Порівняння Bosch GLL 2-10 Professional 0601063L00 vs Bosch PCL 10 0603008120

Точність вимірювань, що забезпечується тим чи іншим різновидом нівеліра (див. «Тип»).

Точність в даному разі вказують за похибкою – тобто найбільшим відхиленням результатів вимірювання від фактичних значень вимірюваної величини. В нівелірах таке відхилення прийнято позначати в міліметрах на метр дистанції до рейки, мішені тощо. Це позначення більш практичне і інтуїтивно зрозуміле, ніж зазначення кутової похибки; зокрема, воно дає змогу з легкістю визначати максимальне відхилення для тієї чи іншої дистанції. Наприклад, якщо прилад має точність 0,3 мм/м, то на дистанції в 7 м відхилення мітки від того положення, де вона повинна бути, не буде перевищувати 0,3*7 = 2,1 мм.

Відповідно, чим менше цифра в даному пункті – тим більш високу точність забезпечує прилад. Низькі показники похибки особливо важливі на великих дистанціях — адже фактичне (лінійне) відхилення, як ми бачимо, зі збільшенням відстані зростає пропорційно. З іншого боку, збільшення точності неминуче позначається на вартості, а в деяких ситуаціях — також габаритах і вазі приладів, притому що реальна потреба в таких характеристиках виникає далеко не завжди. Характерний випадок якраз описаний в прикладі вище: 0,3 мм/м – це середня точність сучасного лазерного нівеліра, а відхилення в 2,1 мм, що отримується на дистанції в 7 м, можна порівняти з товщиною самої мітки. Якщо вже мова зайшла про конкретні цифри, відзначимо, що в оптичних нівелірах похибка зазвичай не перевищує 0,05 – 0,1 мм/м, в ротаційн...их — 0,1 – 0,15 мм/м, а в звичайних лазерних вона може варіюватися і становить від 0,2 мм/м до близько 1 мм/м.

Наостанок варто окремо торкнутися оптичних нівелірів. Для них наводиться ще й такий показник, як СКП — середньоквадратична похибка; а вона значно (на порядки) менше, ніж заявлена точність. Детальніше про СКП див. відповідний пункт нижче; тут же відзначимо, що середньоквадратична похибка характеризує тільки якість самого приладу, а точність в мм/м описує його ефективність в реальних умовах — при роботі зі стандартною нівелірною рейкою. Тобто при визначенні реальних можливих відхилень варто орієнтуватися не на СКП, а саме на даний показник.

Діапазон температур, при якому прилад здатний гарантовано працювати досить довгий час без збоїв, поломок і перевищень зазначеної характеристик похибки вимірювань. Варто враховувати, що мова йде насамперед про температуру корпусу пристрою, а вона залежить не тільки від температури навколишнього повітря — до прикладу, залишений на сонці інструмент може перегрітися навіть у досить прохолодну погоду.

Загалом звертати увагу на цей параметр варто тоді, коли Ви шукаєте модель для роботи на відкритому повітрі, в неопалюваних приміщеннях та інших місцях з умовами, відчутно відрізняються від кімнатних; в першому випадку має сенс також переконатися в наявності пиловологозахисту (див. «Клас захисту»). З іншого боку, навіть відносно прості і «короткозорі» нівеліри/далекоміри зазвичай добре переносять і спеку, і холод.

Типорозмір різьблення, використовуваного для кріплення нівеліра/далекоміра на штатив (при наявності такої можливості). Цей параметр може стати в нагоді в тому разі, якщо у Вас вже є геодезичний штатив, який ви хочете використовувати з інструментом.

Найбільш популярні в сучасних пристроях варіанти – 1/4 "і 5/8". Варто відзначити, що 1/4 " є стандартним розміром для фототехніки – відповідно, нівеліри з таким різьбленням можна встановлювати навіть на звичайні фотоштативи.

Можливість автоматичного відключення приладу по закінченні певного часу. Дана функція зустрічається в тих різновидах вимірювальних інструментів, які вимагають живлення для роботи — насамперед мова йде про лазерних дальномерах, однак в цей список можуть входити і нівеліри (див. «Тип»), як лазерні, так і оптичні з додатковими цифровими модулями. Основним призначенням автовимкнення є економія електроенергії: адже практично всі подібні пристрої мають автономні джерела живлення (див. «Живлення»), заряд яких не нескінченний. Забувши вимкнути прилад, можна зіткнутися з неприємною ситуацією: батарейки сіли, а свіжих під рукою немає; автовимкнення запобігає подібні ситуації і загалом збільшує час роботи без заміни батарей або зарядки акумулятора. Крім того, ця функція корисна і з точки зору безпеки: автоматичне відключення лазера знижує ймовірність того, що його промінь випадково потрапить в очі кому з оточуючих (включаючи і забудькуватого оператора).

В одних моделях автовимкнення спрацьовує на всю електроніку повністю, в інших може передбачатись відключення спершу лазера (як найбільш енергоємною і небезпечною частини), і лише через деякий час — усіх інших електронних ланцюгів.

Час, через який прилад сам по собі повністю вимикається, якщо користувач не робить ніяких дій.

Детальніше про автовимикання див. вище; а його час має двояке значення. З одного боку, якщо цей час невеликий — то і час роботи приладу «вхолосту» буде мінімальним, що сприяє економії енергії. З іншого боку, занадто часте автовимикання (з подальшим вмиканням для роботи) також небажане — воно підсилює знос компонентів і знижує ресурс, та й для користувача не завжди зручне. Так що виробники вибирають час з урахуванням балансу між цими моментами, а також загального класу і призначення приладу. Наприклад, в деяких далекомірах даний показник не досягає і хвилини, хоча в більшості подібних приладів він знаходиться в діапазоні від 3 до 8 хвилин; а в окремих професійних пристроях (перш за все нівелірах) час автовимикання може становити 30 хвилин і більше (до 3 годин).

Довжина хвилі випромінювання, видається світлодіодом нівеліра або далекоміра; цей параметр визначає насамперед колір лазерного променя. Найбільше поширення в сучасних моделях набули світлодіоди з довжиною хвилі близько 635 нм — при відносно невисокій вартості вони забезпечують яскраве випромінювання червоного кольору, що дає непогано видиму проєкцію. Зустрічаються також зелені лазери, зазвичай на 532 нм — мітки від них видно ще краще, однак такі світлодіоди коштують досить дорого і застосовуються рідко. А випромінювання з хвилею довше 780 нм належить до інфрачервоного спектру. Такий лазер невидимий неозброєним оком і погано підходить для нівелювання, однак може застосовуватися в дальномерах — зрозуміло, за наявності видошукача (докладніше див. «Тип»).

Рівень захисту від шкідливих впливів (насамперед — проникнення всередину сторонніх предметів), яку забезпечує корпус нівеліра/далекоміра у відповідності зі стандартом IP. Цей стандарт описує дві окремі характеристики — захист від твердих предметів і води. Вони позначаються відповідно першою і другою цифрою, що стоїть після індексу IP; чим більші цифри — тим вищий ступінь захисту.

Враховуючи, що нівелірам і далекомірам зазвичай доводиться працювати на будмайданчиках, де є велика кількість пилу, мінімальним рівнем захисту від твердих предметів для таких інструментів є п'ятий. Він допускає попадання всередину деякої кількості пилу, однак з таким розрахунком, щоб вона не впливала на працездатність пристрою. Максимальний рівень стійкості до пилу — 6, він передбачає повну захищеність від твердих частинок.

Друга характеристика, захист від вологи, в нівелірах і далекомірах зазвичай вказується, починаючи з рівня 4. Офіційно він передбачає захист «від бризок, що потрапляють з будь-якого напрямку», на практиці це означає можливість застосування при середньому дощі з сильним вітром — незайвий момент в тому випадку, якщо інструмент передбачається використовувати на відкритих майданчиках. Рівень 5 допускає роботу під час бурі та зливи, прилад шостого класу може перенести потрапляння під хвилю, сьомого — короткочасне занурення під воду до 1 м, а восьмого — навіть тривале перебування під водою. Втім, для звичайного будівельного інструменту занадто висока водостійк...ість зазвичай не потрібна.

Власне, найпопулярнішим варіантом в сучасних будівельних інструментах є клас IP54: його цілком достатньо навіть для роботи в негоду, при цьому коштують такі корпуси порівняно недорого. Зустрічаються і більш захищені моделі, але рідше.

Також варто відзначити, що сам по захист від пилу та вологи певного рівня зазвичай передбачається навіть в приладах, які не мають маркування IP. Відсутність цього індексу не обов'язково означає відсутність захисту — це говорить лише про те, що корпус не проходив офіційну сертифікацію за стандартом IP. Але якщо Вам потрібна додаткова гарантія надійності — варто все ж звернути увагу на сертифіковані варіанти.

Тип та кількість елементів живлення, що застосовуються у нівелірі/далекомірі. Всі елементи стандартних типорозмірів (АА, ААА, C, D, "Крона") випускаються в двох форматах — одноразові батарейки та акумулятори, що перезаряджаються. Це дає користувачу вибір: або кожен раз докуповувати відносно недорогі батарейки, або один раз витратитися на акумулятор із зарядним пристроєм, а потім просто заряджати батарею у разі потреби. Оригінальні акумулятори за визначенням робляться лише такими, що перезаряджаються, як і акумулятори 18650.

Конкретні ж види живлення на сьогоднішній день можуть бути такими:
— АА. Стандартний елемент, відомий у просторіччі як «пальчикова батарейка». Потужність даних елементів — середня, вони можуть застосовуватися як у простих, так і досить прогресивних і «далекобійних» пристроях. Таке живлення зручне за рахунок того, що батареї АА поширені дуже широко і продаються практично повсюдно — завдяки цьому з їх пошуком і заміною зазвичай не виникає проблем.
— ААА. Зменшена версія елемента АА, описаного вище — практично ідентична за формою, однак тонше і коротше. Такі елементи, відомі як «мініпальчикові» або «мізинчикові», мають досить невисоку ємність і потужність, однак незамінні для...портативних приладів, де компактність має вирішальне значення. Вони також поширені досить широко.
— C. Елемент циліндричної форми, у вигляді характерного, досить товстого «барильця» — при довжині 50 мм діаметр становить 26 мм. За рахунок більш високої ємності і потужності, ніж у АА, краще підходить для прогресивних моделей з «далекобійними» лазерами, однак застосовується рідше і загалом поширений менше.
— D. Найбільш великий і ємний тип стандартних елементів живлення, що зустрічається в сучасних нівелірах і далекомірах: товщина і діаметр становлять 62 і 34 мм, відповідно. Основною сферою застосування батарей D є потужні професійні пристрої.
— Акумулятор. У цьому разі мається на увазі живлення інструменту від оригінального акумулятора, що не відноситься до будь-якого стандартного типорозміру. Цей варіант хороший тим, що комплектні акумулятори першопочатково створюються під конкретну модель нівеліра/далекоміра і відразу ж йдуть в комплекті (а в деяких моделях взагалі робляться незнімними); крім того, їх характеристики можуть значно перевищувати показники стандартних елементів аналогічного розміру і ваги. З іншого боку, таке живлення менш зручне при вичерпанні заряду в невідповідний момент: єдиним варіантом виправлення ситуації зазвичай є перезаряджання, а воно займає досить багато часу (тоді як стандартні батарейки можна замінити буквально за хвилину).
— 18650. Назва цих батарей походить від їх габаритів: 18,6х65,2 мм, циліндричної форми, зовні вони нагадують дещо збільшені елементи АА, проте мають робочу напругу порядку 3,7 В і вищу ємність. Крім того, всі елементи типу 18650 за визначенням є не одноразовими батареями, а акумуляторами (літій-іонного типу).

– Крона. 9-вольтові батареї характерної прямокутної форми з парою контактів на одному з торців. Завдяки високій робочій напрузі забезпечують гарну потужність і фактичну ємність, так що для роботи зазвичай вистачає однієї такої батареї.

– LR44. Мініатюрні батареї типу «таблетка», діаметром 11,6 мм та товщиною 5,4 мм. Зазвичай встановлюються по 3 штуки і застосовуються в компактних малопотужних лазерних нівелірах, для яких невеликі розміри важливіші за потужність і ємність. Зазначимо, що саме маркування LR44 означає порівняно дешеві лужні батареї; дорожчі та прогресивніші срібно-цинкові джерела живлення позначаються як SR44, або 357.

– 23A12V. Досить рідкісний варіант: батарейки циліндричної форми (довжина 29 мм, діаметр 10 мм) з номінальною напругою 12 В.

Час роботи приладу на одному заряді батареї.

Варто враховувати, що ці цифри є досить приблизними, оскільки час роботи вимірюється для певних стандартних умов (зазвичай для безперервної роботи на штатній потужності). А оскільки на практиці умови можуть помітно відрізнятися, то і час роботи може виявитися помітно менше або більше заявленого. Крім того, якщо прилад використовує змінні батарейки (ААА, АА і подібні), то автономність буде залежати ще й від якості конкретних батарейок/акумуляторів. Проте, за вказаними в характеристиках даними цілком можна оцінювати можливості конкретних моделей і порівнювати їх між собою: різниця в заявленому часі роботи, як правило, пропорційно відповідає різниці в практичній автономності при тих же умовах.

Відзначимо також, що час роботи уточнюється переважно для нівелірів; в далекомірах частіше використовується інший параметр — кількість вимірювань (див. нижче).