Порівняння Eken H8R vs Eken H9R

Можливості камери до зйомки відео стандарту Ultra HD 4K.

Даний формат охоплює кілька роздільних здатностей, у яких розмір кадру по горизонталі приблизно відповідає 4 тис. пікс. Найбільш популярним в екшн-камерах є 3840х2160 (у два рази більше FullHD-кадру по кожній стороні), однак зустрічаються й інші варіанти — наприклад, 3840х1920, відповідне співвідношенням сторін 2:1. Загалом 4K є свого роду наступником Full HD: серед HD-стандартів, переважаючих Full HD, саме UltraHD є самим популярним, зокрема, чимало прогресивних телевізорів випускаються саме з екранами 3840х2160. З іншого боку, цей формат є досить вимогливим до обчислювальної потужності і об'ємах пам'яті, тому в екшн-камери він зустрічається відносно рідко, переважно серед моделей преміумкласу.

Ще один важливий показник, наведений у цьому пункті — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавним і згладженим буде рух в кадрі, тим чіткіше будуть видні окремі деталі в динамічних сценах. Проте в режимі UltraHD більшість сучасних екшн-камер видають досить невисоку частоту кадрів — найчастіше 30 к/с, а в деяких моделях 24 к/с або навіть 15 к/с. Таке відео виходить цілком придатним до перегляду, проте швидкий рух у кадрі може виглядати змазаним. Існують камери, здатні знімати UltraHD на солідній швидкості в 60 к/с — ефект змазування при такій зйомки практично...непомітний, однак і коштують такі моделі відповідно.

Кількість мегапікселів в матриці екшн-камери, іншими словами — роздільна здатність цієї матриці (1 Мп — це 1 млн. світлочутливих точок).

Існує думка, що чим вище роздільна здатність, тим краще якість зображення. Це вірно з тієї точки зору, що виробники намагаються встановлювати в прогресивні камери саме сенсори з високою роздільною здатністю. Водночас жорстких правил тут немає, а з технічної сторони число мегапікселів визначає лише максимальна роздільна здатність картинки, яке можна зняти за допомогою даної матриці. Якість цієї картинки буде залежати як від ряду особливостей самого сенсора (розмір, тип, спеціальні конструктивні рішення), так і від характеристик камери (починаючи від оптики і закінчуючи прошивкою). Так що при виборі варто орієнтуватися не стільки на роздільна здатність матриці, скільки на загальний клас камери і огляди з прикладами знятих матеріалів.

Максимальна роздільна здатність, в якому екшн-камера може знімати фото. Вказується в пікселях по горизонталі і вертикалі.

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з роздільною здатністю матриці (див. вище): загальна кількість пікселів на фото, зазвичай, відповідає кількості пікселів матриці. Наприклад, роздільна здатність фото 4608x3456 відповідає матриці на 15925248 пікселів, або приблизно 16 Мп. Якщо ж число пікселів на фото більше, ніж заявлене роздільна здатність матриці — значить, виробник використовує програмні хитрощі, що дозволяють «витягнути» роздільна здатність фото до більш високого, ніж першопочатково. Це знижує вартість пристроїв, однак позначається і на якості знімків.

Теоретично високий роздільна здатність знімків може забезпечити хорошу деталізацію, однак на практиці багато чого залежить від характеристик матриці (насамперед фізичного розміру) і особливостей обробки зображення.

— Фото під час відео. Можливість знімати фотографії безпосередньо під час запису відео — зазвичай за допомогою окремої кнопки. Таким чином зручно фіксувати найбільш значущі моменти того, що відбувається. Такі фото виходять за якістю набагато краще, ніж «стоп-кадри» з відзнятого відео.

— Серійна зйомка фото. Ця функція дає змогу створювати відразу декілька знімків за короткий проміжок часу (зазвичай, він становить долі секунди). Серія знімків збільшує ймовірність сфотографувати вдалий момент, що може виявитися дуже важливим, враховуючи специфіку використання екшн-камер.

— Запис в одне натискання. Можливість швидкого вмикання камери на запис — буквально одним натисканням кнопки, у відповідності з назвою. Причому, зазвичай, така кнопка спрацьовує навіть у тому разі, якщо пристрій вимкнений. Щоправда, запис неминуче починається з деякою затримкою; але нерідко ця затримка складає долі секунди.

— Онлайн-стрімінг. Можливість потокового мовлення відео на популярні сервіси на кшталт YouTube та у соціальні мережі (Facebook, Instagram, TikTok тощо). Як правило, функція онлайн-стрімінгу реалізується при підключенні Action камери до інтернету по мережі Wi-Fi, рідше — за допомогою дротового приєднання (тільки через клієнтський пристрій ззовні). Зв'язок із Всесвітньою павутиною може триматися напряму або через...«посередника» — смартфон чи комп'ютер. При цьому буде потрібне використання відповідного програмного забезпечення.

— Time Lapse. Спеціальний режим роботи екшн-камери, в якому відеозйомка здійснюється із сповільненою частотою, що на практиці переважно використовується для зйомки повільно протікаючих процесів. Таким чином, наприклад, багатогодинна подорож або тривалий захід сонця можна вмістити в 3-хвилинний ролик.

— Автоповорот. Функція автоматичного розвороту фото і відео, що знімаються, в положення, що відповідає положенню камери. Без цієї функції всі результати зйомки при перегляді відображалися б строго в горизонтальній орієнтації, і матеріали, зняті при вертикальному або перевернутому положенні камери, довелося б повертати в фото або відеоредакторі. Зазвичай, при початку відеозапису автоповорот блокується — щоб положення кадра в будь-який момент відповідало повороту самої камери відносно вихідного положення.

— Зйомка фотопанорам. Можливість використання камери для зйомки панорамних фото. У традиційних екшн-камерах (див. «Тип») така зйомка здійснюється наступним чином: камера робить кілька окремих фото, які потім склеюються в одне зображення програмним способом. Щодо панорамних і 360-градусних моделей (див. там же) варто відзначити, що фотозйомку у панорамному форматі підтримують далеко не всі подібні моделі, так що наявність даної функції бажано уточнювати окремо.

— Мітки ключових моментів. Можливість додавати до матеріалів, що знімаються, спеціальні мітки, що позначають ключові моменти. Під час перегляду таких матеріалів можна, при бажанні, переходити безпосередньо до міток — це простіше, ніж шукати потрібний момент вручну. Особливо ця функція корисна при зйомці довгих відеороликів, а також при великій кількості окремих файлів. Мітка, зазвичай, ставиться прямо під час зйомки натисканням спеціальної кнопки або голосовою командою.

— Нічна зйомка. Спеціальний режим для зйомки в умовах слабкої освітленості. Конкретна реалізація цієї функції може бути різною: у одних моделях збільшується чутливість сенсора, в інших використовується зйомка в ІЧ-діапазоні. Відповідно, можуть розрізнятися і конкретні можливості: далеко не кожна камера з функцією здатна знімати в повній темряві, ці нюанси варто уточнювати окремо.

Наявність у камері екрана, встановленого на передній панелі, поруч із об'єктивом. Інші дисплеї при цьому взагалі можуть бути відсутніми; у таких випадках діагональ, роздільна здатність та інші параметри наводяться для переднього екрану.

Найчастіше на передню панель встановлюються найпростіші чорно-білі дисплеї, придатні тільки для текстової та елементарної графічної інформації. Однак навіть на такий екран можна виводити дуже різноманітні службові дані: поточний режим роботи (фото, відео, очікування), дозвіл, час зйомки, обсяг вільного місця на накопичувачі і т. п. А ось більш просунуті дисплеї як фронтальні не використовуються: повнокольоровий екран реально потрібен хіба що для зйомки селфі, а для цього можна використовувати виносний дисплей з дистанційним керуванням(див. «Управління») або підключений до камери смартфон.

- Захисний бокс. Спеціальний контейнер, що забезпечує додатковий захист від пилу, вологи, ударів, екстремальних температур та інших подібних неприємностей. Конкретний ступінь захисту у кожному разі потрібно уточнювати окремо. Для того щоб не заважати зйомці, бокс виконується з прозорих матеріалів. Крім того, відзначимо, що деякі камери можна встановлювати на кріплення тільки в боксі (або в рамці кріплення - див. нижче), оскільки сам корпус може не мати місць для цього.

- Кріпильна рамка. Пристосування, призначене для установки камери на різні кріплення - нашлемне, на кермо і т. п. Сам корпус камери нерідко не має посадкових місць під такі кріплення, через що і доводиться використовувати додаткове обладнання. Зазначимо, що аналогічну функцію часто виконує захисний бокс (див. вище); кріпильна рамка, на відмінність від нього, майже не забезпечує захисту, однак у рамці корпус камери залишається максимально відкритим. Це дає додаткові можливості — зокрема дозволяє підключати різні кабелі та ефективно використовувати вбудований мікрофон, що неможливо при застосуванні багатьох боксів.

- Кріплення на шолом. Кріплення призначене для встановлення камери на шолом або іншу вигнуту поверхню. В основі конструкції такого кріплення лежить вигнута платформа з клейовим шаром або липучкою, форма якої відповідає формі поверхні шолома. Такий пристрій може забезпеч...ити більше надійне утримання, ніж класична плоска платформа (див. нижче).

- Плоске кріплення. Одне з основних і найпростіших кріплень, що використовуються для фіксації екшн-камери практично на будь-якій однорідній поверхні: сноуборд, скейт, капот автомобіля та ін. поверхні (за допомогою липучки, спеціального клею тощо). Зазначимо, що плоскі кріплення нерідко використовуються для установки на шолом, проте для цього існує окремий різновид кріплень з вигнутою платформою (див. вище).

- 3-осьове кріплення. Від інших типів кріплення це відрізняється наявністю трьох рухомих вузлів, які дають змогу повертати камеру на кут до 90 градусів трьох осях. На практиці подібне дозволяє підібрати найцікавіший чи вдалий ракурс зйомки — на боці шолома, наприклад. Подібні рішення, як правило, сумісні з багатьма іншими кріпленнями, завдяки чому їх можна використовувати спільно з кермовим, вигнутим та ін.

- На кермо вело/мото (трубу). Кріплення для встановлення камери на невелику трубу – наприклад, кермо велосипеда чи мотоцикла. Як правило, діє за принципом затиску, а розмір кріплення можна регулювати в досить широких межах, підлаштовуючи його під труби різного діаметра.

- Присоска(на скло). Кріплення для камери фіксується в потрібному місці за допомогою присоски. Дозволяє встановлювати пристрій на рівні та злегка вигнуті поверхні. При цьому варто враховувати, що такі кріплення тримаються не настільки надійно, як плоскі або вигнуті (див. пункти). З іншого боку, присоска легко закріплюється та знімається та не залишає слідів. Тому кріплення даного типу застосовуються переважно для встановлення на автомобільному склі, коли камера працює як відеореєстратор.

- Затискач (кліпса). Кріплення типу кліпса-прищіпка досить універсальне, оскільки дозволяє підвісити камеру практично на будь-якому відповідному елементі спорядження (лямка рюкзака, ремінь розвантаження, пояс тощо). Але при цьому воно не надто придатне для екстремальної зйомки через порівняно невисоку надійність.

- Кріплення на голову. Пристрій для фіксації камери на голові - зазвичай на лобі, на зразок налобного ліхтарика. Крім того, що таке розміщення звільняє руки, воно дає ще одну перевагу: об'єктив камери дивиться туди ж, куди користувач. При цьому саме кріплення зазвичай є системою еластичних ременів і призначене для надягання прямо на голову, на відмінність від вигнутої платформи для шолома. Втім, у деяких моделях допускається можливість надягання і поверх шолома.

- Нагрудне кріплення. Це кріплення є системою еластичних ременів, яка дозволяє зафіксувати камеру на грудях користувача, здійснюючи зйомку трохи нижче, ніж «з очей». Як і кріплення на голову, легко адаптується під потрібний розмір.

- Монопод(селфі). Пристосування, відоме у просторіччі як «селфі-палиця». Є штангою, зазвичай розкладною, а іноді і регульованою по довжині; на одному кінці штанги розташовується кріплення для камери, на іншому – ручка для утримання у руці. Відповідно до назви, призначається такій монопод переважно для зйомки самого себе — завдяки довжині штанги камеру можна тримати на зручній для цього відстані. Однак можливі й інші способи застосування: наприклад, за допомогою монопода можна досить далеко заглянути за край обриву або за кут. Головний недолік подібного пристрою — те, що одна рука постійно зайнята.

Крім описаних вище згаданих вище, у комплекті поставки можуть передбачатися й інші види кріплень - наприклад, для музичних інструментів (на гриф гітари, штангу барабанної установки тощо), на дошку для серфінгу тощо.