Порівняння Gross 41002 vs Gross 41005

Загальне призначення інструменту.

Будівельним степлером в початковому сенсі слова називають скобозабивний пістолет – інструмент, призначений для роботи виключно зі скобами. Для забивання цвяхів, зі свого боку, застосовуються нейлери, при цьому в подібних пристроях справа може не обмежуватися одними лише цвяхами. Втім, найбільш універсальними є комбіновані моделі – степлери 2-в-1 і 3-в-1. Ось більш докладний опис всіх цих різновидів:

– Степлер. Інструменти для забивання скоб, що не передбачають застосування з іншими видами кріплення. Одна з найбільш популярних сфер застосування подібних пристроїв — меблеве виробництво та інші види діяльності, де доводиться обшивати різні конструкції тканиною, сіткою тощо; хоча, зрозуміло, цим справа не обмежується. У будь-якому разі степлери не настільки універсальні, як моделі «2-в-1» і «3-в-1», однак при тій же вартості вузькоспеціалізований інструмент зазвичай виявляється більш продуктивним, практичним і надійним, ніж комбінований пристрій.

– Нейлер. Він же «цвяхомет». Інструменти, аналогічні степлерам, однак розраховані на роботу з цвяхами (іноді — також зі штифтами/шпильками) і не передбачають використання скоб. З низки причин найбільшого поширення в наш час отримали пневматичні нейлери, але зустрічаються і інші варіації.

– Степлер (2-в-1). Пристрої, здатні працювати і зі скобами, і з...цвяхами; іншими словами — поєднання традиційного степлера і нейлера в одному інструменті. Головна перевага таких моделей – універсальність: комбінованим інструментом можна замінити відразу два спеціалізованих. При цьому він буде коштувати помітно дешевше, ніж два окремих пристрої, та й місця займе менше; а для перемикання між різними типами кріплення в багатьох моделях не потрібно навіть міняти магазин — досить зарядити в нього потрібний тип витратних матеріалів. Однак якщо ви плануєте працювати тільки з одним видом кріплення — не варто купувати комбінований пристрій, щоб не переплачувати за непотрібний функціонал.

– Степлер (3 в 1). Інструменти з цієї категорії здатні працювати як зі скобами і цвяхами, так і зі штифтами (шпильками). Таким чином, подібні моделі в цілому аналогічні пристроям «2 в 1», проте мають ще більш широкий функціонал — і, відповідно, коштують трохи дорожче.

— Скоба. У просторіччі скоби іноді іменують «скріпками», хоча це не зовсім вірно. Такий вид кріплення багатьом знайомий за звичайними канцелярськими степлерами, однак скоби можуть використовуватися і для більш серйозних задач — наприклад, кріплення оббивки до дерев'яних меблів. Вони не так щільно тримаються, як цвяхи, однак подовжена форма скоби в деяких ситуаціях є вирішальною перевагою, а надійності найчастіше цілком достатньо.

— Цвях. Традиційні цвяхи — загострені стрижні з капелюшками. Втім, забивачі нерідко робляться під специфічні різновиди цвяхів, і заряджати в них звичайні не можна, цей момент в кожному разі потрібно уточнювати окремо. Цвях зазвичай забивається цілком, по самий капелюшок; таке кріплення щільно утримується в матеріалі.

— Штифт/шпилька. Кріпильні деталі, які забивають аналогічно цвяхам, проте не мають розширених капелюшків у верхній частині. Крім того, вони відрізняються за застосуванням: штифт може виступати над поверхнею матеріалу, а може і навпаки, бути повністю прихований всередині, з таким розрахунком, щоб потім «замаскувати» кріплення шпаклівкою, декоративною плівкою тощо. Все це потребує специфічних особливостей конструкції, тому не всякий степлер, здатний використовувати цвяхи, буде сумісний зі штифтами/шпильками.

Найменша ширина скоби, з якою може працювати степлер.

Ширина скоби — це, грубо кажучи, відстань між її ніжками. Для різних ситуацій і видів робіт потрібні різні розміри скоб, іноді — досить невеликі. При цьому дуже маленькі скоби будуть бовтатися в магазині і не зможуть нормально стати під ударник, тому сучасні степлери і мають обмеження щодо мінімального розміру. На нього варто звертати особливу увагу, якщо планується працювати зі скобами невеликої ширини.

Найменша довжина скоб (див. «Тип кріплення»), з якими може працювати степлер.

Під довжиною в даному випадку мається на увазі довжина ніжки — іншими словами, глибина, на яку проникає в матеріал забита «до упору» скоба. Для забивання скоб невеликої довжини не потрібно особливої потужності, проте інструмент може бути не розрахований на дуже короткий кріплення по інших параметрах — наприклад, за конструкцією магазину. Тому для багатьох моделей дане обмеження є цілком актуальним, причому в потужних професійних моделях мінімум по довжині може бути досить великим — понад 20 мм.

Найбільша довжина скоб (див. «Тип кріплення»), з якими може працювати степлер.

Під довжиною в даному випадку мається на увазі довжина ніжки — іншими словами, глибина, на яку проникає в матеріал забита «до упору» скоба. Це означає, що для роботи зі скобами великої довжини потрібно не тільки відповідна конструкція магазину і і механізму подачі — степлер до того ж повинен бути досить потужним, щоб забезпечити необхідну для ефективного забивання зусилля. А це, зі свого боку, позначається на габаритах, вазі і ціною інструменту. На практиці це означає, що далеко не завжди має сенс спеціально шукати модель, здатну працювати з довгими скобами — потрібно оцінювати специфіку передбачуваних робіт: нерідко оптимальним вибором є порівняно «короткий», але водночас недорогий та компактний інструмент.

Загалом обмеження в 10 – 15 мм характерно для скобозабивачів початкового рівня, а в професійних моделях цей параметр може перевищувати 50 мм.

Найменший діаметр кріпильного штифта (див. «Тип кріплення»), з яким може працювати степлер.

Інструмент не може ефективно захопити занадто тонку деталь, і, відповідно, про ефективне забиванні не може бути й мови. Правда, це обмеження може бути настільки малим, що ним можна знехтувати — зокрема, тому, що настільки тонкі штифти для загального застосування просто не випускаються. Тому мінімальний діаметр штифта вказують порівняно рідко, і переважно в тих випадках, коли він перевищує 0,5 мм.

Найбільший діаметр кріпильного штифта (див. «Тип кріплення»), з яким може працювати степлер.

Обмеження по максимальному діаметру пов'язано не тільки з розмірами «посадкових місць» в інструменті, але ще й з його потужністю: зі збільшенням товщини зростає і зусилля, необхідне для ефективного забивання кріплення. Це, зі свого боку, позначається на вазі і ціною степлера. Тому далеко не завжди має сенс гнатися за можливістю забивати товсті штифти потрібно враховувати фактичну специфіку планованих робіт.

Найбільша довжина кріпильного штифта (див. «Тип кріплення»), з яким може працювати степлер.

Довгий штифт не тільки повинен поміститися в магазин і подаючий механізм інструменту — до нього ще й потрібно прикласти значне зусилля, інакше деталь не забити на потрібну глибину. Відповідно, збільшення допустимої довжини штифта (при тій же товщині) вимагає підвищення потужності інструмента, а це, зі свого боку, позначається на габаритах, вазі і ціною. На практиці це означає, що принцип «чим більше — тим краще» в даному випадку не працює — вибирати степлер стоїть на підставі того, наскільки велика довжина реально необхідна для запланованих робіт.

— Регулювання сили удару / глибини. Можливість регулювати силу удару або глибину забивання кріплення. Ці функції реалізуються дещо по-різному: сила удару змінюється за рахунок регулювання потужності, що подається на бойок при ударі, а глибина забивання може виставлятися за рахунок механічного обмежувача — наприклад, шляхом відведення бойка на певну відстань назад, з тим розрахунком, щоб він просто не зміг просунутися далі певної відстані. Однак призначення та застосування цих функцій схоже: насамперед вони дають змогу змінювати глибину, на яку кріплення вбивається в матеріал. Крім того, регулювання сили удару (саме сили) може стати в нагоді під час роботи з делікатними матеріалами, де занадто потужні удари небажані. Конкретні подробиці реалізації даної функції варто в кожному разі уточнювати окремо.

– Режим черга. Також може називатися «режим серія». У будь-якому разі в такому форматі роботи інструмент при натисканні кнопки видає не один «постріл», а кілька поспіль – поки користувач не відпустить кнопку або поки не закінчиться кріплення в магазині. Ця функція дуже зручна для забивання великої кількості кріпильних деталей вздовж довгої лінії: замість того, щоб щоразу натискати кнопку (або навіть притискати інструмент до заготівлі), достатньо затиснути спуск і вести інструмент по заданій лінії.

— Подвійний удар. Можливість роботи степлера в режим...і подвійного удару. Тут під цим терміном мається на увазі можливість забивання відразу двох кріпильних деталей за один удар — наприклад, для сполук, в яких потрібна підвищена надійність. Зазначимо, що подвійний удар найчастіше працює тільки на скобах, навіть якщо інструмент здатний працювати і з іншими типами кріплення (див. вище). По-перше, саме для скоб подібна можливість найбільш актуальна; по-друге, реалізувати її для цвяхів або штифтів значно складніше.

— Загинання скоби. Можливість роботи степлера не тільки на забивання скоб, але і на загинання їх ніжок після встановлення. Необхідність в загинанні виникає в тих ситуаціях, коли інструмент використовується для кріплення порівняно тонких шарів матеріалу, і скоби пробивають деталі, що скріплюються, наскрізь: загнуті ніжки забезпечують надійне утримання, до того ж більш безпечні — ризик подряпатися або вколотися краєм скоби, що стирчить, мінімальний. Варто враховувати, що для такої роботи потрібно ковадло з твердого матеріалу, підкладене під матеріали, що скріплюються; в деяких інструментах з функцією загинання ковадло є частиною конструкції, проте найчастіше воно відсутнє.

— Лезо ножа. Наявність леза ножа в конструкції степлера. Ця особливість дає змогу застосовувати інструмент не тільки для забивання кріплення, але і для розрізання матеріалу — наприклад, підготовки оббивки для меблів. Леза зазвичай робляться знімними (щоб затуплене можна було швидко поміняти на свіже або заточити зі зручністю) і мають скошену форму (це дає можливість різати самим кінчиком ножа, забезпечуючи високу точність і акуратність). Втім, дана функція досить специфічна, тому зустрічається рідко, причому переважно серед ударних моделей (див. «Тип») — лише вони виходять досить легкими, компактними і зручними для застосування в якості ножів.

— Підсвічування. Наявність у степлері власного вбудованого ліхтаря, спрямованого зазвичай так, щоб підсвічувати місце удару. Ця функція надзвичайно корисна під час роботи в умовах слабкої освітленості. Зазначимо, що такі умови запросто можуть виникнути навіть при нормальному зовнішньому освітленні: наприклад, сам інструмент нерідко затінює місце удару, погіршуючи видимість і ускладнюючи точне наведення.

— Безщітковий двигун. Подібні двигуни позбавлені класичних вугільних щіток, властивих звичайним електроінструментам, чиє тертя під час роботи двигуна призводить до додаткового нагрівання, яке призводить до зайвої витрати електроенергії і загального зносу двигуна. Відмова від їх використання дає можливість продовжити час автономної роботи інструменту, з одного боку, а також термін служби двигуна — з іншого.

— Індикатор магазину. Вбудований індикатор, що повідомляє про залишок кріпильних деталей у магазині степлера. Ця функція дає можливість до певної міри контролювати заповненість магазину, не відкриваючи його зайвий раз. Щоправда, варто враховувати, що такий індикатор найчастіше є найпростішим пристроєм — на зразок прозорої вставки в стінку магазину або отворами з механічним покажчиком у вигляді прапорця. Подібні пристрої дають змогу лише приблизно визначати запаси кріплення; а в окремих моделях покажчик взагалі спрацьовує лише при повному або майже повному спустошенні магазину. З іншого боку, на практиці більшого взагалі не потрібно, при цьому індикатори обходяться недорого, що дає можливість встановлювати їх навіть у прості бюджетні моделі.