтажі) до середини виливу. Є характеристикою, що визначає «зону досяжності» змішувача.

Діаметр картриджа, використовуваного в змішувачі.

Картриджем називають «серце» змішувача — деталь, яка безпосередньо відповідає за регулювання тиску та/або температури води (в деяких моделях — також за перемикання між виливом і душем). Основним розміром цієї деталі є саме діаметр. Втім, на практиці цей розмір стає актуальним лише при необхідності заміни картриджа. А от при виборі змішувача він не має особливого значення, з точки зору характеристик від діаметра картриджа залежать лише загальні розміри пристрою, і то досить приблизно і без принципової різниці між окремими моделями.

Функція, що зустрічається в змішувачах для ванни і душу. Перемикач між виливом і душовим гарнітуром в таких моделях автоматизований «в одному напрямку»: душ потрібно включати вручну, а перемикання на ванну відбувається без участі користувача, при закритті основного крана. Таким чином можна запобігти неприємним ситуаціям, коли після прийняття душу змішувач залишається переключеним на лійку, і необережне включення води може привести до «потопу»: навіть якщо хтось забуде переключити змішувач, завдяки автопереключення душ / ванна, при наступному відкритті вода все одно поллється через вилив.

Спосіб монтажу, на який розрахований змішувач. В наш час найбільше розповсюдження отримали настінні і настільні змішувачі (класичні, окремостоячі і під вікно), а також вбудовані рішення — зазвичай з установкою в стіну, рідше горизонтально. Моделі з вбудуванням в стіну можуть оснащуватися планкою (вона відіграє роль своєрідного корпусу і об'єднує між собою всі елементи змішувача) або ж поставлятися без планки (цей варіант нерідко дає змогу на свій розсуд вибирати відстань між окремими деталями конструкції). Особливий, досить рідкісний і специфічний різновид являють собою підлогові змішувачі.

Ось детальніший опис кожного варіанта:

— Настінний (вертикальний). Моделі, розраховані на кріплення до вертикальної поверхні, зазвичай стіни. Даний спосіб монтажу зустрічається переважно в моделях для ванни і/або душу, але може застосовуватися і в інших видах змішувачів — зокрема, кухонних.

— Настільний (горизонтальний). Установка на горизонтальну поверхню на зразок раковини або кухонної мийки. Цей спосіб надзвичайно популярний в моделях для кухонь і умивальників, також він використовується у традиційних змішувачах для біде, а ось в інших...різновидах з низки причин не отримав особливого поширення.

— Настільний (під вікно). Особливий різновид настільних, які завдяки своїй конструкції можуть встановлюватися під вікном, не заважаючи тому відкриватися і закриватися. Досягається це двома способами. Перший являє собою можливість нахилити конструкцію виливу в сторону умивальника або мийки, тим самим заховати змішувач в чаші раковини. Другий спосіб заснований на особливому кріпленні корпуса змішувача до його основи, що дає можливість легко витягнути його з «бази» і покласти поруч.

— Вбудований в стіну. Спосіб монтажу, при якому більша частина конструкції ховається за стіною або іншою вертикальною поверхнею. Зовні розташовуються тільки елементи, для яких це принципово необхідно: вилив, вентилі, душовий гарнітур і т. ін. Вбудований монтаж забезпечує акуратний зовнішній вигляд і дозволяє економити місце. Крім того, багато моделей таких змішувачів дають змогу вибирати відстань між окремими зовнішніми елементами та їх взаємне розташування. Однак вбудовування помітно складніше, ніж зовнішня установка, до того ж і ремонт/обслуговування такого змішувача може виявитися досить непростою справою. Застосовується цей варіант в моделях для ванни, душу, для умивальників, а також деяких різновидах змішувачі для біде (див. «Призначення»).

— Вбудований (горизонтальний). Ще один різновид вбудованих змішувачів, розрахований у відповідності з назвою, на установку під горизонтальну поверхню. Мають ті ж основні переваги та недоліки, що й описані вище змішувачі з вбудуванням в стіну, проте відрізняються за спеціалізацією: даний тип монтажу найбільш популярний в моделях «тільки для умивальника», дещо рідше він зустрічається в змішувачах для ванни і душу.

— Підлоговий. Монтаж на підлогу за допомогою спеціальної стійки, завдяки якій основна частина змішувача і розміщується на потрібній висоті. Коштують подібні моделі недешево, та й сам монтаж досить складний, для нього потрібне просторе приміщення зі специфічною організацією сантехніки. Тому даний варіант особливого поширення не отримав: він використовується переважно в дизайнерських змішувачах, призначених для окремо стоячих ванн або умивальників.

Кількість отворів, необхідних для встановлення змішувача. Моделі для раковин і кухонь з вертикальним встановленням (див. «Тип монтажу») найчастіше потребують 1 отвору, через який підводяться і гаряча, і холодна вода. Серед змішувачів для ванни і душа найчастіше зустрічаються моделі на 2 отвори, по одному на «гарячий» і «холодний» трубопроводи. На 3-5 отворів розраховані переважно моделі з вбудованим монтажем, в яких доводиться виводити назовні як мінімум вилив і органи управління, а іноді ще й душову лійку з перемикачем.

Тип труб для подачі води, на які розрахований змішувач.

— Шланги. При гнучкому підведенні для з'єднання змішувача з водопроводом використовуються полімерні трубки (шланги), здатні добре гнутися і армовані металевою сіткою для міцності. Це забезпечує простоту й універсальність кріплення — завдяки гнучкості трубки можна провести навіть в обмежених місцях. З іншого боку, таке підведення менш міцне і надійне, ніж жорстке. Воно застосовується переважно в моделях для кухні та раковин (див. «Призначення»). Трубки кріплення можуть входити у комплект постачання змішувача; цей момент варто уточнювати окремо.

— Жорсткі трубки. Такі змішувачі розраховані на кріплення безпосередньо до металевих труб водопроводу. Перевагою цього типу є надійність і міцність, недоліком — значні обмеження за місцем встановлення: доводиться або ставити змішувач там, де при будівництві були виведені труби, або переробляти комунікації, що пов'язане з великими незручностями і витратами. З іншого боку, застосовуються такі змішувачі зазвичай для ванн і душових, а в сучасних ванних кімнатах проблем з невдалим розміщенням труб зазвичай не виникає.

Тип додаткового покриття, передбаченого в змішувачі. У цьому пункті може бути декілька варіантів — це означає, що дана модель доступна в різних варіантах оформлення. А якщо матеріал покриття збігається з матеріалом корпуса — це означає, що додаткове покриття фактично відсутнє; таке зустрічається, зокрема, серед змішувачів з нержавіючої сталі, яка сама по собі досить стійка до корозії.

В сучасних змішувачах використовуються такі види покриттів: граніт, хром, хром з гранітом, хром с золотом, матовий хром, нержавіюча сталь (глянцева або матова), латунь, нікель, мідь, бронза, під золото, а також фарбування в той чи інший колір. Ось особливості кожного з варіантів:

— Граніт. Граніт характеризується приємним зовнішнім виглядом, до того ж випускається у великій кількості різних забарвлень, що дозволяє підібрати змішувач під оформлення кухні. З його переваг варто відмітити високу міцність, абсолютну стійкість до корозії і хороші санітарні характеристики (перешкоджає розмноженню бактерій). Головним недоліком є...висока ціна.

— Хром. Хромове покриття наноситься на металеві поверхні, насамперед, для захисту від корозії; воно має характерний блискучий (майже дзеркальний) зовнішній вигляд. Хром забезпечує високу стійкість до окислення та пошкоджень, при цьому непогано виглядає і коштує недорого — як наслідок, є одним з найбільш широко застосовуваних матеріалів для покриття. Його головним недоліком є схильність до появи відбитків на ньому через деякий час; їх виведення пов'язано з певними клопотами.

— Хром/граніт. Поєднання хромового та гранітного покриття в одному виробі. Детальніше про особливості кожного з цих матеріалів див. вище, тут же відзначимо, що їх поєднання передбачає наявність різних типів покриття на різних ділянках змішувача. Таким чином конструкція набуває більш оригінального і стильного зовнішнього вигляду, більшої гігієнічності і стійкості до забруднень, ніж чисто хромова, при цьому коштує дешевше, ніж чисто гранітна. Та й з точки зору загального оформлення санвузла або кухні саме вказане поєднання в деяких випадках виявляється оптимальним варіантом.

— Хром/під золото. Поєднання хромового покриття з окремими вставками «під золото». Особливості хрому описані вище, а «золоті» елементи надають виробу багатого зовнішнього вигляду, при цьому досить велика кількість покупців віддає перевагу саме такому поєднанню, а не «цільнозолотому» покриттю.

— Матовий хром. Різновид хромового покриття (див. вище), що відрізняється матовою поверхнею. На такій поверхні менш помітні бруд та відбитки, ніж на класичній дзеркальній; крім того, вона може виявитися більш відповідною по дизайну або просто приємнішою для очей, ніж глянцева. Водночас створення матових поверхонь пов'язано з певними труднощами, а тому поширені вони відносно слабо.

— Нержавіюча сталь (глянцева). Покриття з нержавіючої сталі загалом аналогічно за характеристиками хрому — воно міцне і стійке до корозії. Однак така поверхня дещо відрізняється зовні і з низки причин вона використовується переважно у моделях преміумкласу — в тому числі в змішувачах, виконаних із «нержавійки» (такі моделі, по суті, не мають покриття).

— Нержавіюча сталь (матова). Аналогічно матовому хрому, така сталь більш стійка до забруднень, ніж глянцева (див. вище), в іншому повністю ідентична їй.

— Латунь. Латунне покриття найчастіше поєднується з корпусом з того ж матеріалу (тобто спеціального покриття в такому змішувачі фактично немає). Одна з переваг такої поверхні — приємний золотистий відтінок, особливо добре підходить для змішувачів в стилі «ретро». Водночас вартість подібних виробів з низки причин виходить досить високою, до того ж вони схильні до появи відбитків, що важко виводяться. Тому вони зустрічаються досить рідко.

— Нікель. За характеристиками нікелеве покриття схоже з хромовим і застосовується з тими ж цілями, проте з низки причин воно поширене значно менше, ніж хром.

— Мідь. Покриття характерного червонуватого кольору. Мідь здатна надати «стародавнього» вигляду навіть сучасному виробу, а для змішувачів в стилі «ретро» вона буває просто незамінною. З іншого боку, цей матеріал обходиться недешево — зокрема, через те, що для міді важко забезпечити достатню стійкість до корозії.

— Бронза. Бронза являє собою сплав на основі описаної вище міді і застосовується аналогічним чином — переважно для забезпечення автентичного вигляду змішувачам в стилі «ретро». Головна відмінність між цими двома матеріалами полягає у кольорі — бронза дещо темніша і червоний колір в ній не так виражений (хоча конкретні відтінки в різних моделях також можуть бути різними). Крім цього, даний матеріал простіше зробити стійким до корозії, тому бронзові вироби зустрічаються помітно частіше мідних.

— Під золото. Покриття з жовтого сплаву, що імітує зовнішній вигляд золота. Використовується для того, щоб надати змішувачу багатого зовнішнього вигляду, при цьому саме по собі обходиться недешево, внаслідок чого переважно використовується в моделях преміумкласу — щоб ще яскравіше підкреслити рівень виробу. З практичної сторони, як і будь-який матеріал подібного рівня, характеризується високою стійкістю до окислення, а ось стійкість до забруднень та легкість очищення може бути різною (хоча здебільшого ці показники також на висоті).

— Забарвлений. Покриття з фарби, що наноситься спеціально для надання виробу певного кольору — найчастіше чорного або білого, але зустрічаються й інші варіанти. Відповідно, основна перевага цього варіанта — нестандартний зовнішній вигляд: з фарбою можна досягти кольорів, недоступних з іншими видами покриттів. При цьому будь-яка фарба відмінно протистоїть корозії, а відмінності між різними моделями змішувачів з таким покриттям полягають переважно в довговічності і стійкості до подряпин. Ці характеристики, зазвичай, безпосередньо залежать від цінової категорії виробу.

Країна походження бренду, під яким змішувач представлений на ринку. Зазвичай, вказується по «батьківщині» компанії-виробника або за місцем розташування її штаб-квартири. Бренди, під якими випускаються сучасні змішувачі, походять переважно з таких країн (за алфавітом): Австрія, Бельгія, Німеччина, Індія, Іспанія, Італія, Китай, Польща, Росія, Туреччина, Чехія, Фінляндія, Франція, Швеція.

Існує безліч стереотипів, пов'язаних з «національністю» брендів і товарів, проте більшість з них у наш час не мають під собою підстав. По-перше, фактичне місце виробництва нерідко відрізняється від країни походження бренду. По-друге, якість товару залежить не стільки від географії, скільки від політики конкретної компанії і того, як ретельно в ній ведеться контроль цієї якості. Тому звертати увагу на країну походження бренду варто лише в тому разі, якщо ви принципово хочете (або не хочете) підтримати виробника з певної держави. Якість же краще оцінювати за репутацією конкретного бренду і...загальною ціновою категорією змішувача.