Порівняння ATRIX ProAction A7 vs ACME VR07

Ступінь захисту від пилу та вологи боксу, що поставляється разом з камерою.

Захищений бокс врятує вашу камеру від пилу, води, перепадів температур, ударів і т. ін. Конкретна ступінь захищеності вказується згідно з міжнародною системою IP (Ingress Protection Rating), відповідно до якої кожному пристрою присвоюється код виду IPXX, де замість X — конкретні цифри. Перша з них характеризує захищеність від проникнення сторонніх предметів (від 0 до 6, де 0 — немає захисту). Зазвичай, в боксах для екшн-камер цей показник не буває нижче 5, оскільки інакше контейнер мав би надто великі зазори, і його використання просто не мало б сенсу. Рівень 5 передбачає пилостійкість — пил може потрапити всередину корпусу, проте в невеликих кількостях, що не впливають на пристрій, що перебуває всередині. Рівень 6 відповідає повній непроникності для пилу.

Друга цифра — захист від проникнення рідини (від 0 до 8, де 0 — немає захисту). Зазвичай, мінімальний рівень захищеності від проникнення рідини — 6.

6 — захист від короткочасного затоплення (наприклад, попадання в морську хвилю);
7 — захист від тимчасового занурення під воду (до 30 хвилин) на невелику глибину (до 1 метра), без постійної роботи в зануреному режимі;
8 — захист від занурення на глибину більше 1 метра на час більше 30 хв, з можливістю постійної роботи під водою. Конкретний рівень захисту 8 рівня може бути досить значним — аж до можливості занурення н...а кілька десятків метрів.

Зазначимо, що бокси для екшн-камер можуть продаватися окремо. Тому якщо можливості комплектного контейнера Вас не влаштовують — можливо, у продажу знайдеться більш захищений бокс. З іншого боку, загалом все-таки зручніше купувати такий аксесуар відразу з камерою — щоб не витрачати часу і сил на підбір відповідного боксу.

Можливості камери зі зйомки відео стандарту Full HD (1080p).

Штатний розмір зображення в даному стандарті — 1920х1080, однак у разі екшн-камер в дану категорію відносять і деякі інші роздільні здатності, схожі за якістю «картинки» — наприклад, 1440х1080. Загалом Full HD забезпечує досить непоганий баланс між якістю картинки, об'ємом відзнятих файлів і вимогами до обчислювальної потужності для їх оброблення, завдяки чому цей стандарт дуже популярний в сучасній відеотехніці — як у камерах, так і в телевізорах, моніторах.

Ще один важливий показник, наведений у цьому пункті — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавним і згладженим буде рух в кадрі, тим чіткіше будуть видні окремі деталі в динамічних сценах. Технічно для перегляду людиною достатньо 30 к/с і навіть менше, проте ідеальним значенням вважається 60 к/с — на такій частоті кадрів розмиття в русі стає майже непомітним і водночас розмір відзнятих файлів залишається в розумних межах. Тим не менш, у продажу зустрічаються камери і з більш високою частотою кадрів на роздільних здатностях FullHD — 90 к/с, 100 к/с, 120 к/с і навіть 240 к/с. Така швидкість зазвичай використовується для зйомки сповільненого відео, однак можливість такої зйомки не...завадить уточнити окремо.

Наявність системи цифрової (електронної) стабілізації в конструкції камери.

Будь-яка стабілізація призначена для того, щоб компенсувати дрібні тремтіння зображення, що виникають через нестабільності утримання в руках, вібрацій від двигуна або нерівностей дороги (при використанні на транспорті) і т. ін. Цифрова стабілізація здійснюється наступним чином: по краях матриці виділяється «резерв», який в нормальних умовах не бере участі у формуванні остаточного зображення. Якщо ж пристрій коливається, електроніка камери відбирає певні фрагменти зображення з резерву і будує зображення таким чином, щоб воно залишалося стабільним.

Порівняно з іншим способом стабілізації — оптичним (див. нижче), цифрові системи надзвичайно прості і надійні, до того ж коштують недорого і майже не позначаються на вазі, габаритах і ціною камери. Водночас при такому способі стабілізації зменшується корисна площа матриці, що може негативно позначитися на якості зображення та кількості шумів на ньому.

Кількість мегапікселів в матриці екшн-камери, іншими словами — роздільна здатність цієї матриці (1 Мп — це 1 млн. світлочутливих точок).

Існує думка, що чим вище роздільна здатність, тим краще якість зображення. Це вірно з тієї точки зору, що виробники намагаються встановлювати в прогресивні камери саме сенсори з високою роздільною здатністю. Водночас жорстких правил тут немає, а з технічної сторони число мегапікселів визначає лише максимальна роздільна здатність картинки, яке можна зняти за допомогою даної матриці. Якість цієї картинки буде залежати як від ряду особливостей самого сенсора (розмір, тип, спеціальні конструктивні рішення), так і від характеристик камери (починаючи від оптики і закінчуючи прошивкою). Так що при виборі варто орієнтуватися не стільки на роздільна здатність матриці, скільки на загальний клас камери і огляди з прикладами знятих матеріалів.

Максимальна роздільна здатність, в якому екшн-камера може знімати фото. Вказується в пікселях по горизонталі і вертикалі.

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з роздільною здатністю матриці (див. вище): загальна кількість пікселів на фото, зазвичай, відповідає кількості пікселів матриці. Наприклад, роздільна здатність фото 4608x3456 відповідає матриці на 15925248 пікселів, або приблизно 16 Мп. Якщо ж число пікселів на фото більше, ніж заявлене роздільна здатність матриці — значить, виробник використовує програмні хитрощі, що дозволяють «витягнути» роздільна здатність фото до більш високого, ніж першопочатково. Це знижує вартість пристроїв, однак позначається і на якості знімків.

Теоретично високий роздільна здатність знімків може забезпечити хорошу деталізацію, однак на практиці багато чого залежить від характеристик матриці (насамперед фізичного розміру) і особливостей обробки зображення.

— GPS-модуль. Вбудований модуль супутникової навігації, що дозволяє визначати поточні координати пристрою. Варіанти застосування даних з GPS можуть бути різними: постановка геоміток до знятим матеріалами, запис пройдених маршрутів (треків), визначення швидкості переміщення, а то й повноцінна навігація по карті.

— Wi-Fi-модуль. Модуль бездротового зв'язку Wi-Fi в екшн-камери може використовуватися в різних форматах: в одних моделях він відповідає за підключення до Інтернету, в інших — за зв'язок зі смартфоном або іншим гаджетом, в третіх доступні обидва варіанти відразу. У будь-якому разі основне застосування цієї зв'язку — передача знятих матеріалів на зовнішній пристрій або в Інтернет (в тому числі мовлення у форматі онлайн-стрімінг, см. «Можливості зйомки»). Крім цього, можуть передбачатися і більш специфічні функції — наприклад, використання смартфона в ролі зовнішнього видошукача і пульта ДУ. Конкретні особливості застосування Wi-Fi в кожному разі варто уточнювати окремо.

— Bluetooth. Технологія прямої бездротового зв'язку для обміну інформацією між двома електронними пристроями. В екшн-камери найчастіше використовується для підключення пультів дистанційного управління, селфі-моноподів і смартфонів, які також можуть виконувати функції пульта ДУ. На відміну від модуля Wi-Fi, більш економно витрачає заряд батареї, але при цьому і радіус дії безд...ротового зв'язку зменшується до 10 метрів.

— NFC-чип. NFC являє собою технологію бездротового зв'язку на малих відстанях (до 10 см). В екшн-камерах ця технологія використовується як допоміжна, для полегшення з'єднання зі смартфоном або іншим гаджетом по Wi-Fi або Bluetooth. Якщо такий гаджет також оснащений NFC, досить піднести до нього камеру і підтвердити з'єднання — це простіше, ніж морочитися з налаштуваннями.

— USB-C. Порівняно новий різновид інтерфейсу USB, використовує двосторонній роз'єм мініатюрного розміру, трохи більше microUSB.Найчастіше використовується в аналогічних цілях — як універсальний роз'єм, через яких можна заряджати акумулятор і підключати камеру до комп'ютера (для копіювання відзнятих фото і відео, оновлення прошивки тощо). При цьому USB-C забезпечує більш високу швидкість передачі даних, ніж microUSB, підтримує велику потужність живлення, а також має більш зручний штекер. Зрідка зустрічаються і більш специфічні способи застосування цього інтерфейсу — наприклад, пряме підключення до смартфону або планшету, має порт USB-C.

— HDMI-вихід. HDMI — цифровий інтерфейс, спеціально розроблений для передачі відео високої роздільної здатності і багатоканального звуку. За наявності такого виходу камеру можна підключити до телевізора, монітора або іншого пристрою в якості зовнішнього плеєра і відтворювати відзняті матеріали безпосередньо. Зручність HDMI при цьому полягає в тому, що такими входами оснащена практично вся сучасна відеотехніка з підтримкою HD-стандартів.

Відзначимо, що самі камери можуть оснащуватися зменшеною версією роз'єми — miniHDMI або microHDMI; однак знайти кабель-перехідник зазвичай не становить проблем, він може навіть поставлятися в комплекті.

— AV-вихід. Вихід для передачі відео - та аудіосигналу в аналоговому форматі. В екшн-камери найчастіше має вигляд роз'єми mini-jack 3.5 мм. Можливості AV-виходу помітно скромніше, ніж у має аналогічне призначення HDMI: аналоговий сигналдопускает тільки відео стандартного роздільної здатності (не HD) плюс звук у форматі моно або стерео (не багатоканальний). З іншого боку, нерідко навіть таких можливостей виявляється досить; а AV-входи широко поширені і зустрічаються не тільки в сучасному, але й у відверто застарілій техніці на зразок кінескопних телевізорів. Крім того, чимало камер мають відразу два відеовиходи — і HDMI і AV.

— Підключення мікрофона. Практично будь-яка сучасна екшн-камера має вбудований мікрофон, що дозволяє записувати звук. Але при цьому якість його роботи часто виявляється досить невисоким. У світлі цього багато моделей мають можливість підключення зовнішнього мікрофона — його можна вивести, наприклад, на ремінець шолома і записувати коментарі спортсмена в процесі руху. При цьому варто враховувати, що для такого підключення можуть використовуватися різні види роз'ємів. Як наслідок, конкретний тип роз'єму і підтримувані аксесуари залежать від моделі екшн-камери, і деякі пристрої сумісні тільки з фірмовими мікрофонами.

— Діагональ. Чим більший екран, тим він зручніше в перегляді (а також в управлінні, якщо дисплей сенсорний). З іншого боку, діагональ вбудованого дисплея прямо впливає на розміри корпусу, а екшн-камери повинні бути досить компактними. У світлі цього в сучасних екшн-камерах практично не зустрічаються екрани крупніше 2,5".

— Роздільна здатність. Теоретично чим вище роздільна здатність, тим більш чітке і якісне зображення видає на екран. З іншого боку, екрани в екшн-камери призначені в основному для роботи з меню, загального кадрування зображення попереднього перегляду відзнятих матеріалів — а для цих цілей особливо високі роздільні здатності не потрібні. Для моделей з двома екранами основним вважається тиловий дисплей.

— Сенсорний. Дисплей, оснащений сенсором і реагує на дотики — як в смартфонах/планшетах. Управління через такий дисплей буває більш простим і наочним, ніж використання кнопок, поворотних ручок і т. ін. З іншого боку, для більш-менш зручного управління сенсорний екран повинен бути досить великим, що позначається на габаритах всієї камери.

— Фронтальний екран. Наявність в камері екрану, встановленого на передній панелі, поряд з об'єктивом. Інші дисплеї при цьому взагалі можуть бути відсутніми; в таких випадках діагональ, роздільна здатність та інші параметри наводяться для фронтального екрану.

Варто відзначити, що на...йчастіше на передню панель встановлюються прості чорно-білі дисплеї, придатні тільки для текстової та елементарної графічної інформації. Однак навіть на такий екран можна виводити вельми різноманітні службові дані: поточний режим роботи (фото, відео, очікування), що використовується роздільна здатність, час зйомки, об'єм вільного місця на накопичувачі і т. ін. А ось більш прогресивні дисплеї в якості фронтальних не використовуються: повноколірний екран реально потрібен хіба що для зйомки селфі, а для цього можна використовувати виносний дисплей з ДУ (див. «Управління») або підключений до камери смартфон.

Власний динамік (або мов), встановлений прямо в корпусі камери. Дана функція призначена в основному для того, щоб зняті матеріали можна було переглянути зі звуком, не підключаючи навушники або колонки. Правда, вбудовані динаміки не відрізняються ні гучністю, ні загальним якістю звучання — тим не менш, вони дають змогу визначити, що «чула» камера загалом, була включена запис звуку, потрапили в запис окремі навколишні звуки, і т. ін.

— Захисний бокс. Спеціальний контейнер, що забезпечує додатковий захист від пилу, вологи, ударів, екстремальних температур і інших подібних «неприємностей». Конкретну ступінь захисту у кожному випадку потрібно уточнювати окремо. Для того, щоб не заважати зйомки, бокс виконується з прозорих матеріалів. Крім того, відзначимо, що деякі камери можна встановлювати на кріплення тільки в боксі (або в кріпильної рамки — див. нижче), оскільки сам корпус може не мати місць для цього.

— Вигнуте кріплення (шолом). Кріплення, призначене для установки камери на шолом чи іншу вигнуту поверхню. В основі конструкції такого кріплення лежить вигнута платформа з клейовим шаром або липучкою, форма якої приблизно відповідає формі поверхні шолома. Таке пристосування може забезпечити більш надійне утримання, ніж класична плоска платформа (див. нижче).

— Плоске кріплення. Одне з основних і найбільш простих кріплень, що використовуються для фіксації екшн-камери практично на будь однорідної поверхні: сноуборд, скейт, капот автомобіля та ін. Являє собою невелику плоску платформу, до однієї сторони якої кріпиться камера, в той час як друга фіксується на потрібній поверхні (за допомогою липучки, спеціального клею тощо). Зазначимо, що плоскі кріплення нерідко використовуються для установки на шолом, однак для цього існує окрема різновид кріплень, з вигнутою платформою (див. вищ...е).

— 3-осьове кріплення. Від інших типів кріплення це відрізняється наявністю трьох рухомих вузлів, які дають змогу повертати камеру на кут до 90 градусів в трьох осях. На практиці подібне дозволяє підібрати найбільш цікавий або вдалий ракурс зйомки — на бічній стороні шолома, наприклад. Такі рішення, зазвичай, сумісні з багатьма іншими кріпленнями, завдяки чому їх можна використовувати спільно з рульовим, зігнутим та ін.

— На кермо вело / мото (трубу). Кріплення для установки камери на невелику трубу — наприклад, кермо велосипеда чи мотоцикла. Зазвичай, діє за принципом затиску, а розмір кріплення можна регулювати в досить широких межах, підлаштовуючи його під труби різного діаметра.

— Присоска (на скло). Кріплення для камери, що фіксується у потрібному місці за допомогою присоски. Дозволяє встановлювати пристрій на рівні і злегка вигнуті поверхні. При цьому варто враховувати, що такі кріплення тримаються не так надійно, як плоскі або зігнуті (див. відповідні пункти). З іншого боку, присоска легко кріпиться і знімається і не залишає слідів. Тому кріплення даного типу застосовуються в основному для установки на автомобільному склі, коли камера працює в якості відеореєстратора.

— Затискач (кліпса). Кріплення типу кліпса-прищіпка досить універсальним, оскільки дозволяє підвісити камеру практично на будь-якому відповідному елементі спорядження (лямка рюкзака, ремінь розвантаження, пояс тощо). Але при цьому воно не дуже придатне для екстремальної зйомки через порівняно невисокої надійності.

— Кріплення на голову. Пристосування для фіксації камери на голові — зазвичай на лобі, на зразок налобного ліхтарика. Крім того, що таке розміщення звільняє руки, воно дає ще одну перевагу: об'єктив камери дивиться туди ж, куди і користувач. При цьому саме кріплення зазвичай являє собою систему еластичних ременів і призначене для надягання прямо на голову, на відміну від зігнутої платформи для шолома. Втім, в деяких моделях припускається можливість надягання й поверх шолома.

— Нагрудна кріплення. Це кріплення являє собою систему еластичних ременів, яка дозволяє зафіксувати камеру на грудях користувача, здійснюючи зйомку трохи нижче, ніж «з очей». Як і кріплення на голову (див. вище), легко адаптується під потрібний розмір.

— Кріпильна рамка. Пристосування, призначене для установки камери на різні кріплення — нашлемное, на кермо і т. ін. Сам корпус камери нерідко не має «посадкових місць» - під такі кріплення, через що і доводиться використовувати додаткове оснащення. Зазначимо, що аналогічну функцію нерідко виконує захисний бокс (див. вище); кріпильна рамка, на відміну від нього, майже не забезпечує захисту, однак у рамці корпус камери залишається максимально відкритим. Це дає додаткові можливості — зокрема, дозволяє підключати різні кабелі та ефективно використовувати вбудований мікрофон, що неможливо при застосуванні багатьох боксів.

— Монопод (селфі). Пристосування, що відоме у народі як «селфі-палка». Являє собою штангу, зазвичай розкладне, а іноді і регульовану по довжині; на одному кінці штанги розташовується кріплення для камери, на іншому — ручка для утримання в руці. Згідно з назвою, призначається такий монопод в основному для зйомки самого себе — завдяки довжині штанги камеру можна тримати для зручному для цього відстані. Однак можливі й інші способи застосування: наприклад, за допомогою монопода можна досить далекий «зазирнути» за край обриву або за кут. Головний недолік подібного пристосування — те, що одна рука постійно зайнята.

Крім описаних вище згаданих вище, в комплекті поставки можуть передбачатися й інші види кріплень — наприклад, для музичних інструментів (на гриф гітари, штангу барабанної установки тощо), на дошку для серфінгу і т. ін.