Макс. вага користувача
Найбільший вага користувача на який розрахована конструкція. Зазвичай, тут мається на увазі тільки вагу тіла людини, без урахування штанги, гантелей або інших обтяжень, які він тримає «на собі» в процесі тренування. Однак виробники враховують, що спортсмени нерідко використовують різні обтяження (вага яких нерідко можна порівняти з вагою самого атлета), і закладають в конструкцію відповідний запас міцності. Так що цей параметр досить умовний і не є жорстким обмеженням: по суті, це найбільший вага атлета, при якому конструкція гарантовано не зламається під час роботи з будь-яким додатковим обтяженням (в межах розумного). Якщо ж обтяження порівняно невелика — цілком допускається перевищення ваги спортсмена. Приміром,
лава з обмеженням
100 кг або менше навряд чи зламається під вагою користувача 120 кг з гантелями по 5 кг.
У світлі вищевикладеного звертати увагу на максимальна вага користувача при виборі варто в тих випадку, якщо тренажер купується для громадського користування, або для професійних атлетів, що працюють з великою вагою. Тут зазначимо, що згадане вище обмеження до 100 кг є досить скромним;
100 – 120 кг — також не видатний показник; моделі на
120 – 150 кг досить популярні; а найбільш міцні і надійні рішення мають обмеження за вагою
понад 150 кг.
Макс. вага навантаження
Найбільшу вагу додаткового навантаження, який здатна перенести конструкція. Зазвичай під цим параметром розуміється вагу, не приходиться безпосередньо на лаву або сидіння для користувача: наприклад, в моделях зі стійкою для штанги (див. нижче) максимальна вага навантаження — це найбільший вагу штанги, який можна безпечно тримати на
силовий стійці. Окремо у зв'язку з цим варто згадати
лави зі стійками з підвісом для млинців (також див. нижче): в них загальна вага млинців має бути більш-менш рівномірно розподілений по «посадочних місць».
Максимальна вага навантаження не можна перевищувати: це може призвести до поломок, причому не обов'язково відразу — «аварія» може статися й пізніше, під цілком допустимим вагою.
Країна походження бренду
Країна походження бренду, під яким тренажер представлений на ринку. Зазвичай мова йде про країну, в якій бренд першопочатково був зареєстрований, або в якій знаходиться штаб-квартира компанії. За цим параметром часто оцінюють загальну якість тренажера та бренду загалом, однак такі оцінки досить умовні. Так, «батьківщина» бренду часто не збігається з місцем фактичного провадження: багато великі фірми використовують заводи в регіонах з дешевою робочою силою, для зниження витрат. Водночас фактична якість залежить не стільки від країни виробництва, скільки від того, як ретельно виробник стежить за своєю репутацією і контролює товар, що виходить з заводів. Крім того, компанії, що фактично відбуваються з однієї держави, можуть реєструвати бренди в іншому, щоб виглядати престижніше в очах виробника. Все це робить національні стереотипи не особливо актуальними в сучасному світі; простіше кажучи, дивитися варто не стільки походження конкретної торгової марки, скільки на її загальну репутацію.
Габарити
Розміри обладнання в зібраному і готовому до роботи стані. Важливо відзначити, що насправді необхідно більше простору для комфортного і правильної експлуатації тренажера. Це пов'язано з потребою в наявності місця для самої людини, відведень ніг та рук при виконанні вправ та використання додаткового обладнання. Якщо мова про тренажерному залі, то на заваді можуть стати займаються поруч люди або розміщене обладнання і тд. Тому рекомендується при виборі розраховувати, що до габаритів тренажера може знадобиться додатково близько метра вільного простору з кожної сторони.