Порівняння Denon PMA-2020AE vs Denon PMA-1520AE

Номінальна потужність звуку, що видається підсилювачем на один канал під час роботи з навантаженням, що має динамічний опір (імпеданс) у 8 Ом. У нашому каталозі цей параметр вказується для режиму, коли під навантаженням працюють усі канали підсилювача (див. «Кількість каналів»); за наявності незадіяних каналів номінальна потужність може бути трохи вище, однак цей режим не можна назвати штатним.

Номінальну потужність можна спрощено описати як найбільшу потужність вихідного сигналу, при якій підсилювач здатний стабільно працювати тривалий час (не менше години) без негативних наслідків. Це усереднені цифри, оскільки на практиці аудіосигнал по визначенню нестабільний, і окремі стрибки його рівня можуть значно перевищувати номінальну потужність. Проте саме вона є головною підставою для оцінки загальної гучності звучання.

Також цей показник визначає, які колонки можна підключати до підсилювача: їх номінальна потужність не повинна бути нижче, ніж у підсилювача.

За законами електродинаміки при різному динамічному опорі навантаження вихідна потужність підсилювача також буде різною. В сучасних колонках стандартними є значення 8, 6, 4 і 2 Ом, для них і вказуються рівні потужності.

Номінальна потужність звуку, що видається підсилювачем на один канал при підключенні до нього навантаження з динамічним опором (імпедансом) в 4 Ом. Детальніше про номінальної потужності та її зв'язку з імпедансом див. «Потужність на канал (8Ω)».

Чутливість і динамічний опір підсилювача при подачі сигналу на лінійний вхід RCA.

Під чутливістю будь-якого входу (крім оптичного) мають на увазі найменшу напругу сигналу на цьому вході, при якому підсилювач здатний забезпечити нормальні значення номінальної потужності (див. Цей параметр визначає в першу чергу вимоги до джерела сигналу. З одного боку, напруга, що забезпечується цим джерелом, має бути не нижче вхідної чутливості підсилювача, інакше останній просто не видасть заявлених характеристик. Однак не можна допускати і значного перевищення по напрузі, інакше звук почне спотворюватися. Більш докладні рекомендації щодо вибору підсилювача по чутливості описані в спеціальних джерелах.

Для будь-якого входу, крім оптичного, вважається, що чим вище цей показник — тим менше спотворень вноситься підсилювачем в сигнал. Мінімальним рівнем вхідного імпедансу в сучасних моделях вважається 10 кОм, а в висококласних пристроях воно може досягати декількох сотень кОм.

Чутливість і динамічний опір підсилювача при подачі сигналу на вхід Main.

Під чутливістю будь-якого входу (крім оптичного) мають на увазі найменшу напругу сигналу на цьому вході, при якому підсилювач здатний забезпечити нормальні значення номінальної потужності (див. Цей параметр визначає в першу чергу вимоги до джерела сигналу. З одного боку, напруга, що забезпечується цим джерелом, має бути не нижче вхідної чутливості підсилювача, інакше останній просто не видасть заявлених характеристик. Однак не можна допускати і значного перевищення по напрузі, інакше звук почне спотворюватися. Більш докладні рекомендації щодо вибору підсилювача по чутливості описані в спеціальних джерелах.

Для будь-якого входу, крім оптичного, вважається, що чим вище цей показник — тим менше спотворень вноситься підсилювачем в сигнал. Мінімальним рівнем вхідного імпедансу в сучасних моделях вважається 10 кОм, а в висококласних пристроях воно може досягати декількох сотень кОм.

Рівень сигналу і динамічний опір, що забезпечуються пристроєм на виході передпідсилювача (докладніше див. «Виходи»).

Рівень сигналу повинен бути не нижче, ніж чутливість підсилювача потужності (див. «Тип»), на який надходить сигнал — інакше підсилювач потужності не зможе забезпечити нормальний рівень сигналу вже на своїх виходах.

Динамічний опір (імпеданс) повністю аналогічний вхідному імпедансу виходу REC – див. відповідний пункт вище. А про сам вихід докладніше див. «Виходи»).

— Euroblock. Аналоговий аудіовхід (зазвичай, лінійний), що використовує роз'єм Euroblock. Цей роз'єм, що застосовується переважно у професійній аудіотехніці, примітний тим, що кріпиться до дроту за допомогою клем. Це дуже зручно під час роботи з зачищеними від ізоляції дротами (що нерідко потрібна при професійному застосуванні): один раз прикрутити такий дріт до штекеру і підключати/відключати штекер до роз'єму Euroblock набагато простіше, ніж постійно відкручувати/закручувати клеми. Крім того, таке підключення нерідко робиться балансним (див. «XLR (балансні)» нижче). Входи цього типу зустрічаються переважно в підсилювачах інформаційного та інформаційно-концертного призначення (див. вище).

— Phono. Спеціальний вхід для підключення до підсилювача програвачів вінілових дисків; часто має індекс, який вказує на тип сумісного звукознімача, наприклад «Phono MM» або «Phono MM/MC» (докладніше див. «Додатково — Фонокоректор»). Незважаючи на поширення цифрових форматів, такі програвачі все ще високо цінуються аудіофілами за високу якість і достовірність звучання, і часто використовуються в аудіосистемах преміумкласу. Однак підключення «вертушки» має свої особливості, зокрема вимагає наявності фонокорректора (докладніше див. там само) — і стандартні входи для цієї мети непридатні. А тому наявність роз'єму Phono є обов'язковим, якщо Ви хочете використовувати підключати плеєр безпосередньо, без зовнішнього фонокорректора.

— USB B. Ін...терфейс USB широко застосовується в комп'ютерній техніці для різної периферії. Наявність входу type B означає, що підсилювач може підключатися до комп'ютера в якості зовнішнього керованого пристрою (slave). Найчастіше при такому підключенні він використовується в ролі зовнішньої звукової карти або аудіоінтерфейсу — це забезпечує більш високу якість звуку і більш широкі можливості налаштування, ніж у більшості вбудованих звукових карт, навіть дорогих. Однак цим справа не обмежується: у деяких моделях через USB type B можна оновлювати прошивку або змінювати спеціальні параметри підсилювача.

— Коаксіальний S/P-DIF. Вхід для передачі звуку в цифровому вигляді, різновид інтерфейсу S/P-DIF, заснована на звичайному електричному сигналі (другий різновид, оптична, описана нижче). Зазвичай використовує поширений роз'єм типу RCA, відомий як «тюльпан», однак має досить суворі вимоги до кабелю. Пропускна здатність будь-якої версії S/P-DIF цілком достатня навіть для високоякісного багатоканального звуку, а сама коаксіальна версія простіше, дешевше і надійніше оптичної, однак більш сприйнятлива до перешкод.

— Оптичний. Вхід для передачі звуку в цифровому вигляді за допомогою світлових сигналів, через оптоволоконний кабель TOSLINK; одна з версій стандарту S/P-DIF. Головною перевагою оптоволокна перед традиційними електричними кабелями є повна нечутливість до електричних перешкод; водночас воно коштує дорожче і вимагає досить обережного поводження (зокрема, не терпить різких згинів).

— Балансний цифровий (AES/EBU). Інтерфейс AES/EBU застосовується в професійній сфері для передачі звуку в цифровому форматі. Він може використовувати кілька типів підключення; в даному випадку мається на увазі передача по т. зв. балансної лінії з використанням роз'єму XLR. І принцип балансного підключення, і сам роз'єм докладно описані в п. «XLR (балансні)» нижче — однак у випадку AES/EBU мова йде про цифровому, а не про аналоговому сигналі.

— COM-порт (RS-232). Роз'єм, застосовуваний для керування підсилювачем з комп'ютера. Через нього можна змінювати налаштування, в. ч. і досить тонкі, а в деяких моделях — навіть оновлювати прошивку. Зазвичай для таких цілей потрібне спеціальне, які може поставлятися в комплекті з підсилювачем.

— Вхід управління (ІК). Роз'єм для підключення зовнішнього інфрачервоного приймача дистанційного керування. При правильному розміщенні такий приймач дасть змогу використовувати пульт ДУ навіть у тих місцях, звідки сигнал з пульта не може дістати до основного (вбудованого) датчика — наприклад, в іншій кімнаті. Для подібних цілей можуть застосовуватися не тільки датчики у вигляді окремого пристрою, але і компоненти системи, сумісні з пультом ДУ — наприклад, плеєри або тюнери.

Кількість в конструкції підсилювача лінійних входів, що використовують інтерфейс RCA. На відміну від входу Main (див. вище), який може працювати з такими ж роз'ємами, при підключенні до лінійного RCA сигнал проходить через всі стадії обробки, передбачені в підсилювачі — наприклад, регулювання балансу або частот (див. «Регулювання») і т. ін.

Детальніше про роз'ємі див. «Вхід на підсилювач (Main)». Тут же відзначимо, що при використанні RCA в ролі лінійного інтерфейсу за один вхід вважається пара таких роз'ємів. Це обумовлено тим, що по одному коаксіальному кабелю може передаватися тільки один канал, так що для роботи зі стереозвуком необхідна саме пара.

Від кількості входів під сигнал (будь-якого типу) залежить, скільки джерел сигналу можна одночасно підключити до підсилювача. Відповідно, і вибирати модель з числа входів варто з урахуванням передбачуваної кількості таких джерел: адже легше приєднати їх всі і вибирати через пульт або панель управління підсилювача, ніж щоразу морочитися з перепідключенням.

— Передпідсилювача (Pre-Amp). Наявність у конструкції пристрою окремого виходу для сигналу з підсилювача. В однойменному тип підсилювачів (див. «Тип») такий вихід є, за визначенням і є основним, а іноді і єдиним. В інтегральних моделях (див. там само) вихід Pre-Amp дозволяє підключати зовнішній підсилювач потужності і використовувати його замість внутрішнього. Така можливість може стати в нагоді, наприклад, для підключення більш потужної АС замість початкової, або для роботи в режимі Bi-amping. Варто зауважити, що вихід Pre-Amp може встановлюватися і у підсилювачах потужності, граючи роль «розгалужувачі».

— На сабвуфер. Наявність в конструкції підсилювача окремого виходу під сабвуфер. Зазвичай, такий вихід використовує роз'єм RCA (див. «Вхід на підсилювач (Main)»), а сама функція реалізується за рахунок кросовера, що виділяє в сигналі діапазон НЧ і перенаправляє його на низькочастотний динамік.«Власний» вихід значно полегшує підключення сабвуфера: для нього не потрібно ніякого додаткового обладнання, достатньо самого підсилювача. При цьому зазвичай передбачається можливість роботи з будь-яким типом «саба» — як з пасивними, так і з активним; щоправда, в першому випадку знадобиться додатковий зовнішній підсилювач.

— Коаксіальний S/P-DIF. Наявність в конструкції підсилювача виходу S/P-DIF електричного типу, з передачею сигналу по коаксіальному кабелю. Детальніше про це інтерфейсі див. від...повідний абзац в п. «Входи».

— Оптичний. Наявність в конструкції підсилювача виходу для передачі цифрового аудіосигналу по оптоволоконному кабелю TOSLINK. Детальніше про це інтерфейсі див. відповідний абзац в п. «Входи».

— Jack (6.35 мм). Наявність в конструкції підсилювача виходів типу TRS. Такі виходи являють собою гнізда під штекери 6.35 мм Jack і зовні можуть бути схожі на відповідні роз'єм для навушників (див. нижче). Проте ця подібність оманливе: TRS видають звук за принципом «один канал на роз'єм»(винятком можуть бути інформаційні підсилювачі). Такий варіант застосування роз'єму Jack зустрічається переважно у висококласних професійних підсилювачах.

— Speakon. Інтерфейс, застосовуваний у професійній аудіотехніці для підключення акустики до підсилювача потужності. Отримав широке поширення в обладнанні високої потужності, включаючи концертні підсилювачі (див. «Призначення»), завдяки підвищеній надійності та придатності навіть для роботи з дуже потужним аудиосигналом. А ось в техніці побутового рівня використовується рідко.

— Вихід управління (ІК). Вихід управління дозволяє використовувати вбудований ІЧ-приймач підсилювача для управління з пульта ДУ іншими компонентами аудіосистеми — наприклад, DVD-плеєром в іншій кімнаті, поза зоною досяжності пульта. При такій схемі роботи підсилювач фактично відіграє роль виносного датчика, приймаючи команди і передаючи їх через вихід управління на інший пристрій. Зазначимо, що сама наявність подібних входів і виходів не гарантує сумісність різних пристроїв, особливо якщо вони випущені різними виробниками; деталі спільного використання варто уточнювати по офіційній документації.

Кількість в конструкції підсилювача виходів REC. Такий вихід являє собою різновид лінійного інтерфейсу, призначену для виведення звуку на записуючий пристрій; однією з його особливостей є незмінний рівень сигналу. Оскільки для підключення зазвичай використовуються роз'єми RCA (див. «Вхід на підсилювач (Main)»), за один вихід REC вважається пара роз'ємів — тільки таким чином можна забезпечити передачу стереозвуку.