Порівняння Puridea S3 vs Xiaomi Mi Power Bank 16000

ЧИм вище ємність батареї — тим більше енергії повербанк здатний накопичити і потім передати при зарядці підключеним до нього гаджетам. Але варто мати на увазі, що далеко не вся накопичена енергія йде саме на зарядку — її частина витрачається на службові функції і неминучі в процесі передачі втрати. У світлі цього в показниках часто уточнюють також реальну ємність повербанка. Якщо ж даних щодо реальної ємності немає — при підрахунках варто виходити з того, що вона зазвичай десь у 1.6 рази нижча за номінальну. Наприклад, для моделі номінальною ємністю 10 000 мАгод реальне значення становитиме приблизно 6300 мАгод.

Що ж до конкретних значень номінальної ємності, то в найбільш скромних моделях вона становить 5000 – 7000 мАгод і навіть менше; такі повербанки підійдуть як запасне джерело енергії на 1 – 2 зарядки смартфона з не особливо ємною батареєю або іншого аналогічного гаджета. Найбільшою популярністю в наш час користуються рішення на 10000 мАгод – у багатьох випадках саме цей варіант дає оптимальне співвідношення ціни та ємності. Дуже поширені також варіанти на 20000 мАгод і 30000 мАгод. Але навіть ємність 40000 мАгод і більше завдяки розвитку сучасних технологій зустрічається досить часто.

Реальна ємність повербанка.

Реальною ємністю називають кількість енергії, яку повербанк здатний передати на гаджети, що заряджаються. Цей показник неминуче нижче номінальної ємності (див. вище) — найчастіше приблизно в 1,6 раза (через те, що частина енергії йде на сторонні функції і втрати при передачі). Однак саме за реальною ємністю найпростіше оцінити фактичні можливості зовнішнього акумулятора: приміром, якщо цей показник становить 6500 мАгод — даної моделі гарантовано вистачить на дві повних зарядки смартфона з акумулятором на 3000 мАгод і смартгодинника на 250 мАгод.

Варто мати на увазі, що ємність в даному разі вказується для 5 В — стандартної напруги USB-зарядки. При цьому особливості міліампер-годин як одиниці ємності такі, що реальна кількість енергії в батареї залежить не тільки від числа мАгод, але і від робочої напруги. На практиці це означає, що при використанні технологій швидкої зарядки (див. нижче), що передбачають підвищену напругу, фактичне значення реальної ємності буде відрізнятися від заявленого (воно буде нижче). Існують формули й методики для розрахунку цього значення, їх можна знайти в спеціальних джерелах.

Тип власних акумуляторів, встановлених в повербанку. У наш час найчастіше використовуються літій-іонні (Li-Ion) або літій-полімерні (Li-Pol) батареї. Рідше зустрічаються інші варіанти — рішення на нікель-метал-гідридних (Ni-Mh) акумуляторах, а також на елементах типу LiFePO4. Крім того, відносно недавно з'явилася досить перспективна розробка - графенові акумулятори; однак за станом на початок 2021 року вони тільки починають впроваджуватися в масове виробництво. Ось основні особливості кожного з цих різновидів:

— Li-Ion. Літій-іонна технологія дає можливість створювати досить ємні акумулятори невеликих габаритів і ваги. Крім того, подібні елементи зручні у використанні (основні параметри роботи регулюються вбудованим контролером), мають високу швидкість заряду і практично не схильні до «ефекту пам'яті» (зниження ємності при зарядці батареї, яка не повністю розряджена). Головним недоліком літій-іонних акумуляторів можна назвати досить вузький діапазон допустимих температур навколишнього повітря. Це не є проблемою при «міському» застосуванні, коли повербанк використовується переважно в приміщеннях і переноситься в кишені або в щільній сумці; але ось для менш сприятливих умов (таких, як тривалі походи в холодну пору року) варто вибирати моделі з гарною теплоізоляцією. Також можна зустріти інформацію про те, що літій-іонні батареї схильні до загорянь і навіть...вибухів; однак це зазвичай відбувається через збої у вбудованих контролерах, а ці контролери також постійно вдосконалюються, і в наш час ризик подібних НП настільки низький, що їм фактично можна знехтувати.

— Li-Pol. Подальший розвиток і вдосконалення описаної вище літій-іонної технології; основна відмінність полягає у використанні твердого полімерного електроліту замість рідкого (звідси і назва). Це дало змогу досягти ще більшої ємності без збільшення габаритів, а також знизити потенційну ймовірність загорянь та вибухів при нештатних режимах роботи. З іншого боку, літій-полімерні батареї коштують трохи дорожче, ніж літій-іонні, і ще більш чутливі до порушень температурного режиму.

— Ni-Mh. Нікель-метал-гідридні акумулятори характеризуються надійністю і широким діапазоном допустимих температур, однак при тих же габаритах вони поступаються за ємністю літій-іонним (і тим більше літій-полімерним), до того ж потребують дотримання деяких специфічних правил експлуатації. Крім того, варто відзначити, що Ni-Mh технологія добре підходить для знімних акумуляторів. Саме в такому форматі подібні батареї найчастіше і застосовуються: повербанки формату Ni-Mh зазвичай являють собою адаптери з посадковими місцями під кілька змінних елементів стандартного типорозміру (наприклад, під «пальчикові» АА). В комплект при цьому, зазвичай, входить кілька відповідних знімних акумуляторів, однак при бажанні їх можна замінити іншими елементами — це можуть бути навіть одноразові батарейки з найближчого магазину. Така можливість може виявитися дуже до речі, якщо повербанк сів у невдалий момент, а можливості зарядити його немає; крім того, зношені акумулятори можна замінити на свіжі, не змінюючи пристрій цілком.

— Li-FePO4. Ще одна модифікована версія описаних вище Li-Ion акумуляторів, так звані «літій-залізо-фосфатні». Перевагами подібних елементів перед класичними літій-іонними є, насамперед, стабільна напруга розряду (до самого вичерпання енергії), висока пікова потужність, тривалий термін служби, стійкість до низьких температур, стабільність і безпека. Крім того, завдяки використанню у складі заліза замість кобальту такі акумулятори ще й безпечніші у виробництві і простіші в утилізації. Водночас вони помітно поступаються класичним літій-іонним за ємністю, та й обходяться дорожче, через що застосовуються рідко.

— Графеновий. Акумулятори на основі графену – вуглецевої плівки товщиною в один атом. Сама батарея складається з набору таких плівок, між якими укладені пластини кремнію, а в якості анода використовується кобальтат літію або оксид магнію. Подібна конструкція дає ряд переваг перед більш ранніми акумуляторами, описаними вище. По-перше, графенова технологія забезпечує високу щільність заряду, що дає змогу створювати ємні і водноочас легкі і компактні батареї. По-друге, для виробництва таких батарей потрібно менше рідкісних ресурсів, ніж для тих же літієвих; а саме виробництво виходить безпечнішим з точки зору екології. По-третє, такі акумулятори не схильні до перегрівання і вибухів при перевантаженнях або пошкодженнях. З іншого боку, графенові джерела живлення довго заряджаються не відрізняються довговічністю. Втім, дана технологія ще тільки розвивається, і в майбутньому цілком ймовірно, що ці недоліки будуть усунуті - повністю або хоча б частково.

Номінальний струм заряду, підтримуваний повербанком при зарядці його власної батареї через microUSB, USB type C або Lightning (див. «Входи зарядки батареї»).

Це максимальний і, по суті, рекомендований струм заряду повербанка. Якщо ампери, що видаються джерелом енергії, що перевищують цей показник, струм заряду все одно буде обмежений вбудованим контролером щоб уникнути перевантаження. А використання «зарядника» з більш низьким вихідним струмом, зі свого боку, призведе до збільшення часу зарядки.

Дані про струмі заряду по USB (Lightning) особливо важливі у світлі того, що сучасні повербанки зазвичай не комплектуються власними зарядними пристроями під ці входи, і джерела енергії треба шукати окремо. З іншого боку, якщо висока швидкість зарядки для вас не є критичною — на це можна не звертати особливої уваги: будь роз'єм USB підійде в якості джерела енергії для відповідних входів повербанка.

Час, необхідний для повної зарядки розрядженого «в нуль» акумулятора (зрозуміло, при дотриманні штатної процедури). Особливості процесу зарядки в різних моделях можуть бути різними, відповідно, і час, необхідний для цього, може помітно відрізнятися навіть за однакової ємності.

«Швидкозарядні» акумулятори, зазвичай, коштують дорожче. Тому вибирати такий варіант має сенс у тому випадку, якщо в Вас не буде багато часу на поповнення запасу енергії — наприклад, для походів, де доступ до електрики буває рідко і ненадовго. Однак варто мати на увазі, що для зарядки на повній швидкості може знадобитися зарядний пристрій з підтримкою певної технології швидкої зарядки (див. нижче).

Також потрібно сказати, що в більшості сучасних акумуляторів швидкість зарядки є нерівномірною - вище за все вона на перших відсотках від нуля, потім поступово знижується. Тому час, необхідний для поповнення запасу енергії на певну кількість процентів, не буде строго пропорційним загальному заявленому часу зарядки; причому цей час буде залежати від того, наскільки вже заряджена батарея на момент початку процедури. Наприклад, зарядка від 0 до 50% займе менше часу, ніж від 50 до 100%, хоча і там, і там мова йде про половину ємності.

Основний матеріал, що використовується в конструкції корпусу повербанка.

Крім традиційного пластику, у наш час випускаються зовнішні акумулятори в корпусах з більш прогресивних і/або «престижних» матеріалів. З таких матеріалів найбільше поширення отримав алюміній; також у продажу можна зустріти вироби зі сталі, цинку, шкіри, тканини і навіть дерева. Ось основні особливості кожного з варіантів:

— Пластик. Найбільш популярний матеріал для корпусів сучасних повербанков. Пластик, з одного боку, недорогий, з іншого — досить практичний і має невелику вагу, з третьої — дозволяє з легкістю створювати корпусу будь-якої форми і кольору, що особливо актуально для пристроїв в незвичайному дизайні. По міцності і надійності звичайний пластик дещо поступається металів; однак при повсякденному використанні ця різниця не критична — хіба що подряпини на подібному корпусі будуть з'являтися швидше. А для екстремальних умов можуть випускатися корпусу із спеціального ударостійкого пластику.

— Алюміній. Корпусу з алюмінієвих сплавів відрізняються високою міцністю і невеликою вагою; крім того, вони виглядають стильно і солідно, а товарний вигляд зберігається довго завдяки стійкості до подряпин. Головним недоліком алюмінію є більш висока ціна, ніж...у пластику.

— Сталь. Сталь вирізняється високою міцністю і надійністю, за цим показником вона перевершує навіть алюміній, не кажучи вже про пластику. З іншого боку, цей матеріал має значну вагу, а тому використовується значно рідше.

— Шкіра. Твердий корпус (пластиковий або металевий) з додатковим покриттям зі шкіри. Таке покриття не впливає на функціонал і грає чисто естетичну роль: вона надає пристрою стильний і солідний зовнішній вигляд, даючи змогу перетворити повербанк у іміджевий аксесуар. Однак варто враховувати, що в конструкції таких виробів (особливо недорогих) нерідко використовується штучна шкіра, помітно поступається натуральній по міцності, довговічності, а іноді і за зовнішнім виглядом. Натуральна ж шкіра помітно позначається на ціні — її вартість може становити більше половини від загальної ціни всього повербанка.

— Тканина. Твердий корпус (зазвичай пластиковий) з зовнішнім покриттям з тканини. Таке покриття не тільки надає пристрою досить оригінальний зовнішній вигляд, але також дає деякі практичні переваги: тканина приємна на дотик і практично не ковзає в руці, що знижує ризик упустити повербанк. З іншого боку, з такої поверхні погано виводяться різні забруднення, принципових переваг перед пластиком або металом вона не має, а коштує помітно дорожче. Тому корпуси з тканини не користуються особливою популярністю.

— Дерево. Ще один дизайнерський матеріал, застосовуваний переважно через оригінального зовнішнього вигляду, ніж через практичних переваг. Тим не менш, багатьом практичним характеристиками дерево не поступається пластику; а деякі користувачі вважають важливою перевагою також натуральне походження цього матеріалу. З іншого боку, помітних переваг перед пластиковими дерев'яні корпусу не мають, а коштують вони значно дорожче.

— Цинк. Цинкові сплави по більшості властивостей схожі з описаними вище алюмінієвими, проте з низки причин (зокрема, через більшу складність у виробництві) застосовуються вкрай рідко.