Тип редуктора, передбаченого в конструкції мотоблока.
Редуктор являє собою механізм для передачі обертання з вала двигуна на робочий вал; швидкість обертання при цьому знижується, а тягове зусилля, відповідно, збільшується. У сучасних агрегатах можуть застосовуватися
черв'ячні,
ланцюгові,
шестеренчасті і
шестеренчасто-ланцюгові редуктори; ось їхні основні особливості:
— Черв'ячний. Редуктори на основі черв'ячного механізму застосовуються переважно в легких мотоблоках з пасивними фрезами (мотокультиваторах). При простоті і невисокій вартості такий редуктор забезпечує високе передавальне відношення, що дає змогу досягти гарного тягового зусилля при порівняно невеликій потужності двигуна. З інших переваг черв'ячних механізмів можна назвати компактність, мінімальний рівень шуму, плавний хід і здатність до самозагальмовування. З іншого боку, подібні редуктори погано переносять високі навантаження, що і зумовило сферу їх застосування.
— Ланцюговий. Редуктори на основі ланцюгової передачі — двох шестерень, сполучених ланцюгом (на зразок механізму, використовуваного в велосипедах). Такі редуктори трохи дорожче черв'ячних, однак вони надійніші і здатні працювати з більш високими навантаженнями. Ще одна перевага полягає в невеликій ширині корпусу, що особливо актуально для мотокультиваторів — редуктор не обме
...жує глибину оброблення, оскільки може заглиблюватися в грунт одночасно з фрезами.
— Шестеренчастий. Найпрогресивніший різновид сучасних редукторів. Подібні механізми відрізняються високою надійністю і довговічністю, вони нормально переносять тривалу роботу на високих навантаженнях. Зворотною стороною цих переваг є висока ціна. Шестеренчасті редуктори використовуються переважно на професійній техніці, для якої «витривалість» є критичною.
— Шестеренчасто-ланцюговий. Компромісний варіант, який при встановленні на мотокультиватор підвищує його експлуатаційні характеристики (в порівнянні з ланцюговим і черв'ячним), а при встановленні на мотоблок дещо знижує вартість останнього.Спосіб запуску бензинового або дизельного двигуна (див. «Тип двигуна»), передбачений в агрегаті.
— Ручний. Запуск за рахунок мускульної сили людини: оператор смикає за спеціальний трос або крутить ручку, за рахунок чого вал провертається і двигун отримує необхідний для роботи початковий імпульс. Системи ручного запуску недорогі, легкі й компактні, до того ж не залежать від акумуляторів, які можуть сісти в найневдаліший момент. З іншого боку, сам процес пуску може вимагати значних зусиль, особливо у важкому потужному двигуні. Тому цей варіант використовується переважно в порівняно малопотужних моделях.
—
Електростартер. Запуск за рахунок стартера — невеликого електромотора з живленням від акумулятора. Такі системи значно зручніше ручних — від оператора фактично потрібно лише натиснути кнопку або повернути ключ; при цьому вони підходять навіть для самих потужних моторів. З іншого боку, стартер з акумулятором помітно збільшують вагу, габарити і вартість всього агрегата, а при тривалому простої батарея може сісти, і система стане марною (втім, на цей випадок може передбачатися запасний ручний «пускач»). Тому даний спосіб запуску використовується виключно у важкій техніці, для якої можливість обійтися без ручного запуску важливіше описаних недоліків.
