Порівняння Kenwood DMX-110BT vs Pioneer MVH-AV290BT

Магнітоли, мають укорочений корпус.

Під укороченим в даному випадку мається на увазі корпус, що має меншу глибину, ніж у класичних магнітол, оснащених приводами для компакт-дисків. Завдяки цьому подібні моделі є досить компактними, що, зокрема, спрощує монтаж і полегшує прокладку дротів. Зрозуміло, диски CD/DVD такими магнітолами в принципі не підтримуються, але це не є серйозним недоліком — у наш час існує цілком достатньо альтернатив таким носіям. Також відзначимо, що укорочена компонування не впливає на монтажний розмір (див. вище) — він може становити і 1 DIN, і 2 DIN, а штатні рішення бувають ще крупніше.

Розмір дисплея автомагнітоли по діагоналі. Чим більше екран, тим крупніше зображення на ньому і тим краще, зазвичай, сприймається інформація; крім того, великий розмір важливий у тому випадку, якщо екран — сенсорний (див. Сенсорний екран). З іншого боку, в автомагнітолах розмір дисплея обмежений вимогами щодо монтажним розмірами і практично ніколи не перевищує семи дюймів.

Розмір дисплея точок (пікселів) по горизонталі і вертикалі. Чим більше роздільна здатність, тим більш деталізоване і згладжена зображення здатний видавати екран. Висока роздільна здатність особливо важливо для дисплеїв з великою діагоналлю; з іншого боку, воно помітно впливає на вартість пристрою, а для невеликого екрана може навіть виявитися зайвим (оскільки зображення вийде дуже дрібним).

Кількість смуг в еквалайзері магнітоли.

Під смугою в даному випадку мається на увазі окрема частина частотного діапазону, гучність якої можна за допомогою еквалайзера регулювати незалежно від інших частин. Чим більше смуг має еквалайзер — тим більш точно він дозволяє настроїти загальні звучання акустики автомагнітоли. Однак варто враховувати, що багатосмугові еквалайзери досить складні в налаштуванні, тому рекомендуються насамперед досвідченим користувачам.

Можливість налаштовувати зріз низьких частот, не зачіпаючи інших частотних діапазонів. Завдяки цьому можна повністю прибрати низькі частоти (наприклад для салонної акустики, коли за бас «відповідає» сабвуфер), не зачіпаючи інші частоти. Такий спосіб регулювання значно простіше, ніж налаштування окремих смуг еквалайзера (див. вище).

Функція, що дозволяє підсилити звучання басів. У деякому роді аналогічна еквалайзера, однак, на відміну від нього, при використанні BassBoost посилення басів включається і вимикається буквально одним натисканням кнопки — це зручніше і безпечніше, ніж морочитися з налаштуваннями еквалайзера.

Кількість лінійних виходів (див. вище), передбачених у конструкції магнітоли. Потрібно відзначити, що зазвичай ці виходи використовують роз'єми RCA («тюльпан»), а аналоговий формат дозволяє передавати через один такий тільки один аудіоканал. Тому для роботи з стереосигналом потрібно два роз'єму RCA, і за один лінійний вихід вважається саме пара таких гнізд — набір, розрахований на один комплект стереоколонок. Головною ж відмінністю даного інтерфейсу від такого ж RCA, застосовуваного для підключення АС (див. вище) є те, що на лінійний вихід надходить сигнал з підсилювача, непридатний для подачі на пасивну акустику. Такий сигнал потрібно направляти на активні колонки або зовнішній підсилювач (тоді як АС підключається до виходу підсилювача потужності, розрахованому на пасивні колонки).

Окремий вихід, призначений для підключення низькочастотного динаміка сабвуфера. Звичайні динаміки, зазвичай, мають невисоку якість відтворення низьких частот; для «перекриття» цього діапазону і застосовується сабвуфер, як результат — звучання стає набагато більш потужним і насиченим. Однак підключення до звичайного аудіовиходу вимагало б застосування частотних фільтрів — щоб на «саб» надходили лише низькі частоти. Окремий вихід для сабвуфера дозволяє обійтися без таких засобів — на цей роз'єм подається вже відфільтрований сигнал. Правда, варто враховувати, що зазвичай даний інтерфейс розрахований на підключення активного «саба»; пасивному буде потрібно окремий підсилювач.

Колір підсвічування грає насамперед естетичну роль, даючи змогу вибрати магнітолу під оформлення приладової панелі і уподобання користувача. Крім того, деякі кольори мають і практичне значення. Так, червона підсвічування надзвичайно популярна в наш час ще й тому, що вона чи не ідеально підходить для темного часу доби: цей відтінок не збиває «нічний зір» і має стимулюючий вплив на нервову систему. А зелений колір, навпаки, знімає зайву нервозність і сприяє душевній рівновазі. Інші популярні в наш час кольори включають білий, синій, помаранчевий, жовтий, фіолетовий; вони не мають таких виражених ефектів, тут вже основний критерій вибору — «подобається чи не подобається».

Також відзначимо, що в багатьох моделях вказується відразу кілька кольорів підсвічування. Це означає, що пристрій має підсвічування з регульованим вибором кольором. При цьому існують моделі з вибором з повного спектру кольорів RGB.