Порівняння Nomi C070044 Corsa 4 Pro LTE 16 ГБ vs Nomi C101044 Ultra 4 Pro LTE 16 ГБ

— Діагональ дисплея. Розмір екрана по діагоналі; традиційно вказується в дюймах. Більш великі екрани зручні як в перегляді, так і в сенсорному управлінні. З іншого боку, цей параметр безпосередньо впливає на розміри, енергоспоживання і ціну всього планшета (збільшення вартості нерідко пов'язано ще й з тим, що для більшого екрана бажана також більша роздільна здатність). Рідкісні птахи із сімейства сучасних планшетів. мають екрани на 7 дюймів; багато з них схожі на дещо збільшені смартфони. Розміри в 8 дюймів і 9 дюймів можна вважати базовими. 10-дюймова і 11-дюймова діагональ — це досить великий показник для планшета споживчого класу; а екрани в 12", 13", 14" і більше характерні переважно для моделей професійного рівня.

— Роздільна здатність. Роздільна здатність екрана в планшеті — розмір матриці в точках (пікселях) по горизонталі і вертикалі. Чим вище роздільна здатність дисплея — тим більш чітке, деталізоване і згладжене зображення він здатний відтворити. Висока роздільна здатність особливо важлива для дисплеїв з великою діагоналлю. Водночас вона помітно позначається на вартості — як через високу ціну самих екранів, так і через підвищені вимоги до продуктивності системи.

—...PPI. Абревіатура від «points per inch», тобто «точок (пікселів) на дюйм». Цей параметр визначає, скільки пікселів розташовується на лінії довжиною в 1 дюйм (2,54 см), проведеній по горизонталі або вертикалі екрана; він безпосередньо залежить від роздільної здатності і розміру дисплея. В цілому чим більше значення PPI — тим більш чіткою, згладженою і, відповідно, якісною буде картинка на екрані. А при певній щільності пікселів людське око взагалі перестає розрізняти окремі точки, сприймаючи повністю згладжене зображення.

— Тип матриці. Технологія, за якою виготовлений дисплей планшетного ПК. На сьогоднішній день використовуються матриці таких типів:

• — TN-Film (Twisted Nematic+Film). Найстаріша з сучасних технологій виготовлення рідкокристалічних екранів. Такі матриці відрізняються малим часом відгуку, але мають невеликі кути огляду, і забезпечують відносно невисоку якість зображення. Деякий час вони були досить популярні завдяки невисокій вартості, однак на сьогоднішній день практично зійшли зі сцени через розвиток і здешевлення більш прогресивних технологій.
• — IPS (In Plane Switching). Такі матриці характеризуються відмінною кольоропередачею і широкими кутами огляду у всіх площинах перегляду. Першопочатково вони мали досить великий час відгуку і коштували дорого, проте технології не стоять на місці — удосконалені версії IPS є більш «швидкими» та недорогими. Завдяки цьому цей тип матриці зустрічається у всіх типах планшетів, навіть серед пристроїв бюджетного класу.
• — PLS (Plane to Line Switching). Тип матриці, розроблений інженерами компанії Samsung як недорога і більш якісна альтернатива оригінальній IPS, з підвищеною яскравістю і контрастністю. З низки причин застосовується переважно в пристроях середнього і вищого цінового діапазону.
• — LTPS (Low Temperature Poly Silicon). Технологія виробництва TFT-дисплеїв з використанням кремнію. Показники яскравості, контрастності і кутів огляду на рівні екранів вироблених на основі IPS. Ключовою особливістю даної технології є можливість вбудовування управляючої електроніки прямо в екран, але при цьому дані дисплеї залишаються легкими й тонкими. Така технологія досить дорога у виробництві, але за рахунок того що не потрібно використовувати додаткові чипи для управління зображенням, ціна кінцевих пристроїв знаходиться на прийнятному рівні.
• — MVA. Абревіатура від «Multi-domain Vertical Alignment». Один з найпопулярніших на сьогоднішній день різновидів технології VA. Є свого роду перехідним варіантом між TN-film і IPS (див. вище), поєднуючи ряд переваг обох типів. З одного боку, MVA-матриці забезпечують досить якісну передачу кольорів і глибокий чорний колір, з іншого — час відгуку в них набагато нижче, ніж в TN-film. У той же час подібні екрани не позбавлені недоліків: при строго перпендикулярному погляді відтінки чорного можуть «змазуватися» і зливатися, а колірний баланс в цілому відчутно залежить від кута огляду. В планшетах не отримала широкого розповсюдження.
• –AMOLED. Абревіатура від «Active Matrix Organic Light Emitting Diode», тобто активна матриця на органічних світлодіодах. На відміну від більшості інших типів екранів AMOLED-матриця сама по собі є джерелом світла і не потребує окремого підсвічування, що відчутно знижує енергоспоживання. При цьому такі екрани характеризуються високою якістю контрастності і кольоропередачі, а зображення на них добре видно навіть при яскравому зовнішньому освітленні. Головними недоліками AMOLED є складність у виробництві (як наслідок — висока ціна), а також схильність до нерівномірного зносу («вигорання») пікселів при тривалій роботі на високій яскравості, що може порушити кольоропередачу. З іншого боку, довести дисплей до такого зносу вельми складно, а виробники AMOLED-матриць постійно працюють над новими модифікаціями технології, покликаними усунути зазначені недоліки.
• — Super AMOLED. Допрацьована і вдосконалена версія технології AMOLED, створена компанією Samsung; компанія LG випускає такі екрани під маркою Ultra AMOLED. Одним з ключових поліпшень даної технології стало те, що в Super AMOLED екранах сенсорний шар вбудовується прямо в дисплей (а не робиться окремим). Це позитивно позначилося як на якості кольоропередачі і яскравості зображення, так і на точності і швидкості роботи сенсорів. Крім того, екрани цього типу на 20 % яскравіше оригінальних AMOLED, на 80 % менше виблискують і споживають на 20 % менше енергії.
• — Super Clear TFT. Технологія, створена Samsung спільно з Sony як альтернатива Super AMOLED дисплеям (попит на які виявився настільки високим, що у виробників просто не вистачило потужностей на випуск потрібної кількості). Створена на основі звичайної TFT з деякими поліпшеннями і доповненнями; за якістю зображення дещо програє Super AMOLED, але ненабагато, зате виробництво Super Clear TFT значно дешевше і простіше.
• — OLED. Різні різновиди матриць, заснованих на органічних світлодіодах. За такими особливостями, як кольоропередача, контраст, енергоспоживання, такі екрани аналогічні описаним вище AMOLED; відмінності можуть полягати в дрібних деталях технології. В цілому OLED-дисплеї є досить прогресивними, вони зустрічаються переважно в топових моделях планшетів. Головні недоліки OLED-екранів - висока ціна (яка, втім, постійно знижується в міру розвитку та вдосконалення технології), а також схильність органічних пікселів до вигоряння при тривалій трансляції статичних зображень або картинки зі статичними елементами (панель повідомлень, екранні кнопки тощо).

— Частота розгортки. Максимальна частота оновлення дисплея, іншими словами — найбільша частота кадрів, яку він здатний ефективно відтворити. Чим вище цей показник — тим більш плавним і згладженим виходить зображення, тим менше помітні «ефект слайдшоу» і розмиття предметів при русі на екрані. У той же час варто враховувати, що частота оновлення 60 Гц, підтримувана практично будь-яким сучасним планшетом, цілком достатня для більшості завдань; навіть відеоролики високої чіткості у наш час майже не використовують більшу частоту кадрів. Тому частота розгортки в нашому каталозі спеціально уточнюється переважно для екранів, здатних видати понад 60 Гц. Проте висока частота розгортки — 90 Гц, 120 Гц, 144 Гц — може стати в нагоді в іграх і деяких інших завданнях, також вона поліпшує загальне враження від інтерфейсу ОС і додатків — рухомі елементи в таких інтерфейсах переміщуються максимально плавно і без змазування.

— HDR. Технологія дозволяє розширити динамічний діапазон екрана. В даному випадку мається на увазі діапазон яскравості - простіше кажучи, наявність HDR дозволяє екрану відображати яскравіший білий і темніший чорний колір, ніж на дисплеях без підтримки цієї технології. На практиці це дає помітне підвищення якості картинки: покращується насиченість і достовірність передачі різних кольорів, а деталі на дуже світлих або дуже темних ділянках кадру не тонуть у білому або чорному кольорі. Однак усі ці переваги стають помітними лише за умови, що контент, що відтворюється, спочатку записаний в HDR. В наш час застосовується кілька різновидів даної технології, ось їх особливості:

• HDR10. Історично перший зі споживчих HDR-форматів надзвичайно популярний і в наші дні: зокрема, підтримується практично всіма стрімінговими сервісами з HDR-контентом і стандартно застосовується для такого контенту на дисках Blu-ray. Забезпечує глибину кольору в 10 біт (більше мільярда відтінків). При цьому на апаратах з цією технологією можна відтворювати контент формату HDR10+ (див. нижче) — хіба що його якість обмежуватиметься можливостями оригінального HDR10.
• HDR10+. Вдосконалена версія HDR10. При тій же глибині кольору (10 біт) використовує так звані динамічні метадані, що дозволяють передавати інформацію про глибину кольору не тільки для груп з кількох кадрів, а й окремо взятих кадрів. Завдяки цьому досягається додаткове покращення кольору.
• Dolby Vision. Прогресивний стандарт, який використовується, зокрема, у професійному кінематографі. Дає змогу досягти глибини кольору в 12 біт (майже 69 млрд відтінків), використовує згадані вище динамічні метадані, до того ж дає можливість передавати в одному відеопотоці відразу два варіанти зображення HDR і звичайне (SDR). При цьому Dolby Vision заснований на тій самій технології, що і HDR10, тому в сучасній електроніці цей формат нерідко поєднується з HDR10 або HDR10+.

— Скло Gorilla Glass. Спеціальне загартоване скло, що застосовується для покриття дисплеїв в сучасних гаджетах, включаючи планшети. Відрізняється підвищеною стійкістю до подряпин і ударів; а от конкретні властивості покриття Gorilla Glass залежать від його версії. Цей параметр також може уточнюватися в характеристиках планшета; ось найбільш актуальні на сьогодні версії:

• Gorilla Glass v3. Випущена в 2013 році, проте все ще зустрічається в сучасних пристроях. Це пов'язано насамперед з видатною стійкістю до подряпин: за цим показником третя версія «горили» залишалася неперевершеною аж до 2020 року (причому Gorilla Glass Victus, яка перехопила першість, в планшетах поки практично не використовується)
• Gorilla Glass v4. Покриття, створене в 2014 році. Основний акцент при розробці був зроблений на стійкості до ударів, завдяки чому цей показник, у порівнянні з попередньою версією, збільшився вдвічі (при товщині скла всього в 0,4 мм). А ось стійкість до подряпин дещо знизилася.
• Gorilla Glass v5. Версія, представлена в 2016 році. Стійкість до ударів, в порівнянні з попередником зросла в 1,8 разів, завдяки чому таке скло залишається цілим в 100 % випадків падіння з висоти 1,2 м (на рівну тверду поверхню) і в 80 % випадків падіння з висоти 1,6 м. Також дещо покращилася стійкість до подряпин, однак до показників v3 цей матеріал все одно не дотягує.
• Gorilla Glass v6. Версія зразка 2018 з упором на поліпшення ударостійкості. Вдвічі міцніше за 5-у версію, гарантовано витримує одноразові падіння з висоти 1.6 м і багаторазові (до 15 разів поспіль) з висоти 1 м.
• Gorilla Glass Victus. Після v3 це перша версія Gorilla Glass, де творці приділили стійкості до подряпин не менше уваги, ніж ударозахисту. Скло Victus дебютувало у 2020 році. Ударостійкість для нього заявлена на рівні 2 м при одноразовому падінні та 1 м при багаторазовому (до 20 разів поспіль).
• Gorilla Glass Victus+. Поліпшена модифікація захисного скла Gorilla Glass Victus, випущена у 2022 році. Наближена до кераміки зі стійкості до подряпин. Так, відповідно до мінералогічної шкали твердості Мооса скло починає дряпатися на рівні 7/10, тоді як оригінальна версія Victus дряпається на рівні 6/10.

Тактова частота процесора, встановленого в планшеті, фактично — максимальна кількість операцій, що виконується одним ядром процесора за секунду. Цей показник важливий для швидкодії системи, однак сама по собі висока тактова частота ще не гарантує швидкості. Фактична швидкість роботи процесора залежить також від його архітектури, кількості ядер і багатьох інших особливостей, а загальна швидкість роботи пристрою — ще й від об'єму «оперативки», встановленої ОС тощо. Тому нерідкі ситуації, коли потужні прогресивні планшети мають меншу частоту CPU, чим більш скромні моделі.

Слот, що дозволяє встановлювати в планшет змінні карти пам'яті; деякі моделі навіть першопочатково комплектуються такою картою.

Знімний носій може стати непоганим доповненням до вбудованої пам'яті. Особливо зручно зберігати на ньому документи, музику, відео і фото: карти пам'яті працюють повільніше вбудованих накопичувачів і далеко не кожен планшет дозволяє встановлювати на них додатки, а ось для мультимедіа і документів ці моменти не критичні. Крім того, карти обходяться дешевше в перерахунку на гігабайт об'єму, а ємність такого носія користувач може вибрати на свій розсуд.

Переважна більшість планшетів використовує карти у форм-факторі microSD. Існує кілька типів таких карт (microSD, microSDHC, microSDXC), і далеко не всі вони взаємно сумісні. Це потрібно враховувати при пошуку карти пам'яті під планшет.

Підтримка планшетом SIM-карт означає, що він підтримує роботу в мобільних мережах (3G, LTE або навіть 5G — залежно від моделі). Як мінімум встановлення картки дає змогу підключити інтернет, щоб завжди залишатися на зв'язку. Зазначимо, що у сучасних планшетах можна використовувати кілька різних типів SIM-карт. Перед вибором «сімки» потрібно обов'язково уточнити, картка якого розміру підійде для пристрою.

– micro-SIM. Найбільший тип «сімок» із широко застосовуваних у сучасних апаратах: передбачає розмір 15х12 мм. Був представлений ще в 2010 році, в наш час витісняється компактнішими і досконалішими nano-SIM та eSIM. Зазначимо, що в крайньому разі картку під слот microSIM можна виготовити просто обрізавши більшу mini-SIM до потрібних розмірів. Однак така операція пов'язана з певним ризиком і потребує акуратності, тому краще все-таки звернутися до мобільного оператора для заміни SIM-картки на підходящу.

— nano-SIM. Найбільш мініатюрний форм-фактор класичних (змінних) SIM-карт — 12х9 мм. В таких картах рамки обрізані практично «під самий чип», так що далі зменшувати традиційні «сімки», по суті, нікуди. З'явився цей стандарт ще в 2012 році, проте до цих пір він є надзвичайно поширеним.

— e-SIM. SIM-карта цього типу являє собою електронний модуль, що вбудований прямо в апарат і не передбачає заміни. Для авторизації в мережі мобільного оператора потрібно внести в e-SIM відповідні...налаштування; при цьому подібні модулі здатні зберігати відразу кілька наборів налаштувань, що дає змогу з легкістю перемикатися між різними операторами — не потрібно возитися з фізичною заміною SIM-карти, досить змінити профіль в налаштуваннях. Ще одна перевага подібних модулів – компактність. Однак перед покупкою телефону з e-SIM не завадить уточнити, чи підтримується ця технологія вашим мобільним оператором — навіть в наш час далеко не всяка мережа сумісна з подібними модулями.

Водночас не завжди планшет обмежується одним слотом для картки. Є варіанти і на два слоти — це дає змогу використовувати в одному пристрої два номери одночасно. Головна зручність при цьому полягає в тому, що для вибору між двома варіантами підключення вам не доведеться щоразу міняти картку в планшеті (при цьому ще й ризикуючи втратити ту, що не використовується). А можливість вибору може виявитися далеко не зайвою з урахуванням того, що різні оператори пропонують різні стандарти зв'язку, області покриття та умови оплати.

— Кількість об'єктивів. Характеристики основної (тилової) камери планшета представлені насамперед кількістю модулів, яких у більшості випадків 1, але зустрічаються і планшети зі здвоєною камерою.

— Роздільна здатність. Другим важливим фактором камери є кількість мегапікселів. Багато хто, правда, вважає, що чим більше МП, тим краще якість зйомки. Однак це не зовсім вірно: від роздільної здатності матриці залежить тільки максимальна роздільна здатність одержуваних знімків, а їх якість визначається безліччю інших параметрів. Правда, велика роздільна здатність сенсора може бути ознакою прогресивної камери, але це не обов'язково — два «вічка» з однаковим числом мегапікселів можуть кардинально відрізнятися за якістю зйомки. Тилові камери в планшетах цілком можуть використовуватися для фото- та відеозйомки; тому в них зустрічаються камери на 8 МП, 10 МП і навіть вище.

— Автофокус. За наведення різкості в таких камерах відповідає рухома система лінз, керована автоматикою. На спрацювання автоматики потрібен деякий час, а самі об'єктиви виходять складніше і дорожче, ніж оптика з фіксованим фокусом (нерухомими лінзами, першопочатково виставленими на великий діапазон відстаней). Однак якість знімків виходить незрівнянно вищою, ніж у камер без автофокусу, а самі системи постійно удосконалюю...ться, і час їх спрацьовування все більше наближається до миттєвого.

— Спалах. Спалах помітно розширює можливості камери. Насамперед, він дає змогу знімати в умовах недостатньої освітленості; при цьому підсвічування, як правило, може використовуватися ще й в режимі постійного світіння — для відеозйомки. Друга ситуація, де може знадобитися спалах — контрове світло, коли об'єкт зйомки затінений. Крім того, у багатьох планшетах світлодіод спалаху можна застосовувати і в ролі звичайного ліхтарика, без камери.

Роздільна здатність фронтальної камери планшета.

Існує думка, що більша кількість мегапікселів означає кращу якість зйомки. Однак це не зовсім вірно: від роздільної здатності матриці залежить тільки максимальна роздільна здатність одержуваних знімків, а їх якість визначається безліччю інших параметрів. Правда, велика роздільна здатність сенсора може бути ознакою прогресивної камери, але це не обов'язково — два «вічка» з однаковим числом мегапікселів можуть кардинально відрізнятися за якістю зйомки.

Основним призначенням фронтальних камер в планшетах є відеозв'язок, а для нього висока роздільна здатність не є критичною. Тому кількість мегапікселів в таких камерах помітно нижче, ніж у тилових — наприклад 2 МП вважається допустимим показником, 5 МП — непоганим, 7 МП і 8 МП — хорошим, 12 МП — відмінним.

- FM-приймач. Функція, яка дозволяє слухати на планшеті радіо у FM-діапазоні. Варто мати на увазі, що для впевненого прийому може знадобитися підключення дротових навушників (як правило, через роз'єм mini-Jack 3.5 мм) - їх кабель у такому випадку відіграватиме роль антени.

- Сканер відбитка пальця. Датчик зчитування відбитка пальця. Використовується для розпізнавання користувача у відповідних ситуаціях: при розблокуванні планшета, при авторизації в різних облікових записах, при підтвердженні платежів тощо. Такий спосіб аутентифікації набагато зручніший і безпечніший, ніж паролі: їх можна забути або випадково відкрити стороннім людям, тоді як палець не втрачається, а підробити відбиток дуже складно.

- 3D сканер обличчя. Особлива технологія розпізнавання обличчя користувача не просто за рахунок фотографування, а за рахунок побудови тривимірної моделі особи на основі даних зі спеціального модуля на передній панелі. Ця технологія постійно вдосконалюється, в наш час вона здатна враховувати зміну зачіски та рослинності на обличчі, наявність окулярів, макіяжу і т.п. ). Основне застосування сканера осіб - автентифікація при розблокуванні планшета, вході до додатку, проведенні платежів тощо. У той же час можливі й інші оригінальніші варіанти використання. Наприклад, у деяких додатках сканер обличчя зчитує міміку користува...ча, а потім цю міміку повторює пика на екрані.

- Гіроскоп. Пристрій відстежує повороти планшета в просторі. Сучасні гіроскопи працюють по всіх трьох осях і здатні визначати і швидкість, і кут відхилення. Це розширює можливості керування планшетом, дозволяючи віддавати команди за допомогою нахилу пристрою в той чи інший бік; особливо ця функція популярна в іграх.

Місткість акумулятора, штатно встановленого в планшеті.

Теоретично ємніший акумулятор забезпечує більше тривалу роботу на заряді. Однак на практиці автономність планшета залежить ще й від його енергоспоживання – а на нього впливають характеристики процесора та екрана, встановлена ОС та інші фактори. Тому порівнювати за ємністю батареї можна лише моделі зі схожими характеристиками (і таке порівняння буде досить приблизним); а для оцінки автономності найкраще дивитися на прямо заявлений час роботи у різних режимах.