Порівняння ORLA Stage Starter vs Yamaha NP-V60

Кількість клавіш, передбачене на клавіатурі цифрового піаніно.

Від кількості клавіш залежить безпосередній діапазон інструменту — тобто набір нот, який можна брати на ньому, не вдаючись до октавного перенесення або транспонированию (див. нижче). Більшість цифрових піаніно мають 88 клавіш — це стільки ж, скільки на звичайному фортепіано; таким чином, діапазони в електронних інструментах найчастіше збігаються зі справжніми піаніно. Проте, випускаються і зменшені моделі — зазвичай на 61 або 73 клавіші (як у більшості синтезаторів). Така кількість клавіш зустрічається у двох видах цифрових піаніно — у недорогих моделях початкового рівня і в деяких професійних інструментах, розрахованих в основному на «жанрову» музику (рок, госпел тощо), а не на класичні фортепіанні партії.

Тип механіки, використовуваний в клавішах цифрового піаніно.

— Молоточкова. Механіка, максимально імітує відчуття від гри на справжньому фортепіано. Молоточкові клавіатури не тільки забезпечують залежність динаміки звуку від швидкості і сили натискання — вони ще забезпечують характерний відгук при кожному натисканні. Подібна складна механіка і недешева, проте вона вважається найбільш прогресивною і підходящої для цифрових піаніно, а тому використовується в більшості моделей.

— Активна. У разі цифрових піаніно активну клавіатуру можна описати як спрощену версію описаної вище молоточкової. Звук, відтворений при натисканні на клавіші, теж залежить від сили і швидкості натискання, однак самі клавіші мають меншу жорсткість і не дають повноцінного відчуття фортепіанної клавіатури. З іншого боку, така механіка і обходиться дешевше. Як наслідок, вона зустрічається в основному в бюджетних моделях, а також деяких професійних інструментах, позиціонуються швидше як електрооргани.

Третiй різновид механіки — пасивна — припускає, що при кожному натисканні клавіші гучність буде однаковою, незалежно від сили і швидкості натискання. Такі клавіатури в цифрових піаніно не використовуються — вони занадто примітивні і є малофункціональними для даного класу інструментів; проте в моделях з регулюванням чутливості може передбачатися перемикання клавіатури «пасивний» формат (детальніше див. нижче).

Можливість регулювати чутливість клавіатури цифрового піаніно.

Від рівня чутливості залежить гучність і різкість звуку, який буде видавати інструмент при певній силі і швидкості натискання клавіші. Висока чутливість дає змогу досягти різкого, виразного звучання зі значними перепадами по гучності, низька — щодо тихого, м'якого і згладженого. А в деяких інструментах передбачається навіть «нульова» чутливість — коли всі клавіші звучать з однаковою гучністю і динамікою поза залежності від сили натискання. Це може знадобитися, наприклад, для імітації звуку деяких інструментів (таких, як клавесин).

Жорсткість характеризує зусилля, з яким необхідно натискати на клавіші цифрового піаніно.

— Зважена. Зважені клавіатури характеризуються високою жорсткістю, з незвички вони можуть здатися не дуже зручними. Водночас така жорсткість є невід'ємною рисою клавіш традиційного фортепіано. Тому всі молоточкові клавіатури (див. «Механіка») за визначенням робляться тільки зваженими (а адже саме цей тип механіки характерний для більшості цифрових піаніно). Мало того, таку жорсткість має і більшість моделей з більш простий активної механікою — для забезпечення максимально можливого схожості з традиційними фортепіано.

— Напівзважена. Клавіатури відносно невисокою жорсткості, що не потребують такого зусилля при натисканні, як зважені, однак і менш достовірні по відгуку. Зустрічаються тільки в інструментах з активною механікою, та й то рідко, в основному серед моделей бюджетного рівня.

Технічно існує ще один різновид клавіатур — незважені, в яких кожна клавіша, образно кажучи, «провалюється» під пальцем, і зусилля при натисканні практично непомітно. Однак такі клавіатури не дають змогу адекватно регулювати зусилля при натисканні, що критично важливо при більш-менш професійному виконанні музики. Тому в цифрових піаніно невиважені клавіші не зустрічаються

Кількість голосів, підтримуване цифрових піаніно — якщо точніше, максимальну кількість голосів, яка інструмент здатний відтворити одночасно.

Цей параметр не варто плутати з кількістю нот, яке одночасно можна взяти на клавіатурі. Річ у тім, що в багатьох тембрах для кожної ноти використовується відразу кілька голосів (тон-генераторів) — тільки так можна досягти більш-менш достовірного звучання. Таким чином, необхідна кількість голосів може бути в рази вище числа нот — наприклад, на найпростіший акорд з 3 нот може знадобитися 9, а то і 12 голосів. Крім того, тон-генератори задіюються для відтворення партій автоакомпанементу і вбудованих композицій (див. нижче), і тут вже число голосів може вимірюватися десятками.

У світлі всього цього поліфонія на менш ніж 90 голосів характерна в основному для порівняно простих і недорогих інструментів, не розрахованих на складні завдання. Найменший показник, що зустрічається в сучасних цифрових піаніно — це 32 голоси. Більш-менш солідному інструменту бажано мати не менше 96 голосів, а в топових моделях цей показник може досягати 256.

Кількість вбудованих тембрів звучання, передбачених у цифровому піаніно.

Незважаючи на назву, цифрові піаніно вкрай рідко конструюються в розрахунку на імітацію звуку фортепіано — електронна «начинка» дозволяє передбачити в них і інші тембри звучання. Крім того, навіть фортепіано має свої різновиди — приміром, серед роялів виділяють 6 основних класів, від великого концертного до мініатюрного. Так що вбудовані тембри можуть охоплювати як різні види фортепіано, так і інші інструменти та звукові ефекти.

Велика кількість і різноманітність тембрів в цифрових піаніно загалом не настільки великі, як у синтезаторах, однак і в даній категорії зустрічаються досить «заряджені» моделі, на сотню тембрів і більше (в самих багатофункціональних ця кількість може перевищувати 900). Втім, спеціально шукати «мультиинструментальную» модель стоїть в тому випадку, якщо Ви не мають наміру обмежуватися звуком фортепіано і хотіли б мати більшу свободу вибору. При цьому варто пам'ятати, що конкретний набір тембрів може бути різним.

Якщо ж інструмент купується виключно як піаніно — то тут, навпаки, варто звернути увагу насамперед на рішення з невеликим числом тембрів. Такі моделі не тільки обходяться дешевше «універсалів» — вони можуть ще й звучати краще (за рахунок того, що тембрів мало і виробник може уважніше підійти до якості звучання кожного вбудованого «інструмента»).

Наявність функції автоакомпанементу в цифровому піаніно.

Автоакомпанемент являє собою мелодію певного стилю, що програється інструментом під управлінням користувача. Таке управління здійснюється лівою рукою: музикант бере певні акорди в лівій частині клавіатури, і електроніка інструменту налаштовує мелодію автоакомпанементу в тональність взятого акорду. Таким чином, дана функція дозволяє супроводжувати основну партію повноцінним акомпанементом, при цьому від музиканта потрібно лише ставити акорди.

Серед цифрових піаніно, на відміну від синтезаторів, дана функція зустрічається рідко. Це пов'язано з загальною спеціалізацією даного класу інструментів (не в останню чергу — професійне заняття музикою, в т. ч. у складі ансамблю чи оркестру). Тим не менш, автоакомпанементом можуть оснащуватися і відносно прості, і висококласні цифрові піаніно.

Кількість стилів автоакомпанементу (див. вище), першопочатково записане в пам'ять цифрового піаніно.

Різні стилі автоакомпанементу відрізняються один від одного так само, як відрізняються один від одного різні мелодії — темпом, розміром, ритмічним малюнком, набором використовуваних інструментів і т. ін. Відповідно, чим більше стилів першопочатково є в інструменті — тим ширший вибір у музиканта і тим вище ймовірність знайти варіант, оптимально підходить під певну ситуацію. Правда, навіть велика кількість стилів не дає гарантії, що серед них виявиться відповідний; крім того, відзначимо, що при однаковій кількості стилів їх конкретний набір у різних інструментах теж може бути різним. Втім, на цей випадок можуть передбачатися користувальницькі стилі (див. нижче).

Резюмуючи, можна сказати так: якщо планується інтенсивно працювати з автоакомпанементом, крім кількості стилів не завадить уточнити їх конкретний асортимент.

Діапазон, у якому може змінюватися темп звуку, відтвореного інструментом. Мова може йти як про вбудованої мелодії або записаної на секвенсорі партії, так і про автоаккомпанементе, навчальній програмі або метрономе. Детальніше про всі ці функції див. відповідні пункти глосарію. Тут же відзначимо, що зміна темпу нерідко потрібне на практиці — наприклад, щоб прискорити першопочатково «мляве» супровід або сповільнити навчальну програму, складну для освоєння на оригінальному темпі.

Темп традиційно позначається в ударах в хвилину. Класичний, «академічний» діапазон охоплює варіанти від 40 уд\хв («grave», «дуже повільно») до 208 уд/хв («prestissimo», «дуже швидко»), однак у сучасних цифрових піаніно робочий діапазон темпів нерідко буває значно ширше.