—
Підвісний. Умивальники, розраховані на закріплення на стіні. Такі моделі займають мінімум місця, але досить складні у встановленні, оскільки вимагають монтажу на стіну відповідних кріплень. Крім того, в більшості підвісних умивальників зливні труби (а іноді і підводка) часто залишаються на видноті, що не дуже естетично. Доводиться або миритися з цим, або йти на певні хитрощі (наприклад, самостійно майструвати тумбочку для прикриття труб). Водночас є різновиди, позбавлені цього недоліку. Ці моделі оснащуються або напівп'єдесталом (див. «Комплектація»), або повноцінним п'єдесталом для встановлення на підлогу. Однак в останньому випадку все одно потрібні кріплення до стіни для стійкості, а тому вони віднесені не до нижчеописаних
підлогових.
—
Накладний на тумбу. Умивальники, які призначені для встановлення на спеціально пристосовану тумбу. Дещо простіші монтажі, ніж підвісні, оскільки не вимагають кронштейнів або інших кріплень — достатньо поставити раковину на тумбу і підвести комунікації. До того ж зливні та інші труби при встановленні ховаються в тумбі, що забезпечує акуратний зовнішній вигляд, а сама тумба може грати роль шафки. З іншого боку, необхідність пошуку і підбору тумби створює додаткові клопоти, такі умивальники займають більше місця, ніж підвісні, а особливості конструкції дещо обмежують різноманітність форм.
—
Накладний на стільницю. Різновид накладних умивальників, призначений для встановлення на стільницю. Багато в чому аналогічні накладними моделям, призначеним для тумб (див. вище), але значно простіші у встановленні: в даному разі не потрібна спеціалізована тумба, підійде будь-яка горизонтальна поверхня з отвором під злив. Завдяки цьому підібрати підставку для даного типу умивальників значно простіше, а форму вони можуть мати практично будь-яку.
—
Врізний в стільницю. Умивальники, розраховані на вбудовування в плоску поверхню. Виглядають досить елегантно і займають небагато місця, до того ж залишають користувачеві можливість вибору: раковину можна вбудувати і у верхню поверхню спеціальної шафки, і в найпростішу полицю. У першому варіанті можна приховати всередині комунікації, а другий варіант забезпечує максимум вільного місця. Водночас для даного типу потрібна як відповідна поверхня (шафка або полиця), так і отвір в ній за формою раковини — при певному вмінні його можна зробити і самому, але краще все ж таки звернутися до фахівця.
—
Врізний під стільницю. Різновид врізних умивальників (див. вище), в яких верхній край раковини при встановленні розташований не вище, а нижче стільниці. Особливої ролі цей момент не грає (хіба що прибирати пролиту на стільницю воду трохи простіше — достатньо «зігнати» її ганчіркою до краю раковини), за основним особливостям цей різновид повністю аналогічний попередньому.
—
На пральну машину. Умивальники, розраховані на встановлення таким чином, щоб під раковиною знаходилась пральна машина. Цей варіант зручний, насамперед, тим, що дає можливість оптимально використовувати місце в приміщенні. Водночас варто враховувати, що сучасні «пралки» можуть помітно відрізнятися за габаритами, і перед покупкою не завадить уточнити сумісність умивальника з конкретною машиною; а якщо машина має вертикальне завантаження, даний варіант взагалі непридатний. Нюанси встановлення в різних моделях таких умивальників можуть розрізнятися, однак найчастіше раковина додатково кріпиться до стіни, а на пральну машину спирається лише частково (хоча роль основної опори все одно грає саме «пралка»).
— Підлоговий. У повній відповідності з назвою такі умивальники являють собою цілісні конструкції з чаші і тумби, призначені для встановлення на підлогу. Головною їх відмінністю від підвісних моделей з тумбою (див. вище) є те, що вони здатні стійко стояти на рівній підлозі без будь-яких додаткових кріплень. Завдяки цьому підлогову модель можна, образно кажучи, встановити хоч посеред ванної (головне — розібратися з підведенням труб). Відповідно, цей тип є найпростішим у встановленні. Однак і коштують підлогові моделі досить дорого.
Існують умивальники, розраховані на кілька варіантів встановлення — наприклад, моделі з можливістю накладання і на тумбу, і на стільницю.
Розташування чаші (раковини) щодо корпусу умивальника.
—
По центру. Найбільш проста і оптимальна конфігурація, що розташовується по центру від широкого борту раковини. Зустрічається в переважній більшості сучасних моделей умивальників.
—
Праворуч. Позиціонування чаші праворуч стане в нагоді в нестандартних умовах монтажу умивальника. Подібні моделі найчастіше встановлюються на кутові тумби, які розташовуються в лівому кутку приміщення. Також можуть встановлюватися самостійно – під крилом деяких умивальників зі зміщеною чашею можна розмістити, наприклад, пральну машину.
—
Ліворуч. Дзеркальний варіант «правої» чаші, що розміщується по ліву руку щодо корпусу умивальника. Відіграє практичну цінність в нестандартних умовах або виступає в якості дизайнерського елемента оформлення ванної.
– Ліва / права. У деяких умивальниках виробник або магазин точно не вказують бік розміщення чаші в назві моделі. Бік раковини необхідно уточнювати на етапі узгодження замовлення з продавцем товару, щоб придбання відповідного умивальника обійшлося без сюрпризів.
Крило являє собою плоску поверхню, розташовану зазвичай з обох сторін від раковини на рівні її верхнього краю; розташування з одного боку передбачає і відповідну одностороннє розташування чаші (див. вище). Така поверхня може грати роль своєрідної полички: на неї можна, наприклад, ставити відповідні приналежності під час гоління або косметику при наведенні макіяжу.
Діаметр отвору, необхідний для установки змішувача. Цей розмір дозволяє зрозуміти, якого розміру слід вибирати змішувач, які розміри повинні мати додаткові деталі для його встановлення не доведеться розширювати чи звужувати отвір для вже існуючого крана.
Існує чимало національних стереотипів: багатьом користувачам певні країни здаються привабливішими, ніж інші. Однак у наш час ці стереотипи практично не мають під собою підстав. По-перше, в країні походження бренду нерідко розташовується тільки штаб-квартира виробника, а виробництво може знаходитися і в іншій державі. По-друге, походження з певної країни — ще не гарантія якості: все залежить від того, наскільки ретельно той чи інший виробник контролює свою продукцію. Тому для оцінки якості варто орієнтуватися не на «національність», а насамперед на репутацію конкретного бренду і цінову категорію виробу. Серед країн представлені наступні:
Бельгія,
Німеччина,
Індія,
Іспанія,
Італія,
Польща,
Португалія,
Словенія,
США,
Туреччина,
Франція,
Чехія,
Швейцарія,
Швеція,
Японія.
Термін гарантії, заявленої виробником на цю модель, тобто термін, протягом якого виробник гарантує нормальну роботу. Конкретні умови гарантії можуть бути різними, однак, як правило, вона поширюється на заводські дефекти та неполадки, що виникли з вини виробника/продавця та виявлені при нормальному використанні без порушення правил.
Чим більший термін гарантії — тим надійнішим є умивальник, тим вища його загальна якість, за інших рівних, проте тим дорожчий він коштуватиме порівняно з аналогами. А вимірюватися гарантія може навіть десятиліттями - крім базових
5 років і
10 років, зустрічаються моделі з 25-річною гарантією і навіть довічною.
