Порівняння Triton Standard 119.5x69.5 см vs BLB Europa 120x70 см

Робочий об'єм ванни; зазвичай вказується за кількістю води, яку можна налити до рівня переливу.

Загалом чим більше об'єм, тим, зазвичай, зручніше ванна, тим вище ймовірність, що в ній вдасться лягти або навіть зануритися у воду майже цілком, за шию. Однак варто враховувати, що моделі одного об'єму можуть помітно різнитися за розмірами і формою (як зовнішньої, так і внутрішньої). Це означає, що більша ємність ще не гарантує зручності для конкретного користувача. Крім того, наповнення об'ємної ванни буде займати більше часу і зажадає більшої кількості води, що може бути критично за наявності лічильників або обмежених об'ємах водопостачання (наприклад, подачу гарячої води від накопичувального бойлера).

— Акрил. Полімерний матеріал, досить популярний в сучасних ваннах за рахунок поєднання порівняно невисокої вартості і гарної надійності. Ще одна важлива перевага — легкість в обробленні, що дає змогу створювати ванни практично будь-якої форми, зокрема досить химерної. Чистий акрил досить стійкий і довговічний; щоправда, він порівняно легко дряпається, але така поверхня реставрується без особливих труднощів. Водночас варто враховувати, що в недорогих ванних може використовуватися поєднання акрилу з АБС-пластиком. Такий матеріал дає можливість знизити вартість виробу, проте негативно позначається на його стійкості до зношування — ванна може досить швидко втратити товарний вигляд.

— Акрил зі склом. До цієї категорії потрапляють акрилові ванни (див. вище) з прозорою скляною стінкою. Таке рішення несе виключно дизайнерський підхід. Варто відзначити, що виглядає «скляна» ванна дійсно вражаюче.

— Кварил. Модифікація акрилу (див. вище), що поєднує власне акрил з кварцовим піском. Його головними перевагами є висока міцність і надійність, за рахунок чого можна надавати ваннам будь-яких форм (зокрема з безліччю вигинів), а ймовірність появи пошкоджень при ударах значно нижче, ніж у акрилу. Крім того, кварил довго зберігає «товарний вигляд». З іншого боку, він трохи важчий акрилу, коштує дорожче, та й у реставрації досить складний (якщо подряпина або тріщина...все ж з'явиться).

— Чавун. Класичний матеріал, який досить широко використовується й донині. Чавун характеризується гарною міцністю і довговічністю, а його велика вага в даному разі є швидше перевагою — зрушити таку ванну з місця дуже важко, навіть якщо робити це спеціально. Крім цього, товсті стінки з чавуну мають високу теплоємність; це потрібно враховувати при наповненні (наприклад, прогрівати ванну заздалегідь), однак нагріта ванна добре тримає тепло і остигає повільно. В якості покриття зазвичай використовується високоміцна емаль, що ще більше збільшує надійність і довговічність виробу. Головним недоліком чавуну, крім вартості, є непридатність для складних форм, у результаті практично всі ванни з цього матеріалу роблять прямокутними. Також зазначимо, що сучасні технології дають змогу робити чавунні стінки досить тонкими — однак це знижує не тільки ціну, але також міцність і теплоємність.

— Сталь. Сталеві ванни примітні насамперед високою міцністю і невеликою вагою; при цьому вони значно дешевші чавунних. Однак стінки зі сталі мають малу товщину, через що такі вироби погано тримають тепло і виходять досить «лункими», сильно шумлять при набиранні води. Крім того, хоча саму ванну розбити практично неможливо, однак емалеве покриття зазвичай не дуже надійне і довговічне, а тріщини в ньому призводять до появи іржі. Крім того, даний матеріал не підходить для складних форм.

— Штучний камінь. Матеріал, за більшістю властивостей схожий з натуральним каменем, однак отримується синтетичним шляхом і тому більш доступний і простий в обробленні. Щоправда, ванни зі штучного каменю все одно коштують дуже недешево і зазвичай належать до виробів класу «люкс», розрахованих на дизайнерські інтер'єри, дорогі спа-салони тощо. Однак у цього матеріалу є і практичні переваги, причому досить істотні. Так, камінь має приємний зовнішній вигляд, до того ж практично не втрачає його по мірі використання. Він міцний, не деформується, не схильний до появи стійких забруднень, а також стійкий до подряпин; і навіть при появі подряпин вони порівняно легко усуваються. Низька теплопровідність у поєднанні з високою теплоємністю сприяють збереженню тепла (щоправда, ванну перед заповненням не завадить добре прогріти). Крім того, кам'яна ванна майже не шумить під струменем води. Головним недоліком даного матеріалу, крім ціни, є велика вага. Крім того, від сильного удару, який на чавуні або сталі залишив би лише вм'ятину, камінь може розколотися (втім, ймовірність такої аварії» вкрай невисока).

Товщина стін вказує не тільки на теплопровідні властивості, але і на довговічність виробу. Однак цей же параметр позначається і на ціні пристрою. Відповідно товстостінні ванни не має сенсу купувати для нечастого використання. Досить обійтися ваннами з товщиною 5 мм.

Предмети, що входять в комплект постачання.

— Ванна. Безпосередньо ванна — ємність, в яку наливається вода. Входить в будь-який комплект за визначенням.

— Ніжки. У даному разі мається на увазі пристосування для встановлення ванни на підлогу; це можуть бути як класичні ніжки, так і спеціальний каркас. У будь-якому разі купити виріб з таким пристосуванням в комплекті часто буває простіше і дешевше, ніж підбирати оснащення для встановлення окремо.

— Бокова панель. Вертикальна декоративна панель, що закриває ванну з зовнішньої сторони — від верхнього краю до підлоги. Така панель надає виробу естетичного зовнішнього вигляду, а також прикриває простір під ванною — від забруднень і від попадання туди різних предметів, які було б незручно діставати. Зазначимо, що бокових панелей часто буває декілька — для прикриття всіх сторін ванни, що не примикають до стін приміщення.

— Змішувач. Наявність змішувача в комплекті зручно тим, що він оптимально підходить для ванни за розміром і конструкцією. Це, зі свого боку, позбавляє від турбот з пошуку і підбору підходящої моделі.

— Ручки. Ручки, встановлені на бортах, бувають дуже корисні при вході і виході з ванни — лягати і вставати, тримаючись за ручку, набагато безпечніше, ніж без неї. Дана функція особливо бажана, якщо ванною користуються л...юди похилого віку, або ті, хто має специфічні проблеми зі здоров'ям (хвороби ніг, хребта тощо).

— Ручний душ (душова лійка). Душовий набір — зазвичай у вигляді лійки, гнучкого шланга і «посадкового місця» під них — встановлений безпосередньо на ванну. Наявність такого набору позбавляє від необхідності купувати його окремо.

— Сифон. Вигнута зливна труба, яка потрібна для підключення ванни до каналізації. Наявність такої труби в комплекті позбавить Вас від необхідності підбирати і купувати сифон окремо.

— Підголовник. Пристосування, на яке може спиратися голова людини, яка сидить або лежить у ванні. Підголівник дає змогу розслабити шию і робить купання комфортнішим.

— Підлокітники. Підлокітники забезпечують опору для рук людини, яка сидить або лежить у ванні, підвищуючи комфорт при перебуванні ванні. Зазначимо, що вони рідко виконуються у вигляді окремих пристосувань – найчастіше роль підлокітників відіграють спеціальні виступи на внутрішній поверхні ванни.

Країна-виробник офіційно заявлена в характеристиках ванни. Зазначимо, що цей параметр може не відповідати фактичному місцю випуску — як виробник часто вказують «батьківщину» фірми, що продає ванни, а виробництво може знаходитися в іншій країні. Це робиться з рекламними цілями: наприклад, продукцію європейських та американських компаній багато хто вважає більш надійною та якісною, ніж у азіатських фірм. Проте фактичне якість продукції нині залежить й не так від географії, як від сумлінності тієї чи іншої компанії; тому при виборі є сенс орієнтуватися не на країну-виробника, а насамперед на репутацію бренду. У цій ніші крім вітчизняного виробника найпопулярнішими виробниками є Австрія, Німеччина, Іспанія, Італія, Китай, Польща, Португалія, Словенія, Туреччина, Франція, Чехія, Швейцарія.

Розміри ванни у довжину, ширину і висоту. При виборі варто враховувати, що довжина і ширина вказуються за зовнішніми габаритами — це дозволяє оцінити місце, необхідне для установки ванни, проте її внутрішні розміри неминуче виходять менше. А ось в якості висоти прийнято вказувати глибину — відстань від верхнього краю до дна. Тут відзначимо, що велика висота дозволяє глибше зануритися у воду, однак може створити деяким людям (наприклад, літнім або страждаючим захворюваннями ніг) проблеми при вході у ванну.

Глибина чаші, що вимірюється від бортиків ванни до днища внутрішнього простору. Цей показник може варіюватися в широких межах — приблизно від 30 до 65 см з кроком ±5 см. зазвичай глибина знаходиться в районі позначки 40-45 см. Для купання в більш глибоких виробах може знадобитися спеціальний подіум, сходинка або стільчик, які допоможуть переступити високий бортик ванни.