Порівняння Gross WPK-UA 50 vs Gross MTK-UA 50F

Особливості конструкції механічного лічильника (див. «Принцип роботи»).

— Турбінний. Лічильники, в яких вода під час роботи проходить через турбіну — колесо з лопатями, вісь обертання якого розташована паралельно напрямку потоку. Такий механізм дещо дорожче крильчатки (див. нижче), однак він дозволяє ефективно справлятися з інтенсивним потоком води, забезпечуючи при цьому хорошу точність. Тому в механічні лічильники, що мають номінальний діаметр (див. «Діаметр (DN)») більше 50 мм, встановлюються тільки турбіни; в 50-мм моделях турбіни зустрічаються поряд з крильчатками, а в приладах меншого діаметра — не використовуються взагалі. Також відзначимо, що всі моделі з даним типом вимірювача належать до промислових (див. «Тип»).

— Крильчатий. Лічильники, в яких вода під час роботи проходить через крильчатку — колесо з лопатями, вісь обертання якого спрямована перпендикулярно потоку води. Така конструкція простіша і дешевша, ніж турбінна (див. вище), проте вона має більш низьку точність і погано підходить для великих обсягів води. Тому крильчатками оснащуються виключно моделі з номінальним діаметром (див. «Діаметр (DN)») в 50 мм і менше; це, зокрема, всі побутові прилади (див. «Тип») з механічним принципом роботи, а також деякі промислові лічильники невисокої продуктивності.

— Одноструменевий. Лічильники, в яких вода надходить на вимірювальний механізм суцільним потоком, без поділу на окр...емі струмені. Порівняно з описаними нижче багатоструменевими такі прилади значно простіші, дешевші і компактніші, проте вони більш схильні до похибок, пов'язаних із нерівномірністю потоку. Це не є серйозним недоліком при побутовому застосуванні, однак неприпустимо при точних підрахунках. Тому одноструменевими робляться виключно побутові лічильники (див. «Тип»).

— Багатоструменевий. У лічильниках з цією особливістю потік води, що надходить на крильчатку або турбіну (див. вище), попередньо розсікається на кілька струменів. За рахунок цього забезпечується максимально рівномірний вплив на вимірювальний механізм і компенсується турбулентність, яка виникає в трубопроводі, що значно підвищує точність вимірювань. Головними недоліками багатоструменевих приладів є складність конструкції і більш висока ціна, ніж у одноструменевих. У світлі цього застосовувати такі лічильники для побутових замірів немає сенсу, а от у промисловій сфері (див. «Тип»), де точність відіграє ключову роль, вони надзвичайно поширені.

— Сухохідний. Сухохідними називають лічильники, в яких лічильний механізм повністю ізольований від воли, яка протікає через пристрій. На відміну від мокрохідних приладів, де цей механізм контактує з водою, в сухохідних моделях велика частина «начинки» відокремлена від водомірної ділянки герметичною перегородкою, а обертання передається через спеціальну магнітну муфту. Така компоновка ускладнює і здорожує конструкцію; з іншого боку, лічильники виходять більш надійними, стійкими до забруднень і довговічними, ніж мокрохідні. До того ж у них можна передбачити деякі спеціальні можливості — наприклад, від'єднання вимірювального механізму без зняття всього приладу.

— Комбінований. Комбіновані моделі фактично являють собою два лічильника в одному корпусі, які підключені паралельно . Один з цих лічильників розрахований на невеликі обсяги води, другий — на інтенсивне споживання; перемикання між ними здійснюється автоматично — спеціальним клапаном, що реагує на швидкість потоку. Подібна конструкція обходиться недешево, проте вона дозволяє значно розширити ефективний діапазон вимірів і досягти високої точності як при невисокій, так і при високій швидкості потоку. Комбіновані моделі має сенс застосовувати там, де інтенсивність споживання води може змінюватися в дуже широких межах, які неможливо охопити звичайним лічильником.

Максимальний тиск води, на яке розрахований лічильник — то є найбільший тиск, під яким він може коректно працювати необмежений час. Традиційно вказується в мегапаскалях; 1 МПа приблизно відповідає 10 бар (10 атм).

Тиск води в трубі, до якої підключений лічильник, не повинно перевищувати допустимого максимуму — інакше можливе пошкодження приладу і навіть розгерметизація з «потопом». Водночас при покупці приладу для звичайного побутового водопроводу даний показник цілком можна ігнорувати. Річ у тім, що навіть найпростіші побутові лічильники мають допустимий тиск до 1 МПа (10 бар), а в самих надійних моделях воно може досягати 1,6 МПа (16 бар); при цьому стандартне тиск у водопроводі становить 4 – 6 бар, а до 10 бар воно підвищується лише епізодично, під час випробувань гідросистем. Так що на практиці звертати увагу на максимальне тиск потрібно лише в тих випадках, коли лічильник вибирається для нестандартної системи водопостачання, де тиск може перевищувати 1 МПа — автономного контуру самостійно підібраними насосами, виробничої магістралі і т. ін. Детальну інформацію по вибору для таких випадків можна знайти в спеціальних джерелах.

Мінімальний витрата води для даної моделі лічильника.

Мінімальною витратою називають найменшу швидкість потоку, при якій лічильний механізм здатний забезпечувати вимірювання з прийнятною похибкою — ±5 %. Таке відхилення вище, ніж похибка лічильника на стандартному режимі (від Qt до Qn, детальніше див. нижче), воно вважається небажаним, проте загалом допустимим. А ось при зниженні швидкості потоку нижче Qmin похибка збільшується до неприпустимих значень, і про прийнятної точності вимірювання не йдеться. Так що в ідеалі вибирати лічильник стоїть з таким розрахунком, щоб його Qmin був не вище, ніж витрата води на мінімальній інтенсивності споживання. Детальні рекомендації по оцінці фактичної витрати води для різних водопровідних систем можна знайти в спеціальних джерелах.

Перехідний витрата води для даної моделі лічильника.

Перехідною витратою називають значення витрати, при якому максимальна похибка вимірювань змінюється — а саме зменшується: в діапазоні від Qmin (див. вище) до Qt вона становить ±5 %, а на рівні Qt і вище падає до ±2 %. Іншими словами, Qt — це найменша швидкість потоку, при якій прилад дає не просто допустиму, а мінімальну похибку. Таким чином, оптимальна інтенсивність споживання для будь-якого лічильника знаходиться в діапазоні між Qt і Qn (див. нижче), і саме на цей діапазон краще всього орієнтуватися при виборі.

Детальні методики і рекомендації за оцінкою витрати води для тієї чи іншої водопровідної системи можна знайти в спеціальних джерелах.

Ємність лічильного механізму, встановленого в лічильнику; простіше кажучи — максимальна кількість, яка може позначитися на шкалі. Коли загальна кількість виміряних кубометрів перевищить значення, шкала обнулиться і знову почнеться відлік з нуля.

Ємність лічильного механізму вибирається виробниками з урахуванням витрат води, на який розрахований лічильник — таким чином, щоб запасу ємності вистачило як мінімум на кілька місяців роботи при цілодобовому споживанні води на рівні Qn (див. вище). На практиці ж запас, зазвичай, вичерпується за кілька років, а багато прилади взагалі не доходять до обнулення за весь термін служби. Так що загалом даний параметр є довідковим, та враховувати його при виборі припадати лише в деяких специфічних ситуаціях, коли можливе часте обнулення лічильника і вона здатне ускладнити підрахунки витрат.

Ціна ділення на вимірювальній шкалі лічильника.

Ціна поділки — це мінімальний крок виміру, різниця між двома сусідніми найменшими одиницями, іншими словами — найменша різниця в показаннях, яку здатний відобразити лічильник. Чим менше ця різниця, тим детальніші дані видає прилад. Наприклад, значення 0,01 м3 дозволяє відображати дані з точністю до другого знака після коми — тобто такий лічильник покаже, наприклад, зміна кількості спожитої води з 0,02 м3 до 0,03 м3, однак не сприйме різницю між 0,022 м3 і 0,028 м3 (свідчення залишаться на рівні 0,02 м3). Втім, сучасні лічильники води — навіть побутові — у більшості своїй мають меншу ціну поділки, від 0,001 м3 і нижче.

Також варто відзначити, що якщо лічильник використовується лише для побутових розрахунків з комунальними службами, на даний параметр можна не звертати особливої уваги: при оплаті за воду зазвичай враховується тільки ціла кількість м3, без цифр після коми. А ось якщо важливий точний підрахунок витрачається води — наприклад, на виробництві або під час організації автономної системи водопостачання — можливо, оптимальним вибором стане модель з максимально низькою ціною поділки.

Поріг чутливості даної моделі лічильника.

Поріг чутливості — це найменша швидкість потоку, при якій прилад починає реагувати на рух води і фіксувати витрати; при більш низькій швидкості вимірювальний механізм просто не відрізнить потік від нерухомої води. Чим нижче цей показник, тим менше ймовірність того, що при низькому споживанні вода буде витрачатися без обліку. В побутових моделях (див. «Тип») поріг чутливості не перевищує 40 л/год, зустрічаються і значно менші цифри — 10 л/год, а то і 5 л/год. В промислових лічильниках, призначених для великих виробництв, зустрічаються значення в сотні літрів в годину.

Загальні розміри лічильника в довжину, глибину і висоту. Іноді в цьому пункті може бути лише один розмір — довжина: він найбільш важливий при установці, саме довжина враховується при виборі необхідної відстані між торцями труб. При цьому варто пам'ятати, що між цими торцями найчастіше розташовується не тільки сам лічильник, але й інші пристрої і деталі: з'єднувальні штуцера, вентиль, фільтр грубого очищення, зворотний клапан і т. ін. Подробиці з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах; тут же відзначимо, що для деяких моделей у характеристиках окремо вказується довжина з комплектними монтажними штуцерами (див. нижче). Без штуцерів ж довжина може становити від 80 – 100 мм у найбільш компактних приладах до 250 мм і більш в найбільш великих.

Глибина і висота, зі свого боку, дають змогу оцінити, скільки вільного простору навколо труби потрібно для нормального розміщення лічильника.