Порівняння Smart Watch Smart Q100s vs Smart Watch Smart Q200

— TFT. Найпростіший різновид рідкокристалічних матриць, які використовуються в кольорових дисплеях. Забезпечують відносно невисоку, проте загалом достатню якість зображення, при цьому коштують помітно дешевше більш прогресивних технологій. Не потребують підсвічування — точніше, підсвічування є частиною самого екрану і вмикається разом з ним. З однозначних недоліків варто відзначити те, що багато TFT-матриць мають досить обмежені кути огляду; втім, у міру вдосконалення технології цей недолік поступово усувається.

— IPS. Різновид РК-матриць, створений у спробі усунути недоліки TFT. Існує безліч підвидів матриць IPS, проте всі вони характеризуються високою якістю передачі кольору, відмінною яскравістю і широкими кутами огляду. Недолік цього варіанта — порівняно висока вартість.

— OLED. У цьому разі мається на увазі технологія, використовувана для створення найпростіших монохромних дисплеїв. У таких екранах кожен сегмент, з якого складається зображення, являє собою окремий світлодіод, завдяки чому відпадає необхідність у зовнішньому підсвічуванні. Колір світіння в різних моделях може бути різним, що дає змогу надавати гаджету стильний і оригінальний зовнішній вигляд.

— AMOLED. Екрани на основі матриці з активних органічних світлодіодів. Аналогічно різним видам TFT, ця технологія дає змогу створюв...ати кольорові дисплеї з високою роздільною здатністю. Її ключовою особливістю є те, що для екрану не потрібна окрема система підсвічування — в матрицях AMOLED кожен піксель світиться самостійно, в результаті чого енергоспоживання виходить дещо меншим. При цьому подібні екрани характеризуються гарною якістю передачі кольору, відмінною яскравістю і великими кутами огляду, однак і коштують помітно дорожче TFT.

— Super AMOLED. Удосконалена версія описаної вище технології AMOLED, забезпечує більш широку кольоропередачу і яскравість, а також поліпшену точність і швидкість сенсорної віддачі — причому при меншій товщині дисплея і більш низькому енергоспоживанні. Крім того, знижено ступінь відображення зовнішнього світла, така матриця дає менше відблисків і краще видима при сонячному світлі.

— E-Ink (E-Paper). Дисплеї, виконані за технологією «електронного паперу»; крім того, до цієї категорії включають також екрани типу Memory LCD. Класичний E-Ink екран — чорно-білий, не оснащується підсвічуванням (втім, воно може бути вбудоване в гаджет окремо), має дуже невисоку швидкість оновлення і слабо підходить навіть для секундомірів, не кажучи вже про відео або анімовані картинки. З іншого боку, «електронний папір» відмінно видимий на яскравому світлі і має дуже низьке енергоспоживання: електрика йому потрібно тільки при зміні зображення, нерухома ж картинка залишається видимою навіть при повністю відключеному живленні. Екрани Memory LCD, зі свого боку, при тих же переваги майже не поступаються класичним РК-матрицям за швидкістю оновлення, проте з низки причин особливого поширення вони не отримали.

— Transflective. Специфічний різновид РК-матриць, здатний працювати як за рахунок власного підсвічування, так і за рахунок відбитого світла. При яскравому зовнішньому освітленні (наприклад, на сонці) такий екран ефективно відображає його і не потребує окремого підсвічування — проте воно все одно є в конструкції і вмикається при слабкому освітленні. Подібний формат роботи дає змогу помітно знизити енергоспоживання в порівнянні з традиційними РК-екранами, де зображення не видно без підсвічування; крім того, гарна видимість на яскравому світлі теж є важливою перевагою. Основний недолік матриць цього типу — висока вартість; крім того, вони робляться переважно монохромними.

– LTPO. OLED і AMOLED-матриці з адаптивною частотою оновлення, що змінюється в широкому діапазоні, виходячи з задач, що виконуються. При відтворенні динамічних кадрів екрани з LTPO-технологією автоматично піднімають частоту розгортки до максимальних значень, при перегляді статичних зображень автоматично знижують її аж до мінімуму. У суті технології лежить традиційна LTPS-підкладка з тонкою оксидною плівкою TFT поверх основи тонкоплівкових транзисторів. Динамічне управління частотою оновлення забезпечується за рахунок контролю потоків електронів. Ключовою перевагою LTPO-екранів є знижене енергоспоживання.

Серед додаткових функція зустрічаються вбудований плеєр, датчик освітлення, Wi-Fi, NFC, у тому числі і з безконтактною оплатою, акселерометр, камера, повноцінний ліхтарик. Докладніше про них:

– Вбудований плеєр. Наявність у смартгодиннику плеєра дає можливість використовувати гаджет для прослуховування музики. Для цього не потрібно підключатися до телефону. Композиції відтворюватимуться безпосередньо з годинника. Тому дані пристрої в обов'язковому порядку повинні мати значний (як для годинника) об'єм пам'яті і всеїдністю в підключенні (для з'єднання з навушниками).

— Датчик освітлення. Датчик, що відслідковує яскравість навколишнього освітлення. Один з найпопулярніших способів застосування цієї функції — автопідлаштування яскравості дисплея: на яскравому світлі вона збільшується, щоб зображення залишалося видимим, а в сутінках — зменшується, що знижує навантаження на очі і витрату енергії. Крім того, можуть передбачатися й інші функції, більш специфічні — наприклад, вмикання екрану при відсмикування рукава одягу.

— Wi-Fi. Технологія, що першопочатково застосовується для виходу в Інтернет через бездротові точки доступу, проте останнім часом використовуєть...ся також для прямого зв'язку між двома пристроями (таке з'єднання має ряд переваг перед традиційним Bluetooth). В наручних гаджетах найчастіше передбачається перший варіант, хоча зустрічається і другий. А ось конкретні способи застосування Wi-Fi можуть бути різними, залежно від пристрою: доступ до веб-сайтів і різних Інтернет-сервісів, віддалений зв'язок з системами «розумного дому», дистанційне управління цифровими фотоапаратами та іншою електронікою, передача через Інтернет GPS-координат (у дитячих маячках) тощо.

— NFC. Технологія бездротового зв'язку на малих відстанях (до 10 см). Способи її застосування, в тому числі в наручних пристроях, можуть бути різними. Один з найпопулярніших варіантів — використання гаджета для безконтактних платежів (див. нижче); втім, в наявності такої функції не завадить переконатися окремо. Ще одна поширена функція — спрощення з'єднання по Bluetooth зі смартфоном або планшетом, який також має NFC: замість ручного налаштування досить піднести один пристрій до іншого — і вони автоматично розпізнають один одного і встановлять зв'язок, залишиться лише підтвердити з'єднання. Можуть передбачатися й інші способи взаємодії — наприклад, запуск «спортивного» додатку на смартфоні при піднесенні до нього фітнес-браслета. А в теорії допускаються і більш специфічні варіанти застосування NFC — наприклад, в ролі проїзного, пропуска тощо. Власне у багатьох моделях наручних гаджетів набір цих способів обмежується лише встановленими додатками.

— Безконтактна оплата. Можливість застосування наручного гаджета для безконтактної оплати. Дана функція зустрічається виключно у моделях з NFC (див. вище); вона фактично перетворює пристрій в аналог кредитної картки з чипом і дає можливість розраховуватися, не виймаючи зайвий раз карту з гаманця — досить піднести руку з гаджетом до зчитувача терміналу. Це забезпечує не тільки додаткову зручність, але і безпеку. Так, піднести годинник до терміналу значно простіше, ніж лізти в кишеню або сумочку за кредиткою — особливо якщо руки зайняті покупками. А замість традиційної карти, з якої зловмисник може скопіювати основні реквізити на зразок номера, CVV-коду та терміну придатності (наприклад, «підглянувши» їх за допомогою вбудованої камери), використовується гаджет, який передає ці дані в зашифрованому вигляді і ніде не відображає їх явно.
Для використання безконтактної оплати, зазвичай, потрібно синхронізувати гаджет зі смартфоном і налаштувати таку оплату в системі Google Wallet або Apple Pay. А ось для здійснення платежів смартфон вже не обов'язковий — багато наручних пристроїв здатні виконувати цю функцію повністю автономно (хоча таку можливість все ж не завадить уточнити окремо).

— Акселерометр. Датчик, що визначає напрям сили тяжіння, а також прискорення, що діють на пристрій. Це дає можливість відстежувати відразу два параметри: поточне положення в просторі і різні фізичні впливи (на зразок постукування або струшування). Найчастіше акселерометр відповідає за дві основні функції: автоматичний поворот зображення на екрані, а також роботу крокоміра (власне, наявність такого датчика практично гарантовано означає і наявність крокоміра, см. «Можливі вимірювання»). Однак можливі й інші способи застосування цього датчика — наприклад, скидання дзвінка при струшуванні годинника, вмикання екрану при постукуванні по корпусу тощо.

— Гіроскоп. Пристосування, що дає змогу відстежувати повороти гаджета в ту або іншу сторону. Зазвичай, використовується в поєднанні з акселерометром. Гіроскоп покращує точність позиціонування в просторі (що позитивно позначається на якості роботи крокоміра та інших аналогічних функцій), а також дає додаткові можливості управління жестами. Втім, конкретні варіанти застосування цього датчика сильно залежать від моделі.

— Камера. Наявність в годиннику/браслеті власної вбудованої камери; розташування та призначення різниться від моделі до моделі. В одних пристроях об'єктив знаходиться на передній панелі, над екраном, і справа обмежується лише відеозв'язком і зйомкою селфі, інші дають змогу знімати і «класичні» фото або відео. Водночас варто відзначити, що в будь-якому разі характеристики таких камер зазвичай дуже скромні — так, роздільна здатність рідко перевищує 2 Мп, а автофокус передбачається тільки в найпрогресивніших моделях.

— Повноцінний ліхтарик. Повноцінний ліхтарик, як би голосно це не звучало в смартгодиннику, складається лише з діода. Однак, конструкційні особливості його оформлення дають змогу отримати достатній пучок світла для гарного освітлення аж до пари метрів. Звичайно, повноцінним цей ліхтарик є лише на тлі самого смартгодинника і його ніяк не можна порівняти з реальним ліхтариком, як окремим пристроєм.

Ємність акумулятора, штатно встановленого в гаджеті.

Теоретично чим вища ємність, тим більший час роботи на заряді може забезпечити батарея. Однак на практиці автономність гаджета залежить ще й від його енергоспоживання, а воно визначається характеристиками дисплея і «начинки». Тому порівнювати з ємності батареї можна лише моделі одного типу з дуже схожими характеристиками; а для точної оцінки автономності краще орієнтуватися на прямо заявлений час роботи в тому чи іншому режимі (див. нижче).

Також варто сказати, що ємні батареї неминуче виходять досить важкими і громіздкими. Так що ємність акумуляторів, що встановлюються в наручний гаджети, сильно обмежується також габаритами і вагою.

Тип застібки, використовуваний в ремінці або браслеті гаджета.

Найбільш поширеними на сьогодні типами застібок є класична пряжка, розкладні кліпса, розкладний замок, магніт, застібка з фіксатором і липучка. Якщо в характеристиках зазначено відразу кілька варіантів — значить, гаджет поставляється або може поставлятися з різними варіантами ремінців, що використовують різні типи застібок. А ось докладний опис кожного типу:

— Класична (з пряжкою). Застібка, що нагадує пряжку ременя; першопочатково використовувалася в традиційних наручних годинниках, однак у наш час отримала розповсюдження і в «розумних» гаджетах. На одній половині такий застібки знаходиться рамка П-образної або аналогічної форми, що має спеціальний стрижень, на другий — ряд отворів. При застібанні друга половина протягується через рамку, а штир фіксується в одному з отворів. При цьому, вибираючи те або інше отвір, можна налаштовувати розмір ремінця. Крім того, переваги «класики» полягають у надійності, охайному зовнішньому вигляді і сумісності з багатьма матеріалами ремінців (за винятком хіба що металевих браслетів).

— Кліпса (розкладається). Варіант, характерний для металевих браслетів. Найбільшого поширення набула різновид кліпси, що складається із двох вигнутих пластин, з'єднаних віссю. При розстіба...ння вони розкриваються як книжка, збільшуючи загальну довжину браслета і даючи змогу безперешкодно зняти годинник з руки, а при застібанні — складаються впритул один до одного і фіксуються, закріплюючи браслет на зап'ясті. Інша, менш популярний різновид — «метелик», що має дві стулки, які при розкритті піднімаються подібно крилам. Загалом кліпси дуже прості у використанні, однак складні в налаштуванні. Вони застібаються і розстібаються буквально одним клацанням, але ось переналаштувати розмір браслета з кліпсою «на ходу» неможливо — доводиться роз'єднувати і знову з'єднувати спеціальні фіксатори, для чого потрібен додатковий інструмент і деяка вправність..

— Магнітна. Застібка, роль фіксатора в якій грає сильний постійний магніт. Такі пристосування прості і зручні у використанні, так і в регулюванні: для застібання та розстібання досить «приліпити» або «відліпити» магніт, а налаштування по розміру здійснюється прямо під час застібання — шляхом затягування ремінця до потрібної довжини. Головним недоліком такої застібки є те, що її можна застосовувати тільки з металевими браслетами з магнітних сплавів — наприклад, сталевими.

— З фіксатором. Застібка, що нагадує описану вище пряжку, проте має дещо інший принцип дії. На одній стороні ремінця з такою застібкою розташовується штир фіксатора, на іншій — петля D-образної або іншої форми, а також ряд отворів. При застібанні сторона зі штирьком протягується в петлю і потім фіксується в одному з отворів; вибираючи той або інший отвір, можна регулювати ремінець по довжині. Подібна конструкція особливо зручна для ремінців з гуми, вона простіше і водночас надійніше, ніж пряжка, яка також може застосовуватися з такими ремінцями.

— Липучка. Класична застібка-липучка, застосовується виключно з ремінцями з тканини. Як і магнітні (див. вище), такі застібки дають змогу дуже точно регулювати довжину ремінця прямо в процесі застібання. З недоліків липучки, крім обмежень за матеріалами ремінця, варто відзначити схильність до зниження надійності по мірі зносу. Тому в наш час цей тип застібки зустрічається досить рідко, причому майже не використовується як єдиний доступний — зазвичай липучка доповнюється іншим варіантом, наприклад, фіксатором.

— Розкладний замок. Застібка у вигляді разьемного замку, половинки якого знаходяться на різних половинках браслета. Використовується з металевими браслетами дрібного плетіння, так званими «міланськими»; при цьому одна половинка закріплена нерухомо,а другу може рухатися вздовж своєї частини браслета — таким способом регулюється довжина. Для регулювання може знадобитися інструмент, проте сама процедура нескладна — помітно простіше, ніж в кліпсах. А слабка поширеність розкладних замків пов'язана переважно з тим, що міланські і браслети «розумних» наручних гаджетах зустрічаються рідко.

Рівень захисту від пилу й вологи за стандартом IP, якому відповідає гаджет.

Цей параметр зазвичай позначається літерами IP і двома символами після них (IP55, IP56, IP57, IP65, IP66, IP67, IP68, IP69) — наприклад, IP58. Цифри вказують на конкретний ступінь захисту: перша — від сторонніх предметів і пилу, друга — від води. Замість однієї з цифр може бути буква Х (IPX5, IPX7, IPX8) — це означає, що сертифікація за цим показником не здійснювалася: наприклад, пристрій IPX7 має стійкість до вологи 7, але не перевірялося на захист від пилу. Утім, високий ступінь захисту від води автоматично означає і хорошу стійкість до пилу.

Ось рівні захисту від пилу (перша цифра), що зустрічаються в сучасних наручних гаджетах:

5 — стійкість до пилу. Деяка кількість пилу може потрапити всередину, проте це не впливає на роботу пристрою. Зазначати більш низькі рівні не має сенсу, оскільки вони не захищають від пилу.
6 — непроникність для пилу (потрапляння пилу всередину повністю виключається).

Друга цифра описує стійкість до вологи, тут варіанти мо...жуть бути такими:

4 — стійкість до водяних бризок з будь-якого напрямку. Вважається мінімальним рівнем захисту від вологи, який має сенс указувати в характеристиках: зокрема, дає змогу без наслідків витримати потрапляння під дощ.
5 — стійкість до водяних струменів з будь-якого напрямку. Такий рівень дає змогу витримувати сильну зливу й дає можливість як мінімум спокійно мити руки, не знімаючи гаджета.
6 — захист від сильних водяних струменів і ударів морських хвиль. Повністю занурювати такий гаджет під воду небажано, однак його можна використовувати навіть у сильну бурю і не знімати під час приймання душу.
7 — можливість короткочасного занурення під воду на невелику глибину (до 1 м), без постійної роботи у режимі занурення. З таким пристроєм, зазвичай, можна навіть плавати – але дуже недовго (кілька хвилин) і не пірнаючи. Проте варто відзначити, що далеко не кожен гаджет із цим рівнем захисту нормально витримує водяні струмені (тобто відповідність рівню 7 не обов'язково означає відповідність нижчим рівням 5 і 6).
8 — можливість тривалого (понад 30 хв) перебування під водою на великій глибині (більше 1 м), з використанням у зануреному режимі. Конкретні межі глибини й часу можуть бути різними, це варто уточнювати окремо; зустрічаються як гаджети з базовими можливостями, що дають змогу пірнати на кілька метрів, так і дайверські моделі з допустимою глибиною у декілька десятків метрів. Аналогічно до рівня 7, стійкість до водяних струменів у цьому випадку не гарантується.
9 – можливість майже необмеженого часу перебування під водою при зануренні на певну глибину, з використанням пристрою в зануреному режимі. Також рівень 9 гарантує стійкість до впливу гарячої води під сильним напором – наручні гаджети з таким рівнем захисту від пилу та вологи витримують струмені води високої температури під тиском.