Порівняння Sony HDR-AS50 vs GoPro HERO4 Session

— Поздовжний. Екшн-камери поздовжнього компонування — мають вигляд витягнутого прямокутника (паралелепіпеда) або циліндра, при цьому об'єктив розміщується на одному з вузьких торців. У цьому полягає відмінність поздовжніх камер від описаних нижче фронтальних (звичайних). Подібне компонування зручне насамперед тим, що воно дає змогу надійно тримати камеру в руці. З іншого боку, панель управління і дисплей під час зйомки найчастіше виявляються відвернені від користувача, що може створювати певні незручності. Втім, це може компенсуватися застосуванням відкидних дисплеїв і інших подібних хитрощів; а в деяких ситуаціях бокове розташування дисплея і органів управління навіть виявляється перевагою.

— Вертикальний. Подовжені action камери, які витягнуті вгору і мають об'єктив у верхній частині. Такі моделі дуже схожі на нагрудні камери і можуть застосовуватися для таких цілей. Однак головне їх застосування це зйомка самого себе, утримуючи в руці. Саме для цієї мети корпус виконаний витягнутим, що дає змогу зручно охопити його рукою.

— Фронтальна (звичайна). Корпус камери має форму прямокутника, але при цьому об'єктив розміщений на його широкій, фронтальній грані. Зовні такі моделі найбільше схожі на класичні цифрові фотоапарати. Деякі можуть похвалитися досить великим дисплеєм, розміщеним з протилежного від об'єктива боку, як у тих же фотоапаратах, що...дає змогу тому, хто знімає, бачити сцену зйомки в реальному часі. Втім, місце розміщення об'єктива, зазвичай, не позначається на технічних характеристиках самої камери, у зв'язку з чим і фронтальні, і поздовжні моделі здатні забезпечити однакову якість зйомки.

— Кубик. Досить специфічний вид екшн-камер, корпус яких має форму компактного кубика. Зазвичай, такі моделі мають порівняно невеликі розміри, але зменшення габаритів, зі свого боку, позначається на можливостях зйомки і загальному функціоналі. Наприклад, такі моделі вкрай рідко оснащуються дисплеями (хоча багато з них можуть підключатися по Wi-Fi до смартфону або планшету, що компенсує цей недолік).

— Окуляри з камерою. Пристрій у вигляді окулярів спортивного формату з вбудованою в них камерою. Об'єктив такої камери зазвичай знаходиться між лінзами, рідше — збоку, на основі однієї з дужок, при штатному використанні він постійно «дивиться» приблизно в тому ж напрямку, що й сам користувач. Також до переваг камер цього типу можна віднести акуратність і малопомітність. З іншого боку, в окулярах додаткова електронна начинка повинна бути дуже мініатюрною, що ускладнює застосування прогресивної оптики і сильно обмежує ємність акумуляторів. І навіть з урахуванням цього подібні пристрої виходять більш важкими і громіздкими, ніж звичайні спортивні окуляри. Ще один недолік полягає в тому, що камеру і оправу з лінзами не можна підібрати окремо — у результаті модель з підходящою камерою може виявитися непридатною через розмір або стиль окулярів, і навпаки.

— Маска з камерою. Пристрій у вигляді захисної маски з вбудованою в неї камерою. Зазначимо, що такі маски можуть мати різну спеціалізацію — для підводного плавання, мотокросу, гірськолижного спорту тощо; ці подробиці потрібно обов'язково уточнювати перед покупкою. Однак у будь-якому разі об'єктив в подібних пристроях зазвичай розташовується посередині чола, так що камера фактично знімає фото та відео з видом «з очей користувача». Головний недолік таких пристроїв полягає в тому, що при виборі потрібно враховувати як технічні характеристики самої камери, так і призначення та зручність носіння маски. Іншими словами, гарна камера може виявитися вбудованою в маску, що не підходить, і навпаки.

— Кріплення кліпсою. В цю категорію потрапляють екшн-камери, для яких кріплення за допомогою кліпси (затискача) є штатним. Багато з них можуть додатково комплектуватися й іншими кріпленнями, але насамперед розраховані саме на такий тип використання і можуть виявитися не найкращим придбанням для екстремальної зйомки. З іншого боку, подібне кріплення досить універсальне, оскільки дає змогу прикріпити камеру практично на будь-якому елементі спорядження (лямка рюкзака, ремінь розвантаження, пояс тощо).

— Сфера. Форма корпуса, що зустрічається переважно в панорамних і 360° камерах (див. «Тип») — саме в таких пристроях кулеподібний корпус нерідко виявляється найбільш зручним. У разі звичайних екшн-камер «сфера», зазвичай, означає циліндричний корпус з об'єктивом на плоскому торці; такі корпуси є різновидом фронтальних (див. вище) і не мають принципових відмінностей від них.

Наявність на корпусі камери гнізда з різьбленням типорозміру 1/4". Саме цей типорозмір є стандартним для сучасних штативів і використовується в більшості подібних пристосувань. Так що дана особливість дозволяє встановлювати камеру на штатив, не використовуючи перехідників і іншого додаткового оснащення.

Рівень пило - та вологозахисту, що забезпечується корпусом самої камери. Більшість екшн-камер розраховані на зйомку в екстремальних умовах, але рівень захищеності кожної моделі може суттєво відрізнятися — від можливості знімати під дощем, до повної герметичності, допускає тривале занурення під воду.

Для характеристики рівня захищеності камери використовується міжнародна класифікація IP. Кожному пристрій присвоюється код виду IPXX, де замість першого X — рівень захищеності від проникнення сторонніх предметів (у тому числі й пилу), а замість другого X — рівень захищеності від проникнення води.

Рівні захисту від пилу і сторонніх предметів в сучасних екшн-камери не буває нижче 5 — нижчі класи захисту передбачали наявність неприпустимо великих зазорів в корпусі. Конкретно ж рівень 5 передбачає, що пил може в незначних кількостях потрапляти всередину, однак не позначається на працездатності пристрою. Більш високий рівень — 6 — передбачає повну пилонепроникність.

Для характеристики рівня захищеності від води використовується наступна класифікація:

0 — немає захисту;
1 — краплі води, що падають під прямим кутом щодо робочого положення пристрою, не можуть викликати небезпечних наслідків;
2 — захист від крапель, що падають на обладнання під кутом до 15°;
3 — під кутом до 60° (захист від бризок, мінімальна захист від дощу);
4 — захист від дощу з сильним вітром;
5 — захист від струменів води, падаючих під будь-яки...м кутом (струменя води, наприклад, зі шланга або сильна злива не можуть нашкодити пристрою);
6 — від тимчасового затоплення;
7 — від тимчасового занурення під воду на глибину не більше 1 метра;
8 — від тривалого занурення на глибину (максимальний час і глибина зазначаються виробником окремо).

У деяких випадках модель може бути сертифікована за стандартом IP лише по одному типу захисту (тільки від піску або води). В цьому разі замість другого параметра ставитися просто X. Так, наприклад, захищеність IPX6 означає, що камера захищена від тимчасового затоплення і сильного дощу, але при цьому рівень захищеності від пилу не визначено і, відповідно, не сертифікований.

Важливо звернути увагу на те, що цей параметр характеризує стійкість самої камери, але не враховує можливості зовнішніх боксів. Не плутайте його з захищеністю зовнішнього корпусу, який йде в комплектації з пристроєм (див. «Захист від пилу i вологи боксу»).

Ступінь захисту від пилу та вологи боксу, що поставляється разом з камерою.

Захищений бокс врятує вашу камеру від пилу, води, перепадів температур, ударів і т. ін. Конкретна ступінь захищеності вказується згідно з міжнародною системою IP (Ingress Protection Rating), відповідно до якої кожному пристрою присвоюється код виду IPXX, де замість X — конкретні цифри. Перша з них характеризує захищеність від проникнення сторонніх предметів (від 0 до 6, де 0 — немає захисту). Зазвичай, в боксах для екшн-камер цей показник не буває нижче 5, оскільки інакше контейнер мав би надто великі зазори, і його використання просто не мало б сенсу. Рівень 5 передбачає пилостійкість — пил може потрапити всередину корпусу, проте в невеликих кількостях, що не впливають на пристрій, що перебуває всередині. Рівень 6 відповідає повній непроникності для пилу.

Друга цифра — захист від проникнення рідини (від 0 до 8, де 0 — немає захисту). Зазвичай, мінімальний рівень захищеності від проникнення рідини — 6.

6 — захист від короткочасного затоплення (наприклад, попадання в морську хвилю);
7 — захист від тимчасового занурення під воду (до 30 хвилин) на невелику глибину (до 1 метра), без постійної роботи в зануреному режимі;
8 — захист від занурення на глибину більше 1 метра на час більше 30 хв, з можливістю постійної роботи під водою. Конкретний рівень захисту 8 рівня може бути досить значним — аж до можливості занурення н...а кілька десятків метрів.

Зазначимо, що бокси для екшн-камер можуть продаватися окремо. Тому якщо можливості комплектного контейнера Вас не влаштовують — можливо, у продажу знайдеться більш захищений бокс. З іншого боку, загалом все-таки зручніше купувати такий аксесуар відразу з камерою — щоб не витрачати часу і сил на підбір відповідного боксу.

Можливості камери зі зйомки відео стандарту WVGA (480p).

Найбільш популярні варіанти роздільної здатності, передбачені цим стандартом — 640х480 і 848х480; можуть зустрічатися й інші варіанти, наприклад 736х480 або 720х576, однак у будь-якому разі роздільна здатність такого відео дуже невисока за сучасними мірками.

Інший важливий параметр, який вказується в характеристиках відео — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавною і згладженої виглядає картинка, тим менше змазуються в кадрі рухомі об'єкти. Відповідно, чим вище частота кадрів — тим краще на відео будуть виглядати динамічні сцени. А показники в 120 к/с і більше зазвичай свідчать про те, що камера може знімати відео у форматі сповільненої зйомки (хоча цей момент не завадить уточнити окремо). При цьому багато «скорострільних» моделей дають змогу виставити і меншу частоту кадрів, ніж заявлено в характеристиках — наприклад, камера на ті ж 120 к/с може також підтримувати 30 і 60 к/с. Така можливість буває корисна в тих варіантах, коли потрібно економити пам'ять — чим вище частота кадрів, тим більше місця займає відео (при тій же роздільній здатності), і зменшивши число кадрів в секунду, можна вмістити більше матеріалу в тому ж об'ємі пам'яті.

Частота кадрів, підтримувана камерою при уповільненій зйомці (slow-mo).

Таку зйомку називають «швидкісною» тому, що вона здійснюється на підвищеній частоті кадрів (більше 60 к/с). В результаті при відтворенні на звичайній швидкості (60 к/с і нижче) відео виглядає уповільненим (звідси назва «slo-mo»). Подібне уповільнення може застосовуватися і просто для розваги, і як художній прийом, і навіть в наукових цілях — щоб зафіксувати рух, надто швидкий для людського сприйняття. У будь-якому разі чим вище частота кадрів slo-mo — тим сильніше можна уповільнити відео та тим більш прогресивною в цьому плані є камера. З іншого боку, чим вище частота кадрів — тим продуктивніше повинна бути графічна частина; а це, зі свого боку, впливає на ціну апарата, іноді досить помітно.

Також відзначимо, що зйомка slow-mo може бути доступна лише на певних роздільних здатностях, далеко не завжди максимальних; ці моменти можуть прямо уточнюватися в характеристиках action камери.

Наявність системи цифрової (електронної) стабілізації в конструкції камери.

Будь-яка стабілізація призначена для того, щоб компенсувати дрібні тремтіння зображення, що виникають через нестабільності утримання в руках, вібрацій від двигуна або нерівностей дороги (при використанні на транспорті) і т. ін. Цифрова стабілізація здійснюється наступним чином: по краях матриці виділяється «резерв», який в нормальних умовах не бере участі у формуванні остаточного зображення. Якщо ж пристрій коливається, електроніка камери відбирає певні фрагменти зображення з резерву і будує зображення таким чином, щоб воно залишалося стабільним.

Порівняно з іншим способом стабілізації — оптичним (див. нижче), цифрові системи надзвичайно прості і надійні, до того ж коштують недорого і майже не позначаються на вазі, габаритах і ціною камери. Водночас при такому способі стабілізації зменшується корисна площа матриці, що може негативно позначитися на якості зображення та кількості шумів на ньому.

Наявність системи шумозаглушення в конструкції екшн-камери.

Ця функція актуальна тільки для моделей з можливістю запису звуку (див. вище). Система шумозаглушення, згідно з назвою, відстежує сторонні шуми у записуваному звуці (наприклад, гул вітру в мікрофонної решітці) і усуває їх — таким чином, камера фіксує лише «корисний» звук з мінімумом сторонніх шумів. Зрозуміло, навіть найбільш прогресивні з подібних систем не ідеальні, і похибки в роботі неминучі — камера може пропустити якісь шуми або знизити гучність «корисного» звуку. Однак здебільшого шумозаглушення так чи інакше позитивно позначається на якості записаного аудіо.

Кількість вбудованих мікрофонів, передбачене в камері.

Даний параметр вказується тільки для моделей, у яких передбачено більше одного мікрофона. Така конструкція дає додаткові можливості, а ось набір цих можливостей залежить від кількості мікрофонів і особливостей конкретної моделі. Так, найчастіше в подібних пристроях передбачається два мікрофони; це може бути пара для запису стереозвуку, або ж один мікрофон може працювати на запис звуку, а другий — грати роль датчика для системи шумозаглушення (див. вище). Більша кількість — 3 або 4 мікрофона — зустрічається в основному в 360-градусних камерах (див. «Тип»), де таке обладнання застосовується для запису «об'ємного» багатоканального звуку.