Порівняння JJRC H31 vs WL Toys Q212

Додаткові датчики, передбачені в конструкції квадрокоптера.

— Висоти. Датчик, що визначає висоту польоту машини. Такі датчики можуть використовувати барометричний або ультразвуковий принцип роботи. У першому випадку висота вимірюється по різниці атмосферного тиску між поточною точкою і точкою старту (тобто датчик визначає висоту відносно початкового рівня); у другому — датчик діє аналогічно сонару, відправляючи сигнал до землі і заміряючи час його повернення. Барометричні датчики не дуже точні, проте вони добре працюють на великих висотах — у десятки і сотні метрів; ультразвукові — навпаки, дають змогу точно маневрувати на бриючому польоті, але втрачають ефективність у міру набору висоти. Втім, у деяких прогресивних моделях можуть передбачатися відразу обидва варіанти. Дані з датчика висоти можуть використовуватися як квадрокоптером «самостійно» (наприклад, при висінні або автоматичне повернення), так і передаватися оператору на пульт або смартфон.

— Оптичний. Датчик, що дозволяє квадрокоптеру «бачити» навколишню обстановку в певних напрямках. Один з найпростіших варіантів такого датчика — камера, спрямована вниз і дозволяє апарата «змальовувати» поверхню, під якою він пролітає. За рахунок цього машина, приміром, може орієнтуватися в закритих приміщеннях, куди не доходить сигнал із супутників GPS. На додаток до такої камері можуть передбачатися також «вічка» з різних боків машини. За...значимо, що оптичні датчики мають певні обмеження щодо використання — наприклад, вони втрачають ефективність на темних, блискучих або однорідних (без помітних деталей) поверхнях, а також на високих швидкостях.

— GPS-модуль. Датчик, приймає сигнали з навігаційних супутників GPS, в деяких моделях — також ГЛОНАСС) і визначає поточні географічні координати машини. Конкретні способи використання даних про координати можуть бути різними: повернення додому, обліт по точках (див. нижче), запис маршруту польоту і т. ін.

— Гіроскоп. Датчик, що визначає напрямок, кут і швидкість повороту машини за певною осі. Сучасні технології дають змогу створювати повноцінні тривісні гіроскопи досить компактних розмірів, саме такими модулями зазвичай комплектуються квадрокоптери. На основі гіроскопів зазвичай працюють автоматичні системи стабілізації, повертають машину в горизонтальне положення після пориву вітру, зіткнення з перешкодою, і т. ін. Водночас подібне оснащення впливає на вартість апарата, а в деяких випадках (наприклад, при пилотаже) автоматична стабілізація є скоріш перешкодою, ніж корисною особливістю. Тому деякі бюджетні, а також прогресивні пілотажні квадрокоптери гироскопами не оснащуються.

Радіус дії дрона – максимальна відстань від управляючого пристрою, на якій зберігається стійкий зв'язок і апарат залишається керованим. Для моделей, що допускають роботу і від пульта, і від смартфона (див. «Управління»), в даному пункті вказується максимальне значення — як правило, досягається при використанні пульта.

При виборі за даним показником варто враховувати, що радіус дії вказується для ідеальних умов — в межах прямої видимості, без перешкод на шляху сигналу і перешкод в ефірі. В реальності дальність дії управління може бути трохи нижче; а при використанні смартфона вона буде залежати ще й від характеристик конкретного гаджета. Що стосується конкретних цифр, то вони можуть варіюватися від декількох десятків метрів в бюджетних моделях до 5 км і більше у висококласній техніці. При цьому варто сказати, що чим більше радіус дії зв'язку — тим вище його надійність в цілому, тим краще управління працює при великій кількості перешкод. Тому потужний передавач може виявитися корисний не тільки для великих відстаней, але і для складних умов.

Кількість і тип елементів живлення, які використовуються в пульті управління квадрокоптером.

— АА. Змінні елементи живлення, відомі в народі як «пальчикові батарейки». Вони доступні не тільки у вигляді одноразових батарейок, але і у вигляді акумуляторів, що перезаряджаються, випускаються під різними марками, що розрізняються за ціною і якістю (що забезпечує свободу вибору), а знайти такі елементи у продажу зазвичай не становить проблем. Потужність і ємність елементів АА відносно невеликі, але здебільшого їх цілком достатньо для нормальної роботи передавача протягом досить тривалого часу. Зазвичай, сучасні пульти вимагають декількох таких батарей; у найбільш «ненажерливих» ця кількість може досягати 8.

— ААА. Також відомі як «мізинчикові». Фактично — зменшена версія популярних елементів АА (див. вище); має ті ж ключові особливості, однак відрізняється більш компактними габаритами і, внаслідок цього, дещо зниженою потужністю. Цей варіант характерний для моделей бюджетного класу, з невеликим радіусом дії пульта.

— 3s. Ця маркування описує не типорозмір батареї, а її робоча напруга і технологію. Вона позначає літій-іонний або літій-полімерний акумулятор (див. «Тип акумулятора»), зібраний з трьох комірок зі стандартним напругою 3,7 на кожну і видає завдяки цьому робоча напруга в 11,1 В. Перевагами такого живлення є висока потужність і ємність, що дозволяє використовувати пульт протягом тривалого часу без перезарядки. Водночас акумулятори даного типу м...ожуть помітно різнитися за розмірами і вагою, і далеко не кожна модель з маркуванням 3s буде сумісна з пультом. Крім того, знайти запасний акумулятор складніше, ніж набір елементів стандартного типорозміру.

— Фірмовий акумулятор. Живлення від оригінального акумулятора, що не відноситься ні до одного з описаних вище варіантів. Такі акумулятори можуть бути значно потужніше змінних елементів, за рахунок чого добре підходять навіть для пультів з високим енергоспоживанням. Їх головною перевагою є труднощі з швидкою заміною: конструкція пульта в кращому випадку слабо підходить для цього, а в гіршому акумулятор взагалі робиться незнімним. Крім того, пошук підходящої запасної батареї може стати серйозною проблемою.

Тип двигунів, що використовуються в коптері.

Сучасні дрони-коптери традиційно оснащуються електродвигунами (зазвичай по одному на кожен гвинт), а за типами такі мотори діляться на порівняно прості колекторні і прогресивніші безколекторні. Ось докладний опис кожного різновиду:

— Колекторний. У двигунах цього типу для перемикання струму між обмотками використовується колектор — механічне пристосування у вигляді кільця, встановленого на валу двигуна і розділеного на окремі ділянки. Струм до цього кільця підводиться за допомогою пари нерухомих контактів — так званих щіток. Подібна конструкція дуже проста і недорога, до того ж без особливих труднощів ремонтується. З іншого боку, колекторні мотори мають порівняно невисокий ККД, а контакти-щітки через постійне тертя досить швидко зношуються і виходять з ладу (особливо при частій роботі на високих обертах). Тому основною сферою їх застосування є відносно прості і недорогі коптери — в більш прогресивній техніці часто використовуються описані нижче безколекторні мотори.

– Безколекторний. У подібних моторах перемикання струму між обмотками здійснюється за допомогою електронних схем, без використання рухомих частин. Це ускладнює і дещо здорожує конструкцію, зате дає цілу низку переваг перед колекторними агрегатами. Перш за все, безколекторні двигуни мають більший ККД і зазнають меншого зносу при роботі на повній потужності. Крім того, в них простіше регулювати фактичну...потужність, діапазон такого регулювання ширше, точність — вище, а реакція на зміну налаштувань виходить практично миттєвою. При всьому цьому сучасні технології дають змогу створювати порівняно недорогі і доступні безколекторні двигуни, вартість яких нерідко становить лише невелику частину від ціни всього коптера. Так що даний варіант досить популярний в сучасних дронах, його можна зустріти навіть серед порівняно недорогих моделей.

Назва двигуна, встановленого на квадрокоптере. Зазвичай, знаючи це назва, можна без проблем знайти інформацію про особливості двигуна — причому як офіційні дані виробника, так і відгуки від користувачів і визначити, наскільки його характеристики Вас влаштовують. Це може бути дуже важливо при виборі висококласної професійної моделі.

Ємність акумулятора, що поставляється в комплекті з квадрокоптером.

Теоретично більш ємна батарея здатна забезпечити більш тривалий час на заряді. Однак потрібно враховувати, що це залежить ще й від енергоспоживання коптера — а воно визначається потужністю двигунів, габаритами і вагою, а також рядом інших особливостей. Крім того, реальна ємність батареї визначається не тільки ампер-годинами, але і її номінальною напругою. Тому порівнювати за ампер-годинах можна тільки коптери з однаковим напругою батареї і схожими робочими характеристиками; а оцінювати автономність краще всього прямо заявленого часу польоту (див. нижче).

Робоча напруга батареї, що поставляється в комплекті з квадрокоптером. Ця інформація не особливо важлива для повсякденного використання, однак може знадобитися в деяких специфічних випадках, наприклад, якщо потрібно підібрати зарядний пристрій або запасну батарею. Крім того, дані про напрузі потрібні для коректного порівняння з ємності (див. вище): нагадаємо, що порівнювати за ампер-годинах можна тільки акумулятори з однаковим напругою, при різному числі вольт потрібно скористатися спеціальною формулою.

Модель акумулятора, на який розрахований квадрокоптер. Найчастіше такий акумулятор поставляється в комплекті з апаратом, і для повсякденного використання дані про моделі акумулятора не потрібні. Водночас така інформація може знадобитися, наприклад, якщо батарея або «зарядка» до неї вийшла з ладу і потребує заміни, або якщо Ви шукаєте резервну батарею.

Терміном "захищений корпус» у дронах-коптерах зазвичай позначають захист для гвинтів; іноді він перекриває і фюзеляж, проте ключовим моментом є саме прикриті лопаті.

Конкретна конструкція такого захисту може бути різною. Традиційний варіант – характерні кільця або дуги, що прикривають кожен гвинт коптера з боків; однак зустрічаються і екзотичніші варіанти — наприклад, решітчаста «оболонка», що закриває весь апарат. У будь-якому разі при зіткненнях захисні пристосування запобігають контакту обертових лопатей з перешкодою, захищаючи від пошкоджень як самі гвинти, так і навколишні предмети; зрозуміло, подібний захист не є абсолютним, проте він як мінімум знижує ймовірність серйозних аварій. А суцільні кільця навколо гвинтів можуть ще й збільшити їх тягу. З іншого боку, додаткове оснащення збільшує опір повітря, особливо при русі на високій швидкості; тому в багатьох дронах (особливо прогресивних) захист робиться знімним — перш за все для польотів на відкритій місцевості, де немає перешкод і ризик зіткнень мінімальний.