Область застосування
Область тіла, на яку розрахований термометр. Варто враховувати, що нормальні значення температури для різних областей тіла також будуть різними.
—
Пахвовий. Пристрої, які призначені для утримання під пахвою. Таке вимірювання вимагає досить тривалого часу (декількох хвилин), оскільки пахвова впадина повинна прогрітися до відповідної температури. З іншого боку, утримання термометра не важка праця, а самі термометри не обов'язково робити швидкодіючими, що позитивно позначається на їх вартості. Крім того, цей спосіб вважається найбільш гігієнічним з усіх методів контактного вимірювання температури, саме він стандартно застосовується в клінічній практиці. Водночас точність цієї методики трохи нижча, ніж у оральної і ректальної. Нормальним значенням пахвової (аксилярної) температури вважається 36,2 – 36,9 °С.
—
Оральний. Термометри, які утримуються під час вимірювання температури в роті — під язиком або за щокою (перший спосіб вважається бажанішим). Загалом оральне вимірювання температури точніше й надійніше, ніж підпахвове, і вимагає менше часу, оскільки температура під язиком майже незмінна. Однак такий варіант погано підходить для маленьких дітей, за умови захворювань порожнини рота (коли температура в місці запалення може бути вище загальної), за умови утрудненого носового дихання (рот під час вимірювання повинен бути закритий) і в деяких інших випадках. Нормальний діапазон тем
...ператур під язиком складає 36,6 – 37,2 °С.
— Лобовий. Термометри, які фіксують температуру шкіри на лобі. Лоб досить зручний для вимірювань температури, зокрема в дітей: він постійно відкритий і швидко реагує на зміни стану тіла. Крім того, така методика практично не має протипоказань. Водночас на температуру чола помітно впливають навколишні умови, тому цей метод не дуже точний — він розрахований швидше на швидке виявлення підвищеної температури, ніж на визначення її точного значення. Та й діапазон нормальних температур виходить досить великим — 35,4 – 37,4 °С. З низки причин цей спосіб практично не зустрічається в контактних моделях, зате дуже поширений в інфрачервоних (див. «Тип»). Зазвичай безконтактний лобовий термометр може використовуватися і для інших поверхонь.
— Вушний. Термометри, які фіксують температуру барабанної перетинки. Такі вимірювання можна проводити тільки безконтактним способом — інакше існує ризик пошкодити перетинку. Відповідно, вушні моделі бувають тільки інфрачервоними; їх відмітною особливістю є вузькі насадки з м'якого матеріалу, що дають змогу безпечно вводити датчик у вухо. Подібна методика використовується здебільшого для вимірювання температури тіла у дітей; нормальні показники для вуха варіюються від 36,9 до 37,4 °С.
— Ректальний. Термометри, які застосовуються для вимірювання температури в прямій кишці. Робляться тільки контактними. Такий спосіб вважається найточнішим, оскільки температура в прямій кишці практично не залежить від зовнішніх умов; однак водночас він найменш зручний, заподіює пацієнту певний дискомфорт (зокрема психологічний), а також має деякі протипоказання, а тому застосовується тільки в специфічних випадках. Нормальні показники температури для ректального вимірювання складають 37,3 – 37,7 °С.Діапазон вимірювання
Діапазон температур, які здатний вимірювати термометр.
Для вимірювання температури тіла цілком достатнім вважається діапазон 35 – 43 °С — це з лишком перекриває значення, що зустрічаються у живої людини навіть при сильній гарячці або, навпаки, занепаді сил. Проте в сучасних медичних термометрах можуть зустрічатися і більш широкі діапазони. Особливо це характерно для моделей з функціями вимірювань температури води і повітря (див. вище) — в них розкид мінімальної і максимальної температур може перевищувати 100 °С (наприклад, -20 – 100 °С). Втім, при вимірюванні температури тіла навіть такі термометри зазвичай працюють в досить вузькому діапазоні; загальний і «тілесний» діапазони вимірювання у них часто вказуються окремо. Але ж ми подаємо максимально допустимий діапазон вимірювання термометром.
Точність вимірювання
Максимальне відхилення від фактичного значення температури, що виникає при вимірах. Чим нижче це відхилення — тим точніше прилад. Водночас найбільш неточні із сучасних електронних медичних термометрів забезпечують відхилення максимум на 0,3 °С — цього достатньо для застосування не тільки в побуті, але і в медичних установах (принаймні для основних задач). При цьому найпоширеніші мають
точність 0.1 °С і
0.2 °C. Тому спеціально гнатися за максимальною точністю варто лише в специфічних випадках.
Джерело живлення
Тип елементів живлення, що застосовується у термометрах.
— AA. Один з найбільш поширених на сьогоднішній день типів батарейок — в просторіччі іменуються «пальчиковими». Напруга — 1.5 В. Однією з головних переваг такого типу живлення є доступність: «пальчикові» батарейки продаються практично скрізь, де взагалі продаються якісь батарейки.
— AAA. Свого роду зменшений аналог «пальчикових» батарей АА (див. вище) з тією ж робочою напругою в 1.5 В; іменуються відповідно «міні-пальчиковими» або «мізинчиковими». Також дуже поширені, а розміри дають змогу застосовувати їх в більш компактних пристроях.
— CR2032. Один з найбільш популярних різновидів батарей-«таблеток», діаметром 20 мм і товщиною 3,2 мм. Актуально для використання в компактних пристроях.
