Порівняння Master Tool 30-0905 vs Bosch DLE 40 Professional 0601016300

Загальний тип приладу.

Сучасні нівеліри розрізняються насамперед за принципом роботи: вони бувають оптичними (традиційними або цифровими) і лазерними (звичайними і ротаційними). При цьому від принципу роботи залежить конкретна спеціалізація — лазерні та оптичні прилади розрізняються за призначенням і застосування. Зі свого боку, основна функція далекомірів зрозуміла вже з назви – це визначення відстаней. Тут відмінність також полягає в принципі роботи: більшість сучасних далекомірів – лазерні, але зустрічаються і більш специфічні ультразвукові пристрої.

Ось докладніший опис кожного з цих різновидів:

– Оптичний нівелір. Нівеліри традиційної конструкції – у вигляді свого роду спеціалізованої підзорної труби, встановленої на штативі і доповненої вимірювальними шкалами (в тому числі в оптиці, в поле зору оператора), а також пристосуваннями для вирівнювання по горизонталі (компенсаторами, рівнями). Подібні прилади застосовуються для визначення різниці висот способом так званого геометричного нівелювання, для чого також використовуються нівелірні рейки — спеціальні планки з вимірювальними шкалами, що встановлюються вертикально. А загальний принцип цього способу полягає в наступному: оператор наводить зорову трубу нівеліра, виставле...ну в горизонталь, на вертикальну нівелірну рейку, і визначає, навпроти якої мітки на рейці виявляється основна «прицільна марка» нівеліра — ця мітка і буде відповідати фактичній висоті розташування приладу. Детальніше про даний спосіб, в тому числі про конкретні методики вимірювань, можна дізнатися в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що оптичні нівеліри відмінно підходять насамперед для роботи на великих ділянках відкритої місцевості; вони застосовуються в основному в таких сферах діяльності, як геодезія і картографія. Але ось для робіт, де доводиться мати справу з порівняно невеликими відстанями (насамперед будівництва на невеликих площах), подібні прилади підходять погано; при цьому вони досить складні і дорогі, особливо в порівнянні з лазерними пристроями. Так що оптичних нівелірів в наш час випускається порівняно небагато.

– Цифровий нівелір. По суті – прогресивний різновид описаних вище оптичних нівелірів. Зовні відрізняються насамперед тим, що замість звичайної підзорної труби в таких пристроях встановлюється цифрова камера, що виводить зображення на екран на панелі управління. Подібні нівеліри використовуються аналогічно «звичайним» оптичним, проте сама процедура роботи автоматизована і доповнена рядом прогресивних функцій. Так, в більшості моделей оператору не потрібно вручну вести відлік по рейках, записувати результати і проводити обчислення — прилад сам розпізнає зафіксовані мітки, заносить їх в пам'ять і обробляє отримані дані, виводячи підсумковий результат. Нерідко передбачається можливість зберегти інформацію на карту пам'яті або інший носій, скопіювати її на ПК, або навіть підключити нівелір до ноутбука і використовувати спеціальне ПЗ (наприклад, картографічне) прямо під час вимірювань. З іншого боку, подібні можливості обходяться недешево: цифрові нівеліри коштують в рази, а то і на порядки дорожче традиційних оптичних. Так що в цілому пристрої з даної категорії являють собою висококласні прилади, розраховані перш за все на професійне застосування — коли часто доводиться мати справу з великими обсягами робіт, в світлі чого швидкість і зручність оброблення даних мають ключове значення.

– Лазерний нівелір. Свого роду лазерні проєктори, що відображають на стінах та інших поверхнях мітки — зазвичай у вигляді ліній, проте є також моделі з функцією точок (докладніше див. «Точкових проєкцій») або навіть тільки точкові (див. «Призначення»). Класичний лазерний прилад фактично поєднує в собі функції нівеліра і будівельного рівня: його можна застосовувати як для описаного вище геометричного нівелювання з використанням рейок, так і для побудови площин і розмітки ліній (причому окремі моделі оснащуються механізмами, що дають змогу довільно вибирати кут нахилу). Подібні пристрої непогано підходять для роботи на невеликих відстанях, в тому числі в приміщеннях; а завдяки відносно простій і недорогій конструкції вони вельми популярні, перш за все в будівництві. При цьому відзначимо, що деякі моделі можуть мати досить солідну дальність вимірювання — до 50 м самі по собі і до 150 м і більше з використанням спеціальних приймачів.
Підкреслимо, що в даний пункт включені традиційні лазерні нівеліри, у яких лінія-мітка формується за рахунок розсіювання променя спеціальною призмою. Ротаційні моделі, що працюють за рахунок обертання випромінювача, винесені в окремий пункт і описані нижче.

– Ротаційний нівелір. Різновид описаних вище лазерних нівелірів, в якій площина «вимальовується» не за рахунок розсіювання лазерного променя в призмі, а за рахунок швидкого обертання випромінювача. В результаті слід від променя зливається для ока в одну суцільну лінію. Ротаційні нівеліри зазвичай коштують недешево і в більшості своїй являють собою професійні прилади, призначені для роботи на великих майданчиках. Дальність вимірювань без приймача в них зазвичай становить кілька десятків метрів, а з приймачем — до кілька сотень. У світлі цього при використанні таких приладів потрібно особливо уважно ставитисяя до дотримання правил безпеки — потрапляння потужного лазерного променя в очі може завдати шкоди здоров'ю, і навіть відображення лазерного «зайчика» від деяких поверхонь нерідко викликає дискомфорт. Так що в зоні роботи ротаційного приладу вкрай бажано користуватися захисними окулярами або масками.

– Лазерний далекомір. Пристрої для вимірювання відстаней за допомогою лазерного променя. Ключова перевага подібних приладів перед лінійками, рулетками тощо полягає в тому, що в процесі вимірювань не потрібно переміщатися — досить розмістити прилад у вихідній точці і навести промінь на об'єкт, відстань до якого потрібно визначити. При цьому дальність дії в багатьох моделях досягає 100 м і більше, а похибка не перевищує лічених міліметрів, а то і часток міліметра. Крім того, сучасні лазерні далекоміри можуть оснащуватися різними додатковими функціями на зразок автоматичного обчислення площі та об'єму, підсумовування відстаней, фіксації мінімуму і максимуму тощо. До недоліків подібних приладів можна віднести хіба що зниження ефективності при наявності туману, сильної запиленості або інших подібних забруднень повітря, а також труднощі з вимірюваннями відстаней до стекол і інших прозорих об'єктів, які пропускають лазерний промінь, а не відображають його. Втім, ці моменти не так часто виявляються критичними, а за робочими характеристиками лазерні прилади помітно перевершують ультразвукові. Тому саме даний тип далекомірів в наш час користується найбільшою популярністю.

– Ультразвуковий далекомір. Далекоміри, що працюють за рахунок використання ультразвуку; в подібних приладах також нерідко встановлюється лазер, проте він призначений виключно для точного наведення на потрібний предмет і не використовується при вимірюваннях. У будь-якому разі далекоміри цього типу гарні тим, що їх ефективність практично не залежить від чистоти повітря і типу поверхні на вимірюваному предметі: ультразвук відмінно працює через пил, дим, туман тощо, а також відмінно відбивається від скла та інших прозорих для лазера матеріалів. З іншого боку, за «далекобійністю» і точністю такі прилади помітно поступаються лазерним: дальність вимірів в них не перевищує 15 – 20 м, а похибка обчислюється не міліметрами, а відсотками — зазвичай близько 0,5 – 1 % (що, наприклад, на відстані в 10 м відповідає фактичній похибці в 5 – 10 см). Як наслідок, далекоміри цього типу в наш час зустрічаються значно рідше лазерних.

Дальність застосування, де пристрій залишається повністю працездатним без використання додаткових приймачів (див. нижче); іншими словами - радіус його дії без допоміжних пристроїв.

У деяких моделях може вказуватися діапазон, який демонструє мінімальну ( 3 см, 5 см) та максимальну дальність вимірювання. Але здебільшого вказується лише максимальне значення.

Конкретний зміст цього параметра визначається типом інструмента (див. вище). Наприклад, для оптичних нівелірів дальність вимірювань - це найбільша відстань, на якій оператор зможе нормально бачити поділ стандартної нівелірної рейки. Для лазерних нівелірів цей параметр визначає відстань від приладу до поверхні, на яку проєктується мітка, при якому ця проекція без проблем буде видно неозброєним оком; а в далекомірах йдеться про найбільшу дистанцію, що піддається виміру. Зазвичай дальність вимірів вказується для ідеальних умов, зокрема, за відсутності домішок у повітрі; на практиці вона може бути меншою через пил, туман, або навпаки, яскраве сонячне світло, що «перекриває» мітку. У той же час інструменти одного типу можна порівнювати за цією характеристикою.

Зауважимо, що вибирати прилад за радіусом дії варто з урахуванням особливостей тих завдань, які планується вирішувати за його допомогою: адже велика дальність вимірювань зазвичай відчутно позначається на габаритах, вазі, енергоспоживання та ціні, а потрібна вона дал...еко не завжди. Наприклад, навряд чи має сенс шукати сильний лазерний нівелір на 30-40 м, якщо Вам потрібен прилад для оздоблювальних робіт у стандартних квартирах.

Точність вимірювань, що забезпечується лазерним далекоміром (див. «Тип»)

Даний параметр традиційно вказується за похибкою – максимальному відхиленню отриманих результатів від фактичних значень, яке може виникнути через недосконалість приладу. Фізичні особливості лазерних далекомірів такі, що в подібних приладах похибка практично не залежить від відстані, що заміряється. Тому точність таких далекомірів вказується в міліметрах. При цьому високоточними у наш час в цілому вважаються моделі, де даний показник не перевищує 1,5 мм (в окремих моделях він становить всього 1 мм); але навіть в порівняно простих і недорогих пристроях практично не зустрічається відхилення більше 3 мм.

Загальні правила вибору за даним показником традиційні: чим точніше прилад — тим він, як правило, дорожче. Крім того, підкреслимо, що для побутових і навіть багатьох професійних задач описана вище різниця в точності не принципова. Тому спеціально шукати далекомір з мінімальною похибкою має сенс в тому разі, коли точність вимірювань «до міліметра» є принциповою. При цьому варто мати на увазі, що для подібних вимірювань потрібна відповідна акуратність розміщення і застосування самого приладу — інакше всі переваги будуть зведені нанівець похибками від некоректного встановлення і експлуатації.

Кількість точок відліку, передбачена в далекомірі (див. «Тип»).

Точкою відліку називають «умовний нуль» — точку, від якої прилад починає вимірювати відстань. Якщо в приладі заявлена всього одна точка відліку – то це, як правило, задній край корпусу. Однак таких моделей на ринку небагато, в основному це найбільш прості і недорогі далекоміри. Набагато більшою популярністю користуються пристрої, де таких точок дві – зазвичай задній і передній краї корпусу. Зустрічаються і більш прогресивні варіанти — три або навіть чотири точки відліку. У першому варіанті роль додаткового умовного нуля грає або відкидна упорна скоба, або точка кріплення на штатив; а в другому зазвичай передбачається і скоба, і гніздо для штатива.

У будь-якому разі більша кількість точок відліку дає більше можливостей при вимірюваннях, проте збільшує вартість пристрою.

Діапазон температур, при якому прилад здатний гарантовано працювати досить довгий час без збоїв, поломок і перевищень зазначеної характеристик похибки вимірювань. Варто враховувати, що мова йде насамперед про температуру корпусу пристрою, а вона залежить не тільки від температури навколишнього повітря — до прикладу, залишений на сонці інструмент може перегрітися навіть у досить прохолодну погоду.

Загалом звертати увагу на цей параметр варто тоді, коли Ви шукаєте модель для роботи на відкритому повітрі, в неопалюваних приміщеннях та інших місцях з умовами, відчутно відрізняються від кімнатних; в першому випадку має сенс також переконатися в наявності пиловологозахисту (див. «Клас захисту»). З іншого боку, навіть відносно прості і «короткозорі» нівеліри/далекоміри зазвичай добре переносять і спеку, і холод.

Типорозмір різьблення, використовуваного для кріплення нівеліра/далекоміра на штатив (при наявності такої можливості). Цей параметр може стати в нагоді в тому разі, якщо у Вас вже є геодезичний штатив, який ви хочете використовувати з інструментом.

Найбільш популярні в сучасних пристроях варіанти – 1/4 "і 5/8". Варто відзначити, що 1/4 " є стандартним розміром для фототехніки – відповідно, нівеліри з таким різьбленням можна встановлювати навіть на звичайні фотоштативи.

Можливість автоматичного відключення приладу по закінченні певного часу. Дана функція зустрічається в тих різновидах вимірювальних інструментів, які вимагають живлення для роботи — насамперед мова йде про лазерних дальномерах, однак в цей список можуть входити і нівеліри (див. «Тип»), як лазерні, так і оптичні з додатковими цифровими модулями. Основним призначенням автовимкнення є економія електроенергії: адже практично всі подібні пристрої мають автономні джерела живлення (див. «Живлення»), заряд яких не нескінченний. Забувши вимкнути прилад, можна зіткнутися з неприємною ситуацією: батарейки сіли, а свіжих під рукою немає; автовимкнення запобігає подібні ситуації і загалом збільшує час роботи без заміни батарей або зарядки акумулятора. Крім того, ця функція корисна і з точки зору безпеки: автоматичне відключення лазера знижує ймовірність того, що його промінь випадково потрапить в очі кому з оточуючих (включаючи і забудькуватого оператора).

В одних моделях автовимкнення спрацьовує на всю електроніку повністю, в інших може передбачатись відключення спершу лазера (як найбільш енергоємною і небезпечною частини), і лише через деякий час — усіх інших електронних ланцюгів.

Час, через який прилад сам по собі повністю вимикається, якщо користувач не робить ніяких дій.

Детальніше про автовимикання див. вище; а його час має двояке значення. З одного боку, якщо цей час невеликий — то і час роботи приладу «вхолосту» буде мінімальним, що сприяє економії енергії. З іншого боку, занадто часте автовимикання (з подальшим вмиканням для роботи) також небажане — воно підсилює знос компонентів і знижує ресурс, та й для користувача не завжди зручне. Так що виробники вибирають час з урахуванням балансу між цими моментами, а також загального класу і призначення приладу. Наприклад, в деяких далекомірах даний показник не досягає і хвилини, хоча в більшості подібних приладів він знаходиться в діапазоні від 3 до 8 хвилин; а в окремих професійних пристроях (перш за все нівелірах) час автовимикання може становити 30 хвилин і більше (до 3 годин).

Час, через який лазер приладу автоматично вимикається, якщо користувач не робить ніяких дій.

Цей параметр актуальний в першу чергу для лазерних далекомірів. Пов'язано це з тим, що в таких приладах лазер є одним з найбільш «ненажерливих» (в плані енергоспоживання) компонентів, притому що використовується він лише безпосередньо в процесі вимірювань. Тому поряд з автовідключенням самого приладу (див. вище), в таких пристроях може передбачатися також автовідключення лазера – в основному як «страхувальна» функція на той випадок, якщо сам користувач забуде відключити випромінювач. Час такого автовідключення зазвичай не перевищує хвилини-півтори, хоча зустрічаються і винятки.