Порівняння Kurzweil KA110 vs Casio Compact CDP-230R

Кількість голосів, підтримуване цифрових піаніно — якщо точніше, максимальну кількість голосів, яка інструмент здатний відтворити одночасно.

Цей параметр не варто плутати з кількістю нот, яке одночасно можна взяти на клавіатурі. Річ у тім, що в багатьох тембрах для кожної ноти використовується відразу кілька голосів (тон-генераторів) — тільки так можна досягти більш-менш достовірного звучання. Таким чином, необхідна кількість голосів може бути в рази вище числа нот — наприклад, на найпростіший акорд з 3 нот може знадобитися 9, а то і 12 голосів. Крім того, тон-генератори задіюються для відтворення партій автоакомпанементу і вбудованих композицій (див. нижче), і тут вже число голосів може вимірюватися десятками.

У світлі всього цього поліфонія на менш ніж 90 голосів характерна переважно для порівняно простих і недорогих інструментів, не розрахованих на складні завдання. Найменший показник, що зустрічається в сучасних цифрових піаніно — це 32 голоси. Більш-менш солідному інструменту бажано мати не менше 96 голосів, а в топових моделях цей показник може досягати 256.

Кількість вбудованих тембрів звучання, передбачених у цифровому піаніно.

Незважаючи на назву, цифрові піаніно вкрай рідко конструюються в розрахунку на імітацію звуку фортепіано — електронна «начинка» дозволяє передбачити в них і інші тембри звучання. Крім того, навіть фортепіано має свої різновиди — приміром, серед роялів виділяють 6 основних класів, від великого концертного до мініатюрного. Так що вбудовані тембри можуть охоплювати як різні види фортепіано, так і інші інструменти та звукові ефекти.

Велика кількість і різноманітність тембрів в цифрових піаніно загалом не настільки великі, як у синтезаторах, однак і в даній категорії зустрічаються досить «заряджені» моделі, на сотню тембрів і більше (в самих багатофункціональних ця кількість може перевищувати 900). Втім, спеціально шукати «мультиинструментальную» модель стоїть в тому випадку, якщо Ви не мають наміру обмежуватися звуком фортепіано і хотіли б мати більшу свободу вибору. При цьому варто пам'ятати, що конкретний набір тембрів може бути різним.

Якщо ж інструмент купується виключно як піаніно — то тут, навпаки, варто звернути увагу насамперед на рішення з невеликим числом тембрів. Такі моделі не тільки обходяться дешевше «універсалів» — вони можуть ще й звучати краще (за рахунок того, що тембрів мало і виробник може уважніше підійти до якості звучання кожного вбудованого «інструмента»).

Кількість спеціальних тембрів, передбачене в конструкції інструмента.

Певний асортимент вбудованих тембрів є обов'язковим для будь-якого цифрового піаніно; детальніше про них див. вище. Однак конкретний список цих тембрів може бути різним, і далеко не завжди він включає варіанти, необхідні користувачу. На цей випадок і передбачається можливість створення користувацьких тембрів. Конкретний спосіб створення може бути різним: в одних моделях тембри підвантажуються з комп'ютера або USB-флешки, в інших можна створювати модифікації наявних у пам'яті «інструментів» (наприклад, застосовуючи певні фільтри і ефекти), в третіх — виставляти всі параметри звуку вручну, домагаючись унікального звучання. Втім, найбільш популярним є перший варіант.

У будь-якому разі наявність користувальницьких тембрів значно розширює можливості інструменту. Вибирати ж модель за їх кількістю стоїть на основі того, скільки оригінальних тембрів необхідно буде постійно тримати в пам'яті.

Кількість стилів автоакомпанементу (див. вище), першопочатково записане в пам'ять цифрового піаніно.

Різні стилі автоакомпанементу відрізняються один від одного так само, як відрізняються один від одного різні мелодії — темпом, розміром, ритмічним малюнком, набором використовуваних інструментів і т. ін. Відповідно, чим більше стилів першопочатково є в інструменті — тим ширший вибір у музиканта і тим вище ймовірність знайти варіант, оптимально підходить під певну ситуацію. Правда, навіть велика кількість стилів не дає гарантії, що серед них виявиться відповідний; крім того, відзначимо, що при однаковій кількості стилів їх конкретний набір у різних інструментах теж може бути різним. Втім, на цей випадок можуть передбачатися користувальницькі стилі (див. нижче).

Резюмуючи, можна сказати так: якщо планується інтенсивно працювати з автоакомпанементом, крім кількості стилів не завадить уточнити їх конкретний асортимент.

Кількість користувальницьких стилів автоакомпанементу, яке можна одночасно зберігати у пам'яті цифрового піаніно.

Про автоаккомпанементе і вбудованих стилях див. вище. Тут же відзначимо, що цих стилів може виявитися недостатньо — адже потреби музиканта можуть не збігатися з рішеннями виробника. На цей випадок і передбачається можливість записати в пам'ять інструменту користувальницькі стилі супроводу, поряд зі штатними. Способи створення і запису таких стилів можуть бути різними, однак найчастіше їх потрібно завантажувати з зовнішнього джерела — з флешки або комп'ютера. Втім, деякі моделі дають змогу складати акомпанемент і вручну.

Звертати увагу на кількість користувальницьких стилів варто насамперед у тому випадку, якщо планується інтенсивно працювати з автоакомпанементом.

Наявність режиму навчання в цифровому піаніно.

Як випливає з назви, даний режим призначений для навчання грі. При цьому, зазвичай, він передбачає різні рівні складності — від самого базового, для тих, хто тільки починає освоювати «клавіші», до прогресивного, що дозволяє тренувати техніку і покращувати вже наявні навички виконання. Однак у будь-якому разі принцип навчання один: інструмент самостійно підказує учневі, на які клавіші потрібно натискати в той чи інший момент. Такі підказки можуть виконуватися у вигляді підсвічування (див. вище) або у вигляді зображення на дисплеї. Подібний метод сумнівний з точки зору класичного академічного навчання, однак, безсумнівно, більш зручний і швидкий, ніж читання нотного запису. Тим більше, що інструмент може грати ще й роль екзаменатора — запускати підказки в оригінальному темпі мелодії і перевіряти, наскільки точно учень потрапляє по нотах.

Також відзначимо, що режим навчання передбачає обов'язкову наявність метронома (див. нижче).

Діапазон, у якому може змінюватися темп звуку, відтвореного інструментом. Мова може йти як про вбудованої мелодії або записаної на секвенсорі партії, так і про автоаккомпанементе, навчальній програмі або метрономе. Детальніше про всі ці функції див. відповідні пункти глосарію. Тут же відзначимо, що зміна темпу нерідко потрібне на практиці — наприклад, щоб прискорити першопочатково «мляве» супровід або сповільнити навчальну програму, складну для освоєння на оригінальному темпі.

Темп традиційно позначається в ударах в хвилину. Класичний, «академічний» діапазон охоплює варіанти від 40 уд\хв («grave», «дуже повільно») до 208 уд/хв («prestissimo», «дуже швидко»), однак у сучасних цифрових піаніно робочий діапазон темпів нерідко буває значно ширше.

Наявність арпеджіатора в конструкції цифрового піаніно.

Арпеджіатор здатний розкласти акорд, взятий на клавіатурі, на окремі ноти і відтворити їх послідовно, одну за одною (у техніці арпеджіо — звідси і назва). Користуватися арпеджіатор буває зручніше, ніж грати ноти вручну, з цілого ряду причин. По-перше, така система працює дуже чітко: ноти, що програються строго заданому темпі й послідовності, із заданою тривалістю і інтервалом. По-друге, для розпізнавання акорду достатньо всього трьох нот, а кількість нот, які видаються арпеджіатор, може значно більше. По-третє, виконувані ноти можна доповнити різними ефектами або навіть повноцінним акомпанементом; багато інструменти дають змогу створювати нескладні, але цілком повноцінні мелодії за рахунок одного тільки арпеджіатора. Хоча, зрозуміло, конкретні особливості даної функції можуть бути різними, їх не завадить уточнити окремо.

Додаткові функції і можливості з налаштування звуку, передбачені в інструменті крім наведених вище. В даному пункті, зазвичай, вказуються різні оригінальні фірмові технології і рішення; конкретний зміст цих функцій краще уточнювати по документації до інструменту.