Переважна частина умивальників виготовлена з кераміки та
штучного каменю. Втім, існують і рідкісні
умивальники з міді,
акрила,
нержавіючої,
емальованої сталі і навіть
скла. Детальніше про кожен з них:
— Композит з кераміки. Найпоширеніший матеріал для сучасних раковин. На сьогоднішній день
керамічні умивальники виготовляються з порцеляни і фаянсу. Порцеляна має гарну міцність, однак складна у виготовленні, за рахунок чого досить дорога і зустрічається відносно рідко. Фаянс трохи менш міцний, водночас коштує дешевше і виглядає не гірше, завдяки чому отримав широке поширення.
— Штучний камінь. Найчастіше під цим терміном мається на увазі литтєвий мармур — композитний матеріал на основі мармурової або кварцової крихти з наповнювачем з поліефірної смоли з барвниками. Головною перевагою штучного каменю є міцність: це чи не найстійкіший до ударів матеріал, який застосовується в сучасних раковинах. До того ж він дуже добре виглядає і легкий в очищенні. Однак і коштують такі умивальники досить дорого.
— Скло. Скло можна віднести до матеріалів преміумкласу: воно виглядає елегантно, водночас вельми оригінально, завдяки чому добре підходить під різні інтер'єри, зокрема і нестандартні. Головним недолік
...ом скла є його крихкість: воно дещо гірше витримує пошкодження, ніж вищеописані матеріали, і вимагає обережного поводження. Особливо це актуально для важких предметів — їх у жодному разі не можна кидати на скляні раковини.
— Нержавіюча сталь. Головною перевагою сталі є надзвичайно висока міцність: при ударі такий умивальник може злетіти з кріплень, але не розіб'ється і, швидше за все, навіть не особливо деформується. Крім того, даний матеріал має специфічний, досить стильний зовнішній вигляд. З іншого боку, сталеві умивальники обходяться недешево, а тому випускаються рідко — в основному в розрахунку на особливі умови використання, коли важлива міцність і/або вандалостійкість. Наприклад, такі моделі непогано підійдуть для громадських туалетів на стадіонах або у концертних комплексах.
— Акрил. Найчастіше під акрилом увазі композитний матеріал, що поєднує власне акрил (високоякісний пластик) зі скловолокном. Однією з важливих переваг таких умивальників є простота у догляді: акрилова поверхня добре протистоїть плямам і розводам, легка в очищенні, на ній не утворюються застарілі забруднення. Правда, такий умивальник відносно легко дряпається, але водночас подряпини без проблем видаляються шліфуванням і поліруванням. А ось з більш серйозних недоліків можна відзначити погану сумісність з деякими мийними засобами (в основному на основі нафтопродуктів) і чутливість до високих температур. Останнє особливо актуально для санвузлів з бойлерами, де з крана може йти набагато більш гаряча вода, ніж зі звичайного водопроводу. Втім, короткочасний контакт з «окропом» цей матеріал переносить без наслідків.
— Натуральний камінь. Дорогий і престижний матеріал, вживаний в умивальниках преміумкласу, в основному дизайнерських. Натуральний камінь має солідний зовнішній вигляд, приємний на дотик, відмінно протистоїть подряпинам і легко чиститься. Крім того, до переваг також можна записати екологічність цього матеріалу. З іншого боку, природний камінь коштує дуже дорого, а велика вага ускладнює транспортування і встановлення.
— Емальована сталь. Сталь, додатково покрита шаром емалі. Сталева основа міцна і надійна, а покриття приємно виглядає і забезпечує посилену стійкість до подряпин. Крім того, йому можна надати практично будь-якого відтінку, і оформлення подібних умивальників не обмежується сіро-сталевим кольором «нержавійки». Ціна емальованих виробів може бути різною, залежно від бренду і загальної якості виготовлення. З їх недоліків можна назвати чутливість до ударів — від цього на емалі можуть з'являтися відколи.
— Мідь. Умивальники з міді — це переважно дизайнерська серія сантехніки. Більшість мідних умивальників створюється в античному стилі, при цьому на поверхні міді створюється шар патини, якому вдається легко надавати сантехніці вид давнини. Загалом же мідь цінується за відмінні антибактеріальні властивості. Нерідко для монтажу мідного умивальника потрібна стільниця, оскільки сантехніка з міді має велику вагу.Існує чимало національних стереотипів: багатьом користувачам певні країни здаються привабливішими, ніж інші. Однак у наш час ці стереотипи практично не мають під собою підстав. По-перше, в країні походження бренду нерідко розташовується тільки штаб-квартира виробника, а виробництво може знаходитися і в іншій державі. По-друге, походження з певної країни — ще не гарантія якості: все залежить від того, наскільки ретельно той чи інший виробник контролює свою продукцію. Тому для оцінки якості варто орієнтуватися не на «національність», а насамперед на репутацію конкретного бренду і цінову категорію виробу. Серед країн представлені наступні:
Бельгія,
Німеччина,
Індія,
Іспанія,
Італія,
Польща,
Португалія,
Словенія,
США,
Туреччина,
Франція,
Чехія,
Швейцарія,
Швеція,
Японія.
