Порівняння Smart Watch Smart GT08 vs Smart Watch Smart DZ09

Основний спосіб з'єднання наручного годинника з зовнішніми пристроями. Для розумних годин і фітнес-браслетів (див. «Тип») мається на увазі підключення до смартфону або планшету, а в разі годинників-телефонів мова звичайно йде про гарнітурах.

— Bluetooth. Бездротова технологію для прямого зв'язку різних пристроїв між собою. Це найбільш популярний інтерфейс в розумних годинах і браслетах: модулі Bluetooth можна зробити дуже мініатюрними, дальність зв'язку навіть у самих ранніх версіях досягає 10 м, а різні покоління Bluetooth взаємно сумісні з основного функціоналу. Конкретно ж версією в наш час зустрічаються такі:

• v 2.0. Найбільш рання стандарт, використовуваний в сучасних носяться гаджетах. Можливість такого зв'язку скромніше, ніж у більш прогресивних версій, однак їх нерідко виявляється цілком достатньо з урахуванням сфери застосування.
• v 3.0. Стандарт, що поєднує класичний Bluetooth v 2.0 і високошвидкісну «надбудову» для передачі великих обсягів даних.
• v 4.0. Подальше, після 3.0, поліпшення Bluetooth: до класичного і швидкісного формату в даній версії додалася технологія «Bluetooth з низьким енергоспоживанням». Підтримка цієї технології особливо корисна у фітнес-браслетах, які зазвичай передають невеликі обсяги даних, але постійно.
• v 4.1. Модифікація описаного вище стандарту 4.0 з поліпшеним захистом від перешкод при одночасній роботі з мобільним зв'язком LTE.
• v 4....2. Ще одне вдосконалення стандарту 4.0, що подала, зокрема, поліпшений захист даних і підвищення швидкості з'єднання.
• v 5.0. П'яте, найбільш нове на сьогодні покоління Bluetooth, випущене в 2016 році. Одним з найбільш цікавих покращень стала поява двох спеціальних режимів роботи для Bluetooth з низьким енергоспоживанням: збільшена дальність (за рахунок зниження швидкості) і збільшена швидкість (за рахунок зменшення дальності).

— USB. Дротове підключення до комп'ютера/ноутбука за допомогою USB-кабелю. Досить специфічний варіант, що зустрічається в деяких фітнес-браслетах і дитячих маячки. У робочий час такий гаджет повністю функціонує самостійно, а USB-з'єднання використовується лише періодично, для деяких спеціальних завдань: передачі на комп'ютер зібраних даних, зарядки батареї, зміни деяких налаштувань і т. ін. Це не так зручно, ніж постійне з'єднання по Bluetooth, тому носяться гаджетах USB вкрай рідко використовується як основний спосіб підключення.

— 3.5 мм (mini-Jack). Ще один спосіб дротового з'єднання, майже повністю аналогічний описаному вище USB і відрізняється лише типом роз'єму і, відповідно, сферою застосування — штекер 3.5 мм розрахований в основному на роботу зі смартфонами і планшетами, а не з комп'ютерами. Втім, він також зустрічається вкрай рідко.

Види спортивних і медичних вимірювань, підтримувані гаджетом (плюс деякі функції схожого призначення, такі як <відстеження сну, розумний будильник, рівень стресу та жіночий календар). Зазначимо, що функції з цього списку можуть зустрічатися не тільки в спеціалізованих фітнес-браслетах (див. «Тип»), але і в більш традиційних пристроях на зразок розумних годинників. А ось, власне, найпопулярніші варіанти:

— Частота пульсу. Частота серцевих скорочень — один з найважливіших фізіологічних параметрів людини. Так, щоб спортивне тренування було максимально ефективним, пульс повинен перебувати у визначеному діапазоні (конкретне значення залежить від мети тренування та особистих особливостей користувача). А при деяких захворюваннях і процедурах лікування прискорення або уповільнення пульсу може бути важливим сигналом, у тому числі попередженням про небезпеку.

— Тиск (тонометр). Датчик, який дає змогу заміряти артеріальний тиск користувача. Варто враховувати, що точність такого датчика зазвичай досить невисока, похибка вимірів може становити 10 % і навіть більше; так що повноцінного медичного тонометра він не замінить. З іншого боку, гаджет з даною функцією цілком здатний визначити критичне підвищення або зниження тиску, що дасть змогу своєчасно п...рийняти необхідні заходи.

— ЕКГ (кардіограма). Датчик, що дає змогу одержувати детальні дані про роботу серця користувача. Зазначимо, що такий датчик не є повноцінним електрокардіографом — по суті, він являє собою прогресивний різновид пульсометра, здатний відстежувати особливості серцевого ритму. Тим не менш, навіть цього вистачає, щоб виявити деякі небезпечні явища — наприклад, фібриляцію передсердь, яка спершу буває непомітна для людини — і вчасно вжити відповідних заходів.

— Рівень кисню в крові. Датчик (так званий пульсоксиметр), що визначає насиченість крові киснем (сатурацію); при цьому вимірювання здійснюється неінвазивним методом — без проколів та інших ушкоджень шкіри. Як і більшість «медичних» датчиків в наручних гаджетах, не відрізняється точністю і не є повноцінним медичним приладом, однак цілком здатен зреагувати на критичне зниження рівня кисню в крові. Вважається, що наявність пульсоксиметра актуальна насамперед при деяких захворюваннях, коли сатурація може знижуватися через саму хворобу або особливості лікування, що застосовується. Однак ця функція може стати в нагоді і цілком здоровим користувачам, які часто бувають на великій висоті — насамперед альпіністам і повітроплавцям.

— Температура тіла. Наявність датчика для вимірювання температури дає змогу проводити вимірювання без застосування термометрів. Звичайно, похибки дають про себе знати, тому легке відхилення від норми можна і не визначити, але суттєве збільшення температури пристрій легко зафіксує.

— T° навколишнього середовища. Незважаючи на те, що розумні годинники носяться на тілі, вбудовані датчики в них зазвичай призначаються для вимірювання температури навколишнього повітря. Ця інформація може знадобитися як для загальної оцінки оточуючих умов, так і для специфічних цілей - зокрема, прогнозу погоди. Нерідко годинники з цією функцією мають також барометр (див. «Навігація»).

— Кількість кроків. Традиційний крокомір — функція для підрахунку кількості кроків, зроблених користувачем. При таких вимірюваннях зазвичай використовуються дані з акселерометра, і результати виходять досить точними: сучасні акселерометри в більшості своїй добре калібровані і цілком здатні відрізняти струси при кроках від помахів рукою і інших сторонніх рухів. Винятком є поїздки у наземному транспорті: багато наручних гаджетів сприймають тряску як кроки, що варто враховувати при оцінці отриманих результатів.

— Пройдена відстань. Вимірювання загальної відстані, пройденої користувачем. Для цього зазвичай використовуються або дані з крокоміра, або GPS-модуль (див. «Навігація»); кожен варіант має свої переваги. Так, крокомір обходиться дешевше, його можна використовувати навіть в приміщеннях без вікон, куди не доходить сигнал із супутників, і на тренажерах на зразок бігових доріжок, де користувач не рухається відносно землі. GPS, зі свого боку, дає більш високу точність, особливо на великих відстанях, і не схильний до помилкових спрацьовувань в транспорті. У деяких прогресивних гаджетах ці способи можуть поєднуватися — це недешево, проте дає змогу поєднати переваги обох варіантів і досягти максимальної точності.

— Швидкість руху. Визначення швидкості руху користувача. Як і для пройденої відстані, вимірювання може здійснюватися різними способами; детальніше про них див. вище. Тут же відзначимо, що багато гаджетів з цією функцією здатні не тільки визначати поточну швидкість, але також постійно фіксувати її значення і виводити різні показники: максимальна досягнута швидкість, середнє значення за тренування тощо.

— Витрата енергії (калорії). Вимірювання кількості калорій, витраченої користувачем в процесі руху. Ці дані є досить приблизними, оскільки обчислюються за непрямими параметрами (швидкість і дальність руху, особисті особливості людини тощо). Тим не менш, навіть такої точності буває цілком достатньо для визначення загальної ефективності тренувань.

— Кількість спалюваного жиру. Вимірювання кількості жиру, спаленого за тренування. Як і у випадку з калоріями (див. вище), результат таких вимірювань виходить досить приблизними. Тим не менш, на практиці абсолютна точність не потрібна, а дані про усунення надлишків жиру можуть стати потужним засобом мотивації.

— Час активності. Вимірювання загального часу, протягом якого користувач активно рухається. У багатьох моделях таке вимірювання може передбачати додаткові можливості — наприклад, фіксацію декількох періодів активності з перервами між ними і визначення співвідношення між часом руху і часом відпочинку.

— Розумний будильник. Будильник, що відслідковує фази сну користувача і подає сигнал для пробудження в оптимальний для цього період. Людський сон складається з чергування фаз, і пробудження в «невдалу» фазу створює відчуття в'ялості і розбитості, навіть якщо часу на сон було достатньо. Розумний будильник дає змогу уникнути таких ситуацій; його робота заснована на відстеженні пульсу, темпу дихання та інших параметрів, які розрізняються в залежності від фази сну. Варто враховувати, що відхилення сигналу від заданого часу може становити до півгодини, проте зазвичай це відхилення в бік більш раннього підйому. У результаті ризик запізнитися з розумним будильником — нульовий, а «недоспаний» час компенсується оптимальним моментом пробудження.

— Відстеження сну. Оцінка якості сну базується на даних з бортових датчиків фітнес-браслетів або розумного годинника. Зокрема, пульсометр контролює кількість скорочень серцевого м'яза, акселерометр – рухи користувача. Датчик рівня кисню в крові, якщо такий є в розпорядженні носимого гаджета, підвищує точність збору відомостей про якість сну. За показаннями сенсорів фіксуються моменти входу у фазу глибокого сну та виходу з неї. Саме в цей період відбувається відновлення нервової системи та накопичення енергії на день майбутній. У глибокому сні людина може повністю перезавантажитись і набратися сил, у стадії швидкого сну мозкова активність практично не відрізняється від стану неспання. Функція аналізу якості сну допомагає визначити найбільш підходящі тимчасові рамки для сну і надає персоналізовані рекомендації для поліпшення нічного відпочинку.

– Рівень стресу. Рівень стресу організму дає можливість оцінити метрика, що визначає варіабельність серцебиття – різницю у часі між послідовними скороченнями серцевого м'яза. До уваги також беруться частота дихання, максимальне споживання кисню та його надмірне споживання після тренування. Оцінка рівня стресу дає чітке уявлення про переживання користувача протягом дня, разом з тим цінність цього параметра полягає у визначенні найбільш оптимального режиму тіла для тренування. Висока варіабельність серцевого ритму зазвичай вказує на гарну форму для занять спортом, низька може говорити про втому, зневоднення або погане самопочуття. Усе це безпосередньо впливає на здатність ефективно тренуватися. Чітких одиниць виміру рівня стресу не існує — у смартгодинниках параметр зазвичай показується у вигляді шкали від 0 до 100, нерідко із зазначенням кількості годин перебування організму у стресі та часу його відновлення до нормального стану.

– Жіночий календар. Інструмент для відстежувння менструального циклу у представниць прекрасної статі тримає руку на пульсі подій передбачуваних дат менструального періоду, дає змогу визначити найсприятливіші дні для зачаття, допомагає вчасно помітити тривожні симптоми та запобігти багатьом захворюванням при порушеннях циклу. Виходячи із загальної тривалості циклу, пристрій розраховує імовірну дату початку наступної менструації. У жіночому календарі фіксуються дати циклу, вікна фертильності та день овуляції. Додаючи в нього власні нотатки, можна відслідковувати коливання сну, апетиту, спортивної форми, зміни настрою та прогнозувати самопочуття на певний день.

Крім описаних вище, у сучасних наручних гаджетах можуть зустрічатися і більш специфічні види вимірів.

Безрамковими (bezel-less) вважаються дисплеї, у яких корпус або безель не займають корисну площу лицьової панелі або ж вона зведена до мінімуму. З точки зору дизайну, рамки і безель мають як плюси, так і мінуси. Одна з найбільш важливих причин для додавання істотних рамок до екрану — фізичний захист. Безрамковий дисплей дуже легко подряпати або пошкодити при падінні. З іншого ж боку, рамка займає місце на екрані, і це одна з причин, по якій рамки в сучасних смарт-годиннику зводяться до мінімуму, роблячи гаджет більш компактним і стильним.

Тип елементу живлення, штатно встановленого в годинах/браслеті.

— Li-Ion (літій-іонний). Власний акумулятор оригінального формату, виконаний за технологією Li-Ion. Подібні батареї поєднують компактні габарити з хорошими показниками ємності, вони невибагливі у використанні, довговічні і надійні, а з істотних недоліків можна відзначити хіба що деяку чутливість до низьких температур. Як наслідок, ця технологія є однією з найпопулярніших у сучасній портативній електроніці, в т. ч. носяться аксесуарах.

— Li-Pol (літій-полімерний). Оновлений і покращений варіант технології Li-Ion (див. вище). При тих же основних перевагах літій-полімерні елементи характеризуються ще більшою ємністю при тих же невеликих габаритах і масі, вони стабільніше тримають напруга по мірі розряду і більш стійкі до низьких температур. Водночас і коштують такі батареї трохи дорожче.

— Батарейка. Живлення від змінної батарейки — зазвичай, компактною «таблетки» того чи іншого типу. Такі батарейки мають порівняно невисоку ємність і зазвичай робляться одноразовими, тобто не допускають перезарядки. Тому подібне живлення зустрічається в основному серед двох категорій пристроїв: у фітнес-браслетах без дисплея, а також годинах класичної конструкції з мінімумом «розумних» функцій, які не потребують великої кількості енергії.

Ємність акумулятора, штатно встановленого в гаджеті.

Теоретично чим вища ємність, тим більший час роботи на заряді може забезпечити батарея. Однак на практиці автономність гаджета залежить ще й від його енергоспоживання, а воно визначається характеристиками дисплея і «начинки». Тому порівнювати з ємності батареї можна лише моделі одного типу з дуже схожими характеристиками; а для точної оцінки автономності краще орієнтуватися на прямо заявлений час роботи в тому чи іншому режимі (див. нижче).

Також варто сказати, що ємні батареї неминуче виходять досить важкими і громіздкими. Так що ємність акумуляторів, що встановлюються в наручний гаджети, сильно обмежується також габаритами і вагою.

Час автономної роботи в кількості годин, протягом яких гаджет здатний протриматися на плаву від одного заряду акумулятора в звичайному режимі використання.

Під звичайним режимом, як правило, мається на увазі робота з порівняно невисоким навантаженням. Дисплей у цей час може відображати якісь дані, також можуть працювати базові функції (підрахунок кроків, періодична перевірка пульсу тощо), однак у будь-якому разі енергоспоживання виходить невисоким. Заявлений час роботи в годинах вказується для носимих гаджетів, які працюють на повному заряді батареї до 72 годин (3 діб). Це всі «яблучні» смартгодинники від Apple, багато моделей дитячих «розумних» годинників тощо. Для автономних моделей час роботи позначається днями (див. «Час роботи (звичайний режим, днів)»). При виборі за цим показником не завадить звернути увагу на заявлений час автономності в активному режимі (див. нижче) — особливо якщо тривалий час роботи має вирішальне значення, або ж ви плануєте інтенсивно експлуатувати гаджет. Реальна автономність пристрою, швидше за все, виявиться десь посередині між цими двома значеннями залежно від фактичного навантаження. Якщо для гаджета вказано лише час у звичайному режимі — варто вибирати з певним запасом.

Час, який гаджет здатний пропрацювати на одному заряді акумулятора (або комплектної батарейки) в активному режимі використання.

Для годинників-телефонів (див. «Тип») під цим, зазвичай, мається на увазі режим розмови, для інших гаджетів — режим інтенсивної роботи, коли використовується велика кількість функцій та датчиків і йде постійний обмін інформацією зі смартфоном/планшетом. Втім, конкретне розуміння «активного режиму» у різних виробників може відрізнятися: одні вказують час при максимальному навантаженні (тобто, по суті, гарантований час автономної роботи), інші — в деякому «середньому режимі». Однак у будь-якому разі це досить наочний параметр, що непогано описує автономність тієї чи іншої моделі (і набагато більш близький до реальних показників, ніж згадане вище час у звичайному режимі).

Відзначимо, що для моделей з датчиком GPS (див. «Навігація») в характеристиках може додатково уточнюватися час активної роботи з використанням такого датчика. Детальніше див. «Час роботи (GPS)»

Матеріал, з якого виготовлений корпус гаджета. Деякі моделі випускаються в декількох версіях, із різних матеріалів — наприклад, алюмінію або сталі; для таких випадків у характеристиках зазначаються відразу всі доступні варіанти.

— Пластик. Пластик нерідко вважають бюджетним варіантом, однак у випадку наручних гаджетів це неправильно: у таких пристроях можуть застосовуватися різні види пластику, у тому числі дуже прогресивні, міцні й надійні. Тому загальна якість подібного корпусу, зазвичай, безпосередньо залежить від цінової категорії пристрою. Загальними перевагами всіх видів пластику можна назвати порівняно невелику вагу, стійкість до вологи, можливість надати корпусу будь-яке забарвлення і форму, а також низьку теплопровідність.

— Метал. Корпуси з металу, для яких виробник із якоїсь причини не став уточнювати конкретний склад. Утім, найчастіше в таких випадках мова йде про алюміній або сталь, детальніше про обидва див. нижче. А ось такі висококласні матеріали, як золото чи титан, рідко ховаються під скромним терміном «метал» — зазвичай вони вказуються в характеристиках прямо. Хай там що, а загалом металеві корпуси дещо міцніші й надійніші за пластикові, до того ж виглядають солідніше, однак і коштують дорожче.
...r> — Сталь. Переважно для корпусів наручних гаджетів використовується нержавіюча сталь. Вона відрізняється високою міцністю та надійністю, не схильна до корозії, стильно й акуратно виглядає, а коштує порівняно недорого — дешевше багатьох алюмінієвих сплавів, не кажучи вже про титан. Однією з особливостей сталевих корпусів є досить велика вага, проте це може бути як недоліком, так і перевагою: масивний корпус створює додаткове відчуття надійності й солідності. Зазначимо, що більшість гаджетів зі сталевими корпусами мають круглі циферблати й традиційний дизайн, який добре підходить навіть до ділового стилю, проте зрідка зустрічаються і виключення.

— Алюміній. Алюмінієві сплави поєднують у собі високу міцність і невелику вагу — значно меншу, ніж у сталі. Щоправда, і коштує цей матеріал дещо дорожче. Також вважається, що він добре підходить для яскравих молодіжних гаджетів, хоча зрідка застосовується і в більш традиційних пристроях.

— Гума. Матеріал, що зустрічається в окремих моделях дитячих маячків і фітнес-браслетів (див. «Тип»), але майже не застосовується в інших видах наручних гаджетів. Однією з ключових переваг гуми є м'якість, яка створює певний захист від ударів і робить корпус максимально травмобезпечним; і те, й інше особливо важливо саме для дитячих пристроїв. Крім того, такий корпус можна легко зробити водостійким і навіть повністю герметичним, а також надати будь-який колір. З іншого боку, практично ті ж переваги (крім м'якості) має і пластик, а коштує гума трохи дорожче (хоча й помітно дешевше, ніж метали).

— Титан. Титанові сплави належать до матеріалів преміумкласу й застосовуються рідко, здебільшого в топових моделях гаджетів «екстремального» призначення. Цей матеріал легкий і водночас надзвичайно міцний, до того ж відмінно тримає форму при ударах; однак і коштує титан значно дорожче за алюміній, наприклад, притому що висока надійність не так часто виявляється вирішальною.

— Золото. Золотий або позолочений корпус перетворює гаджет на стильний іміджевий аксесуар. Обходиться подібний корпус дуже недешево, проте це не можна назвати недоліком: ціна пристрою додатково підкреслює статус власника.

— Кераміка. Спеціальна високоміцна кераміка — ще один матеріал преміумкласу, який не тільки виконує практичну функцію, але й засвідчує високий рівень гаджета та солідність його власника. З практичної сторони, крім міцності й надійності, цей матеріал вирізняється надзвичайно високою стійкістю до подряпин, що дає йому можливість дуже довго зберігати «товарний вигляд» навіть у не дуже сприятливих умовах. Водночас кераміка погано переносить сильні точкові удари.

Поворотне кільце навколо круглого циферблату смартгодинника. Безель виконує як мінімум декоративну та захисну функцію, а в багатьох моделях має додаткову розмітку та забезпечує ряд спеціальних можливостей управління. Шляхом його обертання здійснюється навігація по меню смартгодинників, також він спрощує взаємодію з сенсорним екраном пристрою. На безель нерідко наносяться спеціальні мітки для роботи стрілочного циферблата годинника в режимі таймера або секундоміра. Конкретна реалізація покладених на кільце функцій залежить від певної моделі «розумного» годинника.

– Металевий. Безель із металу характеризується високою механічною міцністю. У матеріалах виготовлення такого кільця навколо циферблату переважно застосовується нержавіюча сталь.

– Пластиковий. Бюджетний варіант безеля, який зустрічається в моделях смартгодинників із пластиковими корпусами.