Порівняння Bosch GLL 3-80 P Professional 0601063305 vs Bosch GRL 400 H Professional 0601061800

Загальний тип приладу.

Сучасні нівеліри розрізняються насамперед за принципом роботи: вони бувають оптичними (традиційними або цифровими) і лазерними (звичайними і ротаційними). При цьому від принципу роботи залежить конкретна спеціалізація — лазерні та оптичні прилади розрізняються за призначенням і застосування. Зі свого боку, основна функція далекомірів зрозуміла вже з назви – це визначення відстаней. Тут відмінність також полягає в принципі роботи: більшість сучасних далекомірів – лазерні, але зустрічаються і більш специфічні ультразвукові пристрої.

Ось докладніший опис кожного з цих різновидів:

– Оптичний нівелір. Нівеліри традиційної конструкції – у вигляді свого роду спеціалізованої підзорної труби, встановленої на штативі і доповненої вимірювальними шкалами (в тому числі в оптиці, в поле зору оператора), а також пристосуваннями для вирівнювання по горизонталі (компенсаторами, рівнями). Подібні прилади застосовуються для визначення різниці висот способом так званого геометричного нівелювання, для чого також використовуються нівелірні рейки — спеціальні планки з вимірювальними шкалами, що встановлюються вертикально. А загальний принцип цього способу полягає в наступному: оператор наводить зорову трубу нівеліра, виставле...ну в горизонталь, на вертикальну нівелірну рейку, і визначає, навпроти якої мітки на рейці виявляється основна «прицільна марка» нівеліра — ця мітка і буде відповідати фактичній висоті розташування приладу. Детальніше про даний спосіб, в тому числі про конкретні методики вимірювань, можна дізнатися в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що оптичні нівеліри відмінно підходять насамперед для роботи на великих ділянках відкритої місцевості; вони застосовуються переважно в таких сферах діяльності, як геодезія і картографія. Але ось для робіт, де доводиться мати справу з порівняно невеликими відстанями (насамперед будівництва на невеликих площах), подібні прилади підходять погано; при цьому вони досить складні і дорогі, особливо в порівнянні з лазерними пристроями. Так що оптичних нівелірів в наш час випускається порівняно небагато.

– Цифровий нівелір. По суті – прогресивний різновид описаних вище оптичних нівелірів. Зовні відрізняються насамперед тим, що замість звичайної підзорної труби в таких пристроях встановлюється цифрова камера, що виводить зображення на екран на панелі управління. Подібні нівеліри використовуються аналогічно «звичайним» оптичним, проте сама процедура роботи автоматизована і доповнена рядом прогресивних функцій. Так, в більшості моделей оператору не потрібно вручну вести відлік по рейках, записувати результати і проводити обчислення — прилад сам розпізнає зафіксовані мітки, заносить їх в пам'ять і обробляє отримані дані, виводячи підсумковий результат. Нерідко передбачається можливість зберегти інформацію на карту пам'яті або інший носій, скопіювати її на ПК, або навіть підключити нівелір до ноутбука і використовувати спеціальне ПЗ (наприклад, картографічне) прямо під час вимірювань. З іншого боку, подібні можливості обходяться недешево: цифрові нівеліри коштують в рази, а то і на порядки дорожче традиційних оптичних. Так що в цілому пристрої з даної категорії являють собою висококласні прилади, розраховані перш за все на професійне застосування — коли часто доводиться мати справу з великими обсягами робіт, в світлі чого швидкість і зручність оброблення даних мають ключове значення.

– Лазерний нівелір. Свого роду лазерні проєктори, що відображають на стінах та інших поверхнях мітки — зазвичай у вигляді ліній, проте є також моделі з функцією точок (докладніше див. «Точкових проєкцій») або навіть тільки точкові (див. «Призначення»). Класичний лазерний прилад фактично поєднує в собі функції нівеліра і будівельного рівня: його можна застосовувати як для описаного вище геометричного нівелювання з використанням рейок, так і для побудови площин і розмітки ліній (причому окремі моделі оснащуються механізмами, що дають змогу довільно вибирати кут нахилу). Подібні пристрої непогано підходять для роботи на невеликих відстанях, в тому числі в приміщеннях; а завдяки відносно простій і недорогій конструкції вони вельми популярні, перш за все в будівництві. При цьому відзначимо, що деякі моделі можуть мати досить солідну дальність вимірювання — до 50 м самі по собі і до 150 м і більше з використанням спеціальних приймачів.
Підкреслимо, що в даний пункт включені традиційні лазерні нівеліри, у яких лінія-мітка формується за рахунок розсіювання променя спеціальною призмою. Ротаційні моделі, що працюють за рахунок обертання випромінювача, винесені в окремий пункт і описані нижче.

– Ротаційний нівелір. Різновид описаних вище лазерних нівелірів, в якій площина «вимальовується» не за рахунок розсіювання лазерного променя в призмі, а за рахунок швидкого обертання випромінювача. В результаті слід від променя зливається для ока в одну суцільну лінію. Ротаційні нівеліри зазвичай коштують недешево і в більшості своїй являють собою професійні прилади, призначені для роботи на великих майданчиках. Дальність вимірювань без приймача в них зазвичай становить кілька десятків метрів, а з приймачем — до кілька сотень. У світлі цього при використанні таких приладів потрібно особливо уважно ставитисяя до дотримання правил безпеки — потрапляння потужного лазерного променя в очі може завдати шкоди здоров'ю, і навіть відображення лазерного «зайчика» від деяких поверхонь нерідко викликає дискомфорт. Так що в зоні роботи ротаційного приладу вкрай бажано користуватися захисними окулярами або масками.

– Лазерний далекомір. Пристрої для вимірювання відстаней за допомогою лазерного променя. Ключова перевага подібних приладів перед лінійками, рулетками тощо полягає в тому, що в процесі вимірювань не потрібно переміщатися — досить розмістити прилад у вихідній точці і навести промінь на об'єкт, відстань до якого потрібно визначити. При цьому дальність дії в багатьох моделях досягає 100 м і більше, а похибка не перевищує лічених міліметрів, а то і часток міліметра. Крім того, сучасні лазерні далекоміри можуть оснащуватися різними додатковими функціями на зразок автоматичного обчислення площі та об'єму, підсумовування відстаней, фіксації мінімуму і максимуму тощо. До недоліків подібних приладів можна віднести хіба що зниження ефективності при наявності туману, сильної запиленості або інших подібних забруднень повітря, а також труднощі з вимірюваннями відстаней до стекол і інших прозорих об'єктів, які пропускають лазерний промінь, а не відображають його. Втім, ці моменти не так часто виявляються критичними, а за робочими характеристиками лазерні прилади помітно перевершують ультразвукові. Тому саме даний тип далекомірів в наш час користується найбільшою популярністю.

– Ультразвуковий далекомір. Далекоміри, що працюють за рахунок використання ультразвуку; в подібних приладах також нерідко встановлюється лазер, проте він призначений виключно для точного наведення на потрібний предмет і не використовується при вимірюваннях. У будь-якому разі далекоміри цього типу гарні тим, що їх ефективність практично не залежить від чистоти повітря і типу поверхні на вимірюваному предметі: ультразвук відмінно працює через пил, дим, туман тощо, а також відмінно відбивається від скла та інших прозорих для лазера матеріалів. З іншого боку, за «далекобійністю» і точністю такі прилади помітно поступаються лазерним: дальність вимірів в них не перевищує 15 – 20 м, а похибка обчислюється не міліметрами, а відсотками — зазвичай близько 0,5 – 1 % (що, наприклад, на відстані в 10 м відповідає фактичній похибці в 5 – 10 см). Як наслідок, далекоміри цього типу в наш час зустрічаються значно рідше лазерних.

Дальність застосування, де пристрій залишається повністю працездатним без використання додаткових приймачів (див. нижче); іншими словами - радіус його дії без допоміжних пристроїв.

У деяких моделях може вказуватися діапазон, який демонструє мінімальну ( 3 см, 5 см) та максимальну дальність вимірювання. Але здебільшого вказується лише максимальне значення.

Конкретний зміст цього параметра визначається типом інструмента (див. вище). Наприклад, для оптичних нівелірів дальність вимірювань - це найбільша відстань, на якій оператор зможе нормально бачити поділ стандартної нівелірної рейки. Для лазерних нівелірів цей параметр визначає відстань від приладу до поверхні, на яку проєктується мітка, при якому ця проекція без проблем буде видно неозброєним оком; а в далекомірах йдеться про найбільшу дистанцію, що піддається виміру. Зазвичай дальність вимірів вказується для ідеальних умов, зокрема, за відсутності домішок у повітрі; на практиці вона може бути меншою через пил, туман, або навпаки, яскраве сонячне світло, що «перекриває» мітку. У той же час інструменти одного типу можна порівнювати за цією характеристикою.

Зауважимо, що вибирати прилад за радіусом дії варто з урахуванням особливостей тих завдань, які планується вирішувати за його допомогою: адже велика дальність вимірювань зазвичай відчутно позначається на габаритах, вазі, енергоспоживання та ціні, а потрібна вона дал...еко не завжди. Наприклад, навряд чи має сенс шукати сильний лазерний нівелір на 30-40 м, якщо Вам потрібен прилад для оздоблювальних робіт у стандартних квартирах.

Найбільша дальність вимірювань, що забезпечується лазерним нівеліром (див. «Тип») при використанні спеціального приймача з фотоелементом.

Завдяки чутливості такий приймач здатний реагувати навіть на слабкий лазерний промінь, мітку від якого вже не видно неозброєним оком; при цьому площа фотоелемента досить велика, а спеціальні індикатори дають змогу визначити точне положення мітки. Крім іншого, це помітно розширює радіус дії нівеліра – дальність вимірювань з приймачем зазвичай в кілька разів більше, ніж без нього. З іншого боку, таке оснащення неминуче позначається на загальній вартості приладу; а в деяких моделях приймач і взагалі не входить до комплекту, його потрібно купувати окремо. Втім, другий варіант має і свої переваги: не потрібно відразу платити за додатковий аксесуар, його можна придбати пізніше, коли виникне реальна необхідність, при цьому деякі моделі дають змогу на свій розсуд вибрати оптимальну модель приймача з декількох варіантів.

Відзначимо, що приймач може стати в нагоді не тільки для збільшення дальності; ці моменти докладно описані в п. «Комплектація».

Точність вимірювань, що забезпечується тим чи іншим різновидом нівеліра (див. «Тип»).

Точність в даному разі вказують за похибкою – тобто найбільшим відхиленням результатів вимірювання від фактичних значень вимірюваної величини. В нівелірах таке відхилення прийнято позначати в міліметрах на метр дистанції до рейки, мішені тощо. Це позначення більш практичне і інтуїтивно зрозуміле, ніж зазначення кутової похибки; зокрема, воно дає змогу з легкістю визначати максимальне відхилення для тієї чи іншої дистанції. Наприклад, якщо прилад має точність 0,3 мм/м, то на дистанції в 7 м відхилення мітки від того положення, де вона повинна бути, не буде перевищувати 0,3*7 = 2,1 мм.

Відповідно, чим менше цифра в даному пункті – тим більш високу точність забезпечує прилад. Низькі показники похибки особливо важливі на великих дистанціях — адже фактичне (лінійне) відхилення, як ми бачимо, зі збільшенням відстані зростає пропорційно. З іншого боку, збільшення точності неминуче позначається на вартості, а в деяких ситуаціях — також габаритах і вазі приладів, притому що реальна потреба в таких характеристиках виникає далеко не завжди. Характерний випадок якраз описаний в прикладі вище: 0,3 мм/м – це середня точність сучасного лазерного нівеліра, а відхилення в 2,1 мм, що отримується на дистанції в 7 м, можна порівняти з товщиною самої мітки. Якщо вже мова зайшла про конкретні цифри, відзначимо, що в оптичних нівелірах похибка зазвичай не перевищує 0,05 – 0,1 мм/м, в ротаційн...их — 0,1 – 0,15 мм/м, а в звичайних лазерних вона може варіюватися і становить від 0,2 мм/м до близько 1 мм/м.

Наостанок варто окремо торкнутися оптичних нівелірів. Для них наводиться ще й такий показник, як СКП — середньоквадратична похибка; а вона значно (на порядки) менше, ніж заявлена точність. Детальніше про СКП див. відповідний пункт нижче; тут же відзначимо, що середньоквадратична похибка характеризує тільки якість самого приладу, а точність в мм/м описує його ефективність в реальних умовах — при роботі зі стандартною нівелірною рейкою. Тобто при визначенні реальних можливих відхилень варто орієнтуватися не на СКП, а саме на даний показник.

Максимальне відхилення від горизонтального положення, яке прилад здатний виправити «власними засобами».

Саме по собі самовирівнювання значно спрощує встановлення і початкове калібрування нівелірів (див. «Тип»), які для роботи нерідко (а для оптичних моделей — обов'язково) потрібно виставляти по горизонталі. При наявності цієї функції досить встановити прилад більше-менш рівно (у багатьох моделях для цього передбачаються спеціальні пристосування на зразок круглих рівнів) — а точне підлаштування в поздовжній та поперечній площині буде проведено автоматично. А межі самовирівнювання вказуються зазвичай для обох площин; чим більше цей показник — тим простіше прилад у встановленні, тим менше він вимогливий до початкового розміщення. В окремих моделях цей показник може досягати 6 – 8°.

Приблизний час, який потрібен механізму самовирівнювання для того, щоб встановити нівелір в строго горизонтальне положення.

Детальніше про такий механізм див. «Межі самовирівнювання». А фактичний часом його вирівнювання напряму залежить від фактичного відхилення приладу від горизонталі. Тому в характеристиках, як правило, наводять максимальний час вирівнювання — тобто для ситуації, коли у вихідному положенні прилад нахилений на максимальний кут по обох осях, поздовжньій і поперечній. Оскільки нівеліри далеко не завжди встановлюються в такому положенні, то на практиці швидкість приведення до горизонталі нерідко виявляється вище заявленої. Проте, оцінювати різні моделі має сенс саме за заявленими в характеристиках цифрам – вони дають змогу оцінити максимальну кількість часу, який доведеться затратити на вирівнювання після чергового переміщення приладу. Що стосується конкретних показників, то вони можуть варіюватися від 1,5 – 2 с до 30 с.

У теорії чим менше час вирівнювання — тим краще, особливо якщо заплановані великі обсяги робіт з частими переміщеннями з місця на місце. Однак на практиці при порівнянні різних моделей варто враховувати інші моменти. По-перше, повторимо, що швидкість вирівнювання сильно залежить від меж вирівнювання; адже чим більше кути відхилення – тим більше часу зазвичай потрібно механізму, щоб повернути нівелір в горизонталь. Так що напряму порівнювати між собою за швидкістю роботи самовирівнювання варто переважно ті пристрої, в яких...допустимі кути відхилення однакові або відрізняються незначно. По-друге, при виборі варто враховувати специфіку планованих робіт. Наприклад, якщо прилад належить часто використовувати на дуже нерівних поверхнях — то, наприклад, модель з часом вирівнювання в 20 с і межами самовирівнювання в 6° буде більш розумним вибором, ніж прилад з часом в 5 с і межами в 2°, оскільки в другому варіанті багато часу буде йти на початкове (ручне) встановлення приладу. А для більше-менш рівних горизонтальних площин, навпаки, оптимальним варіантом може виявитися більш швидкий пристрій.

Швидкість обертання випромінювача в ротаційному лазерному нівелірі (див. «Тип»). Якщо в пристрої передбачено кілька варіантів швидкості – вони вказуються через косу лінію (наприклад, «0/300/600»), а якщо регулювання здійснюється плавно — в характеристиках наводиться весь діапазон швидкостей (наприклад, «0 – 600»).

При збільшенні відстані від приладу до «мети» збільшується і довжина шляху, який лазерна мітка повинна проходити при кожному оберті. Відповідно, чим більше дальність роботи – тим вище повинна бути швидкість обертання; в іншому разі видима оком лінія буде помітно мерехтіти, а то і взагалі перетвориться з лінії в точку, що швидко пробігає. Водночас підвищення обертів збільшує енергоспоживання і знижує автономність, а також призводить до додаткового зносу механізмів приладу. Тому на невеликих відстанях висока швидкість обертання буде зайвою.

У світлі всього цього максимальну швидкість обертання виробники зазвичай підбирають з урахуванням дальності дії приладу – щоб на такій дальності лазер ефективно формував мітку і водночас не обертався надмірно швидко. Так що при виборі конкретної моделі зазвичай немає потреби звертати увагу на максимальні оберти. А ось до чого варто придивитися – так це до можливостей з вибору швидкості обертання. Чим більше таких можливостей – тим точніше можна підлаштувати нівелір під конкретні умови роботи. При цьому розширені функції управління неминуче впливають на ціну, однак цей вплив найчастіше незначний в порівнянні із...загальною вартістю самого приладу.

Діапазон температур, при якому прилад здатний гарантовано працювати досить довгий час без збоїв, поломок і перевищень зазначеної характеристик похибки вимірювань. Варто враховувати, що мова йде насамперед про температуру корпусу пристрою, а вона залежить не тільки від температури навколишнього повітря — до прикладу, залишений на сонці інструмент може перегрітися навіть у досить прохолодну погоду.

Загалом звертати увагу на цей параметр варто тоді, коли Ви шукаєте модель для роботи на відкритому повітрі, в неопалюваних приміщеннях та інших місцях з умовами, відчутно відрізняються від кімнатних; в першому випадку має сенс також переконатися в наявності пиловологозахисту (див. «Клас захисту»). З іншого боку, навіть відносно прості і «короткозорі» нівеліри/далекоміри зазвичай добре переносять і спеку, і холод.

Типорозмір різьблення, використовуваного для кріплення нівеліра/далекоміра на штатив (при наявності такої можливості). Цей параметр може стати в нагоді в тому разі, якщо у Вас вже є геодезичний штатив, який ви хочете використовувати з інструментом.

Найбільш популярні в сучасних пристроях варіанти – 1/4 "і 5/8". Варто відзначити, що 1/4 " є стандартним розміром для фототехніки – відповідно, нівеліри з таким різьбленням можна встановлювати навіть на звичайні фотоштативи.