Порівняння Daewoo DW60L vs Daewoo DW40L

Тип вбудованого манометра, передбаченого в конструкції насоса/компресора. Сучасні манометри розрізняються в основному за типом шкали, на якій відображаються показники:

— Аналоговий. Класичний манометр, оснащений аналоговою шкалою — круглим «циферблатом» зі стрілкою. Такі прилади максимально прості і недорогі, до того ж повністю автономні, не вимагають джерела живлення і цілком можуть використовуватися в ручних і ножних пристроях. Проте вони помітно поступаються цифровим по точності: шкала здатна відображати свідчення в кращому випадку з точністю до десятої частки атмосфери, (іноді — до двох десятих чи навіть більше), до того ж стрілка схильна вібрувати при накачуванні, що ускладнює визначення показань. З іншого боку, подібної точності на практиці найчастіше цілком достатньо, тому аналогові манометри були і залишаються найбільш популярним варіантом.

— Цифровий. Манометри, оснащені електронним дисплеєм, на який виводяться дані про тиск. Подібні прилади відрізняються високою точністю вимірювань — нерідко до сотих часток атмосфери (або еквівалентного показника в інших одиницях), до того ж у них можна передбачити різні додаткові можливості — наприклад, автостоп (див. нижче) або перемикання між вимірюванням в атмосферах і і у фунтах на дюйм2. Водночас цифрові манометри значно дорожче аналогових, згадана точність на практиці потрібно нечасто, а для роботи електроніки необхідне джерело живле...ння, що ускладнює застосування в не-електричних насосах (були б потрібні батарейки, а вони мають обмежений час роботи). Як наслідок, цей варіант особливого поширення не отримав.

— Відсутня. Існує досить багато насосів і компресорів, взагалі не мають манометра. Це, з одного боку, не дозволяє стежити за тиском в процесі накачування: контролювати стан шини доводиться «на око», а для виміру тиску — від'єднувати агрегат і використовувати окремий манометр. З іншого боку, подібні моделі виходять більш компактними і дешевими, ніж аналогічні рішення з манометрами, а описана процедура накачування хоч і пов'язана з зайвими клопотами, але загалом не особливо складна і не представляє особливих труднощів навіть для не дуже досвідчених водіїв.

Максимальний тиск, що забезпечується насосом або компресором — іншими словами, найбільший тиск в шині, якого можна досягти за допомогою даного агрегата.

У більшості моделей цей показник становить від 2,5 до 10 Атм, а в механічних насосах (ручних і ножних, див. «Тип») тиск більше 10 Атм взагалі практично не зустрічається. Це пов'язано з тим, що навіть для важких вантажівок оптимальний тиск в шинах зазвичай становить близько 5 – 9 Атм (залежно від ряду параметрів — є спеціальні формули та таблиці для розрахунків); а в покришках легкових авто вкрай рідко використовується тиск понад 2,5 Атм. Тим не менш, існують компресори з більш високими параметрами тиску — 11 – 15 Атм, 16 – 20 Атм і навіть вище. Сенс таких характеристик в основному в «запас потужності»: більш високий робочий тиск сприяє прискоренню накачування. Однак слід бути обережним, щоб не перекачати шину і не допустити її пошкодження.

Продуктивність компресора (див. «Тип») — найбільша кількість повітря, яке він може закачати в шину за хвилину.

Більш висока продуктивність скорочує час, необхідний для накачування колеса; з іншого боку, цей параметр безпосередньо впливає на габарити, вага, споживану потужність та ціну компресора. Так що вибирати за продуктивністю варто з урахуванням реальних потреб. Так, для «чергової» підкачки шин в легковому авто цілком вистачить компресора з невисокою швидкістю роботи — до 20 л/хв включно. А якщо для вас важлива також швидкість повної накачування (наприклад, після заміни гуми) — можна вибрати агрегат на 21 – 40 л/хв. Зі свого боку, моделі з більш солідними характеристиками — 41 – 60 л/хв і більше — призначаються в основному для важкої техніки на зразок позашляховиків, вантажівок, тракторів і т. ін.

Окремо варто відзначити, що цей параметр НЕ підходить для підрахунку точного часу накачування (навіть якщо відомий точний об'єм повітря в колесі). Річ у тім, що фактична продуктивність компресора завжди нижче заявленої: цифри в характеристиках зазначаються для вільного виходу повітря, а при накачування коліс швидкість накачування неминуче буде нижче через опору ніпеля.

Величина струму, що споживається компресором під час роботи. У більшості моделей, призначених для використання з легковими автомобілями, цей показник знаходиться на рівні 12-14 А. Невеликий струм краще з точки зору енергозбереження, але від цього показник багато в чому залежить і продуктивність пристрою (див. «Продуктивність»).

Довжина шланга, через який здійснюється накачування повітря в шину. Чим вона більше, тим зручніше пристрій у використанні. Але рідко коли компресор залишають далеко від колеса, особливо якщо на пристрої розміщений манометр, з яким потрібно періодично звірятися. Для побутового використання в легкових автомобілях цілком достатньо шланга довжиною в півтора метра. Потужні і продуктивні моделі можуть бути обладнані шлангом на 7 і більше метрів, але це вже скоріше рішення для комерційного використання в автосервісах.

Багато насоси/компресори постачаються в спеціальних чохлах або кейсах, які спрощують їх зберігання і транспортування. Під чохлом, зазвичай, на увазі класична текстильна сумка, якої частіше комплектуються насоси і яка швидше оберігає їх від бруду, пилу та ін., А ось компресори часто постачаються в пластикових кейсах, вони зручні, недорогі, не схильні до іржі і оснащені зручною ручкою для перенесення. Пластик вважається менш міцним, але його цілком достатньо для того, щоб забезпечувати необхідний захист.