Порівняння GoPro HERO3+ Black Edition vs GoPro HERO4 Silver Edition

Можливості камери до зйомки відео стандарту HD (720p).

Офіційна специфікація HD передбачає роздільна здатність 1280х720, проте в екшн-камери можуть зустрічатися роздільної здатності, декілька відрізняються від цього показника — причому як в меншу (1080х720), так і в більшу сторону (1440х960). У будь-якому разі HD — найскромніший з сучасних стандартів високої роздільної здатності, який, тим не менш, забезпечує досить чітке і деталізоване зображення.

Ще один важливий показник, наведений у цьому пункті — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавним і згладженим буде рух в кадрі, тим чіткіше будуть видні окремі деталі в динамічних сценах. Технічно для перегляду людиною достатньо 30 к/с і навіть менше, проте ідеальним значенням вважається 60 к/с — на такій частоті кадрів розмиття в русі стає майже непомітним і водночас розмір знятих файлів залишається в розумних межах. Тим не менш, у продажу зустрічаються камери і з більш високою частотою кадрів на HD-роздільній здатності — 100 к/с, 120 к/с, 200 к/с і навіть 240 к/с. Така швидкість зазвичай використовується для сповільненої зйомки відео, однак можливість такої зйомки не завадить уточнити окремо.

Частота кадрів, підтримувана камерою при уповільненій зйомці (slow-mo).

Таку зйомку називають «швидкісною» тому, що вона здійснюється на підвищеній частоті кадрів (більше 60 к/с). В результаті при відтворенні на звичайній швидкості (60 к/с і нижче) відео виглядає уповільненим (звідси назва «slo-mo»). Подібне уповільнення може застосовуватися і просто для розваги, і як художній прийом, і навіть в наукових цілях — щоб зафіксувати рух, надто швидкий для людського сприйняття. У будь-якому разі чим вище частота кадрів slo-mo — тим сильніше можна уповільнити відео та тим більш прогресивною в цьому плані є камера. З іншого боку, чим вище частота кадрів — тим продуктивніше повинна бути графічна частина; а це, зі свого боку, впливає на ціну апарата, іноді досить помітно.

Також відзначимо, що зйомка slow-mo може бути доступна лише на певних роздільних здатностях, далеко не завжди максимальних; ці моменти можуть прямо уточнюватися в характеристиках action камери.

— Фото під час відео. Можливість знімати фотографії безпосередньо під час запису відео — зазвичай за допомогою окремої кнопки. Таким чином зручно фіксувати найбільш значущі моменти того, що відбувається. Такі фото виходять за якістю набагато краще, ніж «стоп-кадри» з відзнятого відео.

— Серійна зйомка фото. Ця функція дає змогу створювати відразу декілька знімків за короткий проміжок часу (зазвичай, він становить долі секунди). Серія знімків збільшує ймовірність сфотографувати вдалий момент, що може виявитися дуже важливим, враховуючи специфіку використання екшн-камер.

— Запис в одне натискання. Можливість швидкого вмикання камери на запис — буквально одним натисканням кнопки, у відповідності з назвою. Причому, зазвичай, така кнопка спрацьовує навіть у тому разі, якщо пристрій вимкнений. Щоправда, запис неминуче починається з деякою затримкою; але нерідко ця затримка складає долі секунди.

— Онлайн-стрімінг. Можливість потокового мовлення відео на популярні сервіси на кшталт YouTube та у соціальні мережі (Facebook, Instagram, TikTok тощо). Як правило, функція онлайн-стрімінгу реалізується при підключенні Action камери до інтернету по мережі Wi-Fi, рідше — за допомогою дротового приєднання (тільки через клієнтський пристрій ззовні). Зв'язок із Всесвітньою павутиною може триматися напряму або через...«посередника» — смартфон чи комп'ютер. При цьому буде потрібне використання відповідного програмного забезпечення.

— Time Lapse. Спеціальний режим роботи екшн-камери, в якому відеозйомка здійснюється із сповільненою частотою, що на практиці переважно використовується для зйомки повільно протікаючих процесів. Таким чином, наприклад, багатогодинна подорож або тривалий захід сонця можна вмістити в 3-хвилинний ролик.

— Автоповорот. Функція автоматичного розвороту фото і відео, що знімаються, в положення, що відповідає положенню камери. Без цієї функції всі результати зйомки при перегляді відображалися б строго в горизонтальній орієнтації, і матеріали, зняті при вертикальному або перевернутому положенні камери, довелося б повертати в фото або відеоредакторі. Зазвичай, при початку відеозапису автоповорот блокується — щоб положення кадра в будь-який момент відповідало повороту самої камери відносно вихідного положення.

— Зйомка фотопанорам. Можливість використання камери для зйомки панорамних фото. У традиційних екшн-камерах (див. «Тип») така зйомка здійснюється наступним чином: камера робить кілька окремих фото, які потім склеюються в одне зображення програмним способом. Щодо панорамних і 360-градусних моделей (див. там же) варто відзначити, що фотозйомку у панорамному форматі підтримують далеко не всі подібні моделі, так що наявність даної функції бажано уточнювати окремо.

— Мітки ключових моментів. Можливість додавати до матеріалів, що знімаються, спеціальні мітки, що позначають ключові моменти. Під час перегляду таких матеріалів можна, при бажанні, переходити безпосередньо до міток — це простіше, ніж шукати потрібний момент вручну. Особливо ця функція корисна при зйомці довгих відеороликів, а також при великій кількості окремих файлів. Мітка, зазвичай, ставиться прямо під час зйомки натисканням спеціальної кнопки або голосовою командою.

— Нічна зйомка. Спеціальний режим для зйомки в умовах слабкої освітленості. Конкретна реалізація цієї функції може бути різною: у одних моделях збільшується чутливість сенсора, в інших використовується зйомка в ІЧ-діапазоні. Відповідно, можуть розрізнятися і конкретні можливості: далеко не кожна камера з функцією здатна знімати в повній темряві, ці нюанси варто уточнювати окремо.

— GPS-модуль. Вбудований модуль супутникової навігації, що дозволяє визначати поточні координати пристрою. Варіанти застосування даних з GPS можуть бути різними: постановка геоміток до знятим матеріалами, запис пройдених маршрутів (треків), визначення швидкості переміщення, а то й повноцінна навігація по карті.

— Wi-Fi-модуль. Модуль бездротового зв'язку Wi-Fi в екшн-камери може використовуватися в різних форматах: в одних моделях він відповідає за підключення до Інтернету, в інших — за зв'язок зі смартфоном або іншим гаджетом, в третіх доступні обидва варіанти відразу. У будь-якому разі основне застосування цієї зв'язку — передача знятих матеріалів на зовнішній пристрій або в Інтернет (в тому числі мовлення у форматі онлайн-стрімінг, см. «Можливості зйомки»). Крім цього, можуть передбачатися і більш специфічні функції — наприклад, використання смартфона в ролі зовнішнього видошукача і пульта ДУ. Конкретні особливості застосування Wi-Fi в кожному разі варто уточнювати окремо.

— Bluetooth. Технологія прямої бездротового зв'язку для обміну інформацією між двома електронними пристроями. В екшн-камери найчастіше використовується для підключення пультів дистанційного управління, селфі-моноподів і смартфонів, які також можуть виконувати функції пульта ДУ. На відміну від модуля Wi-Fi, більш економно витрачає заряд батареї, але при цьому і радіус дії безд...ротового зв'язку зменшується до 10 метрів.

— NFC-чип. NFC являє собою технологію бездротового зв'язку на малих відстанях (до 10 см). В екшн-камерах ця технологія використовується як допоміжна, для полегшення з'єднання зі смартфоном або іншим гаджетом по Wi-Fi або Bluetooth. Якщо такий гаджет також оснащений NFC, досить піднести до нього камеру і підтвердити з'єднання — це простіше, ніж морочитися з налаштуваннями.

— USB-C. Порівняно новий різновид інтерфейсу USB, використовує двосторонній роз'єм мініатюрного розміру, трохи більше microUSB.Найчастіше використовується в аналогічних цілях — як універсальний роз'єм, через яких можна заряджати акумулятор і підключати камеру до комп'ютера (для копіювання відзнятих фото і відео, оновлення прошивки тощо). При цьому USB-C забезпечує більш високу швидкість передачі даних, ніж microUSB, підтримує велику потужність живлення, а також має більш зручний штекер. Зрідка зустрічаються і більш специфічні способи застосування цього інтерфейсу — наприклад, пряме підключення до смартфону або планшету, має порт USB-C.

— HDMI-вихід. HDMI — цифровий інтерфейс, спеціально розроблений для передачі відео високої роздільної здатності і багатоканального звуку. За наявності такого виходу камеру можна підключити до телевізора, монітора або іншого пристрою в якості зовнішнього плеєра і відтворювати відзняті матеріали безпосередньо. Зручність HDMI при цьому полягає в тому, що такими входами оснащена практично вся сучасна відеотехніка з підтримкою HD-стандартів.

Відзначимо, що самі камери можуть оснащуватися зменшеною версією роз'єми — miniHDMI або microHDMI; однак знайти кабель-перехідник зазвичай не становить проблем, він може навіть поставлятися в комплекті.

— AV-вихід. Вихід для передачі відео - та аудіосигналу в аналоговому форматі. В екшн-камери найчастіше має вигляд роз'єми mini-jack 3.5 мм. Можливості AV-виходу помітно скромніше, ніж у має аналогічне призначення HDMI: аналоговий сигналдопускает тільки відео стандартного роздільної здатності (не HD) плюс звук у форматі моно або стерео (не багатоканальний). З іншого боку, нерідко навіть таких можливостей виявляється досить; а AV-входи широко поширені і зустрічаються не тільки в сучасному, але й у відверто застарілій техніці на зразок кінескопних телевізорів. Крім того, чимало камер мають відразу два відеовиходи — і HDMI і AV.

— Підключення мікрофона. Практично будь-яка сучасна екшн-камера має вбудований мікрофон, що дозволяє записувати звук. Але при цьому якість його роботи часто виявляється досить невисоким. У світлі цього багато моделей мають можливість підключення зовнішнього мікрофона — його можна вивести, наприклад, на ремінець шолома і записувати коментарі спортсмена в процесі руху. При цьому варто враховувати, що для такого підключення можуть використовуватися різні види роз'ємів. Як наслідок, конкретний тип роз'єму і підтримувані аксесуари залежать від моделі екшн-камери, і деякі пристрої сумісні тільки з фірмовими мікрофонами.

— Діагональ. Чим більший екран, тим він зручніше в перегляді (а також в управлінні, якщо дисплей сенсорний). З іншого боку, діагональ вбудованого дисплея прямо впливає на розміри корпусу, а екшн-камери повинні бути досить компактними. У світлі цього в сучасних екшн-камерах практично не зустрічаються екрани крупніше 2,5".

— Роздільна здатність. Теоретично чим вище роздільна здатність, тим більш чітке і якісне зображення видає на екран. З іншого боку, екрани в екшн-камери призначені в основному для роботи з меню, загального кадрування зображення попереднього перегляду відзнятих матеріалів — а для цих цілей особливо високі роздільні здатності не потрібні. Для моделей з двома екранами основним вважається тиловий дисплей.

— Сенсорний. Дисплей, оснащений сенсором і реагує на дотики — як в смартфонах/планшетах. Управління через такий дисплей буває більш простим і наочним, ніж використання кнопок, поворотних ручок і т. ін. З іншого боку, для більш-менш зручного управління сенсорний екран повинен бути досить великим, що позначається на габаритах всієї камери.

— Фронтальний екран. Наявність в камері екрану, встановленого на передній панелі, поряд з об'єктивом. Інші дисплеї при цьому взагалі можуть бути відсутніми; в таких випадках діагональ, роздільна здатність та інші параметри наводяться для фронтального екрану.

Варто відзначити, що на...йчастіше на передню панель встановлюються прості чорно-білі дисплеї, придатні тільки для текстової та елементарної графічної інформації. Однак навіть на такий екран можна виводити вельми різноманітні службові дані: поточний режим роботи (фото, відео, очікування), що використовується роздільна здатність, час зйомки, об'єм вільного місця на накопичувачі і т. ін. А ось більш прогресивні дисплеї в якості фронтальних не використовуються: повноколірний екран реально потрібен хіба що для зйомки селфі, а для цього можна використовувати виносний дисплей з ДУ (див. «Управління») або підключений до камери смартфон.

— Захисний бокс. Спеціальний контейнер, що забезпечує додатковий захист від пилу, вологи, ударів, екстремальних температур і інших подібних «неприємностей». Конкретну ступінь захисту у кожному випадку потрібно уточнювати окремо. Для того, щоб не заважати зйомки, бокс виконується з прозорих матеріалів. Крім того, відзначимо, що деякі камери можна встановлювати на кріплення тільки в боксі (або в кріпильної рамки — див. нижче), оскільки сам корпус може не мати місць для цього.

— Вигнуте кріплення (шолом). Кріплення, призначене для установки камери на шолом чи іншу вигнуту поверхню. В основі конструкції такого кріплення лежить вигнута платформа з клейовим шаром або липучкою, форма якої приблизно відповідає формі поверхні шолома. Таке пристосування може забезпечити більш надійне утримання, ніж класична плоска платформа (див. нижче).

— Плоске кріплення. Одне з основних і найбільш простих кріплень, що використовуються для фіксації екшн-камери практично на будь однорідної поверхні: сноуборд, скейт, капот автомобіля та ін. Являє собою невелику плоску платформу, до однієї сторони якої кріпиться камера, в той час як друга фіксується на потрібній поверхні (за допомогою липучки, спеціального клею тощо). Зазначимо, що плоскі кріплення нерідко використовуються для установки на шолом, однак для цього існує окрема різновид кріплень, з вигнутою платформою (див. вищ...е).

— 3-осьове кріплення. Від інших типів кріплення це відрізняється наявністю трьох рухомих вузлів, які дають змогу повертати камеру на кут до 90 градусів в трьох осях. На практиці подібне дозволяє підібрати найбільш цікавий або вдалий ракурс зйомки — на бічній стороні шолома, наприклад. Такі рішення, зазвичай, сумісні з багатьма іншими кріпленнями, завдяки чому їх можна використовувати спільно з рульовим, зігнутим та ін.

— На кермо вело / мото (трубу). Кріплення для установки камери на невелику трубу — наприклад, кермо велосипеда чи мотоцикла. Зазвичай, діє за принципом затиску, а розмір кріплення можна регулювати в досить широких межах, підлаштовуючи його під труби різного діаметра.

— Присоска (на скло). Кріплення для камери, що фіксується у потрібному місці за допомогою присоски. Дозволяє встановлювати пристрій на рівні і злегка вигнуті поверхні. При цьому варто враховувати, що такі кріплення тримаються не так надійно, як плоскі або зігнуті (див. відповідні пункти). З іншого боку, присоска легко кріпиться і знімається і не залишає слідів. Тому кріплення даного типу застосовуються в основному для установки на автомобільному склі, коли камера працює в якості відеореєстратора.

— Затискач (кліпса). Кріплення типу кліпса-прищіпка досить універсальним, оскільки дозволяє підвісити камеру практично на будь-якому відповідному елементі спорядження (лямка рюкзака, ремінь розвантаження, пояс тощо). Але при цьому воно не дуже придатне для екстремальної зйомки через порівняно невисокої надійності.

— Кріплення на голову. Пристосування для фіксації камери на голові — зазвичай на лобі, на зразок налобного ліхтарика. Крім того, що таке розміщення звільняє руки, воно дає ще одну перевагу: об'єктив камери дивиться туди ж, куди і користувач. При цьому саме кріплення зазвичай являє собою систему еластичних ременів і призначене для надягання прямо на голову, на відміну від зігнутої платформи для шолома. Втім, в деяких моделях припускається можливість надягання й поверх шолома.

— Нагрудна кріплення. Це кріплення являє собою систему еластичних ременів, яка дозволяє зафіксувати камеру на грудях користувача, здійснюючи зйомку трохи нижче, ніж «з очей». Як і кріплення на голову (див. вище), легко адаптується під потрібний розмір.

— Кріпильна рамка. Пристосування, призначене для установки камери на різні кріплення — нашлемное, на кермо і т. ін. Сам корпус камери нерідко не має «посадкових місць» - під такі кріплення, через що і доводиться використовувати додаткове оснащення. Зазначимо, що аналогічну функцію нерідко виконує захисний бокс (див. вище); кріпильна рамка, на відміну від нього, майже не забезпечує захисту, однак у рамці корпус камери залишається максимально відкритим. Це дає додаткові можливості — зокрема, дозволяє підключати різні кабелі та ефективно використовувати вбудований мікрофон, що неможливо при застосуванні багатьох боксів.

— Монопод (селфі). Пристосування, що відоме у народі як «селфі-палка». Являє собою штангу, зазвичай розкладне, а іноді і регульовану по довжині; на одному кінці штанги розташовується кріплення для камери, на іншому — ручка для утримання в руці. Згідно з назвою, призначається такий монопод в основному для зйомки самого себе — завдяки довжині штанги камеру можна тримати для зручному для цього відстані. Однак можливі й інші способи застосування: наприклад, за допомогою монопода можна досить далекий «зазирнути» за край обриву або за кут. Головний недолік подібного пристосування — те, що одна рука постійно зайнята.

Крім описаних вище згаданих вище, в комплекті поставки можуть передбачатися й інші види кріплень — наприклад, для музичних інструментів (на гриф гітари, штангу барабанної установки тощо), на дошку для серфінгу і т. ін.

Спосіб управління екшн-камерою. Вказується тільки в тому випадку, якщо дана модель укомплектована додатковим зовнішнім пристроєм для управління. Тобто, по суті, в даному випадку мова йде скоріше про тип пульта ДУ.

Саме по собі дистанційне керування зручно перш за все тим, що тягнутися безпосередньо до камери буває незручно, а іноді ще й небезпечно. А от типи пристроїв, що застосовуються для цього, можуть бути такими:

— Виносний пульт ДК. Традиційні зовнішні пульти управління, що не мають дисплеїв. Теоретично функціонал такого пульта може бути різним, проте на практиці на нього зазвичай виносяться лише найбільш базові функції — старт/стоп запису та фото зйомка; іншими можливостями можна керувати і класичним способом. Подібні пульти нерідко мають ремінець для кріплення на руку або пристосування для установки такого ремінця. Відсутність екрану, з одного боку, робить їх максимально простими, надійними і автономними, з іншого — обмежує функціонал.

— Виносний екран з ДУ. Пульти дистанційного керування, доповнені власними дисплеями. Як і більш прості пристрої, без дисплея, зазвичай розраховані на кріплення на руку. Тому вбудовані екрани мають дуже невелику діагональ — інакше їх було б просто незручно носити. Тим не менш, навіть такий екран виходить цілком функціональним і корисним на практиці. Зазвичай він відіграє роль зовнішнього видошукача, що дозволяє бачити, що саме в даний м...омент знімає камера — важлива можливість, враховуючи, що власний екран екшн-камери (якщо він взагалі є) найчастіше не видний користувачеві в момент зйомки. Зрозуміло, на виносний дисплей може виводитися і різна службова інформація.

Варто зазначити, що чимало сучасних екшн-камер в якості зовнішнього дисплея можуть використовувати смартфон, підключений по Wi-Fi. Однак спеціалізований виносної екран нерідко виявляється зручніше — за рахунок компактності, захищеності і зручного кріплення на руці.

Найбільший об'єм карти пам'яті, підтримуваний даною моделлю камери.

Дане обмеження пов'язано з двома моментами. По-перше, чим глибша від накопичувач — тим більше обчислювальної потужності потрібно для її використання. По-друге, кожен різновид карт пам'яті має свої максимальні обсяги. Наприклад, ємність карти SD HC не може перевищувати 32 ГБ, більш ємні накопичувачі належать вже до стандарту SD XC, і якщо він не підтримується — максимальний об'єм карти не може бути більше 32 ГБ.

Перевищувати максимальний об'єм вкрай не рекомендується: навіть якщо карта буде розпізнана пристроєм, нормальна робота не гарантована.

Назва моделі оригінального акумулятора (див. «Тип живлення»), використовуваного в камері. Знаючи це назва, можна без особливих труднощів знайти запасну або змінну батарею для апарата.